|
Досі триває дискусія
про національний продукт у радіоефірі українських станцій.
Нагадаємо, що ст.9 "Закону
України "Про телебачення і радіомовлення" вимагає, щоб
загальний обсяг мовлення кожної телерадіоорганізації не менше, ніж
на 50% складався з національного аудіовізуального продукту або музичних
творів українських авторів і виконавців. Проте учасники ринку стверджують,
що ця вимога є репресивною, адже української музики досі хронічно
бракує. Що ж відбувається? А все дуже просто. Пісень українських
виконавців, які підпадають під вимоги формату, обмаль, тож фактично
вони постійно перебувають у "гарячій ротації", тобто безперервно
транслюються в ефірі. В результаті - їхнє звучання викликає не симпатії
слухачів, а негатив і відразу.
Не сумніваючись у справедливості твердження
радійників, цікавою була б і думка експертів. Звісна річ, хотілося
б, аби якісного українського музичного продукту було набагато більше.
Та чи достатньо цього "мало" для виконання вимог Закону
про телебачення і радіомовлення? І чи не перебільшують учасники
ринку загроз "гарячої ротації"?
У статті Лесі Ганжі, наданої сайтом
"Телекритика", програмний директор ФДР Вадим Карп'як запропонував
математичну таку формулу підрахунку кількості українського музичного
ггродукту, що є на ринку "...Щотижня, починаючи з 2001 року,
ФДР розсилає радіостанціям збірки української музики (до того моменту,
через брак матеріалу, ці розсилки робили рідше). На диску, в середньому,
10 українських пісень, серед яких і матеріал російськомовних виконавців.
Тобто, щотижня мінімум 10 вітчизняних композицій надходить на радіостанції.
І так відбувається 50 тижнів на рік. "Отже, ми розіслали мінімум
3000 пісень. З них 30 відсотків цілком пристойні і заслуговують
на присутність в ефірі. Все інше може мати помірні ротації, чи звучати
у спецпроектах станцій", - вважає пан Карп'як. Відповідно,
виконати закон про 50-відсоткову квоту музичного національного продукту
в ефірі - можливо.
Проблема ж того, що радіостанції воліють
радше полемізувати з законом, ніж намагатися його виконати, полягає,
на думку експертів, в тому, що у країні за багато років не запрацювали
ні нормальні шоу-бізнесові, ні радіобізіннесові принципи роботи.
Анна ЧОЛОВЕНКО
|
