Віталій КАЩЕНКО з Києва
цікавиться, як розрахувати напрямок поширення радіосигналу.
Мабуть, не всі радіослухачі
замислюються, з якого напрямку до них надходить сигнал тієї чи іншої
радіостанції або в якому напрямку потрібно орієнтувати передавальну
антену любителям радіозв'язку, щоб сигнал в місці приймання був
найсильніший. Якщо в масштабах Європи це більш-менш зрозуміло, то,
наприклад, багато людей стереотипно вважають, що сигнал від радіостанцій
США приходить до нас точно з заходу, а японських - зі сходу. Але
їм було б, цікаво взнати, наприклад, що по прямій Чикаго від нас
знаходиться на північному заході, Аляска - точно на півночі, а Токіо
- на північному сході, майже в московському напрямі.
Треба також мати на увазі, що не завжди
сигнал, наприклад, японських радіопередач у Європу, приходить саме
з Японії. Японці використовують для цієї справи також ретранслятори,
які знаходяться в різних істинах світу. Є вони і в Великій Британії
на заході, і в Габоні на півдні. Також бувають випадки, коли більш
сильний сигнал приходить не по коротшій трасі, а по довгій. Але
такі випадки нетипові.
Як же можна визначити найкоротший
напрямок, з якого приходить сигнал станції? Географічний напрямок
на місцевості має назву "азимут" і обчислюється градусами
від 0 до 360 - як намальовано на циферблаті магнітного компаса.
Так от, найбільш простий практичний спосіб визначення азимуту радіостанції
- це користування магнітною (феритовою) антеною, яка є у всіх портативних
і кишенькових а також в деяких настільних приймачах і являє собою
стержень із феромагнітного матеріалу з намотаною поверх нього котушкою
вхідного контура приймача.
Загалом, використовуються феритові
антени для приймання радіостанцій в діапазонах довгих і середніх
хвиль. Лише один відомий мені приймач мав феритову антену для коротких
хвиль - це перший випуск "Мерідіанів" в кінці 60-х років.
Найкращий прийом станції з феритовою антеною виходить при положенні
антени горизонтально і одночасно поперек напрямку на радіостанцію
(звичайно, феритова антена розміщена вздовж горизонтальної вісі
приймача). Але більш ефективно визначення напрямку на радіостанцію
провадиться при обертанні приймача в горизонтальній площині до тих
пір, поки не з'явиться мінімум чутності цієї станції. Якщо біля
приймача розмістити компас, стрілка якого вказує на північ, то можна
по його циферблату визначити градуси у двох напрямках: звідки приходить
сигнал і в протилежному. З цих двох вибираєте більш реальний напрямок
на радіостанцію. Якщо ви подивитеся на політичну карту світу, орієнтовану
по цьому ж компасу на відповідні сторони світу, то зможете легко
здогадатись, який з двох азимутів відповідає напрямку на станцію,
звичайно, якщо впевнені, що передавач знаходиться саме в тій країні,
передачу з якої ви слухаєте, а не є якимось її іноземним ретранслятором.
До речі, географічні координати радіостанцій та їх ретрансляторів
можна знайти в різних довідниках про радіомовні станції, наприклад
в WRTH, або в Інтернеті.
Деякі "круті" радіоаматори
використовують невеликі рамкові кімнатні або великі зовнішні подвійні
та потрійні рамкові антени чи антени "Ягі" для коротких
хвиль з поворотним механізмом і індикацією азимуту направленості,
за допомогою яких також можна визначати напрямок на радіостанцію.
Для діапазонів УКХ принагідні майже
всі поворотні багатоелементні антени, при повороті яких знаходиться
максимум сигналу і по компасу знаходиться азимут.
Для теоретичного способу визначення
напрямку на радіостанцію дуже зручно користуватись деякими комп'ютерними
програмами, наприклад GSMWIN і AZMAP. Звичайно, такі програми виводять
на екран комп'ютера географічну карту з азимутальними лінійками
по боках. В програму вносяться географічні координати радіослухача
чи передавача, а мишкою відмічається на карті місце положення відповідно
передавача чи радіослухача. Після цього комп'ютер автоматично розраховує
азимут і довжину найкоротшої траси проходження сигналу.
Автором цих рядків свого часу була
розроблена програма вичислення азимута і відстані між суб'єктами
радіозв'язку для програмованого калькулятора (див. "РадіоАматор"
№ 4 / 1997 р.,с. 40).
УКХ / FM радіостанції Сімферополя
Частота,
МГц |
Радіостанція
|
66.68 |
УР-1
|
68.24 |
УР-2 "Промінь"
|
91.1 |
Радіо "Ера FM" (Київ)
|
100.6
|
Радіо "Мелодія" (Київ, Сімферополь)
|
101.2
|
Радіо "Хіт FM" (Київ, Сімферополь)
|
101.7
|
"Наше Радіо" (Київ, Сімферополь)
|
102.3
|
"Транс-М-Радіо" (Сімферополь)
|
103.7
|
Радіо "Европа + Крым" (Москва)
|
104.8
|
Радіо "Ассоль" (Сімферополь)
|
105.4
|
"Доросле радіо "Шансон" (Київ,
Сімферополь)
|
106.1
|
"Русское Радио Украина" (Київ, місцева
реклама)
|
106.6
|
Радіо "Лідер" (Сімферополь)
|
107.3
|
"Русское радио Крым" (Сімферополь)
|
107.8
|
"Гала радіо" (Київ)
|
Примітка: Інформація Андрія Бурлаки з Сімферополя
Підготував Олександр ЄГОРОВ
|