|
На сторінках "Слова
Просвіти" наші читачі майже постійно обговорюють тему засмічення
нашого інформаційного простору чужорідною продукцією, часом відверто
антиукраїнського, ворожого спрямування.
Сьогодні ми надаємо слово людині,
котра робить усе можливе, аби український патріотичний радіоголос
піднімав свідомість наших громадян на високий "помаранчевий"
рівень. Наш співрозмовник - головний редактор "Радіо "НАРТ"
Кирило БУЛКІН, котрий щодня не лише проголошує в ефірі, а й реалізує
тезу, винесену в заголовок цієї публікації.
- Пане редакторе, постійні
слухачі радіо "НАРТ" уже усвідомлюють, що Кирило Булкін
- це не лише особистість, а й певне відображення нового явища в
нашому радіопросторі. Але звідки Ви в ньому з'явилися і з якої професії?
- Мені
важко назвати якусь одну характеристику моїх фахових і нефахових
інтересів, яка б спонукала до радіотворчості. Розмаїття професій
і робіт, що ними займався, якось логічно привело мене до мікрофона
й до всієї тієї величезної сфери творчості, яка з мікрофоном пов'язана.
По закінченні фізичного факультету
КНУ ім. Тараса Шевченка я певний час займався наукою, вчився в аспірантурі
Інституту теоретичної фізики, але, на щастя, швидко полишив це заняття
задля мистецтва…
- Проте фізика
має пряме відношення до розповсюдження радіохвиль. І мабуть звідти
- "Чесна хвиля - Радіо "НАРТ"?
- Хіба що. Хоча в мене
тоді була інша спеціалізація - молекулярна фізика. У кожному разі,
я радий, що зараз не займаю чужого місця в науці.
- Отже, Ви -
головний редактор. А перед головним треба схилити голову і запитати:
що означає "НАРТ"?
- У цій назві немає
нічого романтичного, бо це - Незалежна Асоціація Радіо і Телебачення.
Півроку тому "НАРТ" змінив власника й перетворився на
"Чесну хвилю", але умовою ліцензії було збереження назви.
- Пане Кириле,
який радіус дії "Чесної хвилі", яку територію вона охоплює?
- Наразі, ми охоплюємо
своїм сигналом п'ять міст із околицями й передмістями: Київ - на
частоті 70,4 Мгц, Харків - 73,8 Мгц, Одеса - 68,4 Мгц, Краматорськ
- 68,1 Мгц, Вінниця - 70,4 Мгц. Якщо, наприклад, візьмемо Краматорськ,
то радіус поширення нашого мовлення охоплює також міста Слов'янськ,
Дружківка, Костянтинівка, Красний Лиман, - значну частину Донецької
області.
- Це чудова нагода,
щоб правильно інформувати мешканців того специфічного реґіону. А
хто слухає Радіо "НАРТ"? Які теми викликають найбільший
відгук у радіослухачів?
- Оскільки Радіо "НАРТ"
- розмовне Радіо, тобто таке, де перевага надається передачам на
актуальні теми і в яких беруть участь радіослухачі, а музика слугує
лише тлом…
- …найпоказовішим
тут є Ваш традиційний фірмовий цикл передач "Розмови про важливе"…
- … і тому наші слухачі
- це, передусім, люди освічені, небайдужі до того, що діється в
Україні, соціально активні, середнього і старшого віку.
- Тобто можна
намалювати портрет слухача Радіо "НАРТ": патріотично налаштована
особистість із розвинутим інтелектом, працездатного віку і здатна
брати на себе відповідальність?
- Так, але нас слухають також
багато пенсіонерів, котрі не в змозі читати пресу і для яких, як
вони стверджують, "НАРТ" - широке вікно в сучасний світ.
-
Як реагують слухачі на Ваші передачі, які зауваження і пропозиції
Вам найчастіше доводиться чути?
- Звісно, є різні думки.
Переважна більшість - це десь до 90 відсотків наших слухачів - дуже
схвально відгукуються на наші висилання. Як нам написав один професор
із Харкова, - "Ваші передачі допомагають нам почуватися Українцями".
Трапляються відгуки обурливі, критичні,
саркастичні. Дехто зазначає, що наші передачі - це якісь "помаранчеві"
жахи, що після таких програм хочеться закрити очі й не відкривати
на ті жахи, що, на думку таких радіослухачів, діються в Україні,
й що Радіо "НАРТ" є частиною цього жахливого.
Вважаю, що це цілком нормально. Громадяни
отримали право на висловлення власної думки, що є підтвердженням
факту демократії, свободи, плюралізму.
Щодо зауважень, то нам часто телефонують
щодо музики, зокрема просять розширити музичну палітру за рахунок
наповнення класичними творами. Багатьом хочеться більше слухати
українських творів, незалежно від жанру.
- "НАРТ"
охопив своїми передачами основні точки в Україні: в центрі, на півдні,
на сході й на південному сході. Чи Ви, пане редакторе, помічаєте
якісь реґіональні відмінності в реакціях слухачів?
- Можливо, я Вас здивую,
але якоїсь суттєвої реґіональної різниці у відгуках радіослухачів
я не помітив. Очевидно, що ми приваблюємо певну категорію слухачів,
яка за своїм інтелектом, свідомістю та інтенціями присутня у всіх
реґіонах України. Єдине: коли телефонують зі сходу, відчувається,
що людині немає де висловити свої думки, тому їм важливо додзвонитися
до Радіо "НАРТ" і вийти в ефір, аби поспілкуватися з нашим
ведучим чи гостями передачі. Зрозуміло, що в киян комунікативні
можливості значно ширші, але загалом, незалежно від реґіону, до
нас звертаються громадяни, налаштовані на теми національного відродження,
розвитку демократії та зміцнення незалежності України. Це нас, відповідно,
зобов'язує.
- Я ось дивлюся
на Вашу сітку мовлення, де від 7.00 до 23.00 год. бачу 66 радіовисилань,
які захоплюють своїм жанровим і тематичним розмаїттям. Як на мене,
як слухача, сітка "НАРТу" позитивно відрізняється від
інших FM-станцій тим, що має значну частку інтелектуального продукту.
Наприклад, од 11.00 год. до 13.00 серед новин і музики переважає
те, що Ви називаєте "Читальня Радіо "НАРТ". На мою
думку, це прекрасний винахід: давати слухачеві дуже багато гарної
літератури і гарної лексики. Хто готує сітку мовлення і відповідає
за її наповнення? На підставі яких критеріїв?
- За сітку та її наповнення
(крім музики) відповідаю я. Головний критерій - насичення передачі
актуальним матеріалом, до якого найбільше тяжіє сьогоднішня потреба,
попит, бажання свідомого слухача. Якщо, звичайно, цей матеріал має
національно-демократичний, побудовчий, моральний характер.
У кожному разі, суто розважальні передачі
й теми ми не вважаємо головними. А тому радше запрошуємо до мікрофона
кваліфікованих фахівців, серйозних дослідників і знавців соціальної
проблематики.
Звичайно, легка музика і гарні пісні
- це приємно, але народ зараз більше цікавиться не тим, що приємно,
а тим, як упорядкувати наше життя. Тому політологи, економісти,
люди соціальних і творчих професій - лікарі, вчителі, письменники,
артисти, інші - щодня виходять в ефір і чесно відповідають на часом
гострі запитання слухачів.
- Так, не лише
мені й моїм колегам із нашої газети "Слово Просвіти",
а й багатьом слухачам подобається саме ця просвітницька лінія Радіо
"НАРТ". Багатьом імпонує, що Ви не боїтеся гострих і часом
болісних тем, зокрема про українське Розстріляне Відродження, імперську
експансію і русифікацію, голодомори, про дисидентський рух, українські
визвольні змагання, ОУН-УПА, облуду новітніх часів тощо, причому
все це документально, з дуже солідними коментарями.
Я бачу очевидну спорідненість
між тим, чим ми займаємося у "Слові Просвіти" і Вашою
роботою на Радіо "НАРТ". Особливо, слухаючи, як Ви особисто,
пане Кириле, дуже артистично й у своєрідному стилі подаєте матеріали
у Вашій авторській програмі "Читальня на Радіо "НАРТ".
- У
цій програмі я знаходжу застосування ще одній професії, яка мені
дуже близька; це - театральна. Тобто я намагаюсь акторськими прийомами
донести до слухача художні й публіцистичні тексти, які вибираю з
архівних матеріалів, літературних творів, сучасних публікацій.
- Які теми останнього
часу у Вашій фірмовій передачі "Розмови про важливе" викликали
найбільший резонанс у слухачів?
- Великий інтерес ми
спостерігаємо практично щодня. Можу згадати недавню передачу про
пенсійну реформу. Телефони стали гарячими від дзвінків радіослухачів,
двогодинна передача пролетіла, як птах, а директор недержавного
пенсійного фонду, котрого ми запросили до мікрофона, сидів стомлений
від напруженої роботи.
Велику зацікавленість викликали у
слухачів передачі за участю активістів чорної "Пори".
Хвилю телефонних дзвінків викликають передачі про євроінтеграцію,
стосунки України з Росією тощо.
- Радіо "НАРТ"
чи не єдина станція в Україні, яка регулярно виносить на свою антену
відомі закордонні голоси: Радіо "Свобода", Бі-Бі-Сі, "Німецька
хвиля", а нині ми вже чуємо "Радіо "Полонія"
Польського Радіо. А ще - трансляції з сесійної зали Верховної Ради…
Чи це не перетворює "НАРТ" із самодостатнього радіоголосу
в якийсь вторинний чи допоміжний?
- Думаю, що не перетворює.
Більше того, тут я вбачаю певну взаємну конвергенцію - збагачення
і оригінальне поєднання професійних зусиль та патріотичних інтересів
"НАРТу" й наших закордонних колег. Тим більше, що від
них маємо немовби погляд збоку на події в Україні, що доповнює наше
бачення.
Причому це органічне поєднання настільки
тісне, що деякі слухачі телефонують нам і ставлять запитання, сприймаючи,
наприклад, передачі Радіо "Свобода" як передачі нашої
редакції. Крім того, наші колеги із закордонних редакцій сприймають
нас не лише як ретрансляторів, а як партнерів у реалізації творчої
ідеї.
- У передачах
Радіо "НАРТ" ми чуємо чисту, вишукану, літературну українську
мову, причому навіть у новинах. За рахунок чого це досягається?
- На
новинах у нас працює, переважно, здібна творча молодь - студенти
Інституту журналістики. Вони самі готують матеріали й самі їх читають
перед мікрофоном.
- Чи не могли
б Ви нагадати їхні прізвища, щоб наші читачі звернули на них увагу
і, можливо, поділилися своїми враженнями?
- Звичайно.
Це - Ірина Станіславська, Юлія Москаленко, Наталія Прокопанич і
Олександр Романюк. Також чудово працюють наші репортери - Тетяна
Ярмощук і Тарас Хуторний.
- Натомість інтерактивні
передачі у Вас ведуть журналісти, скажемо так, середнього віку?
- Ми
намагаємося в прямому ефірі задіювати не просто журналістів, а досвідчених
фахівців, котрі перед мікрофоном здатні на рівних вести тематичні
бесіди з експертами. Вести ерудовано і професійно. Якщо наш гість
- економіст, то й журналіст, що сидить навпроти, повинен володіти
проблемою настільки, щоб бесіда не перетворювалася на інтерв'ю,
а була розмовою двох партнерів.
- Пане редакторе,
яку мету ставить перед собою Радіо "НАРТ"?
- Якщо спробувати визначити,
скажімо, профіль "НАРТу" то це буде комплексна система
мовлення переважно культурологічного, просвітницького, інформаційного
характеру. А звідси й мета "Чесної хвилі Радіо "НАРТ":
сприяти розвиткові свідомості радіослухачів за рахунок їхнього інформування
і відвертого діалогу з ними на підставі документальних джерел та
на засадах національно-патріотичної орієнтації.
Звичайно, все це ми робимо помірковано,
розсудливо, ненав'язливо, етично.
Вважаю, радіо не повинно бути дидактично-повчальним
для слухача, але з іншого боку - воно не повинно сліпо та безкритично
йти за винятково комерційним попитом слухацької маси. Як Ви розумієте,
нині в ефірі й без нас вистачає московської попси і сумнівних жартів
на межі нецензурщини.
Зараз створилися необхідні умови,
щоб піднімати свідомість людей, повертаючи її до нормального стану,
орієнтуючи її на вічні цінності: моральність, чесність, патріотичність.
- Чи відчуваєте
Ви конкуренцію і чи слід чекати розширення і вдосконалення діяльності
Радіо "НАРТ" у найближчій перспективі?
- Так, звичайно. Невдовзі
ми розширимо коло ведучих і теми нашого циклу "Розмови про
важливе" за рахунок цікавих осіб із добре знаними іменами,
а також розширимо географію мовлення на території України.
Конкуренція? Ми працюємо в галузі
розмовного радіо, яким зараз (у такому форматі, як ми) небагато
хто займається. Гадаю, в найближчій перспективі конкуренція нам
не загрожує.
- Мені залишається
подякувати Вам, пане Кириле, за цікаву розповідь і побажати успіхів
Радіо "НАРТ" у роботі, спрямованій на піднесення свідомості
радіослухачів України.
Бесіду записав Євген ҐОЛИБАРД
|
