|
Перша частина
Радіостанція "Обрій
+", що на хвилі 107.9 МГц, працює в ефірі трохи більше двох
місяців (хоча з'явилась, як ми вже повідомляли, у лютому-березні),
проте стрімко набрала обертів і стала улюбленою станцією для багатьох
киян. У чому секрет? На нашу думку це пов'язано з тим, що віднедавна
цю станцію очолив колишній директор радіо "Київські відомості"
Валерій Глейзер, за яким пішли кращі ді-джеї цієї станції. Сьогодні
- інтерв'ю саме з ним.
- До нас радіостанція
"Обрій +" виходила в ефір як суто музична станція, - розповідає
Валерій Глейзер. - Потім у зв'язку з тим, що засновники станції
вирішили набрати людей, укомплектувати її радіоапаратурою, тимчасово
мовлення припинилося.
1 серпня ми вперше вийшли в ефір як
повноцінна радіостанція вже, скажімо так, з невеликим складом, що
відповідає девізу "Зустріч старих друзів на новій хвилі".
Чому вибрав саме такий девіз? Бо сюди прийшли майже всі хлопці,
кращі, що працювали зі мною на радіо "Київські відомості"
- Олег Морозов, Сергій Ковтуненко, Олександр Липенко, Поліна.
Однак ситуація така, що на цій частоті
працюють дві станції - "Наше радіо" і ми. Нам згідно з
ліцензією належить 18 годин мовлення, 6 годин було у "Нашого
радіо", однак до засновників "Обрій +" звернулися
з проханням, поки ми не працювали в ефірі, дати тимчасово ще 6 годин
попрацювати "Нашому радіо". На жаль, все у країні з часом
може стати постійним. Тепер у нас по 12 годин мовлення.
"Наше радіо" вийшло раніше
нас, у мовному режимі, і самі вибрали собі межі мовлення. Коли зібралась
команда і готова була працювати протягом 18 годин, як і належить,
нам відповіли: "Хлопці, вибачайте, "Наше радіо" вже
працює 12 годин, у вас залишилось лише 12 годин: з 12 до 17 години
і з 24 години до 7 ранку. Тобто найневигідніший час. Причому "Наше
радіо" працює тільки в музичному режимі, ми ж одразу вибрали
формат станції як музично-інформаційний з використанням української
та російськомовної музики і кращих хітів зарубіжної (без техно),
підготували загальноосвітні, пізнавальні, наукові, музичні програми...
і виявились обмеженими в ефірному часі. Та ще й змушені мати сусідів
в ефірі з низькопробною російською "попсою". Все це шкодить
нашій концепції.
Тепер ми подали лист до Національної
ради з питань телебачення і радіомовлення, щоб було переглянуто
питання про мовлення на цій частоті. Хочемо, щоб нам повернули наших
18 годин мовлення. Чим це закінчиться, поки що невідомо.
- Чи передбачаєте
працювати й у нижньому діапазоні частот, в інших регіонах країни?
- Нижня частота? Гадаю,
що ні. У принципі існує рішення Національної ради з питань телебачення
і радіомовлення, згідно з яким станція повинна мати лише одну частоту.
В усякому випадку таке питання обговорювалося. Звичайно, добре було
б мати дві частоти, але економічно це дуже дорого. Слухачу легше
купити за 20 гривень приймач, який працює в діапазоні 88 - 108 МГц
і слухати ту станцію, яка йому подобається.
Стосовно інших регіонів, то це в майбутньому,
хоча ми хочемо бути в першу чергу київською радіостанцією. Нині
київські станції говорять про Україну, зарубіжжя, але нічого не
кажуть про Київ. І взагалі, станція повинна бути як автомобіль для
людини, - не розкішшю, а засобом пересування, необхідністю. Щоб
я ввімкнув 107.9 і дізнався про все: курси валют, що продається
на ринках, де який сервіс - все. А кому треба, щоб я говорив про
Київ у Дніпропетровську? Там своїх кілька станцій. А от авторські
програми ми хочемо робити так, щоб у нас їх купували інші радіостанції,
з іншого міста. Або ж здійснюватимемо обмін програмами.
Загалом, регіональне мовлення, на
мою думку, - це політика, а вже потім радіо. І чим ближче до виборів,
тим більше всі у цьому переконаються. Проте до цього питання ми
ще повернемося.
Своїми програмами хочемо підштовхнути
молодь і середнє покоління до того, щоб вони почали думати. Зараз
ніхто не читає книги, бо всі дивляться телепрограми, захопилися
комп'ютерами... Прагнемо розказати, поділитися тим, що ми знаємо.
Не просто аби лише гола музика лунала в ефірі. Ні. В ефірі 17 радіостанцій,
що працюють у Києві, їх більш ніж треба. Зараз немає слухача, який
постійно сидить і слухає лише одну станцію. Відомо, що на 107.9
програма Морозова "Зал слави рок-н-ролу" - всі слухачі
його програм на "Київських відомостях" переключились на
нову хвилю. Щось подобається на іншій станції - переключають свою
увагу туди. Правильно?
Так, боротьба за слухача триває, але
слухач вже не той, що раніше. Він знає ім'я Морозова, Буреніна,
Зарембовського, ще когось - їх і слухає. Тому перед нами стоїть
таке завдання: зробити якомога більше класних програм, щоб у слухача
не було можливості піти з нашої хвилі. Це катастрофічно складно.
Аби боротися з конкурентами, радіо має бути постійним генератором
ідей, повинні бути люди, що відстежують якусь суто свою інформацію:
музичну, політичну, економічну, культурну. Тобто мають бути вузькоспеціалізовані
ведучі, що вигадували б усе нові передачі. Бо що ми чуємо зараз
в ефірі: одне й те ж саме на кожній станції. Крадуть один в одного
передачі, тільки двадцять разів переінакшать їх.
За великим рахунком в київському ефірі
слухати нічого. Є ряд авторських передач, які дійсно варті уваги.
І все. Тобто зараз радіо у творчому плані впало. Поліпшилась технічна
якість, у всіх з'явилось круте обладнання, а світлих голів практично
нема.
P.S. Розмова,
що відбулася у середу, затягнулась майже на дві години. У ній також
брав участь редактор музичних програм Олег Морозов. Теми, які обговорювались,
виходили за межі лише однієї окремо взятої радіостанції. І до того
ж гадаємо цікаві для багатьох читачів, фахівців з питань радійного
мовлення, тому ми вирішили продовжити виклад цієї розмови у наступному
номері "П'ятниці".
Друга частина
Нагадаємо читачам,
що ми продовжуємо знайомство з радіостанцією "Обрій +",
що на хвилі 107.9 МГц. У розмові беруть участь директор станції
Валерій Глейзер та редактор музичних програм Олег Морозов.
- Пане Валерію,
ви зауважили, що в цілому творчий рівень столичних радіостанцій
зараз знизився. Можливо одна з причин цієї ситуації - велика кількість
радіостанцій, аж сімнадцять. Талановиті люди просто розчинились
у цій масі.
- Гадаю, що так. Хоча
справа навіть не в цьому. Може бути й двадцять станцій, але слухатимуть
три. Звичайно, краще було б, і для слухачів, і для рекламодавців,
і для самих станцій, аби їх було максимум п'ять. Зараз вижити на
рекламі практично неможливо. До того ж при нинішній податковій політиці
рекламодавців дуже мало.
В результаті мізки тікають туди, де
платять більше. Але коли політика радіостанції будується на тому,
що перекупимо всіх зірок і після цього будемо найкращі - це маячня.
Мені, як директору, легше працювати з людиною, у якої є талант,
яка мислить, має хороший голос, яка прагне стати зіркою. А коли
до тебе приходить готова зірка, починаєш вказувати на недоліки,
і, самі розумієте, чим може закінчитись розмова. Тому переманювання
ді-джеїв - це згубна політика, що з часом призведе до розвалу радіопростору.
Як проти цього боротися, що ми вже робимо в цьому плані - ось актуальна
тема.
Біганина з однієї станції на іншу
- можливо це й нормально, як для ринку, але за великим рахунком
- непорядно. Зауважте, що ді-джеї зараз як з тонучого корабля тікають:
почули, що створюється нова радіостанція. А скільки грошей платять?
Побіг туди. Що говорити? Аби гроші платили. Зa слухача якщо й боряться
в київському ефірі п'ять станцій, то це добре, а інші так - мильні
бульбашки.
На мою думку станція досягає успіху
тоді, коли її колектив сам для себе готує кадри. Коли люди бачать,
що ти в них вкладуєш всю душу і вони відповідають тобі взаємністю
- отоді й формується класна станція. Що й було з "Київськими
відомостями", коли ми її створювали. Ми нікого ні в кого не
перекуповували. Зібрались усі "з вулиці", сподобалися
один одному і почали створювати свою станцію, з власним обличчям,
гтували своїх ді-джеїв, яких зараз, до речі, з задоволенням перекуповують.
І працюючи в нижньому діапазоні (73.64 МГц), випередили більшість
радіостанцій, навіть дехто боявся, що ми з'явимосяя в FM-діапазоні.
І коли вийшли на частоті 106 МГц - через півроку були вже в рейтинзі
найкращою радіостанцією Києва. Та й зараз, а мене там немає вже
півроку, "Київські відомості" серед кращих радіостанцій,
хоча це вже далеко не та радіостанція. Парадокс: засновники станції,
яка стала найкращою, її ж і руйнували, створюючи іншу.
А ті люди, які винні у загибелі радіостанції
"Київські відомості"... Ні, вона не загинула, але тієї,
якою була раніше, вже немає. Залишився лише імідж радіо "Київські
відомості". І більше нічого...
Тоді був колектив однодумців, творців,
людей, що не мали зоряної хвороби, які прийшли робити спільну справу.
І завдання було одне - створювати класні передачі для нестандартного
радіо. Теж саме, чим займаємося зараз на "Обрій +". Коли
говорять, що в Києві діє 17 станцій, нічого нового не придумаєш
- це неправда. У нас нині є понад 70 передач, яких ще немає в ефірі
і які ми зараз ліцензуємо, щоб мати на них авторські права. Таких
передач немає ще ні в кого. Даю голову на відсіч: тільки-но нам
розширять мовлення, почнуть виходити нові передачі, причому у специфічний
час, бо кожна програма має свого слухача. Якби ми зараз представили
їх в ефірі, то, певно, їх украли б.
Я знаю думку деяких людей, з якими
недавно працював: "Ну, вони ще нічого особливого не показали".
Звичайно, в 5-годинному відрізку не можемо показати на що здатні.
А тільки-но він збільшиться, - тоді й покажемо, на що здатні.
- Не можна не
сказати, що ви й за два місяці зарекомендували себе з найкращого
боку. У вас є свій постійний слухач, що помітно хоча б під час проведення
ваших ігор, - звертаюся до редактора музичних програм Олега Морозова.
- Справді, це так. Виходити
в ефір новій станції, коли вже існує з десяток радіостанцій, складне
завдання: треба, щоб тебе помітили. І от ми знаємо, що нас помітили,
тепер справа лише за розширенням ефірного часу. А поки що всерйоз
займаємось отриманням авторських прав на нові передачі.
- Скажу більше, коли ми створювали
радіо "Київські відомості", - говорить Валерій Глейзер,
- то такого формату мовлення, який створили ми, ще не було. Я не
буду називати станцію, але вона фактично скопіювала формат "Київських
відомостей". Якби на час її створення питання авторських прав
було поставлено так, як нині, то можна було б сміливо подавати на
неї в суд. Тобто формат - це також результат творчої роботи, плід
людської думки, який просто викрали. Бо найлегше вкрасти, ніж створити
своє. Це стосується як формату, так і ведучих. Прикро, що таке відбувається.
- Повернемося
до питання формату радіостанції. Кому мають належати права на нього:
засновникам станції, чи творчому колективу, який розробив і розвиває
цей формат? От як у вашому випадку, коли ви створювали радіо "Київські
відомості", а потім разом з частиною колективу пішли з нього,
щоб утворити нове радіо.
- У даному випадку сімбіоз:
ми формат розробили і знайшли підтримку з боку засновників станції.
У першу чергу це інформація, обов'язково публіцистичні програми,
велика кількість спортивних повідомлень і, звичайно, все це розбавлятиметься
музикою. Яке буде співвідношення? Гадаю таке: 30 відсотків інформаційних
передач і 70 - музики.
- Можна сказати й так, - підтримав
розмову Олег Морозов, - формат складається з передач, а кожна передача
є авторською ідеєю...
- До речі, у
вас не було проблем з авторськими правами на програми, з якими прийшли
з "Київських відомостей" сюди, на "Обрій +"?
- Мені здається, що
ці проблеми повинен загалом створювати для інших сам, але оскільки
я людина мирна, то поки нікому їх не створюю. Поки що. Знаю, що
на "Київських відомостях" хотіли б відродити деякі мої
програми в іншому авторському виконанні. Приємно, що люди, яким
це запропонували, відмовилися. Я консультувався і мені пояснили,
що автор програм - це людина, яка їх створила. Старі випуски, скажімо,
"Залу слави рок-н-ролу", вони можуть давати в ефір, але
створювати нові - ні. Або візьмімо хоча б "Хіт-парад анекдотів".
Нині стало модним у Києві мати таку передачу на своєму радіо, хоча
ідея належить мені. Не претендую на те, що я автор ідеї анекдоту,
це ж народна творчість, але та ідея, що анекдоти надсилають слухачі
у вигляді змагання - моя. І от цей варіант передачі не рекомендую
нікому робити. Ми зараз всерйоз займаємося питанням авторських прав
на наші програми.
- Отже, ви вважаєте,
що у все - у підготовку програм, розкрутку ді-джеїв, розробку формату
радіостанцій вкладено великі гроші, це плід людської думки. Програми
ви зараз намагаєтесь захистити, при бажанні можна судитись і з приводу
скопійованого формату радіостанції, а як припинити постійну втечу
ді-джеїв, що слідом за собою відбирають у радіо частину аудиторії
і дарують її іншим станціям, завдаючи першому збитків, як моральних,
так і матеріальних?
- Наш принцип підходу
до кадрів тепер абсолютно інший. У нас ді-джей буде укладати контракт,
згідно з яким він не має права протягом трьох років, якщо звільняється
з радіостанції, переходити на роботу на іншу станцію. Якщо ж хоче
там працювати і нове радіо готове його взяти до себе, то це коштуватиме
певну суму грошей. Все як у футболі. Адже як і в футболіста в нього
вкладено знання, його розкрутили як зірку, під час навчання він
використовував технічні засоби нашого радіо для створення свого
іміджу, що коштують дуже дорого, як і ефір, в якому йому дали можливість
себе показати. Це новий підхід до справи. І на станції "Обрій
+" він вже діє. І якби на кожному радіо був такий підхід, "літунів"
не було б, був би захист інтелектуальної власності, менше було б
непорядності у відношеннях між радіостанціями.
- Повернемося
до питання регіонального мовлення комерційних радіостанцій. На вашу
думку це політика, з економічної ж точки зору таке мовлення неприбуткове.
То що, відмовитися від нього взагалі?
- В Америці жодна приватна
станція не веде мовлення на всю країну, а працює на конкретне місто,
район, - говорить Валерій Глейзер. - Для цього є середні, довгі
частоти. Інша справа працювати в FM-діапазоні і водночас на середніх
хвилях: слухач стежить за твоїми програмами в FM на відстані до
50-60 кілометрів, потім переключається на середні частоти і ще кілометрів
500 може їхати автомобілем, слухаючи твоє радіо. Без стереоефекту,
але це не страшно. Технічні засоби розвиваються. До речі, в Америці
на середніх хвилях вже у стереорежимі ведеться мовлення.
Або ж взяти, скажімо, радіо "Європа
+". Воно пішло дуже простим шляхом. Чому його чути у 68 містах
колишнього Союзу? Та тому що воно вийшло на супутник і запитує:
"Хлопці, ви хочете наші програми? Будь ласка, купуйте "тарілку",
тюнер і приймайте нас, але за це ви нам повинні платити 2.5 тисячі
доларів на місяць". Так за таким принципом можна працювати!
І так діють усі. Так працює "Русское радио", "Радио
101" й інші. Оце нормальний шлях, а нинішнє завоювання регіонального
ефіру - це політика. Чим ближче до березня 1998 року, ти менше почуєте
музики, а більше політичних обіцянок.
- Гадаю, читачі
вже переконалися, що варто пильно стежити за "Обрієм +",
яке готує чимало сюрпризів своїм слухачам і колегам також. Можливо
ми ще повернемося до нашої розмови через деякий час.
- Ми не новачки, а "вовки"
радіоефіру, і як тільки розподіл ефірного часу буде на нашу користь,
або хоча б цей час буде поділено рівномірно, ми покажемо, що творчий
потенціал у нас дуже сильний. З нами залишилося те ядро "Київських
відомостей", яке не продається ні за гроші, ні за будь-що інше.
Звичайно, гроші всім потрібні, але це люди, які ставлять собі за
мету зробити класну станцію. А потім уже й гроші. І гасло нашої
станції - "Зустріч старих друзів на новій хвилі" - якнайкраще
про це говорить. Але воно стосується й наших слухачів: зустрічаймося
тепер вже на новій хвилі!
Розмову вів Валерій НОВОСВІТНІЙ
|
