|
Останнім часом все
гучніше лунають заяви про те, що україномовним виконавцям на батьківщині
ставлять палки у колеса. Переважно це роблять саме ті установи,
від яких у певній мірі залежить визначення рівня українського шоу-бізнесу.
Прикладом цього є зізнання
українського співака Олега Скрипки (гурт "ВВ") про корупцію
і дискримінацію своїх колег. Він зауважив, що "переважно у
київських радіостанціях українці повинні платити гроші за те, щоб
їхня пісня потрапила у ротацію, а іноземці - ні". Подейкують
навіть, що в деяких обласних центрах східного регіону України ведучих
мережевих радіостанцій просто штрафують на 10 у. о. за кожну україномовну
пісню в ефірі. Яка ситуація з україномовними піснями у рівненському
ефірі?
Андрій Смусь, програмний
директор Рівненського представництва народного радіо "Ніко":
- Як такого, місцевого часу на радіо
"Ніко" - три години у день. Він заповнюється рівненськими
новинами, музично-розважальними програмами, дві з яких - це програми
музичних вітань "Привіттайм". Переважна більшість наших
додзвонювачів замовляють у нас зарубіжні хіти, в тому числі російські,
щодо українських, то тут хотілось би бажати кращого. Чому це так?
Відповідь, напевно, потрібно шукати кожному в собі, у своєму вихованні
та, зрештою, національній свідомості. Загалом же композиції у нас
лунають лише ті, які впізнаються з перших тактів, ті, яким хочеться
підспівувати. Саме така музика й ставиться в ефір.
Щодо українських виконавців, у годину
їх може звучати в середньому три композиції. Насправді, така цифра
задовільна, і повністю відповідає нашому музичному формату..
Ми намагаємось підтримувати і місцевих…
Але продукція, яку приносять нам на радіостанцію, м'яко кажучи,
не завжди придатна до ефіру. Це або композиція не відповідає нашому
музичному формату, або пісня записана просто неякісно. А у нас,
зрозумійте правильно, не музична студія звукозапису, своєї роботи
вистачає.
Думаю, проблему дискримінації треба
вирішувати на державному рівні. Особисто мені дуже подобаються пісні
українських виконавців. Проблема в тому, що вітчизняний шоу-бізнес
не підтримується державою на належному рівні. Перш за все, потрібно
переглянути закон про державну мову та його дотримання у всіх сферах,
у тому числі й у шоу-бізнесі.
Валерій Безсалов, старший
звукорежисер "Наше радіо":
- В українському радіо сформувалось
поняття: краще крутити відомі пісні, ніж "розкручувати"
новачків. Самим співаку чи співачці реалізувати себе дуже важко.
Самотужки вони мають записати свою пісню, потім самі ж її й проштовхувати.
Чому самотужки? Бо чимало українських продюсерів не хочуть братися
за початківців. Прямим текстом так і заявляють: "Коли станеш
відомим - приходь. А так чого з тобою возитися!"
А все через те, що вітчизняний шоу-бізнес
кульгає на одну ногу. І нікому немає діла щодо покращення його становища.
Яскравим прикладом стає заява співака Олега Скрипки, яка, на мою
думку, небезпідставна. Ймовірно, десь, колись, подібне з українськими
виконавцями й траплялось.
От у Росії - інша справа! Далеко їхати
не треба. Механізм у цій країні налагоджений вже давно. Ось і доводиться
українським виконавцям знаходити порятунок у цьому "недалекому"
зарубіжжі. Багатьох співаків та співачок України, чиї імена зараз
на слуху, пригрів та розкрутив саме російський шоу-бізнес. Досить
довго українські FM радіостанції не сприймали Андрія Данилка. Ну
ніяк не підходили пісні Сердючки до їх формату! Почав співати в
Росії - одразу відчули рівень! Подібне ми бачили і з гуртами "ВІА
Гра", "ТНМК", рівенськими "отвінтистами".
Микола Кульчинський,
програмний директор місцевої радіостанції "Трек":
- Вважаю, проблема криється у самих
українських виконавцях. Радіослухачі бажають чути зі своїх приймачів
лише хіти. Але, на жаль, хітами українські виконавці радують нас
нечасто. За останній місяць, грубо кажучи, на українській ниві з'явилось
кілька більш-менш нормальних пісень Ані Лорак та гурту "ВІА
Гра". Але для того, щоб мати відносно нормальний шоу-бізнес
в Україні, їх має бути принаймні вдвічі більше. Численна кількість
українських гуртів випускають продукцію, яка не у форматі багатьох
радіостанцій. Взяти, наприклад, "Тартак", з їх піснею
"Прокрутіть цю пісню по радіо". Це єдина композиція з
їх репертуару, яку ще можна пустити по хвилі радіо "Трек".
З усіх розсилок "FDR Радіоцентр"
найбільша кількість припадає на англомовні композиції. Дещо менше
надсилають пісні російських виконавців. Українських, на жаль, надходить
до нас мало. Але майже всі вони, що надсилаються, обов'язково потрапляють
у ротацію.
За годину ефіру можуть пролунати в
середньому 10-13 пісень. З них українського виробництва - десь зо
три. Тобто, за добу звукового фону - 25% складають українські пісні
(20% - україномовні). Щодо платної ротації українських пісень, такого
поняття у нас немає. Навпаки, ми намагаємось допомагати місцевим
виконавцям реалізуватись. Проект, що нещодавно з'явився на хвилях
радіо "Трек", тому приклад. Мета програми "Фабрика
зірок" - безкоштовно ставити у ротацію композиції місцевих
виконавців. Чесно кажучи, мене приємно вразила та кількість порівняно
якісних та грамотних пісень, що надходять до нас на радіостанцію.
Але їх стільки, що ми фізично не в змозі прокрутити усі одразу.
Проте рано чи пізно вони все-таки пролунають. Обіцяю.
Але всі вищезазначені
особи схиляються до однієї думки: український шоу-бізнес - безпритульна
дитина. Батьки у ролі держави не бажають братися за її виховання.
А коли дитина встане на ноги, тоді ніяка батьківська рука нічого
в її поведінці змінити не зможе.
Сергій ПАНФІЛОВ
|
