|
У минулому номері "ДТ"
відомий український медіа-діяч Олександр Кривенко розповів про проект
за назвою "Громадське радіо".... Йшлося про принципово
новий для України формат "розмовного радіо" - без музики
та реклами, зате з численними випусками новин, ток-шоу та різноманітними
тематичними програмами. Головним донором проекту став фонд "Відродження",
який виділив понад 180 тис. доларів гранту, до фінансування підключилася
делегація Європейської комісії. "Громадське радіо" мало
вийти в ефір із 1 березня на некомерційній частоті "Радіо Люкс"
- 69,68 УКХ. А на останній день лютого було заплановано презентацію
проекту - радіомарафон у прямому ефірі за участю українських та
іноземних журналістів, громадських і культурних діячів.
Напередодні дня "Х"
Олександр Кривенко публічно вибачився перед усіма запрошеними на
презентацію. Керівництво "Радіо Люкс" не може надати "Громадському
радіо" обіцяну частоту, оскільки матимеме серйозні проблеми
з переліцензуванням частот, про що дав зрозуміти голова Національної
ради зі справ телебачення та радіомовлення Борис Холод.
"Безумовно, це пов'язано з виборами,
- коментує виконавчий директор фонду "Відродження" Євген
Бистрицький, - тому що у певних колах побоюються, що в ефір подаватиметься
справді збалансована інформація. По-друге, думаю, це пов'язано з
дискусією про громадянське суспільство, яку нещодавно розпочали
деякі шановні представники влади. Як доктор філософських наук, можу
вас запевнити, що принципи розгляду громадянського суспільства з
боку влади не продумані. Мені здається, влада відчула, що за останні
рік-півтора посилився тиск на неї з метою зробити її прозорішою
та підзвітною громадськості. Тепер на будь-яку ініціативу, пов'язану
з громадянським суспільством, влада реагує як на червону ганчірку.
Крім того, ми можемо спостерігати системні дії, направлені на підрив
авторитету організацій, які фінансуються західними або вітчизняними
донорами - такими, як фонд "Відродження". Все це суперечить
заявам про входження в Європу та й взагалі будь-яким розмовам про
свободу слова".
Далі події розвивалися досить динамічно.
Прес-служба Нацради відреагувала заявою, де спростувала всі обвинувачення
на свою адресу і взагалі відмежувалася від справи "Громадського
радіо": "Оскільки "Громадське радіо" не є телерадіоорганізацією,
а Національна рада України по справах телебачення і радіомовлення,
відповідно до чинного законодавства, розглядає лише справи ТРО -
юридичних осіб, що є ліцензіатами, або які офіційно беруть участь
у конкурсі на ліцензування, - питання про "Громадське радіо"
не виносили на порядок денний, а отже, не обговорювали і не розглядали".
Однак опісля чиновники за власною
ініціативою пішли на контакт з Олександром Кривенком: його запросили
до контрольно-аналітичного відділу Нацради, попросили детально викласти
проект на папері й пообіцяли розглянути його на найближчому засіданні
- 5 березня. Вже до вечора прес-служба повідомила, що "всі
члени Національної ради погодилися з актуальністю створення громадського
радіо в Україні і заявили про намір сприяти появі такого формату
мовлення".
У розмові з кореспондентом "ДТ"
Олександр Кривенко був налаштований оптимістично: "Я сподіваюся,
що "Громадське радіо" з'явиться в ефірі ще до виборів,
хоча проект не передвиборний, він розрахований на тривалий термін.
Чим цікаве для нас співробітництво з "Радіо Люкс"? Ми
отримуємо можливість зробити наш "пілот" у режимі живого
ефіру. Щойно ми побачимо, що можемо працювати, що в нас є слухачі
в Києві, а регіональні радіокомпанії беруть наш продукт, виникне
сенс реєструвати окрему радіокомпанію і подавати на ліцензію в Нацраду.
В усьому світі ліцензують не частоти, як у нас, а формати. Це раціональний
підхід, хоч і незвичний для нас. Нам здавалося, що це крок уперед:
не тільки сам формат чисто розмовного радіо, а й технологія виходу
на аудиторію. І чимало людей у Нацраді, із якими я спілкувався,
кажуть: так, це цікаво, це потрібно".
Проте варто було б звернути увагу
на один момент: якщо в першій заяві Нацради словосполучення "Громадське
радіо" писалося з великої літери й у лапках, то в другому -
з маленької і без них. Ця орфографічна зміна далеко не випадкова.
Коментує голова Нацради Борис Холод:
"Насамперед хочу зауважити, що
в пресі поняття "Громадське радіомовлення" і окремий проект
"Громадське радіо" навмисно або через нерозуміння суті
справи чомусь ототожнюють. Насправді, система громадського радіо
та телебачення створена в більшості європейських країн, стала нормою
демократичного розвитку суспільства. Діяльність громадського радіо,
відповідно до міжнародного досвіду, здійснюється за рахунок абонплати
населення.
У даному випадку "Громадське
радіо", яке так скандально заявило про себе в Києві з перших
же днів, виглядає не як система радіомовлення в країні, здійснювана
на вищезгаданих принципах і після отримання ліцензії Нацради, а
скоріше як бренд... Перед тим, як братися за таку серйозну справу,
цим панам варто було хоча б ознайомити громадськість і Нацраду із
суттю проекту, якщо він, звичайно, існує".
Саме це збирається зробити найближчим
часом Олександр Кривенко. Він визнає, що міг би розгорнути ширшу
діяльність після виходу на діалог із владою: "Може, якби я
настирливіше слав листи й напрошувався на зустріч по телефону протягом
трьох місяців, сьогодні ситуація була б іншою. Ескалація нерозуміння
сталася за п'ять-шість днів перед датою "Х". Нацрада справді
не розглядала цього питання. У мене не було зустрічі із паном Холодом.
Він одноосібно виклав свою думку керівництву "Радіо Люкс".
І це стало приводом нагадати чиновнику, що якщо в нас громадянське
суспільство, треба використовувати інші важелі впливу".
Борис Холод категорично заперечує
спроби тиску на РС "Радіо Люкс". Аргументація залізна:
"Нехай покажуть документи, які це підтверджують й підписані
мною особисто".
"У даному випадку ми не можемо
говорити про верховенство писаного права, - констатує Євген Бистрицький.
- Відроджується певне "телефонне право".
Директор РС "Радіо Люкс"
Роман Андрейко повідомив "ДТ", що в голови Нацради все-таки
були юридичні підстави заборонити мовлення "Громадського радіо"
на частоті 69,68 УКХ. За умовами ліцензії, на цій частоті можуть
транслюватися лише програми власного виробництва радіокомпанії.
Р. Андрейко направляв відповідний лист у Нацраду і зробив це ще
раз у світлі останніх подій. Він готовий надати частоту "Громадському
радіо", щойно отримає офіційний дозвіл Нацради, але не раніше.
Втім, Олександр Кривенко та його команда
теж не налаштовані йти в підпілля і вести звідти боротьбу проти
влади взагалі та чиновників із Нацради зокрема. "Ми не вийдемо
в ефір, поки не вирішимо всі непорозуміння. Вийдемо на "Люксі"
або десь ще - ми зробимо це лише тоді, коли все узгодимо з Нацрадою,
щоб ні в нас, ні в нашого партнера не виникало проблем. А поки не
буде "добра" від Нацради, ми направимо зусилля на те,
щоб стати першим в Україні інтернет-радіо. Щоб не втратити зібраний
колектив, працюватимемо як студія-продакшн і якомога швидше вийдемо
в Інтернет - думаю, уже наступного тижня".
Головний донор проекту не тривожиться
про долю гранту. "Проект усе одно запустять, - стверджує Євген
Бистрицький, - якщо не до виборів, то після них. Сформовано команду,
є сильна, продумана концепція - інакше ні фонд "Відродження",
ні Європейська комісія не підтримали б її. Ми вживатимемо заходи,
доступні донорській організації: шукати інші радіостанції, які могли
б надати частоти для виходу в ефір. А потім виходитимемо на Нацраду
- можливо, вже іншого складу - із пропозицією виділити для "Громадського
радіо" частоту на рівні держави".
Яна ДУБИНЯНСЬКА
|
