Маєш інформацію? Поділись! Розміщення реклами на порталі

Розділи

 Про нас
 Тех-Каталог
 Прес-Каталог
 Книгарня
 Радіореклама
 Радіонавчання
 Радіоанонс
 Новини радіо
 Радіожиття
 Радіоакції
 Радіостанції
 Радіорозклад
 Радіопродакшн
 Радіолінки
 Радіостатті
 Радіозакони
 Радіословник
 Радіочиталка
 Радіоформати
 Радіорейтинґи
 Радіомузей
 Поради
 Реклама у нас
 Оголошення
 Партнери
 FAQ
 Головна
 Мапа порталу

Пошук в Мережi:


uaportal.com
   

Відвідайте:


"Подих ефіру | RadioDJ.Org.Ua"

Конференція "РадіоUA"

Журнал "Телерадіокур'єр"

"Радио"

Всички радио и ТВ станции

Портал любителей Авторадио

• Лилин Киев

Спілкування

 Гостьова книга
 Форум
 Чат
 Контакти

:: Сучасне життя радіопростору ::

Новини радіо
 
Тех-Каталог Маєш інформацію? Поділись! Радіонавчання Маєш інформацію? Поділись!
 

:: Вересень 2016 ::

  • Перейти безпосередньо до новин

     На цій сторінці можна знайти інформацію про сучасне життя і розвиток радіостанцій, що працюють в Україні та інших державах світу. Освоєння нових частот, запуск нових проектів, поява нових голосів, зміни позивних, форматів та концепцій - все це і багато іншого завжди до вашої уваги!

Прикріплене:

      • 18-19 травня 2017 р. відбудеться XXІІI Київський Міжнародний Телерадіоярмарок - головний бізнес-форум медіаіндустрії в Україні! Подробиці - в розділі "Оголошення".
      • 30 березня 2017 р. в Києві відбудеться VIII конференція "Нові медіа - нові можливості", орієнтована на інноваційний розвиток традиційних медіа. Подробиці - в розділі "Оголошення".

  Розміщення реклами на порталі  
  Радіореклама  

  • Радіоанонс

  • Новини серпня 2016

  • Обговорити на форумі

  • До новин

  XXIII Київський Міжнародний Телерадіоярмарок: 18-19.05.2017  
  • 30.09.2016 Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення призначила позапланову перевірку телерадіокомпанії "Дивосвіт" ("Радіо Вісті"). Рішення було прийняте на засіданні 29 вересня. Як повідомив голова Нацради Юрій Артеменко, в ефірі радіостанції була зафіксована програма "Люди говорять" за участю юристки Тетяни Монтян. "Під час діалогу Тетяна Монтян негативно та образливо висловлювалася на адресу героїв Революції Гідності, допускала в прямому ефірі ненормативну лексику. При цьому ведучий передачі не зупинив і не зробив зауваження Монтян щодо неприйнятних висловлювань, що є ознаками порушенням вимог закону "Про телебачення і радіомовлення"", - поінформував голова Нацради. Члени Нацради проголосували за призначення позапланової перевірки "Радіо Вісті" одноголосно. Нагадаємо, 28 квітня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення призначила позапланову перевірку "Радіо Вісті", а саме - ТОВ "ТРК "Дивосвіт"", яке володіє ліцензією на мовлення з позивним "Радіо Вісті" в Києві. Підставою для перевірки стали результати моніторингу ефіру за 15 квітня, коли з 20:03 до 21:03 в ефірі "Радіо Вісті" в програмі "Постфактум" транслювалося інтерв'ю з колишнім прем'єр-міністром України Миколою Азаровим. У висловлюваннях пана Азарова Нацрада вбачає ознаки сепаратизму, посягання на територіальну цілісність України та розпалення міжнаціональної ворожнечі. Микола Азаров назвав позапланову перевірку проявом цензури (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 30.09.2016 Національна радіокомпанія України припинила реєстрацію як юридична особа в статусі ОДТРК. Відповідний запис внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Цю інформацію повідомляє сайт "Суспільне мовлення" із посиланням на голову Держкомтелерадіо Олега Наливайка. Національна радіокомпанія України, як і всі обласні державні телерадіокомпанії, реформована у філію НТКУ, і тепер працює як реґіональна дирекція. Раніше припинили свої юридичні особи канал "Культура", КДР ТРК, Луганська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська, Хесонська, Львівська, Запорізька, Хмельницька, Закарпатська та Черкаська, Рівненська, Чернівецька, Дніпропетровська, Житомирська і Чернігівська, Донецька, Миколаївська ОДТРК (але згодом реєстратор відкликав рішення про припинення реєстрації через деякі питання фіскальної служби до цієї ОДТРК), Новгород-Сіверська, Криворізька ДТРК, Сумська, Тернопільська, Волинська, Вінницька, Харківська ОДТРК припинили своє існування як юридичні особи. Сумська філія Національної телекомпанії України з 1 січня 2016 року почала мовити під логотипом "UА:Суми". Ця регіональна дирекція першою з усіх філій НТКУ отримала право використовувати частку "UА:" у своєму графічному оформленні. Решта компаній поки що такого логотипу не отримали. Генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія на своїй сторінці у Facebook зазначив, що таких проблемних процесів, як от закриття юросіб ОДТРК у реформуванні НТКУ безліч, і кожен з них не дозволяє продовжувати реформу. Нагадаємо, 15 березня народні депутати з Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики зареєстрували законопроект № 4232 "Про внесення змін до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення" (щодо порядку приєднання ДП "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм""). За чинним законодавством, "Укртелефільм", Національна радіокомпанія України, державна телерадіокомпанія "Культура" та всі обласні й реґіональні державні телерадіокомпанії мають спершу приєднатися до НТКУ, після чого на їхній базі має бути створено НСТУ. Нині вже всі суб'єкти реформування приєдналися до НТКУ, крім "Укртелефільму". Фактичний саботаж "Укртелефільмом" процесу приєднання до НТКУ призвів до неможливості створити ПАТ "НСТУ". 17 травня Верховна Рада ухвалила зміни до закону про суспільне мовлення, вивівши "Укртелефільм" за рамки першого етапу реформування (Джерело: Портал "Суспільне мовлення").
  • 30.09.2016 Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення 29 вересня ухвалила рішення про затвердження конкурсних умов та оголошення конкурсу на мовлення з використанням 12 вільних радіоканалів у Одеській області. Відповідне оголошення незабаром буде опубліковане в газеті "Голос України". На конкурс виставлені частоти на мовлення у таких населених пунктах: Арцизі, Березівці, Болграді, Балті, Великій Михайлівці, Захарівці (Фрунзівка) - 2 частоти, Ковбасовій Поляні, Кодимі, Миколаївці, Подільську (Котовськ). Можливий обсяг мовлення на зазначених каналах - від 1 год. 15 хв. на тиждень до 24 години на добу. 1. Арциз - 105.9МГц, 0.1кВт, 24 години на добу, територія розповсюдження програм - м. Арциз та Арцизький район; 2. Березівка - 105.0МГц, 0.1кВт, 24 години на добу, територія розповсюдження програм - м. Березівка та Березівський район; 3. Болград - 105.7МГц, 0.5кВт, 1 година 15 хвилин на тиждень, територія розповсюдження програм - м. Болград та Арцизький, Болградський, Ізмаїльський, Ренійський райони; 4. Балта - 104.5МГц, 0.1кВт, 15 годин 01 хвилина на тиждень, територія розповсюдження програм - м. Балта; 5. Велика Михайлівка - 104.5МГц, 0.1кВт, 1 година 15 хвилин на тиждень, територія розповсюдження програм - смт Велика Михайлівка та Велико-Михайлівський район; 6. Захарівка (Фрунзівка) - 89.8МГц, 0.25кВт, 24 години на добу, територія розповсюдження програм - смт Захарівка (Фрунзівка) та Захарівський (Фрунзівський) район; 7. Захарівка (Фрунзівка) - 102.1МГц, 0.25кВт, 1 година 15 хвилин на тиждень, територія розповсюдження програм - смт Захарівка (Фрунзівка) та Захарівський (Фрунзівський) район; 8. Ковбасова Поляна - 106.8МГц, 0.25кВт, 24 години на добу, територія розповсюдження програм - с-ще Ковбасова Поляна, Савранський район Одеської області та Гайворонський, Благовіщенський (Ульяновський) райони Кіровоградської області. 9. Кодима - 102.6МГц, 0.1кВт, 1 година 15 хвилин на тиждень, територія розповсюдження програм - м. Кодима та Кодимський район; 10. Миколаївка - 101.7МГц, 0.1кВт, 24 години на добу, територія розповсюдження програм - смт Миколаївка та Миколаївський район; 11. Подільськ (Котовськ) - 103.6МГц, 0.5кВт, 1 година 15 хвилин на тиждень, територія розповсюдження програм - м. Подільськ (Котовськ) та Ананьївський, Балтський, Кодимський, Красноокнянський, Котовський райони; 12. Тарутине - 99.2МГц, 0.25кВт, 1 година 15 хвилин на тиждень, територія розповсюдження програм - смт Тарутине та Тарутинський район. Серед зазначених радіочастотних присвоєнь 5 були отримані у червні цього року, 6 - залишилися із попередніх конкурсів, 1 частотне присвоєння у м. Балті - вільний відрізок із граничним обсягом мовлення 15 год. 01 хв. на тиждень. Конкурсними умовами затверджено вимоги до програмної концепції мовлення, зокрема рекомендовано розміщення інформаційних передач із регіональною і місцевою тематикою, а також дозволяється ретрансляція виключно програм суспільного мовлення. Заяви на участь у конкурсі прийматимуться з 3 листопада до 2 грудня (17:00) цього року. Відповідно до пункту "б" частини п'ятої статті 25 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" граничний термін підбиття підсумків конкурсу - 31.01.2017 (Джерело: Сайт Нацради).
  • 29.09.2016 Своїм рішенням від 29 вересня Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення сформувала новий склад Громадської ради при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення. Визначення кандидатур відбувалося рейтинговим голосуванням. Під час розгляду питання перший заступник голови Ольга Герасим'юк повідомила, що відповідно до Положення про Громадську раду до її складу можуть входити не більше 15 членів. Прийом заяв тривав протягом місяця, з 22 серпня по 21 вересня, під час якого надійшло 27 заяв від кандидатів. Ольга Герасим'юк наголосила, що всі подані кандидатури - достойні і професійні фахівці, і обирати між ними надзвичайно складно. За її словами, Національна рада постійно потребує експертних порад та висновків із різних проблемних питань. Голова Національної ради Юрій Артеменко висловив сподівання на ефективну та плідну співпрацю між регулятором та дорадчим органом. До Громадської ради увійшли такі представники: 1. Бибик Світлана Павлівна - доктор філологічних наук, професор, старший науковий співробітник відділу стилістики та культури мови Інституту української мови НАН України; 2. Большакова Ольга Юріївна - керівник Центру адвокації та лобіювання ВГО "Незалежна асоціація телерадіомовників"; 3. Вакуленко Олександр Леонідович - президент Асоціації психологів України; 4. Веселовська Вікторія Вікторівна - директор департаменту міжнародних відносин Коледжу преси та телебачення; 5. Волошенюк Оксана Валеріївна - науковий співробітник відділу екранно-сценічних мистецтв і культурології Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології ім. М.Рильського, менеджер медіа-освітніх програм Академії української преси; 6. Глущенко Олександр Леонідович - автор інтернет-проекту "PROTV.UA - ТБ", співзасновник та видавець журналу "MediaSat"; 7. ГО "Інститут масової інформації" як колективний член Громадської ради; 8. Гріцак Костянтин Іванович - директор Асоціації "Телекомунікаційна палата України"; 9. Долженкова Інна Анатоліївна - журналіст, літературний критик, медіа-експерт; 10. Клітна Наталія Іванівна - голова правління Асоціації правовласників та постачальників контенту; 11. Колесникова Надія Володимирівна - координатор проектів ГО "Центр інформації про права людини"; 12. Найдьонова Любов Антонівна - доктор психологічних наук, заступник директора з наукової роботи, завідувач лабораторії психології масової комунікації та медіа-освіти Інституту соціальної та політичної психології НАПНУ; 13. Розкладай Ігор Євгенович - юрист ГО "Центр демократії та верховенства права"; 14. Сьомкін Сергій Вікторович - виконавчий директор ГО "Індустріальний Телевізійний Комітет"; 15. Федієнко Олександр Павлович - голова правління Інтернет Асоціації України (Джерело: Сайт Нацради).
  • 29.09.2016 Держкомтелерадіо має подати проект Статуту НСТУ на розгляд Кабінету Міністрів не пізніше першого грудня 2016, щоб у січні могла бути зареєстрована юридична особа ПАТ НСТУ. Перед цим відповідний проект має надійти на розгляд до зацікавлених органів влади у першій декаді жовтня. Про це повідомила начальник юридичного відділу Держкомтелерадіо Таїсія Мировець в ІА "Укрінформ" під час круглого столу на тему "Забезпечення незалежності Суспільного мовника в статуті та інших нормативних актах", організованому ГО "Детектор медіа" за сприяння проекту Ради Європи "Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні". "Для того, щоб ми подали проект Статуту НСТУ на погодження до заінтересованих органів, Держкомтелерадіо має прийняти рішення про перетворення НТКУ у ПАТ НСТУ. Цьому заважає факт, що три телерадіокомпанії не зняті з реєстру як юридичні особи", - пояснила вона. За словами пані Мировець, після того, як відповідне рішення буде прийняте, проект Статуту НСТУ буде надано на розгляд заінтересованим органам. "Такими органами у нашому випадку є Міністерство фінансів, Міністерство економіки, Фонд держмайна та Комісія з цінних паперів. Наостанок - це Міністерство юстиції, яке надає правовий висновок", - сказала начальник юридичного відділу Держкомтелерадіо. Таїсія Мировець додала, що до того, як проект Статуту буде внесений на розгляд уряду, 10 робочих днів його будуть опрацьовувати у Міністерстві юстиції та 15 робочих днів у секретаріаті Кабінету Міністрів. "Це у кращому випадку, якщо не буде таких зауважень, які ми не зможемо врегулювати в робочому порядку. Як правило, в секретаріаті опрацьовують проект не менше місяця до того, як виноситься питання на розгляд Кабінету Міністрів. До кінця року ще встигаємо", - запевнила пані Мировець. Водночас заступниця генерального директора НТКУ Ганна Бичок зазначила, що якщо не буде створено ПАТ НСТУ у січні 2017 році, тоді потрібно буде ініціювати внесення до закону про державний бюджет-2017. Крім того, вона зазначила, що НТКУ та Держкомтелерадіо ініціюють встановлення податкових пільг на перехідний період. "Хоча би у перший рік, на перших етапах не мають бути такі великі податки", - зазначила вона. Пані Бичок розповіла, що НТКУ і Держкомтелерадіо звернулися з листами до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету і Міністерства фінансів, щоб ці установи ініціювали внесення у проект закону про державний бюджет на 2017 рік у прикінцевому положенні таку норму, що ПАТ НСТУ протягом 2017 року не сплачує податок на додану вартість та податок на прибуток. "Ми зараз всі працюємо не над перспективою, ми боремося з нашою державою за бюджет для НСТУ у 2017 році", - зауважила вона. У засіданні взяли участь голова офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг, керівництво НТКУ та філій, члени Наглядової ради НСТУ, представники Держкомтелерадіо, громадських організацій, журналісти, медіаюристи. Захід проводила ГО "Детектор медіа" в рамках проекту Ради Європи "Зміцнення свободи медіа і створення системи суспільного мовлення в Україні". Нагадаємо, в проекті державного бюджету на 2017 рік, поданому 15 вересня Кабінетом Міністрів до Верховної Ради, йдеться, що на фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України у 2017 році планується витратити 897 млн 757 тис. грн. Раніше Мінфін запланував, що на 2017 рік на суспільне мовлення мали виділити 1 млрд 178 млн 201 тис. грн. Ганна Бичок пояснила, що у 2017 році з цих коштів 200 млн піде на податки. І нічого не залишиться на виробництво і технічне переоснащення (Джерело: Портал "Суспільне мовлення").
  • 29.09.2016 ТРК "Громадське радіо", м. Київ, розпочало мовити у Маріуполі Донецької області на частоті 89.1МГц. Відповідний дозвіл на тимчасове мовлення радіокомпанії надала Національна рада 15 вересня. Головний редактор "Громадського радіо" Кирило Лукеренко повідомив, що для того, щоб запустити мовлення в Маріуполі, компанія перенесла уже закуплений передавач з іншого міста, відтермінувавши там початок мовлення на один місяць. "Це свідчить про те, що мовлення на Донеччині і Луганщині є нашим пріоритетом", - наголосив Кирило Лукеренко. Нагадаємо, "Громадське радіо" здійснює тимчасове мовлення на чотирьох частотах у Донецькій області: 103.8МГц у м. Волновасі, 99.6МГц у м. Покровську, 90.9МГц у м. Краматорську, 89.1МГц у м. Маріуполь, і на двох частотах у Луганській області: 90.2МГц у м. Старобільську, 101.8МГц у селищі Широкому (Джерело: Сайт Нацради).
  • 29.09.2016 Національная рада України з питань телебачення і радіомовлення на засіданні 29 вересня рейтинговим голосуванням обрала 15 осіб, які ввійдуть до нового складу Громадської ради. Прийом кандидатур було оголошено у зв'язку із закінченням терміну повноважень складу Громадської ради, затвердженого 21 серпня 2014 року. Нацрада перевірила всі необхідні документи претендентів і винесла на розгляд 27 кандидатур, із них було обрано 15 осіб. До нового складу Громадської ради ввійшли: 1. Грицак Костянтин Іванович - директор Асоціації "Телекомунікаційна палата України"; 2. Глущенко Олександр Леонідович - автор інтернет-проекту "PROTV.UA - ТБ", співзасновник та видавець журналу "MediaSat"; 3. Клітна Наталя Іванівна - віце-президент "Асоціації правовласників і постачальників контенту"; 4. Інститут масової інформації - колективний член; 5. Большакова Ольга Юріївна - голова правління ГО "Східноєвропейський інститут проблем медіа"; 6. Веселовська Вікторія Вікторівна - директор департаменту міжнародних відносин Коледжу преси та телебачення; 7. Долженкова Інна Анатоліївна - самовисуванець, медіаексперт; 8. Сьомкін Сергій Вікторович - виконавчий директор Асоціації "Індустріальний телевізійний комітет"; 9. Федієнко Олександр Павлович - голова правління "Інтернет-асоціація України"; 10. Бибик Світлана Павлівна - самовисуванець, доктор філологічних наук; 11. Волшенюк Оксана Валеріївна - самовисуванець, кінознавець, експерт із медіаосвіти та медіаграмотності; 12. Найдьонова Любов Анатоліївна - самовисуванець, медіаексперт; 13. Колесникова Надія Володимирівна - "Центр інформації про права людини"; 14. Розкладай Ігор Євгенович - юрист ГО "Центр демократії та верховенства права"; 15. Вакуленко Олександр Леонідович - голова "Асоціації психологів України". Перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим'юк зазначила, що всі подані на розгляд кандидатури - дуже гідні й професійні люди, і вибір між ними був украй складним. Серед тих, хто не набрав п'ять голосів членів Нацради, достатніх для проходження до нового складу Громадської ради, - Мар'яна Закусило - заступник шеф-редактора порталу "Детектор медіа" з інформаційної політики. Нагадаємо, 22 серпня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення розпочала прийом від громадськості кандидатур до складу своєї Громадської ради. Відповідне рішення Нацрада ухвалила на засіданні 18 серпня. Громадська рада має налічувати не більше 15 осіб. До неї можуть входити професійні некомерційні, недержавні організації, які легалізовані у встановленому законодавством порядку, а також авторитетні фахівці цієї сфери, запропоновані громадськістю (професійними організаціями журналістів). Термін повноважень Громадської ради - два роки. Докладніше з основними завданнями, принципами і напрямами діяльності Громадської ради, а також з особливостями організації її роботи можна ознайомитися у Положенні про Громадську раду (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 29.09.2016 Фахівці Західної філії Українського державного центру радіочастот (УДЦР) виявили радіозаваду, яка створювала небезпеку повітряному руху на Львівщині. Як стверджує служба, причиною завади стало випромінювання передавача, який належить одній із львівських радіостанцій. Про це повідомляє інтернет-видання "Днетектор Медіа" із посиланням на прес-службу УДЦР. Начальник Західної філії держпідприємства Петро Комар розповів, що фахівці філії відреагували на звернення спеціального користувача радіочастотного ресурсу ДП "Украерорух" стосовно виникнення побічного випромінювання, яке створювало ненавмисні радіозавади роботі базових та наземних РЕЗ управління повітряним рухом. Ситуація, що виникла, могла б призвести до перебоїв у зв'язку, і, як наслідок, виникнення надзвичайних ситуацій з польотами повітряних суден. В ході оперативних заходів з радіочастотного контролю фахівці Західної філії УДЦР встановили, що причиною завади стало випромінювання передавача, який належить одній із львівських радіостанцій. Про виявлене РЕЗ було повідомлено місцеву філію Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, яка провела відповідні роботи щодо усунення завади спеціальному користувачу. За словами Петра Комара, повторний технічний радіоконтроль РЕЗ, виявив відсутність радіозавад для базових та наземних РЕЗ управління повітряним рухом компанії. Нагадаємо, у липні Директор з питань радіочастотних присвоєнь Українського державного центру радіочастот (УДЦР) Євген Мирзаков заявив, що перепланування частот цифрового наземного телевізійного мовлення включає широке коло питань, які потребують погодження між технічними експертами всіх країн-сусідів України з метою вивільнення смуг частот так званого "цифрового дивіденду" (694-790 МГц і 790-862 МГц) для систем рухомого зв'язку в Європі (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 29.09.2016 75 років тому в київському Бабиному Яру трапилася трагедія. Десятки тисяч євреїв, включаючи маленьких дітей, були розстріляні за 29 та 30 вересня 1941 року. Столична сателітарна мережева станція "Армія FM - Військове радіо" (Бахмут-105.3МГц, Костянтинівка-105.3МГц, Краматорськ-105.3МГц, Покровськ-105.3МГц, а також Інтернет-мовлення 128k. та Інтернет-мовлення 256k.) на ці дні знімає всі розважальні програми! Ми пам'ятаємо... (Джерело: Сторінка радіостанції "Армія FM - Військове радіо" у соцмережі Facebook).
  • 29.09.2016 Бабин Яр став головним символом загибелі євреїв від рук нацистів у часи Другої світової війни. Досі не названо конкретної цифри, скільки чоловік було розстріляно, але у всіх джерелах показник перевищує позначку в 200,000. Серед них 150,000 євреїв, 100 матросів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, 621 член ОУН, п'ять циганських таборів, троє гравців футбольного клубу Динамо, партійні активісти, підпільники, священнослужителі та багато інших. З нагоди річниці трагедії в Бабиному Яру, відповідно до Указу Президента України, 29 і 30 вересня Україна відзначає день пам'яті. У зв'язку з цим, з ефіру столичної мережевої станції Dance radio "KISS FM" (Київ-106.5МГц, Тернопіль-89.0МГц, Вінниця-90.9МГц, Ужгород-97.9МГц, Кременчук-98.8МГц, Херсон-101.2МГц, Одеса-101.8МГц, Миколаїв-102.1МГц, Харків-102.4МГц, Кропивницький-103.4МГц, Черкаси-105.0МГц, Біла Церква-107.6МГц, Полтава-100.6МГц, Хмельницький-103.6МГц, Львів-104.3МГц, Маріуполь-101.7МГц, Краматорськ-107.0МГц, Дніпро-106.8МГц, Запоріжжя-103.1МГц, а крім того - Інтернет-мовлення 32k. AAC+ та Інтернет-мовлення 128k.) будуть зняті всі розважальні програми (Джерело: Сайт радіостанції).
  • 29.09.2016 Cьогодні 75-ті роковини пам'яті жертв у Бабиному Яру. Під час німецької окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів цивільного населення, загинуло майже 200 тисяч людей. Національна мережа "ХІТ FM" (Київ-96.4МГц, Нововолинськ-89.0МГц, Білгород-Дністровський-90.8МГц, Шостка-91.2МГц, Миколаїв-91.5МГц, Прилуки-97.0МГц, Олександрія-99.8МГц, Корюківка-99.9МГц, Маріуполь-100.8МГц, Ужгород-100.9МГц, Первомайськ-100.9МГц, Одеса-101.0МГц, Благовіщенське-101.4МГц, Мелітополь-101.6МГц, Красноград-101.6МГц, Львів-101.7МГц, Дніпро-102.0МГц, Харків-102.0МГц, Полтава-102.3МГц, Херсон-102.5МГц, Вінниця-102.6МГц, Івано-Франківськ-102.6МГц, Суми-103.4МГц, Яремче-103.6МГц, Рівне-103.7МГц, Павлоград-103.8МГц, Северодонецьк-103.8МГц, Черкаси-104.1МГц, Кременчук-104.3МГц, Чернігів-104.7МГц, Ніжин-105.2МГц, Кропивницький-105.3МГц, Красногорівка-105.6МГц, Тернопіль-105.6МГц, Біла Церква-105.7МГц, Ковель-106.0МГц, Кам'янець-Подільський-106.2МГц, Дрогобич-106.4МГц, Запоріжжя-106.6МГц, Хмельницький-106.7МГц, Житомир-106.9МГц, Кривий Ріг-106.9МГц, Карлівка-106.9МГц, Краматорськ-107.4МГц, Виноградів-107.7МГц, Ладижин-101.1МГц, Вознесенськ-103.6МГц, а крім того - Інтернет-мовлення 32k. AAC+ та Інтернет-мовлення 128k.) знімає з ефіру усі розважальні програми, а плейлист буде відповідно відредагований (Джерело: Сторінка Національної мережа "ХІТ FM" у соцмережі Facebook).
  • 29.09.2016 29 і 30 вересня - Дні пам'яті жертв Бабиного Яру. У зв'язку з цим столична мережева станція "Русское Радио Україна" (Київ-98.5МГц, Харків-88.0МГц, Волноваха-97.0МГц, Первомайськ-100.4МГц, Дніпро-101.1МГц, Красногорівка-101.5МГц, Житомир-101.7МГц, Хмельницький-101.7МГц, Біла Церква-102.8МГц, Умань-102.8МГц, Сєвєродонецьк-103.3М, Черкаси-103.7МГц, Кропивницький-103.8МГц, Кременчук-103.9МГц, Вінниця-104.1МГц, Запоріжжя-104.1МГц, Полтава-104.5МГц, Херсон-104.8МГц, Кам'янець-Подільський-104.8МГц, Широкий-104.8МГц, Одеса-104.9МГц, Суми-105.6МГц, Ужгород-105.7МГц, Кривий Ріг-105.9МГц, Коростень-106.8МГц, Генічеськ-106.8МГц, Чернігів-107.2МГц, Ковель-107.9МГц, Львів-91.1МГц, Івано-Франківськ-101.3МГц, Миколаїв-101.6МГц, Маріуполь-105.3МГц, Краматорськ-107.8МГц, а також - Інтернет-мовлення 32k. AAC+, Інтернет-мовлення 64k. та Інтернет-мовлення 128k.) знімає з ефіру всі розважальні програми, плейлист буде змінений (Джерело: Сторінка "Русского Радио Україна" у соцмережі Facebook).
  • 29.09.2016 Шановні радіослухачі, 29 і 30-е вересня в Україні оголошено днями пам'яті жертв масових розстрілів у Бабиному Яру. Відповідно, у програму радіопередач столичної мережевої станції "Наше Радіо" (Київ-107.9МГц, Ужгород-88.9МГц, Суми-90.3МГц, Лисичанськ-91.1МГц, Рівне-100.7МГц, Кривий Ріг-102.7МГц, Житомир-102.7МГц, Миколаїв-102.8МГц, Дніпро-102.9МГц, Черкаси-102.9МГц, Хмельницький-103.1МГц, Трускавець-103.5МГц, Полтава-103.8МГц, Тернопіль-104.1МГц, Чернігів-104.3МГц, Харків-104.5МГц, Луцьк-104.8МГц, Івано-Франківськ-105.2МГц, Кременчук-105.4МГц, Запоріжжя-105.6МГц, Львів-106.0МГц, Херсон-106.2МГц, Вінниця-106.4МГц, Маріуполь-106.5МГц, Новоград-Волинський-106.6МГц, Одеса-107.9МГц, Кропивницький-107.9МГц, а також - Інтернет-мовлення 64k. та Інтернет-мовлення 128k.) внесені зміни (Джерело: Сайт радіостанції).
  • 29.09.2016 29 і 30 вересня на хвилях столичної мережевої радіостанції NRJ Україна (Київ-92.8МГц, Суми-88.6МГц, Кропивницький-99.3МГц, Нікополь-100.6МГц, Івано-Франківськ-102.0МГц, Рівне-102.2МГц, Чернігів-105.9МГц, Запоріжжя-106.2МГц, Житомир-107.3МГц, Одеса-91.4МГц, Херсон-99.0МГц, Миколаїв-100.1МГц, Львів-103.9МГц, Дніпро-88.1МГц, Вінниця-99.3МГц, Павлоград-100.9МГц, Черкаси-101.6МГц, Кривий Ріг-103.2МГц, Маріуполь-103.2МГц, Харків-101.1МГц, Кременчук-106.0МГц, а крім того - Інтернет-мовлення 128k. та Інтернет-мовлення 256k. AAC+) - Дні пам'яті на честь 75-ї річниці трагедії в Бабиному яру. Всі розважальні шоу в ці дні зняті з ефіру. Пам'ятаємо, щоб не повторити знову (Джерело: Сайт радіостанції).
  • 28.09.2016 За рахунок відпрацювання технологій монтажу й залучення додаткових ресурсів фахівці Концерну РРТ та інших організацій, що задіяні в реалізації проекту з відновлення опори на РТПС Краматорськ, витримують високий темп виконання робіт. Станом на 28 вересня 2016 року встановлено двадцяту секцію щогли. Висота змонтованої конструкції становить 131,1 метри. Концерном РРТ здійснюються всі необхідні організаційно-технічні заходи, щоб здійснити розгортання передавального обладнання та антено-фідерних систем відразу по завершенню спорудження опори. Зокрема, цими днями на РТПС Краматорськ здійснено доставку фідерного обладнання й розпочато підготовку його до встановлення (Джерело: Сайт Концерну РРТ).
  • 28.09.2016 27 вересня "Громадське радіо" розпочало тестове мовлення у Маріуполі (Донецька область) на частоті 89.1МГц. Через два тижні радіостанція планує розпочати мовлення у Дніпрі. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіацентрі повідомив головний редактор "Громадського радіо" Кирило Лукеренко, передає прес-служба радіо. "27 вересня "Громадське радіо" розпочало тестове мовлення у Маріуполі. Тут важливі кілька речей: по-перше, це зараз саме тестове мовлення, наші техніки працюють з передавачем і з якістю сигналу. Друге, ви помітили, що термін дуже стислий. Частоту ми отримали у тимчасове користування 15 вересня. Щоби розпочати мовлення нам було потрібно лише 12 днів. Це говорить про те, що мовлення на Донеччині і Луганщині є нашим пріоритетом. Тому ми перенесли уже готовий закуплений передавач з іншого міста, відтермінувавши там початок мовлення на один місяць. Зараз у нас на Донбасі 10 передавачів, але ми б хотіли поставити там іще кілька", - уточнив Кирило Лукеренко. Редакторка програм "Громадська хвиля" Ірина Славінська у свою чергу заявила: "Наше мовлення у Маріуполі означає нашу реакцію на те, що ми вважаємо, що у активних і патріотичних маріупольців є дефіцит доступу до незаангажованих медіа. Від початку мовлення в місті маріупольці отримають об'єктивний аналіз, оперативне інформування про те, що відбувається в в країні, регіоні і місті. Ми очікуємо, що маріупольці будуть звертатися до нас з ідеями матеріалів, ми хочемо, щоби вони мали можливість самим впливати на контент та подавати свої новини, ідеї, бачення". За її словами, радіостанція продовжує пошук коштів для відкриття корпунктів у Маріуполі, Краматорську (Донецька область) і Сіверодонецьку (Луганська область). "Коли ці корпункти будуть відкриті, ми сподіваємося зробити постійною практикою прямі ефіри з цих корпунктів. Ми хочемо, щоби прості люди на Донбасі мали можливість висловлювати свою думку у прямому ефірі", - сказала вона. Петро Кошуков, директор з розвитку "Громадське радіо", повідомив, що "Громадське радіо" бачить початок мовлення у Маріуполі як важливий крок у реалізації своєї стратегії розвитку до 2020 року. "Це перше велике місто (450 000 мешканців), у якому ми мовимо на FM-частоті. Наше радіо прагне отримати FM-частоти в усіх обласних містах, і уже подало лист до Нацради на прорахунок частот. Наразі ми чекаємо на позитивні рішення щодо цих частот", - сказав він. За його словами, наступного тижня розпочинається монтаж УКХ-передавача у Дніпрі, де "Громадське радіо" планує розпочати тестове мовлення на частоті 73.46МГц приблизно за два тижні. "Крім того, "Громадське радіо" має намір почати розробку власних мобільних додатків, щоби наші слухачі могли би слухати на мобільних телефонах усюди, де є більш-менш якісний мобільний зв'язок. Ми хочемо запускати такі додатки для смартфонів на платформах Android та iPhone. Спочатку це будуть зовсім прості додатки, а з часом ми маємо намір вимустити більш досконалі версії цих застосунків", - сказав Петро Коршуков. Тетяна Попова, медіаексперт, екс-заступник міністра інформаційної політики, пояснила ситуацію з тимчасовими дозволами в зоні АТО. "Відносно видачі ліцензії Громадському радіо в Маріуполі, я вже на той момент звільнилася, коли була відповідь від нашого заступника Артема Біденка. Він відповів, що на наступному засіданні комісії питання буде розглянуте і Міністерство буде рекомендувати Громадське радіо, оскільки у нього є спеціальна програма "Київ-Донбас", 4 години на добу. В той же час, в Маріуполі залишається вільна чистота. Більше того, залишається вільний передавач. Який може бути наданий "Армії FM" безкоштовно", - сказав вона. Нагадаємо, 15 вересня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення видала дозвіл "Громадському радіо" на тимчасове мовлення в місті Маріуполі Донецької області (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 28.09.2016 Запропонований Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення законопроект про мовлення громад у більшості норм суперечить рекомендаціям Ради Європи, а Держкомтелерадіо навіть не оприлюднив оновленої версії своїх законодавчих пропозицій. Мовлення громад - третій сектор мовлення, що існує в Європі поруч із суспільним та комерційним. Згідно з ухваленими в березні 2015 року та підписаними у квітні : змінами до закону "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України", український уряд мав упродовж півроку підготувати й подати до Верховної Ради пропозиції щодо запровадження мовлення громад на принципах суспільного мовлення. Минуло вже півтора року, але до парламенту досі не надійшли законодавчі пропозиції, хоча їх напрацьовано вже кілька. Є законопроект, розроблений Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, а є також документ, над яким працювала Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, "Всеукраїнська асоціація мовлення громад" і народні депутати від "Блоку Петра Порошенка" Григорій Шверк і Владислав Севрюков. Та поки що обидва доробки не зовсім відповідають європейським рекомендаціям і не охоплюють усього сегмента телерадіоринку, який підпадає під визначення "мовлення громад" (community media). Обидва законопроекти, а також рекомендації європейських експертів, обговорювалися на слуханнях у Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики 15 вересня. Зрештою, учасники слухань домовилися створити робочу групу при комітеті, яка й напрацює законопроект. Ми ж розповімо детальніше про наявні українські розробки та як вони корелюються з європейськими стандартами. За дорученням Кабміну в липні 2015 року Держкомтелерадіо розробив законопроект "Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження мовлення громад на принципах суспільного мовлення". Цей документ передбачає надання органам місцевого самоврядування та громадським об'єднання права засновувати громадські телерадіоорганізації, які, у свою чергу, повинні замінити комунальні телерадіоорганізації. У проекті вживається такий термін: "громадські телерадіоорганізації - телерадіоорганізації, які є неприбутковими юридичними особами, заснованими органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями з метою задоволення культурних, науково-просвітницьких та інформаційних потреб, вільного і відкритого обговорення важливих проблем територіальних громад". При цьому органи місцевого самоврядування матимуть змогу призначати і звільняти як керівників засобів масової інформації, так і членів наглядових рад громадських телерадіоорганізацій. До самих наглядових рад мають входити "представники територіальної громади". Законопроект також зобов'язує громадські ТРО висвітлювати в новинах прийняті органами місцевого самоврядування рішення, звернення та заяви голів органів місцевого самоврядування та "іншу суспільно важливу інформацію регіонального та місцевого значення". Цей законопроект не було погоджено Міністерством фінансів і Нацрадою. Мінфін не підтримав норми про те, що громадські ТРО звільняються від сплати за ліцензію. А на думку регуляторного органу, питання мовлення громад слід регулювати окремим законом, а не внесенням змін до чинного законодавства. За словами начальниці управління внутрішнього аудиту Держкомтелерадіо Наталії Степанової, відомство розробило альтернативний законопроект під робочою назвою "Про засади діяльності мовлення громад в Україні". Але цього документа не оприлюднено на сайті Держкомтелерадіо й не подано на погодження до інших державних органів. У відомстві вважають, що він потребує широкого громадського обговорення. Щоправда, не зрозуміло: де ж можна ознайомитися та широко обговорити загадкові нові пропозиції Держкомтелерадіо. Наталія Степанова запропонувала створити при Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики міжвідомчу робочу групу, яка напрацює концептуальні засади мовлення громад, враховуючи норми, передбачені майбутнім законом "Про аудіовізуальні послуги", та адміністративну реформу. Законопроект під робочою назвою "Про особливості здійснення мовлення територіальних громад з метою розвитку і захисту інформаційного простору держави" презентував на комітетських слуханнях член Нацради Сергій Костинський - один із авторів документа. Крім Нацради над проектом працювали Всеукраїнська асоціація мовлення громад і народні депутати Григорій Шверк та Владислав Севрюков. Для початку - кілька слів про розробників. Всеукраїнська асоціація мовлення громад - громадська спілка, заснована в грудні 2015 року ТОВ "Інрадіо" (належить Наталії Лященко) і ТОВ "Будівельна компанія "Рембудкомплекс"". Керівником асоціації є одеситка Наталія Лященко, колишня власниця радіомережі Star FM (у 2007 році її придбав "Український медіа холдинг" і запустив на її частотах свої інші станції) і телеканалів Star TV і "Погода ТБ". Нині вона є власницею ТОВ "ТРК "Українське музичне мовлення"", за запитом якого Нацрада навесні замовила в УДЦР прорахунок 36 FM-частот, а потім ще й анонсувала наміри провести конкурс радіомережі української музики. Григорій Шверк і Владислав Севрюков - народні депутати від "Блоку Петра Порошенка", колишні члени Нацради за президентською квотою. Григорій Шверк у минулому працював віце-президентом "Українського медіа холдингу" (коли той належав Борису Ложкіну). Сергій Костинський - член Нацради за президентською квотою, замінив у Нацраді Владислава Севрюкова. Тепер детальніше про сам законопроект. Сергій Костинський представив його як такий, що базується на практичній діяльності Нацради з відновлення мовлення в зоні АТО, на Херсонщині та на окупований Крим. Законопроект передбачає розбудову замість комунальних проводових радіостанцій мережі малопотужних FM-станцій, заснованих органами місцевого самоврядування, які транслюватимуть від 15 хвилин до чотирьох годин на добу власного продукту, а решту часу ретранслюватимуть один із радіоканалів "Українського радіо". Суб'єкти дії закону. Територіальні громади, які є окремими адміністративно-територіальними одиницями. Дія закону не поширюється на Київ, Севастополь, Сімферополь, обласні центри й міста обласного підпорядкування. Мовлення громад є не обов'язком а правом територіальної громади. Юридична форма ТРО. Радіоорганізація громади, неприбуткова організація, засновником якої є орган місцевого самоврядування. Відносини із засновниками. Місцевий орган влади створює телерадіоорганізацію у формі комунального підприємства, затверджує статут, який передбачає створення незалежної наглядової ради. При цьому радіостанція має право не висвітлювати діяльності місцевих органів влади. Фінансування. Мовники громад не зможуть фінансуватися коштом реклами і спонсорства. Натомість пропонується кілька інших джерел фінансування: 1) коштом бюджету територіальної громади; 2) державні гранти і благодійна допомога; 3) продаж власної продукції; 4) абонплата; 5) інші надходження, не заборонені законодавством. Технологія. Малопотужне ефірне мовлення в FM-діапазоні (передавачі потужністю до 10 Вт із висотою підвісу антени від 10 метрів). Під час створення мереж мовлення об'єднаних громад (наприклад, декілька сіл) для розповсюдження сигналу між передавачами використовувати інтернет. На думку розробників, така технологія дає акцент на охопленні населення, а не покритті території, бо сигнал розповсюджується тільки там, де живуть люди. Вартість обладнання. Орієнтовні витрати на кожну точку станом на червень 2016 року становлять 20-25 тис. грн. (придбання й монтаж передавача, антени, фідера). Ліцензування. Ліцензування мовлення громад відбуватиметься на позаконкурсних засадах, за заявою радіоорганізації. Одна територіальна громада має право на створення одного каналу мовлення на своїй території. Ліцензія видаватиметься строком на 10 років за невеликий ліцензійний збір - 10 % від однієї мінімальної зарплати. Особливі вимоги до програмної концепції мовника громад. Мовник отримує ліцензію на 24 години мовлення на добу. Але власний продукт має становити від 15 хвилин до чотирьох години на добу (при цьому не менше 75 % - висвітлення суспільних подій місцевого значення), а решту часу - ретрансляція однієї з програм "Українського радіо" на безоплатній основі. Мова ведення передач має бути українська для не менш як 60 % власного продукту. Радіоорганізації мають забезпечувати оповіщення населення замість віджилої системи проводового радіо. Особливе регулювання. У разі виявлення ознак загрози інформаційній безпеці Нацрада зможе призупинити дію ліцензії мовника громад строком до 6 місяців. Проблеми, які має на меті вирішити законопроект: 1) наявність великої кількості територій України, де відсутнє мовлення - сільські території, зокрема гірські, які є комерційно непривабливими для комерційних радіостанцій, прикордонні території, території, що межують з окупованими територіями України; 2) інформаційний тиск із боку країни-агресора, інформаційний вплив із боку інших сусідніх країн; 3) відсутність розгалуженої мережі оповіщення населення, зокрема і в зоні АТО; 4) поступове зникнення під тиском ринку місцевого мовлення з локальним контентом, зникнення редакцій проводового мовлення (якщо у 2013 році працювало 269 редакцій проводового радіо, то нині їх залишилося 208, і до Нацради надійшло ще шість заяв на анулювання ліцензій); 5) дефіцит ресурсів Національної телекомпанії України, що гальмує подальший розвиток FM-мережі Першого каналу "Українського радіо" та розбудови мереж "Променя" і "Культури". Голова Нацради Юрій Артеменко зауважив, що при розробці законопроекту про мовлення громад потрібно враховувати два фактори: вичерпаність частотного ресурсу (особливо дефіцит частот у містах із населенням понад 50 тис. осіб) і відсутність місцевої реклами, що призвела до поглинання місцевих мовників мережевими радіокомпаніями. Доки законопроект існує лише на папері й не внесений до Верховної Ради, Нацрада вже розпочала реалізацію свого бачення "мовлення громад". Регулятор пропонує проводовим комунальним радіоредакціям і мовникам у зоні АТО переходити на малопотужне FM-мовлення. Для початку - замовити прорахунок частот через Нацраду в "Українського державного центру радіочастот". До речі, на липневому конкурсі Нацрада проліцензувала піонера проекту - верховинську комунальну радіостанцію "Гуцульська столиця". Вади й ризики законопроекту Нацради. 1. Малопотужне FM-мовлення як єдиний можливий тип мовлення громад. Що в такому разі робити з наявними комунальними телекомпаніями? Наприклад, столичний телеканал "Київ", івано-франківське обласне телебачення "Галичина", телекомпанія "Львів-ТБ", криворізька "Рудана" та інші? Законопроект не дає відповіді на це запитання. 2. Обмеження громад великих міст і обласних центрів у праві створювати громадських мовників. Не зрозуміло, чим громади Харкова чи Одеси гірші за громади Верховини чи Генічеська? 3. Обмеження кола тих, хто може засновувати мовників громад (тільки органи місцевого самоврядування). Невизначений статус мовників, що вже тепер позиціюють себе як громадські - "Громадське телебачення" і "Громадське радіо", а також регіональні "Громадські". 4. Заборона реклами та фінансування з місцевого бюджету як основне джерело фінансування. Це створює передумови до залежності мовника від місцевої влади. 5. Нечітко прописані гарантії незалежності мовника громад і захист від втручання місцевої влади в діяльність медіа. Принаймні, вони не були озвучені. А наглядова рада, яка обирається органом місцевого самоврядування, не вбачається достатнім гарантом незалежності і запобіжником втручання. 6. Ризик зміни вивіски комунальної радіоредакції на "громадську" замість реального перетворення. 7. Невмотивована можливість Нацради призупиняти ліцензії мовників громад, на відміну від інших наявних в Україні мовників. Це робить їх винятково підконтрольними владі. 8. Обмеження права громади мати повноцінного мовника з цілодобовим мовленням. Чотири години ефіру на добу - замало для великих міст (щоправда, великі міста взагалі обмежені в праві мати мовлення громад, згідно з цим проектом). 9. Низька потужність передавачів, що призводить до обмеження зони покриття сигналом. 10. Заборона реклами може призвести до засилля прихованої реклами та джинси. 11. Колізія з децентралізацією. В Україні створюються нові територіальні громади - не зрозуміло, хто буде правонаступником наявних комунальних телерадіоорганізацій і чи потрібно створювати нові. 12. Хто виконуватиме функції оповіщення населення на тих територіях, де громади не реалізують своє право мати громадських мовників? Що рекомендує Європа? Експерт Ради Європи Стівен Баклі, керівний директор Community Media Solutions із Великої Британії, зауважив: наразі немає єдиного визначення поняття community media, але міжнародні стандарти містять вимогу, щоби мовлення громад мало некомерційний статус і соціальну мету, незалежність від політичних і приватних економічних інтересів, умови для доступу суспільства й участі членів громади, слугувало громаді чи то за територіальним, чи за спеціальним інтересом. На думку пана Баклі, Україні варто впроваджувати мовлення громад двома етапами - короткостроковим (наступні 12 місяців) і середньостроковим (наступні три роки). На першому етапі він пропонує продовжувати просвітницькі й освітні проекти про мовлення громад, запустити випробувальну схему для низки FM-радіомовників, а також розробити інструменти правового й операційного перетворення наявних комунальних мовників на мовників громад, зокрема, подати до Верховної Ради законопроект "Про аудіовізуальні послуги". На другому етапі експерт радить затвердити новий закон і розпочати видачу ліцензій на мовлення громад. Проаналізувавши досвід community media кількох європейських країн і розроблені в Україні законопроекти про мовлення громад, пан Баклі надав Україні наступні рекомендації: 1. Мовлення громад має бути визначено в законі як окрему категорію засобів мовлення (радіо чи телебачення), що створюються зареєстрованими некомерційними організаціями. 2. Жодних попередніх обмежень щодо територіального охоплення або місця розташування мовлення громад. 3. Ліцензування мовлення громад відокремлене від ліцензування приватного комерційного і суспільного мовлення. 4. Ліцензування шляхом процедури справедливого й відкритого конкурсу. 5. Заявник на ліцензію має не залежати від жодної політичної, релігійної або приватної комерційної організації, а жодна фізична або юридична особа, якій заборонено мати ліцензію на мовлення в Україні, не може здійснювати контроль над ним. 6. Вимоги до програмної концепції заявника: а) робота на користь конкретній територіальній громаді або громаді за інтересом; б) відповідність інформаційним, освітнім, культурним і мовним інтересам громади, зокрема інтересам меншин; в) наявність попиту й підтримки громади (петиції, листи на підтримку, опитування й результати фокус-груп); г) плани суспільного доступу й участі в роботі мовника і підзвітності його громаді; ґ) сталість концепції впродовж строку дії ліцензії. 7. Одна організація отримує не більше однієї ліцензії на мовлення громад для однієї платформи, але можна отримати окремі ліцензії на аналогічні послуги стосовно радіо й телебачення та/або аналогових і цифрових послуг. 8. Дозвіл мовникам громад здійснювати рекламну діяльність без додаткових обмежень, окрім тих, що наразі застосовуються до комерційного мовлення. 9. Норми регулювання контенту мовлення громад не більш обтяжливі, ніж ті, що застосовуються до комерційного мовлення, але мають включати вимогу, щоб новини й актуальні події висвітлювалися точно й достовірно, а в період виборів не надавалося переваги конкретним партіям або кандидатам. 10. Правові положення мовлення громад мають замінити чинні правові положення для громадського й комунального мовлення, їх слід викласти в окремій главі нового закону "Про аудіовізуальні послуги" або оформити як окремий закон "Про мовлення громад" разом зі змінами до чинного законодавства. 11. Перед прийняттям нового законодавства Нацраді доцільно проліцензувати низку різних FM-радіомовників громад у межах чинного законодавства на випробувальній основі. 12. Жодних попередніх обмежень на потужність передавачів. 13. Для радіомовлення громад слід зарезервувати достатню кількість частот, доступних в FM-діапазоні. Також частоти мають бути передбачені й після вимкнення аналогового телебачення й перерозподілу FM-частот. 14. Частину принаймні одного з цифрових телевізійних мультиплексів слід зарезервувати для місцевого телебачення громад на майбутнє, включно з універсальною програмною послугою. 15. Залишити органам місцевої влади право надавати фінансову підтримку мовленню громад за умови, що вона є прозорою і запропонована на справедливій конкурсній основі всім службам громадського мовлення на їхній адміністративній території, а також надається протягом визначеного часу без зазіхання на незалежність мовника. 16. Забезпечити підтримку перетворення наявних комунальних мовників на незалежних мовників громад. 17. Розглянути ідею створення національного фонду на підтримку мовлення громад для супроводу операційних витрат і висвітлення місцевих новин. 18. Жодних ліцензійних зборів із мовників громад. 19. Передбачений ліцензією безкоштовний або недорогий доступ мовлення громад до багатоканальних платформ трансляції, зокрема, цифрових мультиплексів. 20. Підтримка в навчанні та розвитку виробничих, журналістських, технічних та управлінських навичок, необхідних для мовлення громад. На рекомендації Стіва Баклі та його критичні зауваження щодо законопроекту Нацради відреагував Григорій Шверк. Він зауважив, що проект стосується тільки маленької частини того, що підпадає під визначення мовлення громад. Тож підтримав ідею зібрати робочу групу при парламентському комітеті, яка створить або окремий консенсусний законопроект, або імплементує положення про мовлення громад до законопроекту про аудіовізуальні послуги. Власне, на цьому й зійшлися учасники слухань (Джерело: Портал "Суспільне мовлення").
  • 27.09.2016 Концерном РРТ в Краматорську введено в експлуатацію радіомовний FM-передавач для розповсюдження програм Донецької реґіональної дирекції НТКУ "Голос Донбасу" на частоті 90.4МГц. Трансляцію розпочато о 10 годині 27 вересня 2016 року. Цього ж дня в Маріуполі розпочато тестове мовлення "Громадського радіо" на частоті 89.1МГц. Таким чином забезпечується зміцнення інформаційного простору України, зокрема зменшення інформаційного впливу російських та сепаратистських медіа. Введення в дію передавачів здійснено згідно дозволу на тимчасове мовлення на час проведення АТО, який видано Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення. У ході монтажу телевізійної щогли на РТПС Краматорськ станом на 27 вересня 2016 року встановлено дев'ятнадцять секцій. Висота змонтованої конструкції досягла відмітки 124,4 метри (Джерело: Сайт Концерну РРТ).
  • 27.09.2016 Членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за квотою Президента призначено Валентина Коваля. Відповідний Указ №412/2016 від 27 вересня 2016 року оприлюднено на сайті Президента України. "Відповідно до пункту 13 частини першої статті 106 Конституції України, статей 4, 6 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" постановляю: Призначити КОВАЛЯ Валентина Юрійовича членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення", - йдеться в указі. З 2011 року Валентин Коваль працював генеральним директором ТОВ "Телеодин" (телеканали М1 та М2, група StarLightMedia). Нагадаємо, 6 серпня Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики розпочав відбір кандидатур на вакантну посаду члена Нацради у зв'язку з достроковим припиненням повноважень члена Нацради Катерини Котенко, призначеної за квотою Верховної Ради. Нацрада звільнила пані Котенко 2 серпня за її власним бажанням. У коментарі "Детектору медіа" пані Котенко пояснила своє звільнення сімейними обставинами. Крім Валентина Коваля, на членство в Нацраді претендували Катерина М'ясникова та Олександр Глущенко. У той же час, із 2014 року лишалася вакантною посада члена Нацради за квотою Президента, яку в результаті й посів Валентин Коваль. Тепер у Нацраді вакантним лишається місце за квотою парламенту. Катерина Котенко була призначена членом Нацради постановою Верховної Ради 4 липня 2014 року. Її висунули в члени Нацради Всеукраїнська громадська організація "Асоціація правників України" і Міжнародна неурядова організація "Європейська медіаплатформа". До обрання членом регуляторного органу пані Котенко працювала виконавчим директором галузевої асоціації Індустріальний телевізійний комітет. Разом з пані Котенко членами Нацради за квотою Верховної Ради 4 липня 2014 року були обрані Олександр Ільяшенко (висуванець Всеукраїнської асоціації дитячого та юнацького телебачення), Ольга Герасим'юк (висуванка депутатської фракції УДАР, Національної спілки журналістів України і ГО "Європейська медіаплатформа") та Олег Черниш (висуванець депутатської групи "Економічний розвиток" і Всеукраїнської громадської організації "Незалежна асоціація телемовників України"). Загалом у 2014 році на чотири вакантні посади членів Нацради претендували 18 кандидатів. П'ятеро кандидатів були рекомендовані депутатськими фракціями та групами у Верховній Раді України: Ольга Герасим'юк (УДАР, а також Національна спілка журналістів України і ГО "Європейська медіаплатформа"), Ростислав Мартинюк (ВО "Свобода"), Родіон Мірошник(Партія регіонів), Анжеліка Рудницька ("Суверенна Україна"), Олег Черниш("Економічний розвиток", а також ВГО "Незалежна асоціація телемовників України"). 13 кандидатів були рекомендовані громадськими організаціями:Марія Бурмака, Костянтин Грицак, Олександр Ільяшенко, Наталія Клітна, Катерина Котенко, Юрій Крайняк, Тетяна Котюжинська, Олександр Михайлюта, Катерина М'ясникова, Галина Полхович, Тетяна Попова, Олександр Швець, Тарас Шевченко. Під час конкурсу з нього знялися двоє кандидатів - Анжеліка Рудницька та Наталія Клітна (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 27.09.2016 Указом Президента України від 27 вересня 2016 року №412/2016 Валентина Коваля призначено членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, повідомляє офіційний сайт глави держави. Призначення відбулося відповідно до пункту 13 частини першої статті 106 Конституції України, статей 4, 6 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення". Як відомо, Валентин Коваль до цього призначення обіймав посаду генерального директора музичних телеканалів М1 і М2. Отже, тепер у складі Національної ради налічується сім осіб. Верховна Рада України також має найближчим часом розглянути кандидатури на ще одну вакантну посаду члена регуляторного органу за квотою парламенту. Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики рекомендував до розгляду всі три кандидатури, які подали документи. Серед цих кандидатів був і Валентин Коваль. Таким чином парламент може обирати із решти двох - Катерини М'ясникової - виконавчого директора Незалежної асоціації телерадіомовників і Олександра Глущенка - автора інтернет-проекту "PROTV.UA - ТБ", співзасновника та видавця журналу "MediaSat" (Джерело: Сайт Нацради).
  • 27.09.2016 Сьогодні радіостанція "Голос Донбасу" (Донецька реґіональна дирекція НТКУ) відновила мовлення в місті Краматорськ Донецької області. Трансляції ведуться на частоті 90.4МГц. Нагадаємо, що ця радіостанція мовила у місті декілька днів на початку березня поточного року (Джерело: Портал "Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні").
  • 27.09.2016 12 календарних днів знадобилося столичній радіостанції "Громадське радіо", щоб розпочати мовлення у Маріуполі Донецької області на частоті 89.1МГц. Нагадаємо, що тимчасовий дозвіл на мовлення станції в Маріуполі було отримано 15 вересня поточного року, а вже сьогодні зранку (27 вересня) було розпочато мовлення (Джерело: Портал "Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні").
  • 27.09.2016 26 вересня 2016 року Незалежна медійна рада затвердила висновок у справі за зверненням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо випуску передачі "Відкритий мікрофон" на радіо "АКС" від 25 квітня 2016 року. Зокрема, Незалежна медійна рада віднайшла порушення вимог абзацу чотирнадцятого частини другої статті 6 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", статті 28 Закону України "Про інформацію" щодо заборони розповсюдження телерадіоорганізаціями мови ворожнечі щодо кримських татар, а також недотримання стандарту достовірності подачі інформації радіо "АКС", що мовить на території Херсонської області. У випуску авторської програми "Відкритий мікрофон", що транслювалася на радіо "АКС" о 14:00 25 квітня 2016 року, ведучий Сергій Осолодкін коментував тодішні події в Новоолексіївці (декілька вибухів та інцидентів із застосуванням зброї на території Херсонської області). Він озвучив сім версій причин вибухів, останньою з яких назвав "національно-етнічну" - ішлося про можливу причетність до вибухів представників кримськотатарського народу. Із уст автора лунали такі фрази: "І ось саме ці активісти стали ініціаторами кількох дій, які мали шалений розголос і негативні наслідки як для мешканців нашої області, так і України. Я про це неодноразово говорив, неодноразово писав у авторських матеріалах"; "Так, як поводять себе наші гості, то можна було б трішки ставитися з більшою повагою до господарів і питати чи хочуть господарі мати все те, що пропонується... Це і наштовхнуло на одну з семи версій, з якою погодилися слухачі". Ці вислови ведучого, а також загальний контекст ситуації в Херсонській області дали змогу дійти висновку про наявність мови ворожнечі у трансльованій мовником передачі. Окремо Незалежна медійна рада наголосила на тому, що стандарт достовірності подачі інформації має бути дотримано і при створенні авторських передач. Члени Незалежної медійної ради Антоніна Черевко та Діана Дуцик долучили окрему думку до цього рішення, в якій зауважили, що в програмі радіо "АКС" також порушено вимоги щодо розповсюдження контенту, шкідливого для дітей та підлітків. Із повним текстом рішення та окремої думки можна ознайомитися за посиланням. Це вже десяте рішення Незалежної медійної ради. Попередні рішення стосувалися порушення телеканалом НТН декомунізаційних норм законодавства, запису передачі за участі Вікторії Шилової в ефірі телеканалу "Репортер" (Одеса), порушень при висвітленні інформації про пункт для біженців у Яготині, резонансного "Подвійного життя Президента", серіалу "Не зарікайся", критики епізоду "Слідства.Інфо" на сайті texty.org.ua, трансляції телеканалом "Гамма" передач за участю Петра Симоненка, рекламних роликів "Рідна Роса", "Шустов" і "Первак", а також рекомендацій Нацраді щодо регулювання контенту. Нагадаємо, Незалежна медійна рада є органом саморегулювання у сфері медіа, до якого входять 15 членів - авторитетних журналістів та громадських активістів, які мають ґрунтовний досвід у медійній сфері. Склад медійної ради сформували наприкінці 2015 року п'ять медійних організацій - Центр демократії та верховенства права (у минулому - Інститут медіа права), Інститут масової інформації, "Інтерньюз-Україна", "Детектор медіа" (у минулому - ГО "Телекритика") та фундація "Суспільність". Окрім надання експертних висновків щодо вирішення суперечливих ситуацій, Незалежна медійна рада планує надавати рекомендації органам влади та іншим зацікавленим особам задля вдосконалення регулювання у медійній сфері. Головою Незалежної медійної ради є голова ГО "Детектор медіа" Наталія Лигачова, секретарями - медіа юристи Ігор Розкладай (Центр демократії та верховенства права) та Роман Головенко (Інститут масової інформації) (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 27.09.2016 Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар вважає, що механізм створення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення треба переглянути. Про це вона сказала 27 вересня на презентаціі експертного звіту Ради Європи щодо розподілу повноважень інституцій у сфері інформаційної політики і медіа, що проходить в Києві. "Існує певне питання щодо призначення членів Нацради. Ми маємо зараз повністю політично залежний регуляторний орган. Зокрема Президент призначає свою четвірку членів Нацради без будь-якого конкурсу. Зараз без фракції Порошенка ми не можемо обрати члена Нацради від парламенту. Можливо варто передбачити представника від громадських організацій?" - зазначила вона. Голова комітету також поцікавилася у міжнародних експертів, що вони думають про те, щоб надати Нацраді право призупиняти ліцензію, оскільки в час, коли триває АТО, регулятор має бути наділений більшими повноваженнями. На думку експертки Ради Європи Тані Кершеван-Смоквіноі, це надто радикальна пропозиція. Загалом експерти РЄ вважають, що варто підтримати створення ефективної системи санкцій, дозволивши більш гнучку, поступову та пропорційну відповідь на порушення; або забрати обов'язки щодо яких відсутні повноваження у сфері правозастосування, або надати регуляторні повноваження для ефективного дотримання законодавства. Нагадаємо, 21 вересня Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики більшістю голосів рекомендував Катерину М'ясникову, Валентина Коваля та Олександра Глущенка на членство в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення. Нагадаємо, Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики розпочав відбір кандидатур на вакантну посаду члена Нацради 6 серпня у зв'язку з достроковим припиненнямповноважень члена Нацради Катерини Котенко, призначеної за квотою Верховної Ради. Нацрада звільнила пані Котенко 2 серпня за її власним бажанням. У коментарі "Детектору медіа" пані Котенко пояснила своє звільнення сімейними обставинами. Катерина Котенко була призначена членом Нацради постановою Верховної Ради 4 липня 2014 року. Її висунули в члени Нацради Всеукраїнська громадська організація "Асоціація правників України" і Міжнародна неурядова організація "Європейська медіаплатформа". До обрання членом регуляторного органу пані Котенко працювала виконавчим директором галузевої асоціації Індустріальний телевізійний комітет. Разом з пані Котенко членами Нацради за квотою Верховної Ради 4 липня 2014 року були обрані Олександр Ільяшенко (висуванець Всеукраїнської асоціації дитячого та юнацького телебачення), Ольга Герасим'юк (висуванка депутатської фракції УДАР, Національної спілки журналістів України і ГО "Європейська медіаплатформа") та Олег Черниш (висуванець депутатської групи "Економічний розвиток" і Всеукраїнської громадської організації "Незалежна асоціація телемовників України"). Загалом у 2014 році на чотири вакантні посади членів Нацради претендували 18 кандидатів. П'ятеро кандидатів були рекомендовані депутатськими фракціями та групами у Верховній Раді України: Ольга Герасим'юк (УДАР, а також Національна спілка журналістів України і ГО "Європейська медіаплатформа"), Ростислав Мартинюк (ВО "Свобода"), Родіон Мірошник (Партія регіонів), Анжеліка Рудницька ("Суверенна Україна"), Олег Черниш("Економічний розвиток", а також ВГО "Незалежна асоціація телемовників України"). 13 кандидатів були рекомендовані громадськими організаціями:Марія Бурмака, Костянтин Грицак, Олександр Ільяшенко, Наталія Клітна, Катерина Котенко, Юрій Крайняк, Тетяна Котюжинська, Олександр Михайлюта, Катерина М'ясникова, Галина Полхович, Тетяна Попова, Олександр Швець, Тарас Шевченко. Під час конкурсу з нього знялися двоє кандидатів - Анжеліка Рудницька та Наталія Клітна (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 26.09.2016 Днями столична сателітарна мережева релігійно-просвітницька радіостанція "Світле радіо Еммануїл" відновила мовлення в місті Запоріжжя на частоті 69.92МГц. Нагадаємо - ТОВ "ТРК "Еммануїл" (власник радіостанції) отримало дане частотне присвоєння на конкурсному відборі 31 березня поточного року. Тестове мовлення цієї радіостанції в Запоріжжі було зафіксоване 16 червня (Джерело: Портал "Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні").
  • 26.09.2016 За період з 21 по 26 вересня 2016 року на РТПС Краматорськ встановлено сімнадцяту та вісімнадцяту секції телевізійної щогли. Висота змонтованої конструкції становить 117,6 метрів.Також, виконано монтаж чергового ярусу тимчасових відтяжок. та здійснено переміщення "повзучого крану" для підйому наступної дев'ятнадцятої секції опори. Слід зазначити, що прогрес у проведенні робіт за вказаний період був дотриманий незважаючи на досить складні погодні умови (Джерело: Сайт Концерну РРТ).
  • 25.09.2016 30 років тому - 25 вересня 1986-го - комуністична влада розглянула питання про припинення глушіння передач радіостанції ВВС. Таку пропозицію висунули в листі до ЦК КПРС секретар ЦК Єгор Лігачов і голова КДБ СРСР Віктор Чебриков. Раніше трансляціям західних радіопередач ставили перешкоди - на їхні частоти "підкидали" шипіння, завивання, тарахтіння тощо. Офіційно це називали "радіозахистом", "радіозаглушенням", "забиванням антирадянських передач", "радіопротидією", "радіоелектронною боротьбою". Ще б пак! Адже "ворожі радіоголоси" розповідали про те, чого не писали в радянських газетах. Ситуацію навколо глушіння ілюструє анекдот 1970-х років. Міліціонер бачить п'янчугу, який лежить собі в калюжі й горлопанить на всю вулицю: "Говорить Лондон, Ви слухаєте "ВВС"!". Міліціонер телефонує начальству й запитує, що робити. Йому наказують діяти відповідно до інструкції. Тоді він лягає поруч із п'яничкою й починає шипіти. "Радіовійни" - трансляція програм на інші країни і глушіння у відповідь - почалися за півстоліття перед цим. Ще наприкінці 1920-х Німеччина блокувала радіо Комінтерну з Москви. А СРСР 1931-го року глушив іномовлення румунського радіо, 1937-го - іспанського, а 1938-го - німецького. Натомість справжні ефірні баталії розгорнулися після Другої світової, коли стосунки між Заходом і Радянським Союзом погіршилися. 1946 року почала регулярне мовлення на СРСР британська корпорація ВВС, 1947-го - "Голос Америки", 1948-го - "Радіо Ватикану". 19 квітня 1949 року радянський уряд наказав Міністерству зв'язку СРСР глушити передачі закордонних мовників. В усіх обласних центрах встановили потужні генератори електронних шумів, які згодом прозвали "глушилками". До кінця року їх було 350, а в наступному - вже 600. Щоправда, ООН резолюцією від 14 грудня 1950 року засудила глушіння, але Радянський Союз проігнорував цей документ. Кількість глушилок невпинно зростала - 1958 року їх налічувалося 1660. Глушилки були "місцеві" (створювали перешкоди в радіусі кількох десятків кілометрів) і "далекобійні" (випускали спрямований промінь на відстань до 2 тис. кілометрів). Влада поділяла західні "голоси" на категорії за ступенем ворожості. До першої категорії - "найнебезпечніших", які глушили якомога старанніше - включили "Радіо Свобода", "Вільну Європу", "Голос Ізраїлю" та албанське "Радіо Тирани". До другої категорії - більш м'якої, проте все одно ворожої - потрапили ВВС, "Німецька хвиля", "Голос Америки", "Радіо Кореї" та "Радіо Пекіна". Їх глушили спочатку електронним шумом і мовоподібним сигналом, а від 1964-го - музично-інформаційним мовленням московської радіостанції "Маяк", яку створили спеціально як "противагу західним голосам". З аналогічною метою в Києві відкрили 1965 року радіостанцію "Промінь". Третя категорія - ті, що не дозволяють собі гострої критики СРСР, а тому не потребують глушіння - радіостанції Швеції, Югославії, Франції, Єгипту, Італії тощо. На Україну вели мовлення понад 30 закордонних радіостанцій, серед них - ВВС, "Голос Америки", "Радіо Свобода", "Радіо Ватикану", "Радіо Риму", станції Іспанії, Монте-Карло і Португалії. Загалом вони щотижня транслювали 107 годин українського мовлення. Станом на 1984 рік в Україні працювало понад 300 глушилок, в тому числі в Києві - 72. Їх розташовували на високих точках - верхівках численних гір (наприклад, на Лисій горі), на даху костелу св. Миколая тощо. І хоча на глушіння виділялися значні кошти, люди знаходили способи слухати заборонене. Хтось встановлював на приймачі спеціальні кварцові фільтри та хитромудрі антени. Інші прилаштовували на будь-який кубик звичайний магніт і обертали його навколо осі - кажуть, це допомагало послабити "радіопротидію". Ті, хто менше розумівся в технічних премудростях, вирушали на дачу - вже на відстані 20 кілометрів від великого міста глушіння суттєво зменшувалася. З тією ж метою туристи брали в походи радіоприймачі: в лісі "голоси" чудово ловилися. Заборона слухати закордонні радіостанції поширювалася лише на пересічних громадян. Мало хто знав, що натомість існують засекречені технічні центри, де не лише не глушать "ворожі голоси", а навпаки - уважно слухають і записують на плівку. Відтак записи розшифровують стенографістки-друкарки, а роздруківки з грифом "секретно" розсилають в опечатаних пакетах "для ознайомлення" найвищому керівництву УРСР (щоденну інформацію - 14 адресатам, а тижневі огляди - 18). Один з таких засекречених центрів знаходився у селищі міського типу Макарів (57 км від Києва). Там цілодобово відстежували українське мовлення ВВС, "Голосу Америки", "Радіо Свободи", "Радіо Ватикану" та деяких інших радіостанцій. Адже в їхніх передачах головну увагу приділяли аналізу справ в УРСР, критично оцінювали дії керівництва республіки, повідомляли про порушення прав людини, арешти дисидентів тощо. Чого ж Є. Лігачов і В. Чебриков, відомі як затяті комуністичні ортодокси, запропонували у вересні 1986-го не глушити ВВС? Вони міркували так - захиститися від усіх закордонних мовників неможливо - бракує технічних ресурсів. Тому краще припинити глушіння ВВС і "Голосу Америки", які подають матеріали хоча й "тенденційно, з антирадянських позицій", але намагаються "дотримуватися об'єктивістського підходу до висвітлення подій та фактів". Натомість технічні засоби, що вивільнялись при цьому, задіяти для більш якісного глушіння "Радіо Свобода", "Вільної Європи", "Німецької хвилі" і "Голосу Ізраїлю", передачі яких "сповнені злісних наклепів на радянську дійсність". Перешкоди залишили ефір ВВС 21 січня 1987 року, а "Голосу Америки" - 23 травня 1987-го. Ну а повністю всі радянські "глушилки" вимкнули в ніч з 29 на 30 листопада 1988 року. Нині деякі колишні глушилки використовують як ретранслятори мобільного зв'язку (Джерело: Сайт Української служби ВВС).
  • 23.09.2016 15 вересня з-поміж двох претендентів на тимчасове мовлення на частоті 89.1МГц у Маріуполі Донецької області Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення обрала "Громадське радіо", а не "Армію FM". Ухвалюючи це рішення, регуляторний орган, зокрема, брав до уваги рекомендації Міністерства інформаційної політики та голови Донецької військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського, який краще від інших, розуміє ситуацію і потреби регіону, а також несе відповідальність зокрема й за розвиток інформаційного простору в Донецькій області. Члени Національної ради також враховували, що маріупольський радіоринок насичений музичними програмами, а місцеве населення в цей час насамперед потребує інформаційного контенту. Національна рада віддала перевагу "Громадському радіо" ще й тому, що воно має вже чималий досвід роботи для аудиторії, яка проживає на території проведення АТО, випробувало спеціальне програмування і завоювало довіру слухача. Національна рада розглядає з рівних позицій всі організації, які претендують на мовлення, особливо ж на звільненій території чи на території проведення АТО. Також регулятор залишає непорушним своє право на контроль за дотриманням телерадіоорганізаціями зобов'язань і виконує свій обов'язок боронити інформаційний простір і робити все для того, щоби громадяни, що мешкають на території АТО, мали доступ до якісноі інформації та професійного аналізу. "Громадське радіо" - це колектив професіоналів із іменами відомих в Україні досвідчених журналістів, на чий досвід можна покластися. "Армія FM" - не є ліцензіатом Національної ради і тому поки що не має права на отримання дозволів на тимчасове мовлення. Ця громадська організація працює нетривалий час і ще об'єктивно має пройти період професійного становлення, щоби обрана назва - "Армія FM"- відповідала закладеному смислу й потребам аудиторії, якою є зокрема й справжня армія. Проте регуляторний орган дав колективу мовника такий шанс - і дозволив ретрансляцію його передач у місті Бахмуті через свого ліцензіата - радіостанцію "Блік". На разі Національна рада моніторить якість такого мовлення й відповідність очікуванням аудиторії. Крім цього, регуляторний орган і надалі планує видавати дозволи на тимчасове мовлення. УДЦР уже здійснив прорахунок FM-частот у Славянську, Новоайдарі, Щасті, Гірнику, Очеретному, Покровську, Костянтинівці, тому Національна рада має намір на найближчому засіданні розглянути питання про тимчасове мовлення у цих населених пунктах Донецької і Луганської областей. Національна рада сприяє якнайшвидшому розвитку телерадіомовлення на територіях проведення АТО. Для цього замість проведення конкурсів, які за законом тривають до трьох місяців та потребують оплати ліцензійного збору, у 2014 році введено спеціальну процедуру надання дозволів на тимчасове мовлення. Відтак вона скорочена фактично до одного дня і знімає фінансове навантаження з усіх ліцензіатів, які отримують такі дозволи. На жаль, прорахунок та погодження частот здійснюються іншими спеціалізованими державними інституціями, в тому числі - військовими, за стандартною процедурою, що відтерміновує надання частот на місяці. З 2014 року Національна рада у співпраці із Міністерством інформаційної політики та Українським державним центром радіочастот надала дозволи на тимчасове мовлення на територіях проведення АТО на 52 нові радіочастоти (Джерело: Сайт Нацради).
  • 23.09.2016 Інтернет-видання "Детектор Медіа", у зв'язку з появою листівок "Розшукується Юрій Артеменко", звернулося с проханням надати коментар до пана Артеменко, голови Нацради з питань телебачення та радіомовлення, а також до Артема Шевченко, директора Департаменту комунікацій МВС України. Пан Артеменко повідомив, що не буде звертатися до поліції з приводу дій активістів: "Я не буду звертатися до поліції. По-перше, я вважаю, що Національна поліція і сама, по своїй ініціативі, може провести розслідування. А по-друге, я вважаю, що звертати увагу на людей, які займаються провокаціями та деструктивними діями, - нижче за мою гідність". Представник Національної поліції Артем Шевченко повідомів "ДМ", що в діях "Відсічи" він не бачить правопорушення: "Яка у поліції може бути офіційна позиція щодо цього інциденту? У нас хто завгодно може розклеювати що завгодно - якщо вони не порушують закон. Зрозуміло, що ніхто у своїх політичних цілях не має права використовувати телефон 102, і ми закликаємо цього не робити - бо це номер оперативних служб. Але очевидно, що це акція однієї з груп проти одного з чиновників, яка переслідує піарні цілі і не більше того, і яких зараз дуже багато", - заявив пан Шевченко. Нагадаємо, що з 16 вересня активісти руху "Відсіч" розклеїли листівки із портретом Артеменко, у яких йдеться про начебто розшук голови Нацради. Приводом для розшуку є "потурання російській інформаційній агресії", у який активісти звинувачують голову Нацради через продовження ліцензії телеканалу "Інтер" на сім років. У ФБ тим часом медійні юристи коментують подію таким чином: Юрій Крайняк: у мене тільки одне питання: чому саме Артеменко? Адже це колегіальний орган :) Позиція голови носить адміністративний забарвлення - він підписує документи, які приймає Рада, але він не може приймати рішення замість неї. Роман Головенко: Згоден, Нацраду є за що лаяти в цьому плані, але ж у ній не один Голова працює) (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 23.09.2016 У центрі Києва розвішані листівки, що імітують поліцейські оголошення про розшук злочинців. У тексті листівки вказано, що розшукується Юрій Артеменко, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Під його фотографією повідомляється, що Артеменко "обґрунтовано підозрюється в потуранні російській інформаційній агресії". Як повідомляється на фейсбук-сторінці організації "Відсіч", друк і розповсюдження листівок - робота активістів організації. "Громадянським рухом "Відсіч" та небайдужими громадянами були поширені листівки, в яких закликалося до розшуку громадянина України Артеменка Юрія Анатолійовича. Причиною його розшуку є підозра у потуранні російській інформаційній агресії проти України. Очолювана ним Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, починаючи з 2014 року й дотепер системно ігнорує порушення телеканалами законів, що забороняють трансляцію фільмів і програм з військовими, поліцейськими та іншими представниками влади держави-агресора, а також ігнорує надане їй законом право наповнювати Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці. Попри численні аргументовані скарги громадськості, у 2015 році Нацрада скасувала попередження телеканалу "Інтер" і продовжила йому ліцензію на сім років, замість того, аби закрити його. Також Нацрада судилася з громадськими активістами, захищаючи своє "право" НЕ карати телеканал "Україна" за кричуще порушення норми про обов'язкові 50% контенту українського виробництва. Артеменко лицемірно нарікає на брак повноважень, але нахабно не використовує ті повноваження, які має. Наш терпець урвався". Нагадаємо, що 4 вересня на вулиці Щусєва, 26 в Києві, під будівлею компанії "Національні інформаційні системи" (НІС), яка займається виробництвом "Подробиць" і "Подробиць тижня" для "Інтера", підпалили шини. Згодом загорілося саме приміщення компанії. Пізніше на сайті телеканалу "Інтер" з'явилося повідомлення про те, що на компанію "Національні інформаційні системи" скоєно збройний напад і є постраждалі. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що за фактом підпалу будівлі компанії "Національні інформаційні системи" затримано шість осіб. Зараз ведеться слідство, відкрито кримінальне провадження. Він також повідомив, що серед затриманих пікетників під стінами офісу телеканалу "Інтер" є колишні бійці 30 бригади ЗСУ. Президент України Петро Порошенко доручив Генеральному прокурору Юрію Луценку взяти під особистий контроль розслідування подій, що відбулися на телеканалі "Інтер" 4 вересня. Слідчі кваліфікують події 4 вересня біля офісу НІС за ч. 4 ст. 296 (хуліганство) і ч. 2 ст. 194 (Умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу України. 6 вересня учасники протесту, які з 5 вересня блокували роботу телецентру "Інтер Медіа Груп", заявили, що досягли угоди з керівництвом телеканалу. Протягом п'яти найближчих днів телеканал мав змінити свою редакційну політику і звільнити заступника директора з розвитку компанії "Національні інформаційні системи" (НІС) Ігоря Шувалова. Мітингувальники зібрали намети. У той же день телеканал "Інтер" заявив, що ні про що не домовлявся з протестувальниками, які блокували роботу телецентру "Інтер медіа груп", і не вів з ними жодних переговорів. 10 вересня генеральний директор НІС Олександр Пилипець повідомив, що компанія не має наміру змінювати редакційну політику. Також вона не збирається звільняти заступника директора з розвитку НІС Ігоря Шувалова. Голова Нацради Юрій Артеменко запропонував керівництву телеканалу "Інтер" визнати той факт, що причиною підпалу будівлі компанії "Національні інформаційні системи" 4 вересня стала редакційна політика каналу (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 23.09.2016 Радниця міністра інформаційної політики (колишня заступниця міністра) Тетяна Попова пояснила, чому військова радіостанція "Армія FM" не отримала дозволу на тимчасове мовлення в Маріуполі, який натомість отримало "Громадське радіо". За її словами, "Армія FM" спершу має стати ліцензіатом Нацради, щоб мати можливість отримувати тимчасові дозволи. "Армія FM" - це радіостанція Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України, яка мовить в інтернеті, а також на частоті радіо "Блік" бізнесмена Андрія Карпія в Бахмуті (ліцензіат - ТОВ ""Комунікаційне агентство Сума технологій"") та на другій звуковій доріжці супутникового каналу Vintage TV Андрія Карпія. Сама Центральна телерадіостудія Міноборони поки що зареєстрована тільки як суб'єкт інформаційної діяльності та не має ліцензій Нацради. У лютому та в липні 2016 року Нацрада за запитом "Армії FM" замовила в "Українського державного центру радіочастот" прорахунок частот в FM-діапазоні в низці міст Донбасу, а також у Києві. Минулого тижня, а саме 15 вересня, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення видала дозвіл на тимчасове мовлення в Маріуполі на частоті 89.1МГц "Громадському радіо". Тиждень потому у Facebook розгорівся скандал з приводу того, що частота в Маріуполі замість "Армії FM" дісталася "Громадському радіо". У невидачі частоти звинуватили Міністерство інформаційної політики, хоча тимчасові дозволи на мовлення, як і ліцензії, видає Нацрада. Радниця міністра інформаційної політики (колишня заступниця міністра) Тетяна Попова надала детальні роз'яснення ситуації з частотами "Армії FM" на своїй сторінці у Facebook. Пані Попова пояснила, що ліцензії та дозволи на тимчасове мовлення видає Нацрада. З приводу тимчасових дозволів у зоні АТО регуляторний орган іноді звертається за рекомендацією до МІП, але все одно голосує самостійно. За її словами, для отримання тимчасових дозволів "Армія FM" (Центральна телерадіостудія Міноборони) має спершу стати ліцензіатом Нацради: "Незважаючи на те, що директор "Армії FM" (тоді ще тільки Центральної телерадіостудії МОУ) та радник МОУ перший раз з'явилися на зустрічі Комісії по відновленню мовлення ще влітку 2015 року, де їм пояснили, що треба зробити для отримання швидких тимчасових дозволів на мовлення в зоні АТО (а) перереєстрація телерадіостудіі в телерадіокомпанію; б) отримання першої ліцензії (де завгодно) від Нацради для того, щоб уже ставши ліцензіатом можна було отримати тимчасові дозволи), але "віз і нині там", на жаль. "Армія FM" подала на ліцензію тільки у лютому 2016 року. І досі її не отримала. Тому що ліцензії - це досить тривалий час на конкурс, міжнародні погодження та інше. Тобто "Армія FM" не є ліцензіатом Нацради і може хоч сто разів подавати на дозволи в зоні АТО (подавали, до речі, разів 10, наскільки я пам'ятаю), вони їх не отримають, поки не стануть ліцензіатом". Також пані Попова згадала про інший шлях отримання тимчасових дозволів - через інших, уже існуючих ліцензіатів Нацради: "Можна було з початку 2016 року йти іншим шляхом і подаватися на тимчасове мовлення в зоні АТО через існуючого ліцензіата з правом подальшої передачі дозволів пізніше на "Армію FM"? Можна. Рекомендували це з весни 2016. По Маріуполю подача від іншого ліцензіата відбулася лише 19 серпня". З коментарів на Facebook стало відомо, що заявку на тимчасовий дозвіл на частоту в Маріуполі від імені "Армії FM" подало радіо "Блік", яке вже ретранслює "Армію ФМ" у Бахмуті. За даними Тетяни Попової, в Маріуполі, крім переданої "Громадському радіо" FM-частоти, є ще вільна частота в УКХ-діапазоні, на яку може претендувати "Армія FM": "Не знаю як в FM-діапазоні, але в УКХ в Маріуполі точна є вільна частота і вільний УКХ-передавач з антеною, що встановлена на самому високому рівні Маріупольської телевежі - 196 м. Раніше там мовив "Голос Донбасу", але після його переходу в FM-діапазон і передавач, і частота, й антена вільні. Причому все вже змонтовано. Підказка - ця частота 67.34МГц". Радниця міністра інфорполітики рекомендує також передавати сигнал "Армії FM" через інтернет (так, власне, радіостанція й мовить з 1 березня 2016 року), а також через мобільний додаток Zello, чого радіостанція поки не зробила. Насамкінець пані Попова навела демографічні дані, які відображають обсяг потенційної аудиторії в Маріуполі "Армії FM" (орієнтується на військових) та "Громадського радіо" (орієнтується на цивільне населення): а) у Маріуполі проживає приблизно 0,5 млн населення; б) військових разом з Національною гвардією та батальйонами МВС у районі Маріуполя не більше 20 тис. "І не факт, що вони всі знаходяться в зоні дії телевежі", - зауважила вона. Інтернет-видання "Детектор медіа" зазначає, що процедура видачі дозволів на тимчасове мовлення не передбачена чинним законодавством і придумана Міністерством інформаційної політики та Національною радою з питань телебачення і радіомовлення. 18 липня Міністерство інформаційної політики оприлюднило власний законопроект "Про внесення змін до деяких законів України щодо територій з особливим режимом мовлення", яким пропонує узаконити поняття тимчасового мовлення на територіях з особливим режимом мовлення і надання відповідних дозволів Нацради. 20 липня Нацрада погодила цей законопроект із зауваженнями. Зокрема, Нацрада пропонує, щоб тимчасове мовлення існувало лише на прикордонних з Росією територіях. Але законопроект досі навіть не зареєстровано в парламенті (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 23.09.2016 У суботу, 24 вересня, на Другому каналі Українського радіо "Промінь" відбудеться трансляція футбольного матчу 9-го туру чемпіонату України. Луганська "Зоря" зустрінеться з полтавською "Ворсклою". Після перемоги над київським "Динамо" луганці намагатимуться розвинути успіх, а полтавці після поразки від донецького "Шахтаря" прагнутимуть реабілітуватися перед своїми уболівальниками. Що з того вийде, дізнайєтеся разом з радіо "Промінь"! Початок трансляції поєдинку "Зоря" - "Ворскла" на каналі "Промінь" 24 вересня, о 19:30. Коментуватимуть матч Вадим Корженко і Костянтин Дульцев (Джерело: Сайт НРКУ).
  • 22.09.2016 На РТПС Краматорськ 21 вересня 2016 року відбулась чергова виробнича нарада під головуванням генерального директору Концерну РРТ Володимира Іщука. В нараді прийняли участь представники Концерну РРТ, підрядної організації "Буд Капітал-Сервіс", а також ТОВ "Стальмонтаж", УкрНДІпроектстальконструкції ім. В.М. Шимановського та інших організацій і підприємств, задіяних в реалізації проекту відновлення щогли. Учасники наради відзначили сталий поступ у просуванні робіт з відновлення щогли на горі Карачун, обговорили особливості здійснення подальшого монтажу. Запропоновано інженерно-технічні рішення для вирішення проблем, що були виявлені на поточний момент, та визначено шляхи, які необхідні щоб оптимізувати перебіг робіт при спорудженні об'єкта (Джерело: Сайт Концерну РРТ).
  • 22.09.2016 21 вересня в Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення відбулося чергове засідання робочої групи з розвитку телерадіомовлення в південних районах Херсонської області, на територію тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Учасники групи проаналізували стан виконання завдань, визначених Стратегією розвитку, й обговорили подальші кроки реалізації визначених планів. Загалом за цей час вже було зроблено багато. Так, за результатами проведеного ДП "Український державний центр радіочастот" аудиту попередніх замовлень Національної ради отримано висновки стосовно п'яти FМ-радіочастот, які були винесені регулятором на конкурс. Це - дві частоти у Василівці, дві - у Генічеську й одна - у Новотроїцькому Херсонської області. Таким чином, збільшилася територія покриття області FМ-сигналом, відновлено мовлення кримського "Радіо Мейдан", з'явилася нова кримськотатарська радіостанція "Радіо Хаят". Проаналізувавши карти покриття радіосигналом території області, які надали УДЦР і Концерн РРТ, визначено території з недостатнім рівнем охоплення сигналом. Тому на підставі звернення НТКУ Національна рада замовила в УДЦР прорахунок нових частотних присвоєнь у 14 населених пунктах Херсонської області: Чонгарі, Чаплинці, Скадовську, Лазурному, Каланчаці, Генічеську, Новотроїцькому, Риковому, Новій Каховці, Херсоні, Верхньому Рогачику, Великій Олександрівці, Високопіллі, Нижніх Сірогозах. Також є певні успіхи в перемовинах регуляторного органу з оператором цифрових телемереж ТОВ "Зеонбуд" щодо збільшення території покриття області цифровим сигналом шляхом введення в дію нових і підвищення потужностей наявних передавачів цифрового телевізійного мовлення у стандарті DVB-T2, а також можливого збільшення кількості каналів у місцевому мультиплексі в області. Голова робочої групи, член Національної ради Сергій Костинський наголосив, що цього року буде оголошено конкурс і на вільні місця в багатоканальній телевізійній мережі МХ-5, яких загалом по Україні 136, із них 5 - на Херсонщині. Крім того, досліджується питання зацікавленості місцевих мовників у створенні локальних мультиплексів у містах, де немає покриття "Зеонбуду". Кілька мовників уже зголосилися на таку пропозицію. Щодо створення сприятливих умов для діяльності провайдерів програмної послуги Національною радою розроблено пропозиції до Методики розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу ліцензії. Серед нововведень, які пропонуються, - можливість отримання ліцензії одразу на адміністративно-територіальну одиницю - район чи область. Таким чином, ліцензійний збір для провайдерів стане меншим порівняно з тим, якби вони отримували ліцензії на окремі населені пункти. Також пропонується зменшення ліцензійного збору в разі ведення діяльності у сільській місцевості за технологією МІТРІС. Національною радою із залученням представників Асоціації громад, експертів розроблено законопроект про особливості радіомовлення територіальних громад. Херсонська облдержадміністрація надала Національній раді перелік із 17 районів, зацікавлених у впровадженні проекту Радіо громад, який реалізовуватиметься як малопотужне FM-мовлення. Нещодавно цей законопроект було презентовано на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики. Його буде доопрацьовано з урахуванням розробленого Держкомтелерадіо проекту закону із цього самого питання. Національна рада через свого представника у Херсонській області поінформувала місцеві редакції проводового мовлення про можливість переходу на малопотужне мовлення. Учасники робочої групи обговорили можливі ризики вимкнення аналогового сигналу на Херсонщині. Представник Держкомтелерадіо поінформував про те, що близько 2,5 тис. сет-топ-боксів для перетворення цифрового сигналу, які свого часу були отримані відомством, будуть передані для малозабезпечених жителів Херсонської області. За сприяння місцевої облдержадміністрації, яка планує також закупити такі приймачі, кількість сет-топ-боксів, яка буде передана населенню, може сягнути 5 тисяч. Загалом Сергій Костинський висловив сподівання, що більшість завдань, визначених Стратегією, до кінця року будуть виконані. Так, очікується встановлення вежі на Чонгарі, що дасть можливість запустити мовлення чотирьох компаній на територію Автономної Республіки Крим, початок мовлення НТКУ в Херсоні та Василівці. Також Національна телекомпанія України працює над відновленням мовлення Кримської філії компанії. За словами заступника генерального директора НТКУ Михайла Шматова, така філія уже створена, і до кінця року має запрацювати сайт і початися мовлення із логотипом "UA:Крим". До робочої групи приєднався представник Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. Очікується, що міністерство долучиться і до проекту будівництва вежі в Каланчаку, яким нині опікується Концерн РРТ. У засіданні робочої групи взяли участь члени Національної ради Олександр Ільяшенко, Олег Черниш, представники Держкомтелерадіо, УДЦР, Концерну РРТ, НТКУ (Джерело: Сайт Нацради).
  • 22.09.2016 Народні депутати від "Блоку Петра Порошенка" Григорій Шверк і Владислав Севрюков уже рік не можуть стати членами Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики. 22 вересня не вдалася їхня чергова спроба обратися до цього комітету. 22 вересня Верховна Рада так і не розглянула питання про включення 20 народних депутатів, обраних за останній час, до складу різних парламентських комітетів. Проекти парламентських постанов, зареєстровані 22 вересня, передбачають обрати Григорія Шверка і Владислава Севрюкова членами Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. Але через відсутність згоди в залі проекти так і не були поставлені на голосування. Депутати, які виступили проти розгляду кадрових питань, наполягали на тому, що фракціям необхідно ознайомитися з проектами щойно зареєстрованих постанов. Нагадаємо, що Григорій Шверк і Владислав Севрюков стали народними депутатами 17 вересня 2015 року - вони пройшли за списком "Блоку Петра Порошенка" після того, як двоє інших народних депутатів від БПП склали свої повноваження, перейшовши на роботу у виконавчих органах влади (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 21.09.2016 Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення нагадує, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 02.02.2016 № 971-VIII "Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2016 році", а також рекомендацій Колегії Міністерства культури України (вих. № 779/9/10-16 від 30.05.2016) 29 і 30 вересня 2016 року відзначаються Дні пам'яті з нагоди 75 років від знищення гітлерівцями євреїв Києва (1941 рік) - початку масових розстрілів у Бабиному Яру ромів, військовополонених, членів ОУН у часи нацистської окупації. Регулятор звертає увагу керівників загальнонаціональних, регіональних і місцевих телерадіоорганізацій на необхідність внесення у ці дні відповідних змін до програм теле- і радіопередач. При плануванні програм і передач 29 і 30 вересня Нацрада рекомендує керуватися Правилами ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам'яті, затвердженими рішенням Національної ради від 23.07.2015 № 1146 (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.08.2015 за № 967/27412). Ознайомитися з Правилами ведення мовлення можна за посиланням (Джерело: Сайт Нацради).
  • 21.09.2016 21 вересня Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики більшістю голосів рекомендував Катерину М'ясникову, Валентина Коваля та Олександра Глущенка на членство в Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення. Проти проголосували члени Комітету Сергій Висоцький і Богдан Онуфрик. Нагадаємо, на членство в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення претендують Катерина М'ясникова та Валентин Коваль. Пізніше свою кандидатуру також подав Олександр Глущенко - член прокатної комісії Держкіно та Громадської ради при Нацраді. 27 серпня Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики завершив прийом пропозицій щодо кандидатур на заміщення вакантної посади члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Нагадаємо, подавати кандидатури на конкурс у члени Нацради могли депутатські фракції у Верховній Раді та всеукраїнські об'єднання громадян у галузі діяльності засобів масової інформації. Жодна депутатська фракція своїх кандидатур не висунула. Після завершення прийому пропозицій профільний комітет протягом 14 днів має обговорити запропоновані кандидатури і винести на розгляд Верховної Ради відповідне подання по кожній кандидатурі з висновками і рекомендаціями. Голосування в парламенті щодо призначення члена Нацради відбувається по кожній кандидатурі в послідовності, визначеній попереднім рейтинговим голосуванням. Парламент має призначити члена Нацради протягом двох місяців з дня припинення повноважень попереднього члена Нацради. Припинення повноважень попередника має відбутися відповідно до постанови Верховної Ради. Уся процедура детально визначена законом "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення". Нагадаємо, Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики розпочав відбір кандидатур на вакантну посаду члена Нацради 6 серпня у зв'язку з достроковим припиненням повноважень члена Нацради Катерини Котенко, призначеної за квотою Верховної Ради. Нацрада звільнила пані Котенко 2 серпня за її власним бажанням. У коментарі "Детектору медіа" пані Котенко пояснила своє звільнення сімейними обставинами. Катерина Котенко була призначена членом Нацради постановою Верховної Ради 4 липня 2014 року. Її висунули в члени Нацради Всеукраїнська громадська організація "Асоціація правників України" і Міжнародна неурядова організація "Європейська медіаплатформа". До обрання членом регуляторного органу пані Котенко працювала виконавчим директором галузевої асоціації Індустріальний телевізійний комітет. Разом з пані Котенко членами Нацради за квотою Верховної Ради 4 липня 2014 року були обрані Олександр Ільяшенко (висуванець Всеукраїнської асоціації дитячого та юнацького телебачення), Ольга Герасим'юк (висуванка депутатської фракції УДАР, Національної спілки журналістів України і ГО "Європейська медіаплатформа") та Олег Черниш (висуванець депутатської групи "Економічний розвиток" і Всеукраїнської громадської організації "Незалежна асоціація телемовників України"). Загалом у 2014 році на чотири вакантні посади членів Нацради претендували 18 кандидатів. П'ятеро кандидатів були рекомендовані депутатськими фракціями та групами у Верховній Раді України: Ольга Герасим'юк (УДАР, а також Національна спілка журналістів України і ГО "Європейська медіаплатформа"), Ростислав Мартинюк (ВО "Свобода"), Родіон Мірошник(Партія регіонів), Анжеліка Рудницька ("Суверенна Україна"), Олег Черниш("Економічний розвиток", а також ВГО "Незалежна асоціація телемовників України"). 13 кандидатів були рекомендовані громадськими організаціями:Марія Бурмака, Костянтин Грицак, Олександр Ільяшенко, Наталія Клітна, Катерина Котенко, Юрій Крайняк, Тетяна Котюжинська, Олександр Михайлюта, Катерина М'ясникова, Галина Полхович, Тетяна Попова, Олександр Швець, Тарас Шевченко. Під час конкурсу з нього знялися двоє кандидатів - Анжеліка Рудницька та Наталія Клітна (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 21.09.2016 У зв'язку з відсутністю кворуму засідання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, що мало відбутися 22 вересня, переноситься на наступний четвер, 29.09.2016. Порядок денний чергового засідання буде оприлюднений у п'ятницю, 23 вересня (Джерело: Сайт Нацради).
  • 20.09.2016 У ході відновлення телевізійної щогли на РТПС Краматорськ станом на 20 вересня 2016 року встановлено шістнадцяту секцію. Змонтована конструкція перевищила відмітку висоти у 100 метрів. Наразі її висота становить 104,1 метри (Джерело: Сайт Концерну РРТ).
  • 20.09.2016 Колектив філії НТКУ "Центральна дирекція "Українське радіо"" навчають на тренінгу "вбити у собі самоцензора, не боятися ставити чиновникам незручні прямі питання, відмовитися піарити владу та працювати згідно із стандартами". Двотижневі навчання про професійні стандарти, етику інформаційної журналістики, а також про основи техніки радіорепортажу проводять тренери Ігор Куляс та Олександр Макаренко. У коментарі сайту "Супільного мовлення" співробітники радіо після першого дня навчання зізнаються, що потребують тренінгів і вміння по-новому подавати інформацію під час переходу з державного на суспільне мовлення. Під час тренінгу колектив цікавився, як поводитися на прес-конференції, наприклад, Президента України, який "вміє багато і гарно говорити, але часто не по суті". "Хочеться перебити. Але не зручно. Чи маю я право перебити Президента та уточнити запитання? Як поводитися, коли модератор забирає у мене мікрофон, коли я не почув відповіді на своє запитання", - запитували радійники. Ігор Куляс радить в таких ситуаціях виключити підсвідому самоцензуру. Тренери наводили приклади з реального життя, реальних новин, описували українські, американські та європейські прес-конференції. Тренінг проходить за сприяння ГО "Детектор медіа" в рамках проекту Ради Європи "Зміцнення свободи медіа і створення системи суспільного мовлення в Україні" (Джерело: Портал "Суспільне мовлення").
  • 20.09.2016 Ну що, зізнавайтеся, у вас накопичилася чимала купа питань до Сашка, Маші і Френка - ведучих ранкового Let's Go! Show, що на хвилях столичної мережевої станції "NRJ Україна" (Київ-92.8МГц, Суми-88.6МГц, Кропивницький-99.3МГц, Нікополь-100.6МГц, Івано-Франківськ-102.0МГц, Рівне-102.2МГц, Чернігів-105.9МГц, Запоріжжя-106.2МГц, Житомир-107.3МГц, Одеса-91.4МГц, Херсон-99.0МГц, Миколаїв-100.1МГц, Львів-103.9МГц, Дніпро-88.1МГц, Вінниця-99.3МГц, Павлоград-100.9МГц, Черкаси-101.6МГц, Кривий Ріг-103.2МГц, Маріуполь-103.2МГц, Харків-101.1МГц, Кременчук-106.0МГц, а крім того - Інтернет-мовлення 128k. та Інтернет-мовлення 256k. AAC+)? Настав час поставити їх особисто! Готові? Тоді слухайте! 23 вересня відбудеться онлайн-конференція з Let's Go! Show, де ведучі дадуть відповідь на всі ваші питання в прямому ефірі! З 11:00 до 12:00! П'ятниця! Не проґавте! А поки переходьте за посиланням - і ставте своє питання прямо зараз! (Джерело: Сайт радіостанції).
  • 20.09.2016 Члени Наглядової ради НСТУ, Держкомтелерадіо й НТКУ 20 вересня 2016 року зустрілися з головою Державної фіскальної служба Романом Насіровим, який запевнив в максимальному сприянню реформи Суспільного мовлення в рамках діючого законодавства. Створення юридичної особи ПАТ НСТУ знову заблоковане через неможливість припинення юридичних осіб кількох суб'єктів - державних ДТРК, які мають об'єднатися з НТКУ, а потім реформуватися в ПАТ НСТУ. А саме наразі є проблеми із закриттям юрособи Національної радіокомпанії та двох кримської та севастопольської. Щодо НРКУ, то за словами податківців, податкова перевірка має завершитися найближчими днями. А щодо двох кримських компаній, то наразі неможливо провести їх аудит і закрити. Втративши контроль за Кримом і не перевівши казначейство з Криму на материкову частину України, провести чітко процедуру як по іншим ТРК неможливо. Протягом зустрічі напрацьовані деякі додаткові ідеї, узгоджено передачу з боку Держкомтелерадіо додаткового пакету документів протягом двох днів, внаслідок чого, можливо, вдасться розблокувати процес. У зустрічі взяли участь троє членів Наглядової Ради: Тетяна Лебедєва, Світлана Остапа і Тарас Шевченко, а також начальник управління аудиту Держкомтелерадіо Наталія Степанова, перший заступник генерального директора НТКУ Олександр Харебін та юрист Інституту медіа права Ігор Розкладай провели зустріч з керівником ДФС щодо проблем з податковою в процесі створення ПАТ НСТУ. Нагадаємо, члени Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України звернулися до Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана у зв'язку тривожною ситуацією, яка склалася в процесі створення ПАТ НСТУ. Вони попросили Володимира Гройсмана звернути увагу на ставлення до реформи фіскальних органів (Джерело: Портал "Суспільне мовлення").
  • 19.10.2016 Відтепер третій канал Українського радіо "Культура" можна слухати і за допомогою спеціального додатку для смартфонів. Не секрет, що ефірне покриття каналу "Культура" зараз далеке від ідеального. Не раз і слухачі нарікали, що не мають постійного й вільного доступу до улюбленої радіостанції. Тож, на допомогу прийшли нові технології. Завдяки спеціальному додатку для смартфонів тепер можна в будь-який час прослухати будь-яку програму радіо "Культура" і, звісно, ж долучитися до обговорення найширшого спектру тем в інтерактивних ефірах за участю відомих українських митців. Кожен, хто хоч раз послухає канал "Культура", гадаємо, не шукатиме іншого, адже тут є інформація на всі смаки. Скачати додаток безкоштовно можна за цим посиланням (Джерело: Сайт Українського радіо).
  • 19.09.2016 У ході відновлення радіотелевізійної щогли на РТПС Краматорськ станом на 19 вересня 2016 року здійснено монтаж п'ятнадцятої секції. Висота змонтованої конструкції становить 96,75 метрів. Також встановлено наступний ярус тимчасових відтяжок (Джерело: Сайт Концерну РРТ).
  • 19.09.2016 Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення спільно з "Українською асоціацією мовлення громад" розробили методичні рекомендації для переходу місцевих комунальних районних радіостанцій проводового мовлення на ефірне малопотужне FM-мовлення. Також, на думку чиновників, проект допоможе розвитку малопотужного радіомовлення на прикордонних територіях. Комунальні районні радіостанції можуть подавати до Нацради документи на прорахунок частот малопотужного FM-мовлення в населених пунктах, де планують працювати. Потім в УДЦР прорахують частоти, і радіостанції отримають їх на позаконкурсній основі (на все може піти від 3 до 6 місяців). Детально ознайомитися з методичкою можна тут. Проект, презентований у четвер на комітетських слуханнях разом з аналогічним законопроектом, отримав назву "Радіо громад". Він може допомогти закрити "білі плями" на територіях, де українське мовлення відсутнє, і запобігти поступовому зникненню місцевого мовлення з локальним контентом, а також проводового мовлення. За даними Нацради, протягом трьох останніх років кількість редакцій проводового мовлення скоротилася на 20%: у 2013 році працювали 269, а сьогодні - лише 208. Радіостанції повинні вести мовлення цілодобово, забезпечуючи не менше 50% програм українською мовою, також за ними закріплюється завдання інформування населення в разі надзвичайної ситуації. Обов'язкова частка власного продукту має становити від 15 хв до 4 год на добу, решту часу - ретрансляція однієї з програм "Українського радіо" на безоплатній основі. Ліцензування відбуватиметься поза конкурсом за заявою мовника. За підрахунком експертів, орієнтовні витрати на кожну точку складають всього 20-25 тисяч гривень. У суму закладені витрати на придбання передавача, антени, фідера і монтаж. Як відомо, директором "Української асоціації мовлення громад" є Наталія Лященко. У 2000-х вона з чоловіком володіла супутниковими телеканалами Star TV і "Погода ТБ", а також радіостанцією Star FM. У 2011-му телеканали були продані Андрію Портнову, після чого отримали цифрові ліцензії, а в 2013-му їх замінили телеканали Business і Dobro. Радіостанція була продана групі УМХ в другій половині 2000-х - сьогодні на цих частотах мовлять Lounge FM і Радіо Next (остання ретранслює інші радіостанції холдингу) (Джерело: Портал "МедіаНяня").
  • 19.09.2016 Хочете вивчити або підтягнути іноземну мову? Слухайте на хвилях столичної сателітарної мережевої станції "Армія FM - Військкове радіо" (Бахмут-105.3МГц, Костянтинівка-105.3МГц, Краматорськ-105.3МГц, Покровськ-105.3МГц, а також Інтернет-мовлення 128k. та Інтернет-мовлення 256k.) "Уроки англійської з Олесею" у понеділок, середу, пятницю та неділю о 12:30 з повтором о 16:30! Або ж будь-коли на https://soundcloud.com/armyfm/sets/with-alesya (Джерело: Сторінка радіостанції "Армія FM - Військове радіо" у соцмережі Facebook).
  • 16.09.2016 Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики працює над законопроектом про заборону фінансування українських ЗМІ Росією. Про це в ефірі ток-шоу "Право на владу" 15 вересня повідомила голова Комітету Вікторія Сюмар. "Зараз ми готуємо законопроект, який буде передбачати заборону фінансування ЗМІ, які працюють в Україні, державою-агресором. Зараз у нас у комітеті відбувається ця робота", - сказала пані Сюмар. Вона також нагадала про низку ухвалених парламентом законів, спрямованих на захист інформаційного простору: "Що стосується того, що вже було зроблено, то Комітетом і народними депутатами були ухвалені законопроекти, які виводять російський інформпродукт із квоти європейського, які забороняють російські серіали, що пропагують державу-агресора, які вводять українську мову в радіоефір. І це все формати захисту, і вони абсолютно невипадкові. Тому що насправді реальна війна завжди починається з медіавійни". Нагадаємо, раніше Вікторія Сюмар повідомила, що в Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики готується законопроект, яким пропонується зобов'язати українські телеканали випускати новини виключно або переважно українською мовою (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 16.09.2016 15 вересня Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення вирішила замовити в ДП "Український державний центр радіочастот" прорахунок нових FM-частот і збільшення потужності передавачів на частотах, що вже використовуються. Зокрема, Нацрада замовила прорахунок 27 нових частот FM-діапазону за зверненням Національної телекомпанії України та ще трьох FM-частот за зверненнями місцевих мовників - Ізюмської радіокомпанії "Радіо-Ізюм" з міста Ізюм Харківської області, ТОВ "Голос Прилук" з міста Прилуки Чернігівської області і ПП "Кабель-плюс" з міста Рахів Закарпатської області. Також Нацрада замовила збільшення потужності передавачі на 24 FM-частотах Національної телекомпанії України (Джерело: Портал "Суспільне мовлення").
  • 16.09.2016 15 вересня Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення видала дозвіл "Громадському радіо" на тимчасове мовлення в місті Маріуполі Донецької області. Дозвіл надано на тимчасове мовлення на частоті 89.1МГц з потужністю передавача 100 Вт на підставі висновку "Українського державного центру радіочастот". "Громадське радіо" дотепер володіло дозволами на тимчасове мовлення на п'яти частотах: 103.8МГц у Волновасі Донецької області, 99.6МГц у Покровську (екс-Красноармійську) Донецької області, 90.9МГц у Краматорську Донецької області, 90.2МГц у Старобільську Луганської області, 101.8МГц у Широкому Луганської області. Також "Громадське радіо" володіє ліцензіями на мовлення на семи частотах: 70.40МГц у Києві, 66.05МГц у Волновасі Донецької області, 92.6МГц у Біловодську Луганської області, 100.0МГц у Білолуцьку Луганської області, 103.7МГц у Зоринівці Луганської області, 73.46МГц у Дніпрі та 105.6МГц у Шполі Черкаської області. Загалом станом на 16 вересня дозволами на тимчасове мовлення в зоні АТО володіють 16 телеканалів і радіостанцій, оформлених на 11 юридичних осіб-телерадіоорганізацій. Найбільшу кількість тимчасових дозволів має Національна телекомпанія України (разом зі своїми Донецькою та Луганською філіями): 34 телевізійні та радіочастоти, на яких мовлять телеканали "UA: Перший", "ДоТБ", ЛОТ і радіостанції "Українське радіо", "Голос Донбасу", "Пульс FM". Крім НТКУ тимчасові дозволи на 23 телевізійні та радіочастоти мають телеканали "1+1", 5 канал, "Україна", "Донбас", "Ірта", а також радіостанції "Громадське радіо", "Радіо 24", "Русское радио - Украина", "Радио Класс" і "Можливість". 18 липня Міністерство інформаційної політики оприлюднило власний законопроект "Про внесення змін до деяких законів України щодо територій з особливим режимом мовлення", яким пропонує узаконити поняття тимчасового мовлення на територіях з особливим режимом мовлення і надання відповідних дозволів Нацради. 20 липня Нацрада погодила цей законопроект із зауваженнями. Зокрема, Нацрада пропонує, щоб тимчасове мовлення існувало лише на прикордонних з Росією територіях (Джерело: Портал "Суспільне мовлення").
  • 16.09.2016 15 вересня Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення затвердила склад робочої групи зі створення правил захисту дітей у медіа. Її очолила перша заступниця голови Нацради Ольга Герасим'юк. До робочої групи, крім фахівців Нацради, увійшли представники телеканалів, правозахисники, психологи і громадські медіа експерти, у тому числі представниця інтернет-видання "Детектор медіа" Мар'яна Закусило. Робоча група напрацьовує спільні для всіх учасників ринку підходи до роботи над програмами, до яких залучаються діти. Зокрема це стосується і таких особливо чутливих суспільних тем, як насильство і сексуальна наруга. Робочу групу було організовано за результатами наради, що відбулася ще в березні, але формально її затверджено тільки зараз. Відтоді відбулося вже чотири засідання, розроблено спільний акт узгодження "Захист дитини, яка зазнала сексуального насильства, при залученні до медіавиробництва". Триває робота над методичними рекомендаціями для мовників. Проведення наступного засідання заплановано на кінець вересня. Склад Робочої групи зі створення правил захисту дітей у медіа: 1. Ольга Герасим'юк - перший заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; 2. Роман Кіфлюк - начальник управління контролю та аналізу телерадіомовлення Національної ради; 3. Тамара Кравченко - начальник відділу зв'язків зі ЗМІ, громадськими організаціями та діяльності суспільного мовлення Національної ради; 4. Дмитро Швидченко - начальник відділу моніторингу та аналізу телерадіомовлення управління контролю та аналізу телерадіомовлення Національної ради; 5. Ірина Пархоменко - начальник відділу нормативно-правового забезпечення юридичного управління Національної ради; 6. Юлія Балицька - заступник шеф-редактора ток-шоу "Стосується кожного", ПрАТ "Телеканал "Інтер"" (за згодою); 7. Ольга Большакова - керівник Центру адвокації та лобіювання ВГО "Незалежна асоціація телерадіомовників" (за згодою); 8. Ольга Ваганова - відповідальна за зв'язки із громадськістю медіа-групи StarLightMedia (за згодою); 9. Олена Водолажко - директор юридичного департаменту ТРК "Україна" (за згодою); 10. Сергій Жарук - юрист медіа-групи Inter Media Group (за згодою); 11. Альона Зубченко - директор департаменту зв'язків з громадськістю ГО "Ла Страда Україна" (за згодою); 12. Мар'яна Закусило - заступник шеф-редактора з інформаційної політики порталу Detector Media (за згодою); 13. В'ячеслав Мієнко - заступник генерального директора з правових питань медіагрупи "1+1 медіа" (за згодою); 14. Антоніна Муштенко - психолог, тренер "Школи для батьків", член правління Асоціації психологів України (за згодою); 15. Любов Найдьонова - заступник директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України (за згодою); 16. Іларіон Павлюк - співзасновник продакшн-студії Ivory Films (за згодою); 17. Дарія Юровська - заступник генерального директора Національної телекомпанії України (за згодою) (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 16.09.2016 Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики 15 вересня 2016 року провів комітетські слухання на тему "Перспективи розвитку мовлення громад в Україні". Відповідно до стандартів Ради Європи - мовлення громад визнається окремим сектором поряд із комерційними та суспільними медіа. На цьому наголосив голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберґ на комітетських слуханнях на тему "Перспективи розвитку мовлення громад в Україні". "Підтримка розвитку мовлення громад - важлива складова розвитку демократичного суспільства та забезпечення медіаплюралізму", - сказав він. Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар наголосила, що питання мовлення громад потребує законодавчого врегулювання. Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко зауважив, що при розробці законопроекту про мовлення громад потрібно враховувати два фактори: вичерпаність частотного ресурсу та відсутність місцевої реклами, що призвела до поглинання місцевих мовників мережевими радіокомпаніями. Член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський презентував розроблений Нацрадою, "Українською асоціацією мовлення громад" і народними депутатами Григорієм Шверком та Владиславом Севрюковим законопроект під робочою назвою "Про особливості здійснення мовлення територіальних громад з метою розвитку і захисту інформаційного розвитку держави", що базується на практичній діяльності Нацради щодо відновлення мовлення в зоні АТО, у Херсонській області та на Крим. Він передбачає розбудову замість комунальних проводових радіостанцій мережі малопотужних FM-станцій, заснованих органами місцевого самоврядування, які транслюватимуть від 15 хвилин до 4 годин на добу власного продукту, а решту часу ретранслюватимуть один з радіоканалів "Українського радіо". Під час обговорення учасники слухань здебільшого висловилися за те, щоб законопроект охоплював усіх мовників громад, а не тільки радіо у невеликих населених пунктах. Детальніше про законопроект читайте невдовзі на сайті "Суспільне мовлення" (Джерело: Портал "Суспільне мовлення").
  • 16.09.2016 Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики 21 вересня 2016 році на черговому засіданні розгляне питання про стан та проблеми створення Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ). Доповідатиме голова комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар. Також на засіданні заслухають доповідь Вікторії Сюмар про відбір кандидатів на вакантну посаду члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Окрім цього, члени Комітету розглянуть проект закону про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо уточнення відповідальності за вчинення злочинів проти волі, честі та гідності особи), (реєстр. № 5034 від 19.08.2016р., внесений народним депутатом України Євгенієм Мураєвим). Нагадаємо, 15 вересня члени Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України звернулися до Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана у зв'язку тривожною ситуацією, яка ставить створення ПАТ НСТУ на межу зриву. Раніше 6 вересня експерти заявили про можливий зрив створення Суспільного. Зокрема під загрозою створення юридичної особи ПАТ НСТУ, яке на грані зриву через деякі державні органи. Експерти зазначали, що, якщо до 20 вересня 2016 року не буде наказу Держкомтелерадіо про перетворення об'єднаної НТКУ в ПАТ НСТУ, то не буде створено до 1 січня 2017 року юридичної особи ПАТ НСТУ (Джерело: Портал "Суспільне мовлення").
  • 16.09.2016 Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення планує провести виїзне засідання в зоні проведення антитерористичної операції за участі топ-менеджерів телерадіокомпаній. Про це на засіданні 15 вересня повідомив голова Нацради Юрій Артеменко. За його словами, Нацрада планує провести виїзні засідання в Авдіївці або Краматорську. "Ми визначимо дату, складемо програму, запросимо топ-менеджерів - не для того, щоб залякати, а для того, аби вони відчули атмосферу й зрозуміли, що це не АТО, а справжня війна", - додав пан Артеменко. Тим часом 16 вересня Національна рада проведе виїзне засідання у Вінниці. Нагадаємо, що на початку червня 2016 року Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики провів виїзне засідання на Донбасі (Лисичанськ і Краматорськ) (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 16.09.2016 Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення 15 вересня застосувала до ТОВ "Телерадіокомпанія "АКС", м. Херсон, санкцію "оголошення попередження" через трансляцію висловлювань, які в умовах інформаційної війни можуть бути використані для розпалювання національної ворожнечі. До Національної ради звернувся голова Херсонського міського Меджлісу Ібрагім Сулейманов щодо трансляції 25 квітня в ефірі ТРК "АКС" передачі "Відкритий мікрофон", ведучий якої, на думку заявника, нав'язує слухачам негативне ставлення до кримськотатарського народу. Це стало причиною для призначення позапланової перевірки радіомовника. Під час перевірки на підставі результатів моніторингу від 25.04.2016 о 14:00 зафіксовано трансляцію передачі "Відкритий мікрофон", зміст якої свідчить про наявність порушення частини першої статті 28 Закону України "Про інформацію", оскільки у висловлюваннях ведучого наявні сентенції, які можуть бути використані для розпалювання національної ворожнечі. Національна рада визнала порушення радіо "АКС" норм Закону України "Про інформацію" і оголосила ліцензіату попередження (Джерело: Сайт Нацради).
  • 16.09.2016 На засіданні 15 вересня Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення затвердила склад робочої групи зі створення правил захисту дітей у медіа. До неї, окрім фахівців Національної ради, увійшли представники телеканалів, правозахисники, психологи і громадські медіа-експерти. Очолює групу перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим'юк. Метою створення такої робочої групи є напрацювання спільних для всіх учасників ринку підходів до роботи над створенням програмам і передач, до яких залучаються діти. Зокрема це стосується і таких особливо чутливих суспільних тем, як насильство і сексуальна наруга. Робочу групу було організовано за результатами наради, яка відбулася в березні ц.р. Дискусія велася стосовно того, як знайти баланс у висвітленні соціально важливих тем і водночас не зашкодити дитині. Обговорення засвідчило потребу у виробленні певних правил залучення дітей до телевізійних передач, аби убезпечити їх від моральних чи психологічних травм. Робоча група вже провела чотири засідання і напрацювала перший документ - Спільний акт узгодження "Захист дитини, яка зазнала сексуального насильства, при залученні до медіа-виробництва". Триває робота над методичними рекомендації для мовників. Проведення наступного засідання заплановано на кінець вересня (Джерело: Сайт Нацради).
  • 16.09.2016 15 вересня Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики провів слухання на тему: "Перспективи розвитку мовлення громад в Україні". У заході взяли участь голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко і член регуляторного органу Сергій Костинський. Голова Національної ради Юрій Артеменко під час вступного слова подякував Комітету за організацію такої дискусії, оскільки ця тема є надзвичайно актуальною і такий закон дуже потрібен і громадськості, і мовникам, і країні загалом. Оскільки технологія проводового мовлення є застарілою і радіомовники регулярно відмовляються від таких ліцензій, мовлення громад стане тією альтернативою, яка дозволить забезпечити населення інформацією місцевого характеру. Презентував законопроект під робочою назвою "Про особливості здійснення мовлення територіальних громад з метою розвитку і захисту інформаційного розвитку держави" член Національної ради Сергій Костинський. Він підкреслив, що специфіка документа полягає у тому, що він базується на практичній діяльності з відновлення мовлення українських телерадіокомпаній у зоні АТО й на територію окупованого Криму. Ця робота із відновлення мовлення на сході і на півдні є передумовою для організації умов для організації створення мовлення громад. Цей законопроект задовольняє низку викликів, які постали в телерадіоінформаційній сфері, повідомив Сергій Костинський. Серед них він назвав наявність територій, на яких відсутнє будь-яке українське мовлення, так звані білі плями; інформаційний тиск на прикордонні території й території, що межують з окупованим Кримом; відсутність розгалуженої мережі системи оповіщення населення, в тому числі в зоні проведення АТО; поступове зникнення місцевого мовлення з локальним контентом, зникнення проводового мовлення. Доповідач зауважив, що за три останні роки кількість редакцій проводового мовлення скоротилася на 20%: у 2013 році працювали 269 редакцій, а сьогодні лише 208. Сергій Костинський докладно зупинився на основних характеристиках законопроекту. Він розповів про стратегічні цілі документа, ключові фактори, які було враховано при його розробці, особливі потреби місцевого мовлення, які відображені у законопроекті. Запропонований проект закону дозволить забезпечити громаду місцевим і загальнонаціональним контентом, створити інструменти для стимулювання розвитку громадянського суспільства на рівні територіальних громад, розвивати радіомовлення на комерційно непривабливих територіях і гарантувати незалежність від місцевої ради інформаційних організацій. Для впровадження мовлення громад, сказав член Національної ради, планується використати технологію малопотужного ефірного FM-радіомовлення. Ліцензія такій радіоорганізації видаватиметься на 24 години мовлення з обов'язковою часткою власного продукту від 15 хв до 4 год на добу, увесь інший час - ретрансляція однієї з програм Українського радіо на безоплатній основі. Однією вимог до такої компанії буде використання української мови не менше 60% від власного продукту. Ліцензування відбуватиметься на позаконкурсній основі за заявою мовника. У комітетських слуханням також взяли участь голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг, радник з питань захисту прав людини відділу політики Представництва Європейського Союзу в Україні Танел Танг, голова Державного комітету телебачення та радіомовлення України Олег Наливайко, експерт Ради Європи Стів Баклі, медіа-експерти, народні депутати, представники реґіональних ЗМІ та громадських організацій (Джерело: Сайт Нацради).
  • 15.09.2016 15 вересня на засіданні Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення відмовила в продовженні ліцензії ТОВ "ТРК "Стильне радіо"" на мовлення в Мелітополі Запорізької області, а також у переоформленні позивних і програмної концепції ТОВ "ТРК "Стильне радіо"" (DJ FM), ТОВ "Телерадіовичавница компанія "Комра"" ("Best FM") і ТОВ "ТРК "Онікс"" ("Перець FM") під позивні та концепцію "Радіо Вісті". Усі три компанії належать медіахолдингу "Вести Украина". У своєму рішенні Нацрада послалася на те, що ТОВ "ТРК "Стильне радіо"" за час своєї діяльності отримувало три попередження від Нацради, зокрема за самовільну зміну програмної концепції мовлення, створення перешкод законній діяльності Національної ради та за недотримання умов ліцензії у частині програмної концепції мовлення. Відтак, Нацрада прийняла рішення відмовити ТОВ "ТРК "Стильне радіо"" у продовженні строку дії ліцензії на мовлення на частоті 102.2МГц у м. Мелітополі Запорізької обл. (потужність передавача - 0.2 кВт, обсяг мовлення - 24 години на добу). Представниця ліцензіата зауважила, що всі санкції були скасовані. "Попередження були зняті, ми виходили на продовження ліцензії без попереджень. Ми просимо вас відкласти розгляд і розібратися в ситуації. Кожен з нас має різну інформацію, маємо достеменно її з'ясувати", - зазначила юрист медіахолдингу "Вести Украина". "Ці суперечливі дані треба обов'язково перевірити. Наразі рішення прийнято, якщо до наступного тижня щось зміниться, значить, ми будемо його скасовувати", - зазначила заступниця голови Нацради Уляна Фещук. Крім того, голова Нацради Юрій Артеменко закликав присутніх представників медіахолдингу "Вести" нарешті оприлюднити власника: "У мене є питання, що не стостується справи, але воно дуже важливе. Хто є ваш власник? Скажіть чесно, зізнайтеся суспільству. Бо ваші менеджери їздять до нього на день народження, потім приходять до мене й розповідають, який він поганець, але публічно не заявляють. Суспільство врешті доведе законами, демонстраціями, страйками або, не дай боже, чимось іншим (як це було на "Інтері"), що воно хоче знати власників, хоче прозорої програмної концепції. Це питання, над яким маєте замислитися ви і ваш трудовий колектив. Бо сьогодні від вас пішли Юлія Литвиненко та Валерій Калниш, а завтра підете й ви, бо зміниться ваша думка. Скажіть, що ваш власник Клименко, і пишайтеся цим, принаймні це буде чесно". Також ТОВ "ТРК "Стильне радіо"" (позивний за ліцензією - DJ FM), ТОВ "Телерадіовичавнича компанія "Комра"" (Best FM) та ТОВ "ТРК "Онікс"" ("Перець FM") не отримали дозволу від Нацради на переоформлення програмних концепцій і зміну позивних на "Радио Вести". Нацрада послалася на те, що через зміну програмної концепції виникне загороза розбудови мережевого мовлення з використанням частотного ресурсу без конкурсного відбору, що суперечить вимогам статей 23 та 25 Закону України "Про телебачення і радіомовлення". Нацрада розглядала питання переоформлення ліцензій цих мовників на виконання постанов про відкриття виконавчих проваджень, якими регулятора було зобов'язано розглянути заяви ТРК "Комра", "Онікс і "Стильне радіо" щодо зміни позивних і програмної концепції мовлення та ухвалити відповідне рішення. Виконавчий директор медіахолдингу "Вести" Андрій Кошевий зазначив, що, на його думку, Нацрада такими рішення стримує розвиток радіо в Україні. Нагадаємо, восени 2014 року медіахолдинг "Вести Украина" придбав в Андрія Карпія ("Перша українська радіогрупа") чотири радіокомпанії (мережею на 27 міст): ТОВ "ТРК "Онікс"", ТОВ "ТРК "Стильне радіо"", ТОВ "ТРК "Нота"" і ТОВ "Телерадіовидавнича компанія "Комра"". Компанії згодом захотіли змінити позивні на "Радио Вести" і програмну концепцію під інформаційно-розважальний формат. Але Нацрада їм відмовила. Мовники звернулися до суду, де оскаржили рішення регулятора (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 15.09.2016 Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення погодила проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Методики розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги". Відповідне рішення було ухвалено під час засідання регулятора 15 вересня. Під час розгляду цього питання голова Національної ради Юрій Артеменко зазначив, що на дотримання технічної нейтральності в документі пропонується виділити окремо технології ОТТ, DTH і супутникове мовлення. Відповідно до визначеного порядку розробником цього документа є виконавчий орган влади, наділений відповідними повноваженнями у цій сфері, тобто Державний комітет телебачення і радіомовлення України. Ухвалене рішення з проектом постанови буде направлено до розробника для подальшого затвердження Кабінетом Міністрів України (Джерело: Сайт Нацради).
  • 15.09.2016 На засіданні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 15 вересня трьом компаніям - ТОВ "Телерадіовидавнича компанія "Комра", ТОВ ТРК "Онікс" (2 ліцензії) та ТОВ ТРК "Стильне радіо" - відмовлено у переоформленні програмних концепцій мовлення та позивних, відповідно "Best FM", "Перець FM" і "DJ FM", на "Вести. Радио". Було наголошено, що здійснивши аналіз програмних концепцій мовлення, поданих зазначеними мовниками, управління контролю та аналізу телерадіомовлення Національної ради визначило збіг показників поданих концепцій з програмними концепціями інших мовників, які здійснюють мовлення з використанням позивних "Вести.Радио". Тобто у разі ухвалення позитивного рішення на відповідних FM-частотах фактично здійснювалося б реґіональне мовлення радіомережі "Вести.Радио", формат якої, на відміну від вказаних у чинних ліцензіях мовників, є переважно інформаційним. Натомість частина дев'ята статті 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" чітко передбачає, що зміни до програмної концепції мовлення вносяться відповідно до Плану розвитку. Члени Національної ради вказали й на те, що зміна позивних і програмних концепцій мовлення цих трьох компаній може призвести до розбудови мережевого мовлення з використанням частотного ресурсу без конкурсного відбору, що суперечить вимогам статей 23 та 25 цього ж Закону. Треба зауважити, що регуляторний орган розглядав питання цих мовників на виконання Постанов про відкриття виконавчих проваджень, якими Національну раду зобов'язано розглянути заяви компаній "Комра" "Онікс і "Стильне радіо" щодо зміни позивних і програмної концепції мовлення та ухвалити відповідне рішення. Згідно з положенням частини першої статті 1, частини четвертої статті 7, частини п'ятої статті 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", статті 14, частини другої статті 24 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" повноваження з переоформлення ліцензій на мовлення є виключними регуляторними та дискреційними повноваженнями Національної ради. Під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Таким чином, керуючись статтею 19 Конституції України, статтями 17, 18, 24 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" та Планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору Національна рада вирішила відмовити названим вище мовникам у переоформленні ліцензій. Крім цього, регуляторний орган не ухвалив позитивного рішення і стосовно заяви ТОВ "ТРК "Стильне радіо" (позивний "DJ FM") про продовження терміну дії однієї з його ліцензій, оскільки у компанії є кілька нескасованих санкцій "оголошення попередження". Не було також переоформлено ліцензії у зв'язку зі зміною відомостей про пов'язаних осіб ТОВ "ТРВК "Мастер", що також мовить із позивним "Вести. Радио. Чотири члени Національної ради проголосували "за" переоформлення, а двоє "утрималися". Відповідно, ця заява може ще раз виноситися на розгляд. Своє голосування голова Національної ради Юрій Артеменко пояснив тим, що не довіряє поданим даним про структуру власності компаній цієї радіомовної мережі (Джерело: Сайт Нацради).
  • 15.09.2016 Члени Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України звернулися до Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана у зв'язку тривожною ситуацією, яка склалася в процесі створення ПАТ НСТУ. "Останнім часом склалася ситуація, яка ставить всю цю реформу на межу зриву, - внаслідок чого створення суспільного мовлення в Україні може бути знову відкладено, щонайменше на рік", - наголошують члени Наглядової ради. Вони просять Володимира Гройсмана звернути увагу на ставлення до реформи фіскальних органів. "Органи ДФС не можуть визначитися з власною компетенцією і посилаються одне на одне, тим самим блокуючи весь процес суспільно важливої реформи, перебіг якої постійно моніториться представництвом Ради Європи в Україні", - зазначається у зверненні. За твердженням членів Наглядової ради, припинення юридичних осіб вищезгаданих державних мовників мусить відбутися не пізніше кінця вересня 2016 року. Наглядова рада просить прем'єр-міністра розпорядитися про створення спеціальної робочої групи під головуванням профільного віце-прем'єра й доручити цій групі в найкоротші терміни розробити план-графік завершального етапу реформи, з визначенням відповідальних щодо кожного пункту плану, а також контролювати ситуацію в поточному режимі й оперативно вирішувати будь-які проблеми, що виникатимуть. Сайт "Суспільне мовлення" публікує текст звернення повністю: "Звернення Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України до Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана. Шановний пане Прем'єр-міністре! Члени Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України (ПАТ НСТУ) висловлюють Вам повагу і звертаються до Вас у зв'язку з украй тривожною ситуацією, яка склалася в процесі створення ПАТ НСТУ. У 2014 році Україна на виконання своїх зобов'язань перед Радою Європи, а також із метою забезпечення інформаційних прав своїх громадян розпочала перетворення державного мовлення на суспільне мовлення європейського типу. Попри всі перешкоди, це перетворення, здавалося б, уже майже вийшло на фінішну пряму. Проте останнім часом склалася ситуація, яка ставить всю цю реформу на межу зриву, - внаслідок чого створення суспільного мовлення в Україні може бути знову відкладено, щонайменше на рік. Щоби суспільне мовлення в країні запрацювало з 1 січня 2017 року, вже мало бути завершено процес припинення юридичних осіб колишніх державних телерадіокомпаній (ДТРК, ОДТРК). Утім, цей процес залишається в підвішеному стані, оскільки Державною фіскальною службою досі не знято заперечення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Національної радіокомпанії України (ДФС у Шевченківському районі міста Києва), ДТРК "Крим" та Севастопольської РДТРК (ДФС у Дніпровському районі міста Києва). Більше того, за нашою інформацією, ДФС у Дніпровському районі міста Києва, заперечуючи припинення державної реєстрації вищевказаних юридичних осіб, 14 вересня письмово поінформувала Голову відповідних комісій із реорганізації про те, що вирішення питання зняття заперечень виходить за межі її компетенції. Своєю чергою, Головне управління ДФС міста Києва, наразі не відреагувавши на відповідне звернення письмово, усно поінформувало Голову комісії, що таке рішення має бути прийнято за місцем обліку платників податків, тобто ДФС Дніпровського району міста Києва. Таким чином, органи ДФС не можуть визначитися з власною компетенцією і посилаються одне на одне, тим самим блокуючи весь процес суспільно важливої реформи, перебіг якої постійно моніториться представництвом Ради Європи в Україні. Ми вважаємо, що такі дії ДФС не лише не приносять користі державі, але й тягнуть за собою необґрунтовані втрати й репутаційні ризики для України. Тому ми просимо Вас взяти під особистий контроль завершальний етап цієї реформи, щоби з початку 2017 року в Україні нарешті запрацював незалежний суспільний мовник. Припинення юридичних осіб вищезгаданих державних мовників мусить відбутися не пізніше кінця вересня поточного року. Якщо цього не станеться, Держкомтелерадіо не матиме правових підстав для прийняття рішення про перетворення Національної телерадіокомпанії України (НТКУ) на ПАТ НСТУ, що, своєю чергою, унеможливить проведення Фондом державного майна впродовж 2016 року незалежної оцінки майна для визначення розміру статутного капіталу суспільного мовника і - як наслідок - призведе до неможливості затвердження Урядом статуту ПАТ НСТУ. Тож Уряд не зможе забезпечити, починаючи з 1 січня 2017 року, гарантоване конституційне право понад 7 тисяч працівників НТКУ на отримання заробітної плати за передбаченою проектом державного бюджету на 2017 рік бюджетною програмою фінансування ПАТ НСТУ. Це й означатиме зрив реформи та перенесення запуску суспільного мовлення в Україні принаймні на рік. Ми переконані, що цього не можна допустити. Для забезпечення постійного урядового контролю за завершальним етапом створення в Україні суспільного мовлення просимо Вас розпорядитися про створення спеціальної робочої групи під головуванням профільного віце-прем'єра й доручити цій групі в найкоротші терміни розробити план-графік завершального етапу реформи, з визначенням відповідальних щодо кожного пункту плану, а також контролювати ситуацію в поточному режимі й оперативно вирішувати будь-які проблеми, що виникатимуть. У питанні такої суспільної ваги, якому приділяють стільки уваги наші європейські партнери, Україна не має права схибити. Віримо у Ваше розуміння й сподіваємося на Вашу підтримку. Члени Наглядової ради НСТУ: Тарас Аврахов, Володимир Бринзак, Євген Глібовицький, Дарія Карякіна, В'ячеслав Козак, Тетяна Лебедєва, Лаврентій Малазонія, Вадим Міський, Світлана Остапа, Олексій Панич, Віталій Портніков, Наталія Скрипка, Віктор Таран, Сергій Таран, Ігор Хохич, Тарас Шевченко, Володимир Яворівський. Нагадаємо, Кабінет Міністрів 14 вересня 2016 року вніс зміни до постанови № 567 "Деякі питання утворення публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України"" від 5 серпня 2015 року, вивівши за рамки першого етапу студію "Укртелефільм". Раніше 6 вересня експерти заявили про можливий зрив створення Суспільного. Зокрема під загрозою створення юридичної особи ПАТ НСТУ, яке на грані зриву через деякі державні органи. Експерти зазначали, що, якщо до 20 вересня 2016 року не буде наказу Держкомтелерадіо про перетворення об'єднаної НТКУ в ПАТ НСТУ, то не буде створено до 1 січня 2017 року юридичної особи ПАТ НСТУ (Джерело: Портал "Суспільне мовлення").
  • 15.09.2016 Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення замовила в ДП "Український державний центр радіочастот" розроблення висновків щодо можливості й умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення. Таке рішення ухвалено на засіданні регуляторного органу 15 вересня відповідно до отриманих звернень від телерадіокомпаній. До Національної ради надійшли пропозиції від Національної телекомпанії України (27 заявок), Ізюмської радіокомпанії "Радіо-Ізюм", м. Ізюм, ТОВ "Голос Прилук", м. Прилуки, ПП "Кабель-Плюс", м. Рахів щодо прорахунку та освоєння нових частотних присвоєнь у тринадцяти областях України. Також від НТКУ надійшло понад 20 звернень щодо зміни потужності РЕЗ мовлення у шістнадцяти областях України, зважаючи на які Національна рада також звертається до "УДЦР" (Джерело: Сайт Нацради).
  • 15.09.2016 Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на черговому засіданні 15 вересня вніс зміни до додатка рішення Національної ради від 18.12.2014 № 1458 "Про мовлення телерадіоорганізацій на території проведення антитерористичної операції", надавши дозвіл тимчасово мовити на частоті 89.1МГц у Маріуполі Донецької області ТРК "Громадське радіо", м. Київ. Дозвіл видано на підставі висновків щодо можливості використання радіочастоти 89.1МГц з потужністю передавача 0.1 кВт, що були передані регуляторному органові ДП "Український державний центр радіочастот". Відтепер додаток із переліком дозволів на тимчасове мовлення в зоні АТО налічує 11 телерадіоорганізацій, які ведуть мовлення на понад 50 частотах у населених пунктах Луганської і Донецької областей. Нагадаємо, окрім виданого сьогодні дозволу, "Громадське радіо" здійснює тимчасове мовлення на чотирьох частотах у Донецькій області: 103.8МГц у м. Волновасі, 99.6МГц у м. Покровську, 90.9МГц у м. Краматорську, 89.1МГц у м. Маріуполь, і на двох частотах у Луганській області: 90.2МГц у м. Старобільську, 101.8МГц у селищі Широкому (Джерело: Сайт Нацради).
  • 14.09.2016 Члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення зустрілися з представниками Незалежного консультативного дорадчого органу (НДК), який створений Комітетом міністрів Ради Європи для аналізу та оцінки цілей, які ставить Рада Європи у форматі функціонування своїх офісів в різних країнах. У розмові брали участь також представники Державного комітету телебачення і радіомовлення України і Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики. На зустрічі були присутні троє із п'яти чинних членів НДК: голова комітету Пітер Мартенс (Нідерланди) та члени цього комітету Пол Качік (Велика Британія) і Алан Жілет (Франція). Делегацію супроводжували Верена Тейлор - директор Генерального директорату програм Ради Європи і Мортен Енберг - голова Офісу Ради Європи в Україні. Українську сторону представляли голова Національної ради Юрій Артеменко, його перший заступник Ольга Герасим'юк і заступник Уляна Фещук, член Національної ради Сергій Костинський, начальник управління внутрішнього аудиту Держкомтелерадіо Наталія Степанова, консультант голови парламентського Комітету Анна Камуз. Обговорювалася співпраця Ради Європи і Національної ради та інших державних структур за останній період. Ішлося про реалізацію проектів Ради Європи у сфері медіа, зокрема тих, що спрямовані на створення Національної суспільної телерадіокомпанії України, впровадження процедур щодо прозорості медіа-власності, удосконалення медійного законодавства тощо. Українські учасники зустрічі одностайно висловили думку про важливість і велику користь консультативної допомоги Ради Європи з демократичної розбудови більшості вітчизняних інституцій, модернізації управлінських структур, відстоювання принципів верховенства права та свободи слова. Наголошувалося на практичних результатах тих заходів, що проводяться останніми роками. Зокрема і Мортен Енберг підтримав цю думку українських представників, бо, як він сказав, досягнуто вже багато, наприклад, лишилося зробити лише кілька кроків, аби в Україні запрацювало суспільне мовлення. Це можна буде вважати спільним досягненням. Членів НДК цікавили також питання процедур звітності за окремими програмами і грантовими проектами. Зазначалося, що після проведення аудиторської роботи вони можуть надавати рекомендації Раді Європи і її Генеральному секретарю щодо удосконалення подальшої співпраці та ефективного використання коштів. Ольга Герасим'юк наголосила на важливості у цей період підтримки незалежності регулятора у сфері медіа, бо, зважаючи на активне реформування в Україні державного управління, складається ситуація, що регуляторний орган позбавляється повноважень власне регулювання галузі. Натомість Національній раді нав'язуються функції органу виконавчої влади. І в цьому питанні авторитетна думка Ради Європи може бути визначальною. Члени НДК подякували за приділену їм увагу і зауважили, що за результатами цього обговорення вони зроблять висновки про виклики, які постають перед нашою країною, запропонують ефективні шляхи їх подолання, а також вкажуть на можливості покращення впровадження проектів Ради Європи, зокрема, у питаннях зміцнення інформаційного суспільства та реформ інститутів медіа в Україні (Джерело: Сайт Нацради).
  • 13.09.2016 15 вересня у Києві відбудуться комітетські слухання на тему "Перспективи розвитку мовлення громад в Україні". Організатори слухань - Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики, проект "Свобода медіа в Україні", що впроваджується в межах Рамкової програми співробітництва Ради Європи та Європейського Союзу, а також Незалежна асоціація телерадіомовників. Про важливість розвитку медіа серед громад та пріоритетність цього процесу розкажуть Вікторія Сюмар, Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики, Олена Литвиненко, заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні, Юрій Артеменко, Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Олег Наливайко, Голова Державного комітету телебачення та радіомовлення України та представник Представництва Європейського Союзу в Україні. Стів Баклі, експерт Ради Європи (Велика Британія), керуючий директор/старший науковий консультант, Community Media Solutions розповість про "Мовлення громад в Україні: перспективи розвитку". Сергій Костинський, член Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення прочитає доповідь про "Мовлення територіальних громад". Модеруватиме Ольга Большакова, керівник Центру адвокації та лобіювання Незалежної асоціації телерадімовників. Участь у дискусії про перспективи розвитку мовлення громад в Україні візьмуть: Світлана Остапа, заступник шеф-редактора порталу "Детектор медіа"; Оксана Романюк, виконавчий директор Інституту Масової Інформації; Ігор Розкладай, медіа-юрист ЦДВП; Наталія Лященко, виконавчий директор Української асоціації мовлення громад; представник TBC EaP East MediaFreedom Watch, Інтерньюз Україна; Еміне Джапарова, заступник Міністра інформаційної політики України; Богдан Климковецький, директор ТРК "Надвірна"; Юлія Злепко, представник інтернет-видання "Трибуна" (м. Полтава); Олена Турчин, представник "Класне радіо", (м. Ізюм); Борис Родієвський, засновник "Громадського медіацентру" (м. Обухів). Дата - 15 вересня 2016 р. Час - з 14.00 до 18.00 год. Локація - м. Київ, вул. Грушевського, 18/2, 2 поверх, кім 12. Контактна особа: Орися Федорчук, +38 067 495 40 51, (Джерело: Сайт НАМ).
  • 13.09.2016 Станом на 9 вересня на горі Карачун поблизу міст Краматорськ і Слов'янськ Донецької області змонтовано вже 13 секцій нової телерадіовежі із запланованих 24. Висота змонтованої конструкції становить 83,5 метри із запланованих 186. Проводиться встановлення першого ярусу постійних відтяжок. Про стан виконання робіт інформує інтернет-видання "Детектор медіа" із посиланням на прес-службу Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення (Концерн РРТ). Крім будівельних робіт на радіотелевізійний передавальній станції (РТПС) здійснюється підготовка до монтажу обладнання. На станцію вже завезені нові антенні пристрої для телерадіомовлення, очікується поставка радіочастотних фідерів, інформує прес-служба Концерну РРТ. На замовлення Концерну РРТ монтажем телерадіовежі опікуються підрядна організація "Буд капітал-сервіс" і проектувальна організація ТОВ "Стальмонтаж". У Концерні РРТ запевняють, що роботи з відбудови радіотелевізійної щогли на горі Карачун виконуються у відповідності із затвердженим порядком проведення робіт та в терміни, що визначені календарним планом-графіком, складеним за розрахунками проектних організацій. "Побудова нової щогли здійснюється у чіткій відповідності до приписів українського законодавства, державних стандартів, нормативних документів та правил. Хід виконання будівельних робіт знаходиться на постійному контролі керівництва Концерну РРТ та Держспецзв'язку", - йдеться в повідомленні. Концерн РРТ нагадує, що протягом 25 років Незалежності України жодного будівництва висотної споруди такої складності не проводилось. "У процесі проведення проектних, а потім і будівельних робіт, Концерн РРТ зіткнувся з проблемою нестачі відповідних фахівців в Україні. За таких умов практичні навички набуваються безпосередньо на будівництві опори. Виправлення помилок й внесення змін в проект обумовилюють додаткові матеріальні витрати й саме головне - втрати дорогоцінного часу", - пояснюють у концерні. А також інформують, що "прийнято ряд заходів" для прискорення виконання робіт. Заплановану дату введення нової вежі в експлуатацію в Концерні РРТ не повідомляють. Нагадаємо, колишню телерадіовежу на горі Карачун висотою 200 метрів було підірвано терористами в липні 2014 року. Унаслідок цього північ Донеччини опинилася без сигналу українських мовників. Нині на Карачуні функціонує тимчасова вежа висотою 34,5 метри, на якій встановлені передавачі 15 телеканалів і семи радіостанцій. Найпотужніший передавач - Національної телекомпанії України ("UA: Перший"), його потужність - 2,5 кВт. У квітні 2016 року радник міністра інформаційної політики, народний депутат Олександр Бригинець повідомив, що телевежу на Карачуні буде встановлено до річниці визволення міста від проросійських сепаратистів - тобто у липні 2016 року. На початку травня стало відомо, що на гору Карачун завезено перші конструкції нової 180-метрової телевежі. Наприкінці травня Олександр Бригинець повідомив, що телевежа готова до встановлення, а для початку монтажу конструкцій потрібне погодження Держбудінспекції. 7 червня генеральний директор Концерну РРТ Володимир Іщук повідомив, що телевежа на горі Карачун буде встановлена за три місяці, і у вересні розпочнуть роботу встановлені на ній передавачі. Наприкінці липня голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський повідомив, що телевежу на горі Карачун заплановано ввести в експлуатацію в кінці вересня. 5 липня Президент України Петро Порошенко заявив, що телевежа на Карачуні має бути відбудована через два місяці й більшого терміну він не дає. Станом на 4 серпня будівельники не могли назвати точної дати запуску телевежі на горі Карачун. На початку серпня керівник Антикризового медіацентру Сергій Попов, побувавши на Карачуні, повідомив, що висота нової телевежі складе 186 метрів, однак цього недостатньо, щоб українське телебачення досягало меж Донецька та інших міст, які наразі контролюються бойовиками "ДНР". 16 серпня тодішня заступниця міністра інформаційної політики Тетяна Попова повідомила, що на Карачуні встановлено перші 8 секцій нової телевежі висотою майже 50 метрів, залишилося встановити ще 16 секцій (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 13.09.2016 Новий сезон, і на Українське радіо повертається футбол. У вівторок, 13-го вересня відбудеться трансляція матчу 1-го туру групового етапу Ліги чемпіонів "Динамо" (Київ, Україна) - "Наполі" (Італія). Слухайте на Першому каналі "Українського радіо"! Початок о 21:45. Гру коментуватимуть Вадим Власенко і Костянтин Дульцев (Джерело: Сайт НРКУ).
  • 13.09.2016 12 вересня Президент України Петро Порошенко підписав закон про вилучення російських теле- та радіопередач з квоти європейських. На офіційному сайті Верховної Ради в картці законопроекту № 2766 "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо визначення передач європейського виробництва)" зазначено, що 12 вересня закон повернуто з підписом Президента. Закон передбачає вилучити російський аудіовізуальний продукт з квоти європейського продукту на телебаченні та радіо (крім супутникового мовлення). Верховна Рада ухвалила цей закон 17 травня. 20 травня закон було підписано головою Верховної Ради України та направлено на підпис Президенту. Глава держави майже чотири місяці не підписував закон, хоча мав це зробити протягом 15 днів. Згідно з новим законом, частина 4 статті 28 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" буде викладена в новій редакції: "Ліцензіати (крім супутникового мовлення) у проміжках часу між 07.00 та 23.00 повинні дотримуватися таких пропорцій між українськими та іноземними передачами: а) передачі європейського виробництва, а також США та Канади повинні становити не менше 70 відсотків загального тижневого обсягу мовлення, у тому числі не менше 50 відсотків загального тижневого обсягу мовлення - передачі українського виробництва; б) у радіопрограмах музичні твори українських авторів і виконавців повинні становити не менше 50 відсотків загального щотижневого обсягу мовлення. Для цілей цієї частини передачею європейського виробництва вважається передача, створена однією або декількома юридичними особами - резидентами держав, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення. До передач європейського виробництва, крім випадків, визначених цією частиною, також належать передачі, виготовлені на замовлення юридичних осіб-резидентів держав, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, за умови що безпосереднім виробником таких передач також є особи-резиденти таких держав. У разі якщо передача створена на замовлення або за участю однієї або декількох юридичних осіб - резидентів держави визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, така передача не може вважатися передачею європейського чи українського виробництва". Закон набуде чинності з дня, наступного за днем опублікування. Доки цей закон лежав на підписі в Президента, 16 червня Верховна Рада ухвалила закон про квоти на радіо (законопроект №3822-д "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)"), і 7 липня його підписав Президент. Цей закон передбачає, з-поміж іншого, теж зміни до частини 4 статті 28 закону "Про телебачення і радіомовлення", а саме - вилучення із закону абзацу третього: "у радіопрограмах музичні твори українських авторів і виконавців повинні становити не менше 50 відсотків загального щотижневого обсягу мовлення". Натомість запроваджуються квоти пісень українською мовою, які регламентуються іншими статтями закону "Про телебачення і радіомовлення". У коментарі "Детектору медіа" юрист Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай пояснив, що колізії в законодавстві не виникне, оскільки закон про квоти на радіо набуде чинності 8 листопада 2016 року - після набуття чинності законом про квоти європейського продукту. Таким чином, норма про 50% музичних творів українських авторів і виконавців на радіо діятиме до 8 листопада, а після цього зникне із закону. Нагадаємо, законопроект № 2766 "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо визначення передач європейського виробництва)" було зареєстровано 30 квітня 2015 року (28 травня 2015 року було внесено доопрацьований варіант). Його авторами є члени Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар, Дмитро Стеценко, Олександр Опанасенко та Сергій Висоцький. 24 листопада 2015 року законопроект було прийнято в першому читанні за основу. 25 січня 2016 року експертна рада Української телевізійної академії (УТА) направила до Верховної Ради звернення, в якому закликала відхилити законопроект №2766 щодо визначення передач європейського виробництва. У відповідь на це того ж дня група "1+1 медіа" висловила обурення цією заявою та рекомендувала усім своїм співробітникам, що входять до УТА, вийти з її складу. 29 січня 2016 року громадська організація "Телекритика", ГО "Інтерньюз Україна" і ГО "Інститут масової інформації" заявили, що підтримують законопроект № 2766 щодо визначення передач європейського виробництва та закликали народних депутатів чимшвидше ухвалити його в другому читанні в редакції, підготовленій Комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики. На початку лютого під час круглого столу "Майбутнє російського продукту на українському телеринку" голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар заявила, що російський телепродукт не відповідає європейським стандартам, до яких прагне Україна, не може розглядатися як європейський, тому його показ на українських телеканалах має підлягати квотуванню за законом. 21 квітня у Верховній Раді не вистачило голосів для ухвалення законопроекту № 2766 в другому читанні та в цілому, тож ухвалення рішення було перенесено. 17 травня Верховна Рада врешті-решт ухвалила закон "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо визначення передач європейського виробництва)" (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 12.09.2016 Цієї осені Карпати будуть особливо прекрасні! Разом зі столичною мережевою станцією "NRJ Україна" (Київ-92.8МГц, Суми-88.6МГц, Кропивницький-99.3МГц, Нікополь-100.6МГц, Івано-Франківськ-102.0МГц, Рівне-102.2МГц, Чернігів-105.9МГц, Запоріжжя-106.2МГц, Житомир-107.3МГц, Одеса-91.4МГц, Херсон-99.0МГц, Миколаїв-100.1МГц, Львів-103.9МГц, Дніпро-88.1МГц, Вінниця-99.3МГц, Павлоград-100.9МГц, Черкаси-101.6МГц, Кривий Ріг-103.2МГц, Маріуполь-103.2МГц, Харків-101.1МГц, Кременчук-106.0МГц, а крім того - Інтернет-мовлення 128k. та Інтернет-мовлення 256k. AAC+) і Партнером проекту ТМ Мороша вирушайте туди на канікули! По буднях о 11:20 першими додзвонюйтесь у прямий ефір за номером (044)-205-48-45, відповідайте на запитання про Карпати та отримуйте подарунок, аби у фіналі позмагатися за головний приз - вашу осінню подорож на двох! Це - Канікули у Карпатах на "NRJ Україна". Офіційні правила акції шукайте цим посиланням (Джерело: Сайт радіостанції).
  • 9.09.2016 Сьогодні на хвилях столичної сателітарної мережевої станції "Армія FM - Військове радіо" (Бахмут-105.3МГц, Костянтинівка-105.3МГц, Краматорськ-105.3МГц, Покровськ-105.3МГц, а також Інтернет-мовлення 128k. та Інтернет-мовлення 256k.) відбудеться пряма трансляція головної події вітчизняного футболу - матчу "Шахтар" - "Динамо". А коментувати її для вас будуть Роберто Моралес та Владимир Пояснюк! Початок о 21:00. Не проґавте! (Джерело: Сторінка радіостанції "Армія FM - Військове радіо" у соцмережі Facebook).
  • 9.09.2016 Роботи з відбудови радіотелевізійної щогли на горі Карачун виконуються у відповідності з затвердженим порядком проведення робіт та у терміни, що визначені календарним планом-графіком, складеним за розрахунками провідних проектних вітчизняних організацій. Побудова нової щогли здійснюється у чіткій відповідності до приписів українського законодавства, державних стандартів, нормативних документів та правил. Хід виконання будівельних робіт знаходиться на постійному контролі керівництва Концерну РРТ та Держспецзвязку. Протягом 25 років Незалежності України жодного будівництва висотної споруди такої складності не проводилось. У процесі проведення проектних, а потім і будівельних робіт, Концерн РРТ зіткнувся з проблемою нестачі відповідних фахівців в Україні. За таких умов практичні навички набуваються безпосередньо на будівництві опори. Виправлення помилок й внесення змін в проект обумовилюють додаткові матеріальні витрати й саме головне - втрати дорогоцінного часу. На сьогодні, завдяки узгодженим діям Концерну РРТ, підрядної організації "Буд Капітал-Сервіс" та проектувальної організації ТОВ "Стальмонтаж" забезпечено проектне коригування та сформовано ряд вимог з оптимізації перебігу робіт. Також прийнято ряд заходів для прискорення їх виконання. Станом на 9 вересня 2016 року здійснено монтаж тринадцяти секцій. Висота змонтованої конструкції становить 83,5 м. Провадиться встановлення першого ярусу постійних відтяжок. Крім будівельних робіт на станції здійснюється підготовка до монтажу обладнання. На станцію вже завезені нові антенні пристрої для телерадіомовлення, очікується поставка радіочастотних фідерів (Джерело: Сайт Концерну РРТ).
  • 9.09.2016 9 вересня 2016 року в Ужгороді завершився ХVIII міжнародний фестиваль телевізійних і радіопрограм для національних меншин "Мій рідний край". На урочистій церемонії серед кращих теле- і радіопрограм, які розповідають про життя національних меншин у різних країнах, нагороджено чотири телепрограми та шість радіопрограм з України. Міжнародне журі, яке очолювали у телеконкурсі співголови директор телебачення "Тімішоара" з Румунії Лучіан Іоніка та заступник шеф-редактора порталу "Детектор медіа" Світлана Остапа; в радіоконкурсі відповідальний редактор ЗАТ Сервісу медіапослуг "Дуна" Пастор Золтан з Угорщини, нагородило наступні роботи: І місце присуджено телепрограмі "Ассірійські християни в Словаччині" (Радіо та телебачення Словаччини). Автори - Сільвія Коштьова, Мілан Резнічек. ІІ місце завоювала телепрограма "Він, вона і війна" (філія НТКУ "Луганська релігійна дирекція"). Автори - Андрій Шаповалов, Олександр Шелест, Юлія Гудковська. ІІІ місце віддали телепрограмі "На полонині" (ТВР Клуж, Румунія). Автор - Марія Чинар Жига. Спеціальними призами журі нагородили: 1. У номінації "Краща авторська робота" телепрограма "Знай своє коріння". Автор - Янош Бенчік, (MTVA, Угорщина); 2. У номінації "Краща режисерська робота" телепрограма "Свобода розп'ята між хрестами". Режисер - Леонід Парпауц, (філія НТКУ "Чернівецька реґіональна філія"); 3. У номінації "Краща операторська робота" "Реабілітаційний центр "Незабудка". Оператор - Томаш Ваш, (філія НТКУ "Закарпатська реґіональна дирекція"; 4. У номінації "Краща звукорежисерська робота" телепрограма "Ромафлорекс". Звукорежисер - Крістіан Штефанеску, (ТВР Тімішоара, Румунія); 5. У номінації "Краще музичне оформлення" телепрограма "Бог - моя сила, моя впевненість". Автори - Янош Бенчік, Роберт Настор (MTVA, Угорщина); 6. У номінації "Приз глядацьких симпатій" телепрограма "Тільки жінка". Автор - Ольга Орел (філія НТКУ "Вінницька реґіональна дирекція "Вінтера"). У новій номінації "Мій рідний край" перемогла робота "Есе про Крим" філії НТКУ "Волинська реґіональна дирекція"). Автор і режисер - Олена Собець. 1-ше місце в радіоконкурсі отримала радіопрограма "Серцями в унісон" філія НТКУ Закарпатська реґіональна дирекція (Україна), автор Таїсія Грись. Друге місце радіопрограма "Збереження традицій за допомогою батьківщини" MTVA (Угорщина), автор Янош Ланг. 3-тє місце радіопрограма "Дякую, Боже, за п'ятницю" Центральна дирекція "Українське радіо Перший канал" (Україна), автор Катерина Зайцева. Спеціальними призами журі нагородило у номінації "Краща авторська робота" Юрія Табаченка та Валентину Яроленко за радіопрограму "Шляхом життя" (філія НТКУ "Донецька реґіональна дирекція"). У номінації "Краща режисерська робота" - Олександра Бабурова за радіопрограму "Життям ми зобов'язані життю" (філія НТКУ "Сумська реґіональна дирекція"). У номінації "Краща звукорежисерська робота" - Юлію Сироклин за радіопрограму "Її душу не спустошили буревії життя" (філія НТКУ "Криворізька реґіональна дирекція"). У номінації "Краще музичне оформлення" - Ендре Лібер за радіопрограму "Народна музика з дому", MTVA (Угорщина). "Приз глядацьких симпатій" дістався Людовіку Вудя за радіопрограму "Церква об'єднання", ("Радіо Крайова", Румунія). У новій номінації "Мій рідний край" перемогла Ганна Шкряда з радіопрограмою "Операція Україна" (філія НТКУ "Львівська реґіональна дирекція"). Нагадаємо, з 7 по 9 вересня на базі Закарпатської філії НТКУ тривав ХVIII міжнародний фестиваль телевізійних і радіопрограм для національних меншин "Мій рідний край". У ньому брали участь 68 телепрограм і 45 радіопрогам з України, Угорщини, Румунії, Словаччини, Сербії, Чорногорії, Великої Британії, Польщі та Австрії. Мета ХVIII міжнародного фестивалю телевізійних і радіопрограм для національних меншин "Мій рідний край" - активізувати висвітлення життя національних меншин, їх культурних надбань і цінностей, шляхів вирішення проблем сьогодення етнічних спільнот, що компактно проживають на території України та інших країн (Джерело: Портал "Суспільне мовлення").
  • 9.09.2016 Медійні громадські організації закликають Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики невідкладно розглянути питання стану та проблем створення Національної суспільної телерадіокомпанії України. Про це йдеться у зверненні громадських організацій до голови комітету Вікторії Сюмар. "На жаль, сьогодні виникла критична ситуація, що загрожує в черговий раз відкласти запуск суспільного мовлення в Україні на невизначений термін", - заявляють медійні ГО, нагадуючи, що створення суспільного мовлення є одним з найважливіших недійних зобов'язань України перед Радою Європи та Європейським Союзом. Автори звернення вказують: попри те, що зміни до закону "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" щодо порядку приєднання державного підприємства "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм"" були ухвалені ще 17 травня 2016 року, Кабінет Міністрів України досі не затвердив відповідних змін до Постанови № 567 "Деякі питання утворення публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України"" (ПАТ НСТУ), що регулює порядок перетворення державної компанії у суспільного мовника. Без затвердження відповідних змін до урядових документів Державний комітет телебачення і радіомовлення не зможе затвердити наказ про перетворення Національної телекомпанії України (НТКУ) в ПАТ НСТУ, наголошують автори звернення. Для забезпечення можливості вчасного завершення процесу фінансової оцінки майна та складення передавального акту, відповідний наказ має бути виданий вже до 20 вересня 2016 року. "Таким чином, затягування із затвердженням необхідних змін може призвести до того, що запуск суспільного мовлення в Україні з початком 2017 року так і не відбудеться", - застерігають громадські організації. У зв'язку із цим вони закликають Комітет невідкладно розглянути питання стану та проблем створення НСТУ на своєму засіданні, запросивши до участі представників Кабінету Міністрів України, Держкомтелерадіо, відповідальних за впровадження реформи, а також представників НТКУ, членів наглядової ради суспільного мовника, представників міжнародних та громадських організацій. Звернення до комітету підписали громадські організації "Детектор медіа", Інститут масової інформації, Інститут розвитку регіональної преси, "Інтерньюз-Україна", Центр демократії та верховенства права та "Центр UA". Нагадаємо, 6 вересня на прес-конференції "Чи з'явиться в Україні суспільний мовник з 01.01.2017?" представники НТКУ і Центру демократії та верховенства права заявили, що створення суспільного мовника в Україні на межі зриву через фіскальні та деякі інші державні органи. Якщо Держкомтелерадіо до 20 вересня не зможе видати наказ про перетворення НТКУ в ПАТ НСТУ, тоді Суспільне мовлення може з'явитися як мінімум у другому кварталі 2017 року, повідомила "Суспільному мовленню" начальник Управління внутрішнього аудиту Держкомтелерадіо Наталія Степанова (Джерело: Портал "Суспільне мовлення").
  • 9.09.2016 Луганська телерадіокомпанія припинила реєстрацію як юридична особа в статусі ОДТРК. Відповідний запис внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Цю інформацію сайту "Суспільне мовлення" підтвердили в Держкомтелерадіо. Луганська ОДТРК, як і всі обласні державні телерадіокомпанії, реформована у філію НТКУ, і тепер працює як реґіональна дирекція. Раніше припинили свої юридичні особи канал "Культура", КДР ТРК, Кіровоградська, Одеська, Полтавська, Хесонська, Львівська, Запорізька, Хмельницька, Закарпатська та Черкаська, Рівненська, Чернівецька, Дніпропетровська, Житомирська і Чернігівська, Донецька, Миколаївська ОДТРК (але згодом реєстратор відкликав рішення про припинення реєстрації через деякі питання фіскальної служби до цієї ОДТРК), Новгород-Сіверська, Криворізька ДТРК, Сумська, Тернопільська, Волинська, Вінницька, Харківська ОДТРК припинили своє існування як юридичні особи. Сумська філія Національної телекомпанії України з 1 січня 2016 року почала мовити під логотипом "UА:Суми". Ця регіональна дирекція першою з усіх філій НТКУ отримала право використовувати частку "UА:" у своєму графічному оформленні. Решта компаній поки що такого логотипу не отримали. Генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія на своїй сторінці у Facebook зазначив, що таких проблемних процесів, як от закриття юросіб ОДТРК у реформуванні НТКУ безліч, і кожен з них не дозволяє продовжувати реформу. Нагадаємо, 15 березня народні депутати з Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики зареєстрували законопроект № 4232 "Про внесення змін до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення" (щодо порядку приєднання ДП "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм""). За чинним законодавством, "Укртелефільм", Національна радіокомпанія України, державна телерадіокомпанія "Культура" та всі обласні й регіональні державні телерадіокомпанії мають спершу приєднатися до НТКУ, після чого на їхній базі має бути створено НСТУ. Нині вже всі суб'єкти реформування приєдналися до НТКУ, крім "Укртелефільму". Фактичний саботаж "Укртелефільмом" процесу приєднання до НТКУ призвів до неможливості створити ПАТ "НСТУ". 17 травня Верховна Рада ухвалила зміни до закону про суспільне мовлення, вивівши "Укртелефільм" за рамки першого етапу реформування (Джерело: Портал "Суспільне мовлення").
  • 9.09.2016 Перша заступниця міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар заявила, що її міністерство не має законодавчих повноважень щодо регламентування контенту радіо - і телеканалів. Про це вона сказала під час години запитань до уряду в Верховній Раді, повідомляє інтернет-видання із посиланням на "Укрінформ". "Міністерство не має, на жаль, в рамках закону повноважень регламентувати контент телевізійний, радіоконтент. Регулятором сьогодні є Національна рада з питань телебачення і радіомовлення", - сказала Еміне Джеппар. Водночас вона зауважила, що Мінінформполітики півроку тому подав до РНБО документи, які стосуються інформаційної безпеки країни. "Я зачеплю тему, яка є болючою для нас, - це тема наших документів, які ми розробляємо з метою створення умов інформаційної безпеки в країні, зокрема Доктрини державної інформаційної безпеки, яка була затверджена Кабінетом міністрів у жовтні 2015 року, яка досі перебуває в Раді національної безпеки й оборони і яка досі не прийнята. Пройшов уже майже рік. Для нас цей документ є засадничим, який, власне, буде створювати умови для подальших кроків на шляху інформаційної безпеки", - зазначила вона. Варто нагадати, що голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар ("Народний фронт") заявила, що її Комітет чекає звіту Міністерства інформаційної політики, які заходи були зроблені для захисту українського інформаційного простору. Вона також обурена тим, що перша заступниця міністра інформаційної політики Еміне Джеппар вказує, що необхідно прийняти закони, "аби вони могли відбирати ліцензії". "Такий професійний рівень виконавчої влади дуже серйозно турбує. В мене виникає дуже багато питань щодо того, чим сьогодні займається Мінінформполітики. Пані Джапарову взагалі перший раз чую. Ми чекаємо на комітеті звіт Мінінформполітики про те, які заходи були ним зроблені для захисту українського інформаційного простору", - наголосила Вікторія Сюмар (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 9.09.2016 Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар ("Народний фронт") заявила, що її Комітет чекає звіту Міністерства інформаційної політики, які заходи були зроблені для захисту українського інформаційного простору. Про це вона заявила з трибуни парламенту 9 вересня. "В мене виникло дуже багато питань про професійний рівень нашого уряду. Пані Джаппарова розповідала нам, як повинні діяти народні депутати і які закони вони мають приймати. Сьогодні Мінінформполітики, на яке ми виділяємо кошти, просто має робити свою роботу. Відповідний моніторинг і експертизу. І далі йти до суду, а вже він має всі можливості застосовувати заходи до тих ЗМІ, які розпалюють міжнаціональну ворожнечу, пропагують війну", - заявила Вікторія Сюмар. Вона також обурена тим, що перша заступниця міністра інформаційної політики Еміне Джеппар вказує, що необхідно прийняти закони, "аби вони могли відбирати ліцензії". "Такий професійний рівень виконавчої влади дуже серйозно турбує. В мене виникає дуже багато питань щодо того, чим сьогодні займається Мінінформполітики. Пані Джаппарову взагалі перший раз чую. Ми чекаємо на комітеті звіт Мінінформполітики про те, які заходи були ним зроблені для захисту українського інформаційного простору", - наголосила Вікторія Сюмар. Нагадаємо, після підпалу будівлі НІСу, який готує програми для "Інтера" Президент Петро Порошенко заявив, що силові відомства не повинні допустити ескалації насильства, а дії того чи іншого засобу масової інформації мають оцінюватися в рамках закону. "Разом з тим є абсолютно неприпустимою реалізація сценарію держави-агресора, коли через фінансування з Російської Федерації окремі засоби масової інформації намагаються дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в Україні. Але реагування на це має бути в абсолютно законний спосіб", - підкреслив президент. На переконання глави держави, для цього Верховна Рада, за ініціативи Ради національної безпеки і оборони, має забезпечити це на законодавчому рівні. "Прошу, Олександре Валентиновичу, скоординувати позицію з парламентом законодавчого забезпечення захисту інтересів у сфері національної безпеки, в галузі стратегічних комунікацій і інформаційної безпеки держави. Прошу взяти це негайно до виконання", - сказав Президент України, звертаючись до голови РНБО Олександра Турчинова. Глава держави наголосив, що Служба безпеки України має забезпечити відповідне інформаційне і аналітичне забезпечення. Водночас глава МВС Арсен Аваков заявив, що "Інтер" продовжує вести антиукраїнську позицію через договорняки з владою. Міністр стверджує, що телеканал "Інтер" контролюється народним депутатом ("Опозиційний блок"), одним з власників каналу Сергієм Льовочкіним і критикує тільки партію "Народний фронт" та проукраїнські сили. При цьому він заявив, що не стверджує, що із одним з власників каналу "Інтер" Сергієм Льовочкіним домовився Президент України Петро Порошенко (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 9.09.2016 Після конфлікту команди львівської мережевої станції Файне радіо "FM Галичина" (Львів - 89.7МГц, Рівне-89.5МГц, Луцьк - 89.8МГц, Тернопіль - 102.3МГц, Славське - 102.6МГц, Старий Самбір- 102.7МГц, Борислав - 102.9МГц, Червоноград - 103.0МГц, Радехів - 103.6МГц, Турка - 105.9МГц, Шацьк - 106.7МГц, Броди - 107.5МГц, Новий Розділ - 107.6МГц, Стрий - 107.9МГц, а крім того - Інтернет мовлення) з директором Олександрою Гнатик, у результаті якого більше 20 осіб покинули місце роботи, радіостанція продовжує своє мовлення. Пані Гнатик повідомляє, що зараз у команді працює 10 чоловік в "екстра-режимі". Як розповіла інтернет-виданню "Детектор медіа" Олександра Гнатик, на теперішній момент радіостанція взяла на роботу п'ять нових співробітників, двоє з яких - нові ведучі, інші доповнили інформаційний відділ. Наразі всі відділи працюють: бухгалтерський, технічний, інформаційний. Але колектив залишається частково недобраним, тому співбесіди продовжуються і процес іде. Олександра Гнатик зазначила, що 80% людей, які працювали раніше, вона набирала особисто. Також вона рішуче настроєна відновити команду: "Ми готові. Я зробила це один раз, зроблю і другий". За її словами на жовтень радіо, не відхиляючись від своєї концепції, готує новий плейлист, що стане приємним сюрпризом для слухачів. За останній тиждень мовлення не переривалось і "FM Галичина" працювало в повному режимі. Радіо "FM Галичина" - найбільша західноукраїнська регіональна мережа. "FM Галичина" розпочала мовлення в ефірі наприкінці 2010 року. Нагадаємо, 31 серпня 27 із 30 працівників "FM Галичина" заявили про звільнення на знак протесту проти дій директорки радіостанції. Олександра Гнатик відкинула звинувачення і висловила думку, що "вони лежать в площині банальних особистих образ" на її дії як керівника. Вона також повідомила, що з радіостанції звільнилося 22 особи, а не 27. Колишні працівники заявили, що шукають інвестора для створення нової радіостанції чи інтернет-радіо. Вони стверджують, що каталізатором конфлікту стало встановлення ведучими радіостанції рекорду на найдовший радіомарафон (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 8.09.2016 8 вересня Верховна Рада в першому читанні прийняла за основу законопроект № 4815 "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо удосконалення процедури застосування санкцій Національною Радою)". За проголосували 250 народних депутатів. Законопроект № 4815 передбачає прописати прямо в законі "Про телебачення і радіомовлення" розміри штрафів та порушення, за які вони накладаються на мовників і провайдерів (нині це питання регулюються постановою Кабміну). Доповідаючи з трибуни, співавтор законопроекту Григорій Шверк (фракція "Блок Петра Порошенка") наголосив, що необхідність ухвалення цього законопроекту підтвердили останні події довкола телеканалу "Інтер". "Багато хто вважає, що цих подій не було б, якби була належна реакція органів державної влади щодо "Інтера"", - зауважив він. Пан Шверк акцентував, що законопроект передбачає застосування регулятором (Нацрадою) штрафних санкцій при порушенні телерадіоорганізаціями законодавства про телебачення і радіомовлення. "Це європейська практика. Багато хто з вас чув, як польський регулятор застосував штраф до радіостанції, ведучі якої в прямому ефірі образили українських жінок", - нагадав він. Депутат закликав колег проголосувати за законопроект. "Я вважаю, що багатьох проблем у телерадіопросторі не було б, якби Національна рада мала дієві заходи впливу на порушників", - додав він. Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар (фракція "Народний фронт") підтримала пана Шверка й нагадала, що комітет рекомендував ухвалити законопроект за основу в першому читанні. "Штрафи - це більш гнучка система покарання, ніж попередження, які є зараз… Система штрафів працює в країнах Європи. Зважаючи на ті небезпеки, які є в інформпросторі, викликають питання. Багато порушень не тягнуть на попередження, але тягнуть на штраф. Приміром, ми вчора в комітеті розглядали ситуацію з телеканалом "Інтер", який в концерті до Дня Незалежності вирізав слова Олександра Пономарьова "Слава Україні"", - зазначила пані Сюмар. Народний депутат Микола Княжицький (фракція "Народний фронт") акцентував, що автором законопроекту є Григорій Шверк, який має великий досвід роботи в Національній раді. За його словами, "Народний фронт" підтримуватиме цей законопроект у першому питанні, оскільки він дозволить регулювати не лише мовників, а й провайдерів, які ретранслюють російські телеканали. Натомість народний депутат Олег Ляшко "(фракція "Радикальна партія") сказав, що його фракція не підтримуватиме законопроект, бо це "спроба влади керувати каналами, спроба влади поставити їх під повний контроль, хоча сьогодні він і так тотальний". "Коли мене переконують, що Нацрада не може притягнути до відповідальності "Інтер" за антиукраїнську політику - не дуріть людям голови. Нацрада закриває очі на редакційну політику "Інтера", яка керується з Москви, з однієї причини - тому що власники "Інтера" домовилися з господарями Банкової", - заявив пан Ляшко. Лідер "Радикально партії" послався на оприлюднене 7 вересня дослідження VoxUkraine, у якому проаналізовано тональність згадок про Президента України на чотирьох провідних загальнонаціональних каналах. За даними дослідження, у 98% випадків згадки про Президента були або позитивними, або нейтральними і лише 2% згадок - негативні. "Ми вимагаємо відправити у відставку контрольовану владою Нацраду", - резюмував Олег Ляшко. Народна депутатка Ірина Подоляк (фракція "Самопоміч") повідомила, що її фракція підтримуватиме проект, бо вважає, що "телеканалами, їхньою редакційною політикою керують олігархи". "Цей законопроект дає можливість Нацраді впливати на антидержавний контент, який розміщують у своєму ефірі телеканали, а також провайдери, які у своїх мережах допускають не тільки антидержавну інформацію, а діяльність яких є просто шкідливою для телерадіопростору", - аргументувала вона. Депутатка наголосила, що законопроект закриває велику лакуну - відсутність державної інформаційної політики. "Ми другий рік чекаємо від міністра інформаційної політики Стеця чіткої, зрозумілої, прозорої інформаційної політики, спрямованої на захист національних інтересів", - додала пані Подоляк. У відповідь колегам, які висловилися проти законопроекту, Григорій Шверк звернув увагу, що йдеться про перше читання, а буде ще й друге: "До першого читання ми провели велику роботу з експертами, з галуззю. Маємо підтримку експертного середовища. І навіть телерадіоорганізації згодні, що потрібен такий закон. Можемо зробити робочу групу для підготовки законопроекту до другого читання". Депутати підтримали законопроект за основу в першому читанні, але не підтримали пропозицію підготувати його до другого читання за скороченою процедурою - за це проголосували лише 202 особи. Нагадаємо, законопроект № 4815 "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо удосконалення процедури застосування санкцій Національною Радою)" зареєстрували 15 червня народні депутати Григорій Шверк, Владислав Севрюков (обидва - "Блок Петра Порошенка"), Андрій Артеменко ("Радикальна партія Олега Ляшка"), Андрій Тетерук ("Народний фронт"), Артем Ільюк ("Відродження"), Олександр Опанасенко ("Самопоміч") і Євген Рибчинський ("Воля народу"). 6 липня Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики підтримав цей законопроект і рекомендував Верховній Раді ухвалити його за основу в першому читанні. Законопроект передбачає прописати прямо в законі "Про телебачення і радіомовлення" розміри штрафів та порушення, за які вони накладаються на мовників і провайдерів (нині це питання регулюються постановою Кабміну). Розміри штрафів становлять 5%, 10% і 25% розміру ліцензійного збору. Найбільший штраф (25%) призначається за найгрубіші порушення, незалежно від того, чи застосовувалася перед тим санкція "оголошення попередження". Менші штрафи призначаються за менш грубі порушення, якщо після оголошення попередження порушення не усунено. Штраф не може накладатися, якщо з часу порушення минуло більше одного календарного року. Для мовників передбачені такі штрафи: І. 25% - за: а) заклики до насильницької зміни конституційного ладу України; б) заклики до розв'язування війни, агресивних дій або їх пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті та/або приниження національної честі та гідності; в) пропаганду винятковості, зверхності або неповноцінності осіб за ознаками їх релігійних переконань, ідеології, належності до тієї чи іншої нації або раси, фізичного або майнового стану, соціального походження; ІІ. 10% - за: а) трансляцію програм та передач, у яких телеглядачам та/або радіослухачам надаються послуги з ворожіння та гадання, а також платні послуги у сфері народної та/або нетрадиційної медицини; б) трансляцію програм або їх відеосюжетів, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо вони мають змогу їх дивитися; в) трансляцію телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України. Для цілей застосування цієї норми використовуються визначення та критерії, встановлені Законом України "Про кінематографію"; г) трансляцію аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередач), одним із учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненого на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв; ґ) розповсюдження і рекламу порнографічних матеріалів та предметів; д) пропаганду наркотичних засобів, психотропних речовин з будь-якою метою їх застосування; ІІІ. 5% - за: а) порушення умов ліцензії (визначених ліцензією на мовлення та додатками до неї) та/або ліцензійних умов. Для провайдерів передбачені такі штрафи: І. 25% - за ретрансляцію програм та передач, що не включені до переліку програм, що ретранслюються, за рішенням Національної ради; ІІ. 10% - за незабезпечення абонентам можливості перегляду програм універсальної програмної послуги; ІІІ. 5% - а порушення умов ліцензії (визначених ліцензією та додатками до неї) та/або ліцензійних умов. Якщо мовник має декілька ліцензій з різними способами розповсюдження телерадіопрограм, з однаковою програмною концепцією, розмір штрафу буде встановлюватися з найбільшого нарахованого розміру ліцензійного збору. Якщо ж мовник має декілька ліцензій з однаковими способами розповсюдження телерадіопрограм, з однаковою програмною концепцією на різні території мовлення, розмір штрафу буде встановлюватися шляхом складання сум штрафів. Якщо порушення не були усунені після санкцій "оголошення попередження" та "стягнення штрафу" або в разі невиконання розпорядження Нацради про усунення порушень у встановлені нею строки, Нацрада буде звертатися до суду з позовом про анулювання ліцензії. Згідно із законопроектом Нацрада має повідомити ліцензіата про стягнення з нього штрафу, оприлюднивши відповідне повідомлення на офіційному сайті та надіславши ліцензіату копію рішення протягом трьох робочих днів з дня його ухвалення. При цьому датою повідомлення вважатиметься дата оприлюднення на офіційному сайті. Протягом наступних 30 днів ліцензіат зобов'язаний буде сплатити штраф. За кожен день прострочення сплати передбачена пеня (1% суми штрафу). У разі несплати штраф буде стягуватися за рішенням суду. Законопроект також передбачає розширити один з абзаців пункту 2 статті 6 закону "Про телебачення і радіомовлення" про неприпустимість зловживання свободою діяльності телерадіоорганізацій. А саме: що не допускається використання телерадіоорганізацій, з-поміж іншого, для "закликів до розв'язування війни, агресивних дій або їх пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті та/або приниження національної честі та гідності". Автори законопроекту також пропонують доповнити перелік підстав для переоформлення ліцензії - додати до них зміну відомостей про засновників/власників. Відповідно, ліцензіати під час такого переоформлення ліцензій зобов'язані будуть подавати відомості про структуру власності з урахуванням внесених змін. Згідно з чинним законом розміри штрафів встановлюються Нацрадою та погоджуються Кабміном. Але до 2015 року такий вид санкції не застосовувався, оскільки штрафи залишалися не затвердженими урядом. За останні кілька років Нацрада неодноразово розробляла проекти розмірів штрафів, але Кабмін їх так і не погоджував, у тому числі - через блокування з блоку індустрії. Розміри штрафів нарешті з'явилися влітку 2015 року. 17 липня 2015 року після офіційного опублікування набули чинності розміри штрафів, затверджені Нацрадою 11 червня та погоджені урядом 30 червня строком на два місяці. Розміри штрафів становили 15%, 10% і 5% розміру ліцензійного збору, але Кабмін запропонував Нацраді збільшити їх. 22 грудня 2015 року після офіційного опублікування набули чинності нові розміри штрафів, затверджені Нацрадою 8 жовтня та погоджені урядом 4 листопада. Порівняно з попередньою версією розмірів штрафів, збільшився розмір максимального штрафу з 15% до 25% ліцензійного збору. Також залишилися штрафи розміром 10% і 5% розміру ліцензійного збору. Тим часом у парламенті запропонували записати розміри штрафів безпосередньо до закону "Про телебачення і радіомовлення". 30 листопада 2015 року народні депутати від "Блоку Петра Порошенка" Григорій Шверк, Владислав Севрюков і Богдан Онуфрик зареєстрували законопроект № 3562 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інформаційного простору України". Ключова новація законопроекту - прописати детальніший механізм застосування Нацрадою санкцій і вказати розміри штрафів прямо в тексті закону. 4 лютого 2016 року автори подали доопрацьований документ. Однак 12 квітня Верховна Рада відхилила цей законопроект попри те, що профільний комітет рекомендував його ухвалити. 26 лютого 2016 року на круглому столі "Детектора медіа" "Доцільність розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення" заступниця голови Нацради Уляна Фещук наголосила, що без змін до закону Нацрада не може ефективно застосовувати штрафи. А народний депутат Григорій Шверк повідомив, що штрафи, встановлені у 2015 році Кабінетом Міністрів, розглядаються в Конституційному суді. На його думку, якщо не будуть прийняті зміни до закону, згідно з якими розміри штрафів визначаються безпосередньо в законі, а не підзаконному акті, у Конституційного суду достатньо підстав визнати проблемними рішення Кабміну з цього питання. До Конституційного суду звернулася у 2015 році група із 49 народних депутатів, у тому числі Сергій Каплін, з поданням, чи відповідають основному закону повноваження Нацради накладати штрафи. Наприкінці грудня колегія суддів Конституційного суду відкрила провадження. 7 червня 2016 року Конституційний суд на пленарному засіданні завершив усне слухання справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення та прийняття рішення (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 7.09.2016 Голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар закликала Президента України Петра Порошенка підписати закон про вилучення російських теле- та радіопередач з квоти європейських. Про це пані Сюмар, яка є також співавтором та ініціатором цього законопроекту, написала у Facebook. "Дуже хочу попросити підписати нарешті давно прийнятий закон про виведення російського інформаційного продукту з квоти європейського, аби збільшити частку українського і реально європейського", - написала вона. Закон "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо визначення передач європейського виробництва)" Верховна Рада ухвалила ще 17 травня (законопроект № 2766 від 30 квітня 2015 року). Він передбачає вилучити російський аудіовізуальний продукт з квоти європейського продукту на телебаченні та радіо (крім супутникового мовлення). 20 травня закон було підписано головою Верховної Ради України та направлено на підпис Президенту, про що свідчать дані з офіційного сайту Верховної Ради України. Але до сьогодні закон залишається непідписаним Президентом. Зазначимо, що за Конституцією України Президент протягом 15 днів після отримання закону має підписати його та оприлюднити або повернути закон до повторного розгляду. У разі невиконання цих позицій, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений. "Кажуть, цей закон дуже довго лежить під сукном в Адміністрації без підпису через прохання деяких телеканалів, що полюбляють концерти Баскова і Кобзона. Думаю, Україна дорожча від ідеологічних бачень деяких керівників нібито українських телеканалів. Сподіваюсь, що Президент зверне увагу і підпише закон, який сьогодні має статус "в ігнорі"", - написала Вікторія Сюмар. Водночас у відповідь на звернення Президента України до власників і топ-менеджерів телеканалів збільшити частку української мови на телебаченні пані Сюмар зазначила, що такий законопроект уже готовий: "За мотивами звернення Президента Петра Порошенка - важливо приділити увагу гуманітарній політиці і відзначити прийнятий закон про збільшення частки пісень українською мовою. Дякую за заклик зробити те саме на телебаченні. Зробимо. Проект готовий" (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 6.09.2016 У вересні на "Радіо "Промінь" стартувало нове ранкове шоу "ПідYO!мна сила". Тож відтепер щодня з 6-ої до 9-ої в будні та з 6-30 до 9-00 у вихідні слухачам обіцяють результативний і драйвовий початок дня. "ПідYO!мна сила" - це сила-силенна інформації, яка змусить мозок думати, діяти і відчувати. А ще гігабайти музики - української! - яка спонукає до активних та енергійних рухів. І на додачу до цього всього - шалений підYO!мний запал ранкової п'ятірки "Радіо "Промінь" у складі Олени Зелінченко, Марії Сизон, Ганни Матвійчук, Олени Григорович та Дмитра Грицая. Цим людям варто довірити своє інтелектуально-емоційне пробудження, адже вони стовідсотково впевнені: щоб розбудити інших, спочатку треба прокинутись самим! Головний редактор ТО "Промінь" Вікторія Польченко каже, що робота над новим шоу тривала в надшаленому темпі. До речі, "ПідYO!мна сила" - це тільки актуальна сучасна українська музика: ТОР-100 UA! "Ми впевнені, що в Україні достатньо пісень, які можуть піднімати країну в емоційно-інтелектуальному плані, - наголосила В.Польченко. - До того ж, щоранку самі українські виконавці діляться з нами своїми музичними уподобаннями і пропонують "зацінити трек", який вони обрали для прослуховування саме сьогодні" (Джерело: Сайт НРКУ).
  • 6.09.2016 Нещодавно Міністерство фінансів США оприлюднило новий санкційний список суб'єктів Російської Федерації, це - 17 осіб і 20 організацій. Зокрема, до нього потрапила й низка російських ЗМІ. Так, під санкції підпадає один із найбільших медіа-холдингів "Газпром-медіа", до якого входять телеканали "НТВ", "ТНТ", "Пятница!", "2х2", "ТВ3", "Матч!", радіостанції "Эхо Москвы", "Авторадио", "Romantika", "Юмор FM", "Comedy Radio", "Радио Energy", журнали "7 дней", "Караван историй", відеосервіси Rutube Now.ru, сейлз-хауси "Газпром-медиа", "Gazprom-Media Digital", "Алькасар", "Comedy Club Productiоn", "Централ Партнершип" та інші. Національна рада ще навесні сформувала список компаній країни-агресора, до яких повинна застосувати санкції Україна. Цей перелік юридичних осіб, які мають ліцензії на мовлення, видані Роскомнадзором, або у власності яких перебувають істотні частки таких ліцензіатів, Національна рада подала до Ради національної безпеки і оборони України. До нього увійшло 38 юридичних осіб Російської Федерації. До іншого списку, що налічує 21 компанію, внесено юридичні особи, які мають ліцензії на мовлення на тимчасово окупованій території ВЕЗ Крим, видані Роскомнадзором. Докладна інформація розміщена за посиланням. Крім того, регуляторний орган письмово звернувся також до Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства інформаційної політики і Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб із проханням підтримати зазначену ініціативу при винесенні цього питання на засідання РНБО (Джерело: Сайт Нацради).
  • 6.09.2016 НТКУ запланувало збільшити фонд оплати праці з 2017 року. Середня зарплата кожного працівника НТКУ та його філій збільшиться. Про це 5 вересня у Вінниці на засіданні круглого столу на тему "Очікування від Суспільного мовлення в регіонах", який проходив у рамках проекту Ради Європи "Зміцнення свободи медіа і створення системи суспільного мовлення в Україні", повідомила заступник генерального директора з фінансово-економічних питань, державних закупівель та матеріально-технічного забезпечення Ганна Бичок. "Зараз відпрацьовується програма обміну новин. Скоро почнуться навчання з обміну контенту по виробництві новин у всіх філіях НТКУ. Кожна філія НТКУ матиме змогу вибирати контент для обміну, який хоче бачити в ефірі", - сказала Ганна Бичок. За її словами, важливо, щоб над реформою суспільного мовлення працювали всі разом. Вона навела приклад спільної роботи над бюджетом. Міністерство фінансів визначило граничний обсяг видатків на Суспільне мовлення у 2017 році 699 992,7 тис. грн. "Це мізерні показники, яких мало вистачити лише на заробітні плати співробітникам НТКУ та її філій. Їх на даний момент нараховується 7 159 осіб", - зазначила Ганна Бичок. Згідно з законом, обсяг має становити 0,2% від загального фонду державного бюджету за попередній рік, а це близько 1,26 млрд грн. Члени Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України (ПАТ НСТУ) звернулися з публічною заявою до Міністерства фінансів, Кабінету міністрів та Верховної Ради і закликали не урізати фінансування суспільного мовлення в 2017 році. "Міністерство фінансів прислухалося до Наглядової ради і додатково виділило на фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії 478 млн 208 тис грн. Таким чином всього на 2017 рік планується виділити 1 млрд 178 млн 201 тис. грн", - резюмувала Ганна Бичок. Виконавчий директор ГО "Детектор медіа" Діана Дуцик презентувала моніторинг новин вінницької ТРК "Вінтера". Вона розповіла, що "Детектор медіа" не робить критику заради критики. "Ми хочемо, щоб наші моніторинги розглядали як можливість подивитися на себе збоку і починали щось міняти у своїй роботі", - зазначила Діана Дуцик. За її словами, ніхто не говорить про те, щоб не робити сюжетів про рішення влади. Та у новинах важливо бачити реальних людей. "Коли ми робимо моніторинги про те, як показується влада, бачимо, що вона висвітлюється відірвано від життя конкретних людей конкретного регіону. Ми не бачимо реальних людей у новинах. У сюжетах є протокол, йдеться про те, що відбулося засідання облради, обговорили питання, але як це вплинуло конкретно на людину, немає. Це основне зауваження", - сказала Діана Дуцик. Директор виконавчий ТРК "Вінтера" Любов Коваленко пояснила делегації зі столиці, до якої входили представники НТКУ, Держкомтелерадіо, Наглядової ради ПАТ НСТУ, що найбільше хвилює колектив та як телеканал висвітлює діяльність влади. "Колектив лихоманить, співробітники не знають, чи відбудеться скорочення, чи будуть працювати, чи пропонувати нові проекти та які саме. Ми намагаємося у цих непростих умовах, навіть після весняно-літнього скорочення на 35 осіб, виконувати ліцензію по всіх своїх напрямах. Ми маємо 5,5 годин власного телевізійного продукту, 4 години загального радійного продукту. У штаті працює 211 осіб, з них 20 осіб у декретній відпустці, один мобілізований. Тож 190 осіб робить власний продукт. Чесно скажу, що після скорочення робити його дуже важко. Наші колеги перепрацьовують, щоб забезпечити 55 телевізійних програм, 20 програм на одному радіо (обласному), і 20 на іншому (радіо "Хвиля")", - каже Любов Коваленко. Ганна Бичок додала: "До кінця року не планується оптимізація скороченням. А наступний рік покаже". Пані Коваленко заперечила щодо того, що є тиск влади на "Вінтеру". Та відмовитися від висвітлення діяльності влади на даний момент, за її словами, дуже складно. "Є закон про висвітлення діяльності влади . Він діє, більше того, цей закон дозволяє не тільки обласним ТРК, а й комерційним структурам висвітлювати владу і заробляти гроші. Це невеликі кошти. Та, на сьогодні, коли рекламодавець не дуже активний, то ці кошти для нас важливі", - пояснила вона. Під час зустрічі колективу філії НТКУ "Вінницька регіональна дирекція "Вінтера" з делегацією з Києва найбільше звучало занепокоєння, що минуло майже 2,5 роки з того часу, як ухвалений закон про суспільне мовлення, а СМ досі не створено (Джерело: Портал "Суспільне мовлення").
  • 6.09.2016 Столична релігійно-просвітницька радіостанція "Голос Надії" продовжує освоєння нових частот. Нещодавно до списку міст мовлення додалася і Володарка Київської області. Радіостанцію тут можна почути на частоті 101.2МГц (Джерело: Портал "Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні").
  • 6.09.2016 Наприкінці серпня радіостанція "Промінь" - 2-ий канал Українського радіо - розпочала мовлення на Херсонщині частоті 105.9МГц. За інформацією порталу "Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні" мовлення швидше за все ведеться з м. Генічеська Херсонської області в напрямку окупованого Криму. Деяка інформація ще потребує уточнення (Джерело: Портал "Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні").
  • 5.09.2016 Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олександр Турчинов вручив представникам українських ЗМІ відзнаки РНБО за протидію інформаційній агресії РФ. У вітальному слові секретар РНБО, зокрема, зазначив, що сучасна Росія успадкувала від Радянського Союзу широкий арсенал ведення інформаційних війн, і останнім часом цей арсенал був серйозно вдосконалений. О.Турчинов також додав, що український досвід свідчить про відпрацьовану Росією формулу - "спочатку приходять російські ЗМІ, потім приходять російські танки". "У нас є герої інформаційного фронту, які професійно протидіють інформаційній агресії Російської Федерації. Головною зброєю в інформаційній війні з Росією є правда", - сказав Олександр Турчинов, подякувавши журналістам за роботу. Відзнаки РНБО України отримали представники телеканалів ICTV, "1+1" та "5 каналу". Серед нагороджених - одразу двоє представниць Українського радіо. Ніна Жежера отримала почесну відзнаку РНБО за програму для військовослужбовців "Польова пошта", яка вже кілька десятиліть виходить в ефір Українського радіо й нині щодня передає слова підтримки українським воякам. А Євгенія Калайда - за програму "Настоящее время", яка транслюється на окуповані території Криму та Донбасу та Росію (Джерело: Сайт НРКУ).
  • 5.09.2016 Всі любителі серіалів і реаліті-шоу, столична мережева станція "NRJ Україна" (Київ-92.8МГц, Суми-88.6МГц, Кропивницький-99.3МГц, Нікополь-100.6МГц, Івано-Франківськ-102.0МГц, Рівне-102.2МГц, Чернігів-105.9МГц, Запоріжжя-106.2МГц, Житомир-107.3МГц, Одеса-91.4МГц, Херсон-99.0МГц, Миколаїв-100.1МГц, Львів-103.9МГц, Дніпро-88.1МГц, Вінниця-99.3МГц, Павлоград-100.9МГц, Черкаси-101.6МГц, Кривий Ріг-103.2МГц, Маріуполь-103.2МГц, Харків-101.1МГц, Кременчук-106.0МГц, а крім того - Інтернет-мовлення 128k. та Інтернет-мовлення 256k. AAC+) звертається до вас! З 5 вересня грайте разом з Яною і Аліною з вечірнього шоу 2В в нову гру "Серіаліті"! Обирайте улюблену категорію, відповідайте на питання і отримуйте затишний плед для того, щоб ваші вечори перед телевізором були теплішими! По буднях о 19:50! Офіційні правила гри шукайте за цим посиланням (Джерело: Сайт радіостанції).
  • 5.09.2016 Столична сатеелітарна мережева радіостанція "Голос Надії" віднедавна розпочала мовлення в с.Озірна Звенигородського району Черкаської області. Радіостанцію тут можна почути на частоті 103.2МГц. Також радіо "Голос Надії" розпочало мовлення у Новоархангельську Кіровоградської області на частоті 90.4МГц (Джерело: Портал "Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні").
  • 4.09.2016 Концерн РРТ звертає вашу увагу на те, що 5 вересня згідно узгодженого з замовниками графіку планово-профілактичних робіт на 2016 рік буде виконуватись піврічне технічне обслуговування антенно-фідерних систем та пристроїв електроживлення РТПС, РТС, РРС та ЦКУ РТ, а також на обладнанні земних супутникових передавальних станцій телепорту "Калинівка" та ЦКЗ Концерну РРТ м. Золочів. Під час проведення робіт, а саме 5 вересня з 5:00 до 14:00, буде вимикатись обладнання, яке задіяне в розповсюдженні телевізійних та радіопрограм. З цього приводу в зазначений період повністю або частково буде відсутнє ефірне мовлення як в аналоговому так і в цифровому форматі (Джерело: Сайт Концерну РРТ).
  • 3.09.2016 5 вересня в ефірі телеканалу NewsOne і радіостанції "Ера FM" (Київ-96.0МГц, Одеса-87.9МГц, Львів-88.6МГц, Суми-90.9МГц, Дніпро-91.4МГц, Луцьк-91.5МГц, Подольськ-92.4МГц, Нікополь-98.9МГц, Лубни-99.3МГц, Хмельницький-100.6МГц, Конотоп-100.7МГц, Краматорськ-101.0МГц, Мелітополь-101.2МГц, Шостка-101.9МГц, Лисичанськ-102.0МГц, Запоріжжя-102.7МГц, Звенигородка-102.7МГц, Ромни-102.9МГц, Черкаси-103.3МГц, Полтава-103.4МГц, Чернігів-103.5МГц, Володарка-103.5МГц, Маріуполь-103.6МГц, Чернівці-103.6МГц, Херсон-103.7МГц, Бердянськ-103.8МГц, Житомир-103.9МГц, Холмець (Ужгород) -104.1МГц, Кам'янець-Подільський-104.3МГц, Кропивницький-104.6МГц, Дрогобич-105.0МГц, Антопіль (Рівне) - 105.1МГц, Кременчук-106.6МГц, Харків-107.0МГц, Тернопіль-107.4МГц, Кривий Ріг-107.4МГц, Вінниця-107.8МГц, Миколаїв-107.8МГц, Івано-Франківськ-107.8МГц, Пологи-107.8МГц, а крім того - Інтернет-мовлення 24k., Інтернет-мовлення 32k. AAC+ та Інтернет-мовлення 96k.) одночасно вийде перший випуск спільного ранкового шоу. Про це повідомила пресc-служба телеканалу NewsOne. Програма виходитиме з однієї студії щоранку по буднях з 7:00 до 10:00. Ведучими стануть Матвій Ганапольський і Тетяна Терехова. "Для мене перш за все це дуже цікавий експеримент. Я досить довго веду радійні і телевізійні ефіри, але вперше перед нами стоїть дуже важливе завдання - об'єднати в єдиному інформаційному потоці дві величезні аудиторії телеканалу NewsOne і радіостанції Ера. Потрібно захопити телеглядача, щоб людина прокинувшись вранці включила телевізор і продовжила нас слухати, добираючись на роботу вже в ефірі радіостанції. Ось ця безперервність і є наша мета", - прокоментував Ганапольський "Це абсолютно унікальний проект, оскільки ми будемо працювати одразу на дві великі і різні аудиторії. Вони відрізняються за своїми вимогам і сприйняття, але ми будемо намагатися задовольнити інтерес і інформаційні потреби кожного. Це велика відповідальність і серйозна задача, я абсолютно впевнена що разом ми впораємося. Працювати в ефірі з Матвієм Ганапольським особисто для мене велика радість", - сказала Терехова. Як зазначено в релізі, протягом тригодинного спільного прямого ефіру телеканалу NewsOne і радіо "Ера" ведучі обговорюватимуть теми, що "сколихнули країну". Ключовими експертами в цій бесіді журналісти пропонують стати телеглядачам і радіослухачам. Нагадаємо, нещодавно журналіст Євген Кисельов став ведучим програми "Велике інтерв'ю" на телеканалі NewsOne. Раніше на телеканалі колишня радниця екс-президента Віктора Януковича Ганна Герман стала ведучою програми "Суб'єктивні підсумки тижня" (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 2.09.2016 До уваги слухачів Українського радіо! У понеділок, 5 вересня 2016 року, з 05:00 до 14:00 відбудеться планова профілактика на всіх передавальних засобах Концерну РРТ. Отже, в УКХ та FM-діапазоні трансляцій програм Українського радіо не буде. Також не буде програм Українського радіо на супутнику Amos-2 з 02:00 до 12:00. У цей час програми УР-1 можна буде слухати лише на СХ-передавачах. О 14-й годині в понеділок мовлення буде відновлено в повному обсязі (Джерело: Сайт НРКУ).
  • 2.09.2016 Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення узгодила з представниками радіогруп спірні питання щодо реалізації закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо частки музичних творів державною мовою у програмах телерадіоорганізацій". Сторони вирішили підписати відповідний меморандум. Таких домовленостей було досягнуто на другій зустрічі регулятора з індустрією, що відбулася 2 вересня, повідомляє прес-служба Нацради. Сторони домовилися, що до українських пісень зараховуватиметься твір, якщо в ньому кількість слів українською становитиме не менше як 50%. Частка закордонної музики, а також частка ведення програм державною мовою обраховуватимуться за добу. Сукупна тривалість мови ведення передач дорівнюватиме тривалості всіх реплік ведучих, які прозвучали у всіх передачах упродовж доби. Анонси, джинґли, заставки, оформлення програм, мова гостей, синхрони тощо не зараховуватимуться до мови ведення. Учасники зустрічі погодили проект документа в цілому і дійшли спільної думки, що за формою це має бути меморандум, який підпишуть представники радіогруп і найбільших радіостанцій. Він буде відкритим для підписання іншими телерадіоорганізаціями, які захочуть приєднатися до нього. Крім того, запропоновано імплементувати меморандум у внутрішній документ Національної ради, який визначає правила проведення моніторингів телерадіоорганізацій. Підхід до аналізу дотримання квот української пісні в радіоефірі буде однаковим для всіх мовників - як тих, що підпишуть меморандум, так і тих, що не долучатимуться до нього. Член Нацради Сергій Костинський наголосив, що напрацювання зазначеного документа є питанням етичним, оскільки тут основне бажання - уникнути маніпуляцій і різночитань закону. Голова Нацради Юрій Артеменко закликав радіогалузь розвивати українську пісню і ще раз наголосив, що регуляторний орган особливо уважно стежитиме за дотриманням вимог законодавства стосовно трансляції українських пісень. Також під час зустрічі обговорили зміни до додатка 4 до ліцензії на мовлення, які винесені на громадське обговорення саме у зв'язку з ухваленням зазначеного вище закону. Нагадаємо, 16 червня Верховна Рада прийняла за основу та в цілому компромісний законопроект №3822-д "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)", а 7 липня його підписав Президент. Закон набуде чинності 8 листопада 2016 року. Закон передбачає: а) встановити 35-відсоткову квоту на пісні українською мовою для часових проміжків з 7:00 до 14:00 та з 15:00 до 22:00; б) виключити норми про квоту для телебачення - залишити тільки для радіо; в) квота вводиться поступово: протягом першого року - 25%, другого - 30%, третього - 35%; г) для радіостанцій, в яких ліцензією передбачено, що вони більше 60% продукту мовлять мовами ЄС, встановлюється пільгова квота на пісні українською мовою - 25%; ґ) квота на українську мову ведення ефіру - 60%; д) квота на мову ведення ефіру також вводиться поступово: протягом першого року - 50%, другого - 55%, третього - 60%. Таким чином, з листопада радіостанції зобов'язані будуть транслювати у часових проміжках з 7:00 до 14:00 та з 15:00 до 22:00 щонайменше 25% пісень українською мовою та вести протягом доби щонайменше 50% програм українською мовою (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 2.09.2016 Екслюзивний подарунок слухачам від сумського "Діва-радіо" (107.0МГц)! До 361-ї річниці заснування міста Суми, колектив ніжної хвилі пропонує сумчанам насолодитися творчістю артистів, які є представниками сумького шоу-бізу. Протягом 3 вересня, налаштувавши радіоприймачі на хвилю 107FM, всі бажаючі зможуть почути 361 пісню у виконанні улюблених сумських гуртів та співаків. Нагадаємо: віднедавна "Діва-радіо" кардинально змінило свій формат. Тепер на ніжній хвилі звучатимуть пісні виключно українських артистів (Джерело: Інформацію надав Олександр Качанов).
  • 2.09.2016 Прийшов час вмикати свою кмітливість на повну котушку! Абсолютно новий сезон Let's Go! Show, що в ефірі столичної мережевої радіостанції "NRJ Україна" (Київ-92.8МГц, Суми-88.6МГц, Кропивницький-99.3МГц, Нікополь-100.6МГц, Івано-Франківськ-102.0МГц, Рівне-102.2МГц, Чернігів-105.9МГц, Запоріжжя-106.2МГц, Житомир-107.3МГц, Одеса-91.4МГц, Херсон-99.0МГц, Миколаїв-100.1МГц, Львів-103.9МГц, Дніпро-88.1МГц, Вінниця-99.3МГц, Павлоград-100.9МГц, Черкаси-101.6МГц, Кривий Ріг-103.2МГц, Маріуполь-103.2МГц, Харків-101.1МГц, Кременчук-106.0МГц, а крім того - Інтернет-мовлення 128k. та Інтернет-мовлення 256k. AAC+), приготував для вас іграшку - "Сейф"! Щоранку Саша, Маша і Френк обговорюють яскраву тему дня! Додзвонюйтесь в ефір першими, відповідайте на питання до теми і отримуйте 100 гривень! Правила - прості! Підібрав правильну комбінацію - сейф зламаний! Не зміг відгадати код - гроші переходять в наступний день! Дерзайте! Офіційні правила акції шукайте за цим посиланням (Джерело: Сайт радіостанції).
  • 2.09.2016 2 вересня в Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення відбулася друга зустріч представників регуляторного органу з індустрією, на якій узгоджено всі спірні питання стосовно реалізації Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо частки музичних творів державною мовою у програмах телерадіоорганізацій" і вирішено підписати відповідний меморандум. Зокрема, обговорено позицію радіогруп стосовно того, що до українських пісень зараховуватиметься твір, якщо в ньому кількість слів українською становитиме не менше як 50%. Частка закордонної музики, а також частка ведення програм державною мовою обраховуватимуться за добу. Сукупна тривалість мови ведення передач дорівнюватиме тривалості всіх реплік ведучих, які прозвучали у всіх передачах упродовж доби. Анонси, джинґли, заставки, оформлення програм, мова гостей, синхрони тощо не зараховуватимуться до мови ведення. Учасники зустрічі погодили проект документа в цілому і дійшли спільної думки, що за формою це має бути меморандум, який підпишуть представники радіогруп і найбільших радіостанцій. Він буде відкритим для підписання іншими телерадіоорганізаціями, які захочуть приєднатися до нього. Крім того, запропоновано імплементувати меморандум у внутрішній документ Національної ради, який визначає правила проведення моніторингів телерадіоорганізацій. Підхід до аналізу дотримання квот української пісні в радіоефірі буде однаковим для всіх мовників - як тих, що підпишуть меморандум, так і тих, що не долучатимуться до нього. Член Національної ради Сергій Костинський наголосив, що напрацювання зазначеного документа є питанням етичним, оскільки тут основне бажання - уникнути маніпуляцій і різночитань закону. Голова Національної ради Юрій Артеменко закликав радіогалузь розвивати українську пісню і ще раз наголосив, що регуляторний орган особливо уважно стежитиме за дотриманням вимог законодавства стосовно трансляції українських пісень. Також під час зустрічі обговорили зміни до додатка 4 до ліцензії на мовлення, які винесені на громадське обговорення саме у зв'язку з ухваленням зазначеного вище закону (Джерело: Сайт Нацради).
  • 2.09.2016 Крім Катерини М'ясникової та Валентина Коваля свою кандидатуру на членство в Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення подав Олександр Глущенко - член прокатної комісії Держкіно та Громадської ради при Нацраді. Про це "Детектору медіа" повідомили в секретаріаті Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики. Олександра Глущенка в члени Нацради висунула громадська спілка "Всеукраїнська асоціація мовлення громад", головою якої є Наталія Лященко, колишня власниця телеканалів Star TV і "Погода ТБ", нині власниця ТОВ "ТРК "Українське музичне мовлення"", за запитом якого Нацрада навесні замовила в УДЦР прорахунок 36 FM-частот. Всеукраїнську асоціацію мовлення громад заснували ТОВ "Інрадіо" (належить Наталії Лященко) і ТОВ "Будівельна компанія "Рембудкомплекс"". Як повідомили в секретаріаті комітету, документи Олександра Глущенка було зареєстровано в канцелярії 30 серпня, тоді як кінцевим днем подання кандидатур було 29 серпня (фактично останній день припадав на суботу, 27 серпня, тому документи приймалися ще 29 серпня). Наразі в секретаріаті не можуть визначити, чи були вони відправлені поштою заздалегідь, оскільки в документах немає конверту з поштовим штампом. При цьому документи інших кандидатур, за даними секретаріату, надійшли вчасно. Документи генерального директора телеканалів М1 та М2 Валентина Коваля були зареєстровані в канцелярії 29 серпня. Документи виконавчої директорки Незалежної асоціації телерадіомовників Катерини М'ясникової надійшли 30 серпня, але були відправлені поштою 26 серпня (відповідний штам є на конверті). Секретаріат комітету наразі вивчає своєчасність подання і комплектацію документів кандидатів. Усю інформацію співробітники секретаріату передадуть народним депутатам - членам комітету, які й вирішуватимуть, чи дотрималися кандидати всіх вимог законодавства та чи можна їх рекомендувати Верховній Раді для обрання членами Нацради. Нагадаємо, що Катерину М'ясникову в члени Нацради висунула всеукраїнська громадська організація "Незалежна асоціація телерадіомовників", а Валентина Коваля - міжнародна неурядова організація "Європейська медіаплатформа". Подавати кандидатури на конкурс у члени Нацради могли депутатські фракції у Верховній Раді та всеукраїнські об'єднання громадян у галузі діяльності засобів масової інформації. Жодна депутатська фракція своїх кандидатур не висунула. Після завершення прийому пропозицій профільний комітет протягом 14 днів має обговорити запропоновані кандидатури і винести на розгляд Верховної Ради відповідне подання по кожній кандидатурі з висновками і рекомендаціями. Голосування в парламенті щодо призначення члена Нацради відбувається по кожній кандидатурі в послідовності, визначеній попереднім рейтинговим голосуванням. Парламент має призначити члена Нацради протягом двох місяців з дня припинення повноважень попереднього члена Нацради. Припинення повноважень попередника має відбутися відповідно до постанови Верховної Ради. Уся процедура детально визначена законом "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення". Нагадаємо, Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики розпочав відбір кандидатур на вакантну посаду члена Нацради 6 серпня у зв'язку з достроковим припиненням повноважень члена Нацради Катерини Котенко, призначеної за квотою Верховної Ради. Нацрада звільнила пані Котенко 2 серпня за її власним бажанням. У коментарі "Детектору медіа" пані Котенко пояснила своє звільнення сімейними обставинами. Катерина Котенко була призначена членом Нацради постановою Верховної Ради 4 липня 2014 року. Її висунули в члени Нацради Всеукраїнська громадська організація "Асоціація правників України" і Міжнародна неурядова організація "Європейська медіаплатформа". До обрання членом регуляторного органу пані Котенко працювала виконавчим директором галузевої асоціації Індустріальний телевізійний комітет. Разом з пані Котенко членами Нацради за квотою Верховної Ради 4 липня 2014 року були обрані Олександр Ільяшенко (висуванець Всеукраїнської асоціації дитячого та юнацького телебачення), Ольга Герасим'юк (висуванка депутатської фракції УДАР, Національної спілки журналістів України і ГО "Європейська медіаплатформа") та Олег Черниш (висуванець депутатської групи "Економічний розвиток" і Всеукраїнської громадської організації "Незалежна асоціація телемовників України"). Загалом у 2014 році на чотири вакантні посади членів Нацради претендували 18 кандидатів. П'ятеро кандидатів були рекомендовані депутатськими фракціями та групами у Верховній Раді України: Ольга Герасим'юк (УДАР, а також Національна спілка журналістів України і ГО "Європейська медіаплатформа"), Ростислав Мартинюк (ВО "Свобода"), Родіон Мірошник (Партія регіонів), Анжеліка Рудницька ("Суверенна Україна"), Олег Черниш ("Економічний розвиток", а також ВГО "Незалежна асоціація телемовників України"). 13 кандидатів були рекомендовані громадськими організаціями: Марія Бурмака, Костянтин Грицак, Олександр Ільяшенко, Наталія Клітна, Катерина Котенко, Юрій Крайняк, Тетяна Котюжинська, Олександр Михайлюта, Катерина М'ясникова, Галина Полхович, Тетяна Попова, Олександр Швець, Тарас Шевченко. Під час конкурсу з нього знялися двоє кандидатів - Анжеліка Рудницька та Наталія Клітна (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 2.09.2016 У неділю, 4 вересня, на хвилях столичної сателітарної мережевої станції "Радіо Вісті" (Київ-104.6МГц, Харків-100.5МГц, Дніпро-107.7МГц, а також Інтернет-мовлення 64k. AAC+ та Інтернет-мовлення 64k.) стартує нова кулінарна програма "Гола кухня". Проект виходитиме в ефірі з 14:00 до 15:00. Про це повідомляє прес-служба медіахолдингу "Вести Україна". Вестиме програму Володимир Ярославський - бренд-шеф Good Wine, керуючий ресторану-винотеки Lucky. Він брав участь в якості су-шефа Арама Мнацаканова в проектах каналу "1+1" "Пекельна кухня", "Війна світів: Ревізор проти Шефа", "На ножах". В авторській програмі радиоаудитории розкажуть про продукти і ресторани без прикрас. Під час ефіру слухачі зможуть дізнатися про їжу як про культ від провідних кулінарних особистостей, рестораторів, сомельє і дієтологів, шеф-кухарів. Гості в студії допоможуть розібратися в якості продуктів і процесу приготування їжі та напоїв, кулінарних пристрастях українців, а також отримають поради та рекомендації. "Для мене цей проект - творчий експеримент. В ефірі програми "Гола кухня" ми нічого не приховуємо, ми покажемо все як є насправді: будь-які спогади у незвичайному стилі про нюанси виробництва, обробки продуктів. Порівняємо і назвемо відкрито недоліки і переваги, будемо говорити про те, як повинен працювати ресторан, про культуру гостя в Україні і за кордоном. У мене буде унікальна можливість задати гостям в студії ті питання, про які я зазвичай забуваю в повсякденному житті. Адже деякі речі зрозумілі апріорі, а деякі не так вже й очевидні, наприклад, заради чого працює шеф-кухар?", - сказав Володимир Ярославський. Нагадаємо, радіостанція "Радіо Вісті" заявила про старт нового сезону програми "Тема дня" з ведучим Дмитром Тузовим. Виходитиме програма кожного вівторка та середи з 19:00 до 20:00. Підсумковий випуск - щоп'ятниці (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 1.09.2016 На будівельному майданчику, де йде відновлення щогли РТПС Краматорськ, 30 серпня 2016 року генеральним директором Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення Володимиром Іщуком було проведено виробничу нараду з представниками підрядної організації "Буд Капітал-Сервіс" та авторами Проекту виконання робіт з ТОВ "Стальмонтаж". Нарада стосувалась термінового усунення деяких недоліків, допущених при проектуванні, відповідно з чим визначена подальша організація проведення робіт по будівництву щогли. Також відбулась зустріч генерального директора Концерну РРТ з керівництвом департаменту капітального будівництва Донецької обласної військово-цивільної адміністрації щодо порядку вирішення проблемних питань стосовно будівництва вежі в місті Покровську, яке планує проводити обласна військово-цивільна адміністрація (Джерело: Сайт Концерну РРТ).
  • 1.09.2016 1 вересня перший заступник голови Національної ради України з питань з телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк і заступник голови Уляна Фещук під час зустрічі з Дональдом Таунсендом, реґіональним аташе з питань інтелектуальної власності Посольства США в Україні, обговорили питання дотримання телерадіоорганізаціями і провайдерами програмної послуги авторських прав при трансляції аудіовізуального продукту. Дональд Таунсенд - юрист і опікується здебільшого проблемами порушення авторського права в Інтернеті. На зустрічі в рамках виконання своїх службових обов'язків він представляв інтереси низки телеканалів та організацій, які виступили з ініціативою внести до конкурсних умов отримання ліцензій на мовлення пункт про обов'язкове дотримання вимог законодавства про авторське та суміжні права. Ольга Герасим'юк зауважила, що хоча повноваження Національної ради в регулюванні зазначеного питання обмежені, регуляторний орган, усвідомлюючи його важливість для телерадіопростору, проводить зустрічі з представниками галузі для обговорення підходів його вирішення. У цьому національний регулятор відчуває також підтримку Ради Європи. Так, за її сприяння в жовтні має відбутися семінар для працівників Національної ради, де йтиметься про законодавчу базу, принципи регулювання та ліцензування авторських прав у країнах Європейського Союзу. Зі свого боку Уляна Фещук повідомила, що реалізація зазначеної ініціативи матиме наслідком те, що це буде вимога закону про авторські і суміжні права, і Національна рада повинна буде застосовувати санкції за порушення ліцензійних умов. Однак це суперечитиме Закону України "Про телебачення і радіомовлення", оскільки регулятор наділений повноваженнями застосовувати санкції тільки стосовно порушень галузевого законодавства. "Тому фактично необхідні зміни до нашого законодавства, щоби воно не суперечило одне одному", - сказала вона. Сторони обговорили можливі шляхи розв'язання обговорюваної проблеми і наявні для цього механізми в нині чинному законі про телебачення і радіомовлення. Також Дональд Таунсенд стисло розповів про досвід регулювання цього питання у США. Він висловив пропозицію організації навчального семінару з питань боротьби з піратством у країнах Європи та Америці. Таким чином, обидві сторони докладніше вивчать світову практику і підтримуватимуть подальші стосунки для подолання піратства в Україні (Джерело: Сайт Нацради).
  • 1.09.2016 Національна рада України з питань з телебачення і радіомовлення 31 серпня затвердила План проведення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги України на четвертий квартал 2016 року. Планові перевірки ліцензіатів Нацради проводяться через рік після початку їх діяльності, а також у зв'язку із закінченням терміну дії ліцензій. Із Планом проведення перевірок можна ознайомитися за посиланням (Джерело: Сайт Нацради).
  • 1.09.2016 Документи на посаду члена Національної ради України з питань з телебачення і радіомовлення за квотою Верховної Ради подали три претенденти - генеральний директор М1 і М2 Валентин Коваль, виконавчий директор "Незалежної асоціації мовників" Катерина М'ясникова, а також медіаексперт, співзасновник і видавець інформаційно-аналітичного порталу Mediasat Олександр Глущенко. Разом з тим, як уточнили інтернет-виданню "Телекритика" у секретаріаті парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, ще існує можливість того, що кандидатів буде більше. Це станеться у тому випадку, якщо комітет отримає пакет документів, який був відправлений до завершення відбору - 29 серпня, але прийшов із запізненням. Про це буде свідчити дата відправлення листа, зазначена на штемпелі. Кандидатуру Олександра Глущенка, документи якого прийшли пізніше за інших, висунула Всеукраїнська асоціація мовлення громад. Як відомо, Олександр Глущенко є ще й автором інтернет-проекту "PROTV.UA - ТБ", а також входив до складу Громадської ради при Нацраді. У секретаріаті "Телекритиці" також розповіли, що 14 вересня документи претендентів розглядатимуться членами комітету. На це ж засідання будуть запрошені і самі претенденти на посаду члена Нацради. Нагадаємо, посада стала вакантною після звільнення на початку серпня Катерини Котенко (Джерело: Портал "Телекритика").
  • 1.09.2016 Російська журналістка Ксенія Туркова, яка нещодавно звільнилася з радіостанції "Радіо Вісті", повідомила, що з 1 вересня виконує обов'язки виконавчої продюсерки проекту "Громадське російською". Про це вона повідомила у своєму Facedook. "Простіше кажучи, буду керувати російськомовним мовленням. Але і в якості ведучої в ефірі теж буду з'являтися. Поки вникаю в справи, знайомлюся з фронтом робіт :) Багато чого з того, чим доведеться займатися, для мене зовсім нове, наприклад, робота з сайтом. Але поруч такі круті люди, як @Yulia McGuffie, так що мені не так страшно, як могло б бути. Побажайте удачі!", - написала Ксенія Туркова. Нагадаємо, ведуча "Радіо Вісті" Ксенія Туркова 8 серпня в ефірі своєї програми "Свіжий погляд" повідомила, що звільняється з радіостанції. "Детектор медіа" написав тоді, що в подальшому пані Туркова планує продовжити співпрацю з "Громадським телебаченням". Ксенія Туркова - російська журналістка, яка працювала з моменту заснування "Радіо Вісті" (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 1.09.2016 Старший редактор редакції підготовки художньо-публіцистичних програм творчо-виробничого об'єднання обласного радіо Світлана Фільчак здобула премії імені Івана Котляревського. Про це повідомляється на сайті Полтавської обласної ради. Її нагородили у номінації "Медіапроект" за нариси циклу радіопрограм "Академія мистецтв": "Життєві сентенції Юрія Іздрика", "Професія - казкар", "Соняхи, обпалені війною", "Акварельна поезія Анни Ютченко", "Натхненням віяло з війни". У цій номінації нагороджуються автори радіо-, телепередач, документальних та публіцистичних фільмів, автори публікацій періодичних видань, чиї роботи популяризують українську мову. Окрім Світлани Фільчак, у 2016 році премію нагородили переможців у номінаціях: "Театральна діяльність", "Слово", "Музично-пісенна творчість", "Поетичний твір", "Сучасна проза" і "Подія року". Це не вперше премією Котляревського нагороджують співробітників "Лтави". У 2010 році нагороду отримала редактор телеканалу "Лтава" Інна Дідик. Премія імені Івана Котляревського заснована у 2007 році Полтавською обласною радою з нагоди 55-річчя Полтавського літературно-меморіального музею Котляревського і наближення визначної дати - 250 років від дня народження письменника, яке припаде на 2019 рік. Щороку вручення премії приурочується до дня народження Івана Котляревського, який народився 29 серпня (9 вересня) 1769 року. Розмір премії, незалежно від номінації, становить 2000 гривень. Основна мета Полтавської обласної премії імені І.П. Котляревського - вшанування громадян, які своєю професійною, культурно-освітньою та громадською діяльністю сприяють розвитку української літературної мови, театрального мистецтва, української класичної та сучасної музики (Джерело: Портал "Суспільне мовлення").
  • 1.09.2016 Ведучі та журналісти львівської реґіональної мережевої станції Файне радіо "FM Галичина" (Львів - 89.7МГц, Рівне-89.5МГц, Луцьк - 89.8МГц, Тернопіль - 102.3МГц, Славське - 102.6МГц, Старий Самбір- 102.7МГц, Борислав - 102.9МГц, Червоноград - 103.0МГц, Радехів - 103.6МГц, Турка - 105.9МГц, Шацьк - 106.7МГц, Броди - 107.5МГц, Новий Розділ - 107.6МГц, Стрий - 107.9МГц, а крім того - Інтернет мовлення), які 31 серпня написали заяви на звільнення з редакції, заявили, що шукають інвестора для створення нової радіостанції чи інтернет-радіо. Про це вони заявили під час прес-конференції у Львові, повідомляє інтернет-видання "Детектор медіа" із посиланням на ресурс Zaxid.net. "Ми дуже хочемо і далі працювати разом. Ми шукатимемо інвестора для створення нової радіостанції чи інтернет-радіо, що потребує менших капіталовкладень, або ж якогось іншого творчого продукту", - заявив колишній випусковий редактор "FM Галичина" Юрій Залізняк. Під час прес-конференції колишні співробітники радіостанції пояснили причини свого звільнення конфліктом з директоркою "FM Галичина" Олександрою Гнатик, яка начебто перешкоджала роботі журналістів і ведучих. Нагадаємо, 31 серпня 27 із 30 працівників "FM Галичина" звільнились на знак протесту проти дій директорки радіостанції. Перед цим вони відправили колективне звернення до доньки нардепа Ярослава Дубневича Роксолани Дубневич, яку називають власницею радіостанції, з вимогою звільнити Олександру Гнатик з посади директорки, але отримали відмову. Директорці закидали "пресинг", "гальмування розвитку радіостанції", "маніпулювання фінансами без індексації зарплат і належної прозорості", "систематичне зловживання службовим становищем" та інші порушення. "Нам постійно говорили, що ми є ніхто, що ми погано працюємо і не показуємо результатів. Аби довести протилежне, ми вирішили встановити рекорд. Проте Олександра одразу поставилась до цього скептично. Під час проведення ефіру нас підтримували десятки зірок шоу-бізнесу, наші партнери, слухачі зі всіх куточків України, але не директорка. Натомість вона під завершення другої доби, коли наші нерви і сили і так були на грані, відправила нам SMS із словами "Завершуйте цей цирк". І це стало останньою краплею", - заявила ведуча Валентина Барзолевська. У коментарі "Детектору медіа" Олександра Гнатик заявила, що відкидає звинувачення і вважає, що "вони лежать в площині банальних особистих образ" на її дії як керівника. Як повідомляв "Детектор медіа", з нагоди 25-річчя Незалежності України західноукраїнська реґіональна мережа "FM Галичина" встановила національний та світовий рекорди на найтриваліший радіомарафон двох ведучих у прямому ефірі. Нагадаємо, 25 серпня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вирішила перенести розгляд питання про продовження ліцензії західноукраїнської мережі "FM Галичина" (ТОВ "ТРК "Галичина"") через сумніви в прозорості структури власності компанії (Джерело: Портал "Детектор медіа").

ПРИ ЦИТУВАННІ ПОСИЛАННЯ НА ПОРТАЛ "СВІТ РАДІО | PRORADIO.ORG.UA" Є ОБОВ'ЯЗКОВИМ!

     Вас цікавить можливість внесення інформації до цього розділу або загалом співробітництво з порталом? Немає проблем! Довідки за телефоном - (050)-768-77-24. Більш докладна інформація - в розділі "Контакти".

  • Радіоанонс

  • Новини серпня 2016

  • Обговорити на форумі

  • Решта новин

  Розміщення реклами  
  Розміщення реклами  
  Вгору  На головну  Мапа порталу  Контакти
 

:: Наш хостер ::
"ColoCall"

 

Відвідайте:



"Радіо Шансон"

Радіо "Станція 103.2FM"

Радіо "Західний полюс" 104.3FM

Радіо СіД FM

"УХ Радіо - Українське Інтернет Радіо 101FM"

Радіо "Вежа"

Радіо "Львівська хвиля"

Радіо "Незалежність"

Хвиля української музики "Молоде радіо"

CAMPUS RADIO

Radio VTSU - Самое кульное радио

"RMX - Power Hit Radio"

"Radio Plus"

"Є Радіо"

"Radio Enter"

MyRadio.com.ua - включи свою музыку

Західно-українська
банерна мережа

 

Українська Банерна Мережа
 

Українські 120x60
pagerank searchengine optimization
Rambler's Top100
Сова - поиск в Украине

© Борис Скуратівський, 1999-2017