На цій сторінці
можна знайти інформацію про сучасне життя і розвиток радіостанцій,
що працюють в Україні та інших державах світу. Освоєння нових
частот, запуск нових проектів, поява нових голосів, зміни
позивних, форматів та концепцій - все це і багато іншого завжди
до вашої уваги!
Прикріплене:
• 29-30 травня 2019 р. у столиці проходив XXV Київський Міжнародний Телерадіоярмарок - головний бізнес-форум медіаіндустрії в Україні. Подробиці - в розділі
"Оголошення".
21.01.2025 22 січня, до Дня Соборності України
відбудеться радіоміст між Херсоном та Івано-Франківськом! Початок
о 08:30. У прямому етері двох радіостанцій: херсонської мережевої
станції
(Херсон - 87.7 МГц, Високе - 93.6 МГц, а також ) та івано-франківської мережевої станції (Івано-Франківськ-104.3 МГц, Яблуниця-92.4
МГц, Рогатин-97.5 МГц, Калуш-105.5 МГц, а також ). Гостинно зустрічатимуть слухачів ведучі
з Івано-Франківська Валентина Іваніцька та Юля Чікель. Радіо X.ON
та "Західний полюс" також готують особливий сюрприз:
обмін відеопривітаннями між херсонцями та франківцями! Слідкуйте
за соцмережами станцій, щоб побачити, як українці об'єднуються
навіть на відстані. Долучайтеся до "Західного полюсу":
Instagram:
Офіційний сайт:
Разом сильніші! (Джерело: ).
20.01.2025
оголосила конкурс на отримання ліцензії на мовлення з використанням
радіочастотного спектра на вільних радіоканалах у Чернівцях та
в селі Шепіт, що у Вижницькій громаді. Про це регіональній представниці
Інституту масової інформації Альоні Чорній повідомила представниця
Національної ради в Чернівецькій області Любов Нечипорук. За її
словами, на конкурс виставлено радіочастоти 96.5 МГц у Чернівцях
та 100.3 МГц у Шепоті. "Умовами конкурсу передбачено цілодобове
мовлення на обох радіочастотах. Вимоги до програмної концепції
мовлення - забезпечувати частку пісень державною мовою обсягом
не менш ніж 45% загального обсягу пісень, поширених упродовж доби,
а також не менш ніж 45% загального обсягу пісень, поширених у
кожному проміжку часу між 7-ю та 14-ю годиною, між 15-ю і 22-ю
годиною", - повідомила Любов Нечипорук. Граничний термін
подання заяв на участь у конкурсі - 18:00 13 лютого 2025 року.
Представниця Нацради розповіла, що для Чернівецької області конкурси
на радіочастоти є важливими, адже в такий спосіб буде розширено
мережу регіонального радіомовлення. "На сьогодні в Чернівецькій
області працюють шість місцевих радіостанцій ("Сі чотири",
Радіо10, "Буковинська хвиля", ТВА ФМ, "На своїй
хвилі", СОК ФМ). Отже, збільшиться кількість радіомовників,
а також збільшиться територія покриття. Мешканцям області буде
доступна більша кількість радіостанцій, які забезпечуватимуть
мовлення 24 години на добу і, відповідно, якісний контент, що
відповідає вимогам законодавства", - додала Нечипорук. Як
повідомляв ІМІ, чернівецька телерадіокомпанія "ЧТ2"
виграла конкурс від Нацради та отримала ліцензію на постачання
послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра
ефірних багатоканальних електронних комунікаційних мереж у стандарті
DVB-T2. Конкурс був оголошений рішенням медіарегулятора на 25
телевізійний канал у Чернівцях із двома програмами ефірної багатоканальної
електронної комунікаційної мережі (Джерело: ).
19.01.2025 Вранці 19 січня у студії радіостанції
у руках ведучої вибухнув
боєприпас. За повідомленням NV, поліцейські з'ясували, що вибухнув
армійський підривач, який знаходився в приміщенні як експонат.
Постраждала ведуча ефіру Армія FM, яка взяла до рук донний підривач
ВП-9 та почала ним маніпулювати, внаслідок чого він вибухнув.
Ведуча отримала осколкові поранення руки та живота й була доставлена
до лікарні для надання медичної допомоги, її стан стабільний.
Як стало відомо редакції RealRadio, від вибуху частково зруйнована
ніша, де знаходився підривач. Жодних офіційних повідомлень станом
на 8 вечора неділі щодо інциденту радіостанція Армія FM досі не
оприлюднила (Джерело: ).
19.01.2025 У неділю, 19 січня, в студії радіостанції
стався вибух. Інцидент трапився під час прямого ефіру через необережне
поводження з боєприпасом. Про це : "Поліцейські
встановлюють обставини вибуху в студії одного з радіо. Інформація
про вибух надійшла сьогодні до Печерського управління поліції.
На місце події було негайно скеровано слідчо-оперативну групу
та вибухотехніків. Попередньо встановлення, що вибухнув армійський
підривач, який знаходився в приміщенні в якості експоната. Внаслідок
вибуху постраждала жінка, 1999 року народження, її госпіталізували.
За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження за статтею
263 Кримінального кодексу України - незаконне поводження зі зброєю,
бойовими припасами або вибуховими речовинами. Всі обставини події
з?ясовуються". Попередньо встановлення, що вибухнув армійський
підривач, який знаходився в приміщенні в якості експоната. Внаслідок
вибуху постраждала 26-річна жінка, її госпіталізували. За вказаним
фактом розпочато кримінальне провадження за статтею 263 Кримінального
кодексу України - незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами
або вибуховими речовинами. Всі обставини події з?ясовуються. За
даними джерел УП, вибух стався приблизно о 10:50 в студії радіостанції
, розташованій у Центральному
Будинку офіцерів ЗСУ на вулиці Грушевського в Києві. За інформацією
джерела у правоохоронних органах УП, постраждала ведуча радіостанції,
яка взяла до рук підривач "ВП-9". Його до студії приніс
один із запрошених гостей - військовослужбовець. Він заявив, що
підривач є використаним макетом боєприпасу. Під час маніпуляцій
з пристроєм стався вибух. Унаслідок цього ведуча отримала осколкові
поранення руки та живота. Її негайно госпіталізували, наразі стан
жінки стабільний (Джерело: ).
19.01.2025 У Києві в неділю зранку в студії радіостанції
стався вибух через використання
ведучою боєприпасу. Джерело: співрозмовник УП в правоохоронних
органах, . Деталі: За даними джерела, близько 10:50
у неділю 19 січня в Центральному Будинку офіцерів ЗСУ на вулиці
Грушевського радіоведуча каналу "Армія FM" під час ефіру
взяла до рук донний підривач "ВП-9" та почала ним маніпулювати
в руках, внаслідок чого відбувся вибух. Джерело зазначило, що
цей підривач раніше до студії приніс один із запрошених гостей
військовослужбовців, як використаний макет боєприпасу. Внаслідок
вибуху жінка отримала осколкові поранення руки та живота й була
доставлена до лікарні для надання медичної допомоги, її стан стабільний.
За даним фактом вирішується питання про внесення відомостей до
ЄРДР з попередньою правовою кваліфікації діяння, передбаченого
ч.1 ст.263 КК України (Незаконне поводження зі зброєю, бойовими
припасами або вибуховими речовинами). Оновлено: Згодом у поліції
Києва повідомили, що встановлюють обставини вибуху в студії одного
з радіо. Дослівно поліція: "Попередньо встановлено, що вибухнув
армійський підривач, який знаходився у приміщенні в якості експоната.
Внаслідок вибуху постраждала жінка 1999 року народження, її госпіталізували.
За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження за статтею
263 КК України - незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами
або вибуховими речовинами. Всі обставини події з?ясовуються"
(Джерело: ).
19.01.2025 У Києві в неділю, 19 січня, в студії
радіостанції вибухнув боєприпас. Радіоведучу
госпіталізували. Про це Суспільному повідомили в радіостанції.
Цей боєприпас знаходився в студії ще з 2019 року. Життю ведучої
нічого не загрожує, вона в лікарні, зазначили представники радіостанції.
Правоохоронці встановлюють обставини вибуху в студії,
пресслужба поліції Києва. Вони зазначили, що інформація про вибух
надійшла сьогодні, 19 січня, до Печерського управління поліції.
На місце події скерували слідчо-оперативну групу та вибухотехніків.
"Попередньо встановлено, що вибухнув армійський підривач,
який знаходився в приміщенні в якості експоната. Внаслідок вибуху
постраждала жінка, 1999 року народження, її госпіталізували",
- йдеться у повідомленні. За цим фактом правоохоронці розпочали
кримінальне провадження за статтею 263 Кримінального кодексу України
- незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими
речовинами (Джерело: ).
19.01.2025 Столична онлайн-радіостанція ()
запрошує вас до свого нового проєкту "Dance Radio Show -
Guest Mix"! Щоп'ятниці з 23:00 до опівночі ефір X-Radio належить
вам! Година, щоб показати, на що ви здатні! Надсилайте свої годинні
танцювальні мікси на електронну пошту радіостанції -
. І станьте
новою зіркою танцювального ефіру! Танцюйте, творіть, дивуйте!
X-Radio - Your #1 Music Station (Джерело: ).
18.01.2025 Насичені вихідні разом з Dj StasON
на хвилі радіо рідного міста - новояворівської радіостанції (97.6 МГц, а також )! Слухайте щосуботи та щонеділі! 20:00 - УКРАЇНСЬКИЙ
MIX: найкращі треки від наших українських зірок в сучасному танцювальному
форматі! 21:00 - DANCE MIX: популярні драйвові закордонні ритми,
що запалюють світ! Вмикайтеся! (Джерело: ).
18.01.2025 Луцька радіостанція "Аверс FM"
нещодавно розпочала мовлення у селищі Любешів Камінь-Каширського
району Волинської області. Трансляції здійснюються на частоті
98.7 МГц. Нагадуємо: дане частотне присвоєння ДП "ТРК "АВЕРС"
ВАТ "Корпорація "АВЕРС" отримало на конкурсі 18-го
листопада 2021-го року. Ліцензійна потужність передавача - 0.5
кВт, територія розповсюдження програм згідно умов ліцензії - с-ще
Любешів та Камінь-Каширський район Волинської області, території
Зарічненської селищної, Локницької сільської територіальних громад
Вараського району Рівненської області (Джерело: ).
18.01.2025 Розпочинайте свої вихідні правильно
- разом із новояворівським радіо (97.6 МГц, а також )! Щосуботи з 10:00 до 14:00 вмикайте радіо
рідного міста Yantarne.FM і налаштовуйтеся на хвилю гарного настрою,
свіжої музики та крутого вайбу! Це - Суботнє шоу! Діма Батяр перед
мікрофоном! Буде Круто! (Джерело: ).
17.01.2025 Підбиття підсумків роботи регіональних
медіа у минулому році та обговорення планів на поточний. Завдання
для представників медійної галузі прикордоння. Пошуки рішень для
швидкої доставки преси у громади. Набуття навичок медіаграмотності
і протидії інформаційній агресії. Події такої тематики відбулися
цього тижня в регіонах за участі представників .
А ще у Черкасах відкрилася виставка, присвячена 100-річчю від
дня виходу в ефір першої передачі "Українського радіо".
На ній можна побачити найрізноманітніші радіопередавачі - від
лампових до батарейкових, які упродовж століття давали змогу приймати
радіосигнал. Там була і представниця Нацради з ТРМ. І. Вінницька
область. На запрошення Вінницького регіонального центру підвищення
кваліфікації представник Національної ради у Вінницькій області
Вадим Мазурик провів онлайн-лекцію для понад 400 державних службовців
категорії "Б". Під час лекції "Як вижити в інформаційному
урагані" представник розглянув: різноманітні аспекти функціонування
сучасного інформаційного простору; необхідність набуття компетенцій,
завдяки яким можна протидіяти пропаганді, дезінформації, маніпуляціям
та фейкам; роль медіарегулятора у цих процесах. Заняття відбувалося
таким чином, що слухачі змогли отримати не лише теоретичні знання,
а й практичні навички з протидії інформаційній агресії. ІІ. Волинська
область. Представниця Національної ради у Волинській області Лілія
Бойко взяла участь в ефірі регіональної філії "Українського
радіо". Увагу приділили обговоренню таких питань: стан медіапростору
регіону минулого року і перспектива його розвитку у 2025-му; мовлення
на прикордонних територіях; використання штучного інтелекту. У
полі зору було й таке важливе для суспільства питання, як медіаграмотність.
Сьогодні надзвичайно важливо володіти навичками критичного мислення,
уміти розрізняти фейкову інформацію та споживати правильний контент.
Також зупинилися на проблемах, з якими стикаються місцеві медійники
в умовах воєнного стану та складної економічної ситуації. Лілія
Бойко провела нараду з редакторами друкованих медіа Волині, до
якої долучився також керівник із взаємодії з органами влади АТ
"Укрпошта" в регіоні Віталій Ковпан. Учасники події
закцентувалися на обговоренні ключових викликів, з якими стикаються
регіональні друковані видання, а також пошуку шляхів їх подолання.
Редактори, зокрема, говорили про проблеми з доставлянням друкованих
видань. Така ситуація пов'язана насамперед із браком листонош
у багатьох відділеннях, що значно вплинуло на зменшення кількості
передплатників. Адже нерегулярність доставляння преси негативно
позначається на довірі читачів та актуальності інформації. Наголошувалося,
що багато місцевих редакцій зараз переживають складні часи, усіляко
намагаючись зберегти свою аудиторію в умовах конкуренції з онлайн-медіа.
Особливу увагу приділили пошуку рішень стосовно доставляння періодичних
видань. Віталій Ковпан поділився планами щодо залучення нових
працівників для забезпечення стабільності в роботі поштових відділень.
Зустріч стала лише першим кроком на шляху до реалізації низки
запланованих заходів. За попередньою домовленістю, такі наради
проводитимуться періодично протягом року, щоб підтримувати постійний
діалог між друкованими медіа та "Укрпоштою". ІІІ. Дніпропетровська
область. Підсумкам роботи в минулому році та планам на майбутній
була присвячена нарада представниці Національної ради у Дніпропетровській
області Олени Демченко з медіа регіону, яка пройшла у центрі солідарності
журналістів Дніпропетровської обласної організації НСЖУ. У змішаному
форматі участь у заході взяли представники усіх видів медіа області.
Говорили про складні й проблемні питання економічної та кадрової
стійкості медіа, розібрали типові порушення, які фіксувалися впродовж
року представництвом, а також зосередилися на протидії ворожій
пропаганді, мета якої - розхитати ситуацію. У цих умовах роль
локальних медіа у протидії ворожому впливу є надзвичайно актуальною
та важливою. IV. Івано-Франківська область. Нараду на тему "Закон
України "Про медіа": особливості роботи локальних медіа
після ліцензації та реєстрації" провів із медійниками Прикарпаття
представник медіарегулятора на Івано-Франківщині Ігор Маслов.
Подія відбулася у Центрі журналістської солідарності. Говорили
про: роботу мовників у дні пам'яті (у 2025 році їх налічується
12); виконання аудіовізуальними, друкованими та онлайн-медіа вимог
Закону України "Про рекламу"; надсилання друкованими
медіа області контрольних примірників до Національної ради; вимоги
статті 37 Закону України "Про медіа" для друкованих
та онлайн-медіа (публікація вихідних даних); порядок подання медіа
документів для внесення змін до Реєстру суб'єктів у сфері медіа
відповідно до статті 60 профільного Закону; подання аудіовізуальними
медіа щорічної фінансової звітності; порядок отримання медіа витягів
із Реєстру; вимоги до програмної концепції для медіа, що провадять
ефірне мовлення. Ігор Маслов відповів на численні запитання медійників.
V. Черкаська область. На запрошення Черкаського обласного краєзнавчого
музею представниця Національної ради на Черкащині Надія Горбаченко
взяла участь у відкритті виставки, присвяченої 100-річчю від дня
виходу в ефір першої передачі "Українського радіо".
На виставці експонуються радіоприймачі з музейної колекції: від
мережевих лампових 1930 -1960-х рр., до портативних транзисторних
на батарейках "Spidola" і "Selga" 1970-х.
Найдавнішим серед експонатів є ламповий радіоприймач 1938 року
6-Н-1. Із початком німецької окупації України 1941 року радіоприймачі
вилучались у місцевого населення. Такий апарат довоєнного випуску
є раритетом. Надія Горбаченко розповіла, що епоха радіомовлення
на Черкащині розпочалася 31 січня 1954 року, через кілька тижнів
після утворення Черкаської області. Тоді радіо було інформаційним
відділом обласного управління культури. За 70 років обласному
радіомовленню довелося пройти різні етапи реформування. Після
утворення суспільного мовника у 2018 році обласне радіо "Рось"
стало частиною Суспільного, зокрема "Українського радіо.
Воно почало називатися "UA:Українське Радіо "Рось",
а на початку 2023 року змінило назву на "Українське радіо.
Черкаси". VI. Чернівецька область. Представниця регулятора
у Чернівецькій області Любов Нечипорук на нараді з начальником
Чернівецької ОВА Русланом Запаранюком обговорили актуальні тенденції
медіапростору Буковини. Знаковими для Чернівецької області, за
підсумками проведеної у 2024 році роботи, є: розбудова мережі
ефірного телебачення і радіомовлення; введення в експлуатацію
ще двох передавачів у рамках створення і впровадження загальнонаціональної
цифрової багатоканальної телемережі МХ-7. Водночас надскрутною
залишається ситуація у суб'єктів друкованих медіа: газети "Рідне
слово" та "Хотинські вісті" оголосили про припинення
виходу. Про взаємодію і співпрацю представництва Національної
ради у Чернівецькій області та регіонального відділення АТ "Укрпошта"
у сфері друкованих медіа йшлося під час робочої зустрічі з директором
з розвитку мережі Чернівецького регіону Чернівецької дирекції
Укрпошти Олександром Мачуліним. Станом на зараз на Буковині зареєстровано
57 друкованих видань, кожне з яких має свого читача. Це і суспільно-політичні
часописи, і наукові альманахи, і журнали для дітей. Моніторинги
представництва медіарегулятора у Чернівецькій області засвідчили,
що друковані медіа краю загалом дотримуються медійного законодавства
і фахово інформують населення про події в Україні та регіоні.
На жаль, останнім часом зменшилася передплата на газети і журнали.
Також Олександр Мачулін вказав на брак кадрів (листонош) у регіональній
філії Укрпошти. Любов Нечипорук разом зі спеціалісткою секретаріату
представника Наталею Стаєцькою провели нараду з керівниками компаній
- провайдерів аудіовізуальних сервісів, які надають буковинцям
послуги доступу до теле- і радіоканалів, на тему "Забезпечення
виконання норм Закону України "Про медіа" щодо розповсюдження
телеканалів та радіоканалів ПАС Чернівецької області". Її
учасниками стали керівники та фахівці ТОВ "ТРК "Планета",
ТОВ "Лайнгейт", ТОВ "ТРК "Реал ТБ", ПП
"Комп'ютерний Всесвіт плюс" і ФОП Пиріжок О. А. Представниця
регулятора проаналізувала результати 12 моніторингів мереж провайдерів
у 2024 році, які було проведено у три хвилі. За їх результатами
ознак порушень не зафіксовано. За підсумками наради усім провайдерам
регіону для використання в роботі Любов Нечипорук надіслала підготовлену
представництвом медіарегулятора на Буковині інфографіку з основними
акцентами, що стосуються формування пакетів теле-і радіоканалів,
правил ретрансляції іноземних лінійних медіа, складу універсального
медіасервісу, надання інформації про облік користувачів медіасервісів.
Розширення мовлення телеканалів і радіостанцій, оголошення медіарегулятором
конкурсу на ще дві радіочастоти, збільшення кількості компаній
- провайдерів аудіовізуальних сервісів - такими досягненнями та
викликами медіапростору Чернівецької області поділилася Любов
Нечипорук із глядачами телеканалу "С4" (Джерело:
).
17.01.2025 Медіарегулятор повідомляє фізичних
і юридичних осіб про розгляд їхніх заяв на засіданні 23 січня.
Засідання
відбудеться об 11:00 у режимі реального часу (онлайн). Розглядатимуться
заяви таких осіб: ТОВ "Телерадіокомпанія "Галактика-плюс",
м. Київ; "Тайм медіа солюшин", м. Дніпро; ТОВ ТРК "Мега-радіо",
м. Київ; ТОВ "Реал-медіа", м. Херсон; ПП "Телерадіокомпанія
"Смайл", м. Тернопіль; ТОВ "Телекомпанія "Проскурів",
м. Хмельницький; ТОВ "Дідживан", м. Київ; ТОВ "Телерадіокомпанія
"Відікон", м. Суми; ТОВ "Рубікон телебачення",
с. Музичі Київської області; ПП "Телерадіокомпанія "Нік
ТВ", м. Броди Львівської області; ТОВ "Віка-ТВ",
м. Київ; ПП "Телекомпанія "Бровари", м. Бровари
Київської області; ТОВ "Телерадіокомпанія "Лен-плюс",
м. Нікополь Дніпропетровської області; ТОВ "Солар медіа",
с. Софіївська Борщагівка Київської області; ТОВ "Медіамережі",
м. Київ; ПП "Медіа-центр "Хотинські вісті", м.
Хотин Чернівецької області; ДУ "Національний науковий центр
хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова Національної
академії медичних наук України", м. Київ; ТОВ "Львів
таймс", м. Львів; ЗВО "Міжнародний науково-технічний
університет імені академіка Юрія Бугая", м. Київ; ПП "Арт-комплекс",
м. Львів; ПП "Редакція газети "Зоря Придніпров'я",
м. Глобине Полтавської області; Івано-Франківського національного
технічного університету нафти і газу, м. Івано-Франківськ; Української
державної льотної академії, м. Кропивницький; Бондаренка О. О.,
м. Одеса; Осипенко О. Д., м. Ірпінь Київської області; Інституту
держави і права імені В. М. Корецького НАН України, м. Київ; ТОВ
"Інститут законодавчих передбачень і правової експертизи",
м. Київ; Пітера Джеймса Ентоні Дікінсона, м. Київ; Бігуса Д. С.,
м. Київ; Громадської організації "Експерт-КР", м. Кривий
Ріг Дніпропетровської області; Іващенка В. М., м. Вінниця; ГО
"Ам.Юа", м. Київ; ЗОВГО "Українська спілка інвалідів
- усі", м. Запоріжжя; Коваля В. В., м. Одеса; ГО "Східно-європейська
спілка науковців", м. Львів; ГО Троїцької районної молодіжної
ГО "Соціальний центр розвитку молоді "Нове покоління",
м. Обухів Київської області; ТОВ "1+1 Інтернет", м.
Київ; Густіліна Д. І., с-ще Чутове Полтавської області; Маріупольського
державного університету, м. Київ; ФОП Кондратенко Т. Г., м. Київ;
БО "Міжнародний благодійний фонд "Україна кличе",
м. Київ; Панченко О. В., м. Дніпро; ТОВ "Редакція газети
"Приміське життя", м. Житомир; Керімова О. С., с. Минай
Закарпатської області; Альтмана Алена Моріса, м. Миколаїв. Розглядатимуться
заяви цих фізичних і юридичних осіб щодо: продовження строку дії
ліцензії на мовлення, анулювання ліцензії на мовлення, внесення
змін до Реєстру суб'єктів у сфері медіа стосовно ліцензіата та
умов ліцензії на мовлення, реєстрації провайдера аудіовізуальних
сервісів, скасування реєстрації суб'єкта у сфері медіа, внесення
змін до Реєстру суб'єктів у сфері медіа стосовно реєстранта у
сфері медіа (мовлення без використання радіочастотного спектра),
реєстрації суб'єкта у сфері медіа, що здійснює мовлення без використання
радіочастотного спектра (лінійне медіа), скасування реєстрації
суб'єкта у сфері медіа, що здійснює мовлення без використання
радіочастотного спектра (лінійне медіа), внесення змін до Реєстру
суб'єктів у сфері медіа стосовно реєстранта у сфері медіа, реєстрації
суб'єкта у сфері друкованих медіа, реєстрації суб'єкта у сфері
онлайн-медіа. Засідання Національної ради відбудеться 23 січня
2025 року об 11:00 у режимі реального часу (онлайн). Взяти участь
у засіданні Національної ради можна у приміщенні Національної
ради за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 2 або в приміщенні представника
Національної ради у вашій області, контакти якого ви можете отримати
у відділі регіональної політики у сфері медіа та організації роботи
представників Національної ради за телефонами: (044) 279-99-33,
(044) 278-74-11. Участь у засіданні відбувається у такий спосіб:
Клопотання про участь у засіданні Національної ради в режимі реального
часу (онлайн) необхідно надсилати не пізніше ніж за день до початку
засідання на офіційну адресу Національної ради
. Воно
повинно містити: Клопотання повинно бути у форматі PDF і підписане
за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Під час реєстрації
учасники засідання Національної ради у режимі реального часу (онлайн)
підтверджують свою особу на підставі паспорта або іншого документа,
що посвідчує особу, і підтверджують свої повноваження щодо участі
у засіданні. Реєстрація учасників на засідання Національної ради
розпочинається за годину і завершується за 15 хвилин до початку
засідання. Представляти суб'єктів у сфері медіа на засіданні Національної
ради має керівник суб'єкта медіа або особа, уповноважена представляти
інтереси реєстрантів. Ризики технічної неможливості участі (переривання
зв'язку тощо) у засіданні з використанням власних технічних засобів
у режимі реального часу (онлайн) несе учасник засідання, який
подав клопотання про участь у засіданні Національної ради у зазначений
спосіб. Вказані обставини не є підставою для перенесення розгляду
питання, крім випадку, коли технічні проблеми призвели до неможливості
подальшого проведення засідання Національної ради, яке відбулось
онлайн. У разі наявності поважних причин для перенесення розгляду
питання просимо не пізніше ніж за один день до дати проведення
відповідного засідання поінформувати про це Національну раду офіційним
листом у паперовому або електронному вигляді. Якщо уповноважена
особа суб'єкта у сфері медіа не має можливості прибути до Національної
ради або до представництва Національної ради у своїй області,
просимо письмово повідомити регулятора щодо розгляду питання без
участі уповноваженої особи суб'єкта у сфері медіа. Для цього необхідно
на адресу електронної пошти
надіслати
листа, оформленого з урахуванням вимог Законів України "Про
електронні документи та електронний документообіг" і "Про
електронні довірчі послуги" (Джерело: ).
17.01.2025 19 січня Суспільному Мовленню виповниться
вісім років. Як його команда розвивалася, попри випробування війною
та кризами? Як десятки державних медіа по всій країні реформувалися
у єдиний незалежний український суспільний мовник? Як змінювалися
люди, що творять Суспільне від часу його створення? Читайте історії
тих членів команди, які присвятили себе розбудові Суспільного,
залишалися з компанією увесь цей час і продовжують свою роботу.
Юлія Спасокукоцька, випускова редакторка "Суспільне. Студія":
"Я прийшла працювати у компанію влітку 2014 року, коли ми
ще не встигли оговтатися після революції і вже проводжали добровольців
на війну з Європейської площі. Дуже хотілося допомогти країні,
зробити свій внесок, стати частиною змін. І тепер я точно знаю,
що частиною однієї великої й успішної реформи я таки стала. Давнє
китайське прислів'я вчить, що жити в часи змін - це прокляття,
але не у випадку із Суспільним. Іноді було страшно, важко, але
завжди цікаво і захопливо. Бо, попри всі труднощі із браком фінансування,
бюрократичними перепонами, спротив недоброзичливців, на каналі
з'являлися нові люди, ідеї, проєкти, нові виклики, долаючи які
всі ми ставали трохи сильнішими і професійнішими. Радію, що за
ці вісім років ми так виросли і зміцніли, нас дивляться, слухають
і читають, а головне - нам довіряють". Юлія Ісакова, виконавча
продюсерка телеканалу Суспільне Культура: "Мені пощастило
стати частиною Суспільного Мовлення з перших днів його створення.
Протягом усього часу я працювала саме з культурним напрямом. За
вісім років разом з амбітними командами, які щодня вболівали за
просування культури в маси, було створено десятки різножанрових
програм. За цей час Суспільне Культура стало тим майданчиком,
який транслював міжнародні культурні події світової величини,
коли увага світу була прикута до екранів: похорон Єлизавети II
та коронація Чарльза III, церемонії нагородження премії "Оскар",
і саме глядачі телеканалу Суспільне Культура минулоріч першими
почули про перший "Оскар" для України, який здобув фільм
Мстислава Чернова "20 днів у Маріуполі". Під час тієї
нічної трансляції у маленькій студії бункера ми плакали всією
командою і навіть наш перекладач під час ефіру не зміг стримати
емоцій. Від проєкту до проєкту ми росли разом із суспільним мовником,
намагаючись щоразу вдосконалювати якість програм, просуваючи бренд
Суспільне Культура, та показуючи вагомість і різноманітність української
культури, яка завжди на часі!". Роман Коляда, ведучий Українського
Радіо і "Суспільне. Студія": "Реформування Суспільного
і переформатування Українського Радіо в громадсько-політичний
канал потребувало від мене великої професійної трансформації -
із журналіста, який тяжів до тем культурологічних, гуманітарних,
я значно розширив свій горизонт тем і глибину бачення. Спочатку
це здавалося для мене складним, а потім відкрило додатковий внутрішній
резерв і велику зону росту, тож я продовжую розвиватися разом
із Суспільним". Вікторія Сидоренко, директорка з управління
персоналом Суспільного Мовлення: "На Суспільному я працюю
від початку становлення мовника. Перші роки реформування державного
в суспільне були неймовірно виснажливими і складними, однак не
менш цікавими та захопливими. Найбільшим натхненням завжди були
люди, команда Суспільного, об?єднана спільною метою і цінностями.
Це просто колосальне задоволення - працювати у такій команді,
а також шалений драйв - долаючи все нові й нові виклики, бачити
результати, пишатись компанією, яку ми розбудовуємо разом".
Владислав Васильченко, режисер документальних фільмів і проєктів
Суспільного: "Прийшов у компанію за рік до реформ, і з упевненістю
скажу: все, про що ми напочатку мріяли, як про неймовірне чи маломожливе
- збулося. Сталося! Колись ми лише уявляли рівень якості контенту
й умови виробництва, які сьогодні вже стали буденністю. Шлях від
об'єднання документальних фільмів, через освітнє мовлення й канал
Суспільне Культура, з яким пробув найдовше, сьогодні привів мене
аж до департаменту новин і редакції розслідувань Суспільного,
де я маю честь працювати з початку повномасштабного вторгнення.
І я не розстаюся з оптимізмом і не припиняю мріяти, знаючи що
тут - можливо все!". Катерина Жуліна, виконавча продюсерка
департаменту новин дирекції інформаційного мовлення Суспільного:
"Мій шлях на Суспільному починався з регіональної філії в
Миколаєві, а далі був центральний офіс і робота з усіма філіями,
а після 2022-го ще й з основним резервним центром мовлення. Одна
з найбільших цінностей нашої команди - це люди, особливо люди,
які працюють в регіонах. Усі ці роки реформи не далися нам легко,
але ми точно зуміли створити принципово нове для України та якісне
Суспільне Мовлення. Ми з командами запускали міжрегіональні і
національні проєкти, побудували студію, розвиваємо виробництво
в регіонах, робимо тисячі включень і виїзних студій. А головне
- філії Суспільного роблять якісні новини". Тетяна Сірук,
заступниця директора департаменту закордонного співробітництва
Суспільного: "Ці вісім років для мене пройшли як єдина захоплива,
наповнена викликами, мить - на фоні активної трансформації розрізнених
центральних та регіональних державних радіо й телекомпаній в єдину
міцну структуру абсолютно нової якості - Суспільне Мовлення. Стати
рівним серед рівних суспільних мовників Європи - моя мрія, яка
втілюється щодня крок за кроком. Мене дуже мотивує те, що Суспільне
заряджає людей на постійний саморозвиток, отримання нових професійних
знань, що, своєю чергою, сприяють ефективному реагуванню на необхідні
зміни. Розбудова міжнародних партнерств набуває все більшої ваги,
і про що навіть не мріялося, здійснюється: Суспільне набуло членства
в нових професійних міжнародних медіаорганізаціях - IPI, egta,
IMZ, CIRCOM Regional, а це означає, що перед компанією відкриваються
нові горизонти". Юрій Бойчук, технічний директор Суспільного
Мовлення: "Ці вісім років стали часом великих змін і викликів
і для мене, і для Суспільного, але також і часом зростання і розвитку.
Ми модернізували наші технології, залишивши в минулому аналогову
техніку й перейшовши до сучасних цифрових стандартів, що дозволило
значно підвищити якість зображення та звуку. Перехід на формат
HD і 16:9 зробив наш контент не лише якіснішим, а й більш зручним
та захопливим для глядачів. Ми почали впроваджувати UHD (4K),
щоб наші програми були ще детальнішими й відповідали найкращим
світовим стандартам. Завдяки платформам VOD і OTT ми стали ближчими
до кожного українця - тепер нас можна дивитися тоді, коли це зручно,
і на будь-якому пристрої. Ми провели масштабну організаційну реформу,
об'єднавши понад 30 різних юридичних осіб в єдину команду, яка
працює злагоджено й ефективно, побудували інфраструктуру, яка
забезпечує гнучкість і надійність для зберігання та обробки даних.
Всі ці зміни зроблені заради нашої аудиторії, щоб кожен українець
мав доступ до якісного і незалежного контенту. Ми вдячні кожному
з наших глядачів, слухачів та читачів за довіру і підтримку, адже
саме ви надихаєте нас зростати". Сергій Жулін, головний режисер
спеціальних проєктів інформаційного мовлення Суспільного: "Країна
змінюється, компанія реформується, і ти перетворюєшся і зростаєш
в контексті подій, які розгортаються навколо. Географія моєї роботи
на Суспільному з 2017 року теж мінялася - це Миколаїв, Київ, Львів,
а відрядження і зйомки різних проєктів охоплюють практично всі
регіони України. На мою думку, від початку реформи мовлення і
до сьогодні компанія рухається в розвитку від кількісних до якісних
показників. І це те, що ми зараз почали запроваджувати в роботі
зі спецпроєктами. Якісний документальний контент і актуальні трансляції
- те, на чому ми почали робити акцент і розвивати в регіонах".
Олеся Вакуленко, ведуча всеукраїнського інформаційного проєкту
"Суспільне. Студія": "Я прийшла працювати в центральну
дирекцію з Луганської філії (нині Суспільне Донбас - об'єднані
луганська та донецька). Це був кінець 2017 року. У ті часи створення
повністю незалежного медіа здавалося дуже амбітною ціллю, але
я потрапила у колектив неймовірно вмотивованих людей, які горіли
і вірили в реформу. Своєю вірою вони зарядили й мене. Я пишаюся
роботою на Суспільному, і що тут ніхто не диктує що, як і про
кого говорити (крім журналістських стандартів). Ми не знаємо,
що таке "темники" та "улюбленці" ефіру. За
ці роки разом з компанією я вдосконалювала знання стандартів і
роботи в кадрі, вчилася нового, надихалася історіями українців
та своїх колег". Христина Купльовська, керівниця регіональних
комунікацій на Суспільному: "У нову для мене сферу комунікацій
у 2017 році я потрапила з теленовин на державному каналі. За ці
вісім років був шлях від піарниці львівської філії Суспільного
до керівниці регіональних комунікацій. Разом із командою у регіонах
ми запускали нові яскраві проєкти, пояснювали зміни в компанії,
шукали однодумців Суспільного у громадах, розповідали про наших
колег, зокрема воєнкорів і тих, хто працює під обстрілами. Ми
гуртом будували спільноту тих, хто цінує журналістику якості.
Географія моєї роботи сьогодні - вся Україна. Я часто жартую,
що мої "свої люди" є всюди. Бо як мінімум, у кожному
обласному центрі є по філії Суспільного, а там - ті, з ким у мене
спільні цінності: взаємоповага, відповідальність і вірність нашій
спільній справі". В'ячеслав Афутін, ведучий Суспільне Новини:
"Для мене Суспільне почалося якраз на етапі його трансформації.
Це був виклик і для компанії, і для мене особисто. Всі ці роки
я постійно відкриваю для себе щось нове. Але я й не міг собі уявити,
що буду так працювати, як після початку повномасштабної війни.
Евакуація перед наступом на Київ, ракетний удар по телевежі, прямі
ефіри з укриттів. Вперше працював у розмовних студіях, де гості
долучаються до ефіру, один за одним і навіть немає часу як слід
підготуватися. І у цей час розумієш, наскільки важливо, коли поруч
злагоджена і професійна команда. Наша керівниця новин до останнього
працювала, вже перебуваючи у декреті, а потім приїжджала вже з
дитиною. Редакторам доводилося також працювати в умовах, у яких,
мабуть, ніхто у світі досі не працював. Журналісти їздили й продовжують
їздити туди, де стріляють, атакують дронами. Уявіть, який це стрес
і яке навантаження вони відчувають! Ось ці люди мене і надихають.
Якщо вони можуть, то і я мушу. Працюємо далі". Тетяна Колісніченко,
менеджерка Суспільне Львів: "Я прийшла на державне телебачення
у 2015 році як учасниця Революції Гідності, щоб побудувати медіа,
справді не залежне від влади. Ці роки були дуже складними, кожен
із них приніс свої виклики для мене й для Суспільного. Але зараз
ми досягли головного - інституційної сталості. Це важливо і для
демократії, і для тих, хто захищав ці цінності на Майдані. Я працювала
в Хмельницькому, Києві, а тепер - у Львові. З першого дня роботи
моєю ціллю були не особисті досягнення, а реальні зміни. І це
вдалося. Попри повномасштабну війну, ми змогли вистояти, зберегли
мовлення Суспільного, створивши резервні центри, і продовжуємо
розвиватися". Ірина Даніш, директорка юридичного департаменту
Суспільного: "На старті створення Суспільного, у 2017 році,
найпершим великим викликом для всієї команди юристів стала реєстрація
випуску акцій, і вже 1 жовтня 2018 року Національною комісією
з цінних паперів та фондового ринку України було видано свідоцтва
про реєстрацію іменних акцій телерадіокомпанії. Для когось це
може звучати нудно, але для нас, юристів, це була перша помітна
перемога в роботі. Потім було ще чимало викликів, пов'язаних з
реформуванням структури, роботою з майном, старими мільйонними
боргами, що перейшли у спадок від державних компаній, поверненням
коштів фінгарантії. І з кожним роком я переконувалася в тому,
що всі наші перемоги завжди залежали від командної роботи. Тільки
коли вмієш створити команду - отримуєш результат. Тому в ці перші
роки роботи надзвичайно важливим було саме формування команди
юристів Суспільного, зі спільним баченням успіху та цінностями.
Отож, у цей день я хочу висловити вдячність своїм колегам, юридичному
департаменту та всім працівникам, разом з якими ці вісім років
ми будуємо Суспільне мовлення в Україні. Коли ми працюємо разом
- усі труднощі здоланні". Юлія Дичук, керівниця редакції
дитячого та підліткового мовлення Суспільного: "Я прийшла
працювати в державну компанію - на телеканал Культура з пектораллю.
Тоді була студенткою Інституту журналістики і прагнула здобувати
досвід. Реформа і створення Суспільного у 2017-му відкрили багато
можливостей, зокрема й для мого зростання. За вісім років були
різні проєкти і досвід: працювали на українських культурних подіях,
знімали репортажі з Каннського та Венеційського фестивалів, будували
нові студії в "Олівці" та на Хрещатику, видавали першу
дитячу книгу і створювали проєкти для дітей. Суспільне - дуже
цікава подорож, водночас складна і відповідальна. Пишаюсь тим,
що я є частиною команди". - незалежна медіакомпанія з потужним охопленням
на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне
Спорт та ; радіостанції Українське
Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені
новини читайте на сайті ,
на національних і місцевих .
Компанія мовить мовами нацспільнот, представляє Україну на Євробаченні,
розвиває дитячий ресурс "Бробакс", навчає медіаспільноту
в Академії Суспільного Мовлення. Має - платформу унікальних відео та аудіо
Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищає свободи в Україні
(Джерело: ).
17.01.2025 "Радіо Свобода" та проєкти
його української служби "Донбас.Реалії", "Крим.Реалії"
та "Новини Приазов'я" стали доступні на тимчасово окупованих
територіях України без VPN - через браузер Ceno. Про це
на сайті медіа. Ceno - це мобільний браузер на базі операційної
системи Android канадської компанії eQualitie. За допомогою технології
Р2Р дані сайтів кешуються, а користувачі можуть обмінюватися контентом.
Завдяки цьому на тимчасово окупованих територіях України можна
без VPN заходити на сайти, заблоковані Росією. Завантажити браузер
Ceno можна з або
(для користувачів пристроїв з операційною системою Android). Як
пише "РС", щоб знизити безпекові ризики на випадок,
якщо вас зупинять військові РФ чи представники окупаційних адміністрацій
та інших підконтрольних РФ органів, розробники Ceno радять: -
відвідувати сайти в приватному режимі Ceno (Персональний / Personal
Mode). Якщо заходити на ресурси в загальнодоступному режимі перегляду,
IP-адреса реєструється в мережі BitTorrent і може бути пов'язана
із сайтами, які відвідував користувач; - змінити піктограму браузера
Ceno: Меню браузера - Налаштування - Налаштування панелі інструментів
- Змінити іконку застосунку; - Ceno не зберігає жодних особистих
даних (логіни, файли cookie), однак на додачу до цього користувач
може миттєво очистити всі дані браузера на пристрої, натиснувши
на піктограму мітли в адресному рядку або через Меню - Налаштування
- Видалити дані перегляду. Нагадаємо, раніше вже видання "Українська
правда", "Громадське радіо" та Суспільне повідомили,
що стали доступними на тимчасово окупованих територіях України
через браузер Ceno. Ще у вересні співпрацю з браузером Сеno розпочала
"Мультимедійна платформа іномовлення" (Джерело: ).
17.01.2025 Столична мережева станція (Київ-99.4 МГц, Миколаїв-88.3 МГц, Суми-88.6
МГц, Хутір-Михайлівський-89.9 МГц, Краматорськ-90.9 МГц, Нікополь-91.5
МГц, Херсон-94.4 МГц, Покровськ-99.6 МГц, Чернігів-105.9 МГц,
а крім того - ) звернулася до своєї аудиторії із
закликом про фінансову підтримку. ""Громадське радіо"
потребує вашої допомоги! Саме вашої - наші дорогі слухачі, читачі,
всі ті, хто залишається з нами на цьому непростому шляху протягом
багатьох років. І тих, хто з нами нещодавно. Бо свобода слова
безцінна, проте дуже дорого коштує", -
на сайті медіа. Редакція нагадала, що протягом повномасштабної
війни частина її співробітників та їхніх рідних долучилися до
захисту країни, стали до лав ЗСУ. Співзасновник "Громадського
радіо" та правозахисник Максим Буткевич потрапив у російський
полон. Його звільнили в ході обміну 18 жовтня 2024 року. Також
у цей непростий час медіа організувало багато зборів на підтримку
військових та їхніх родин. За час повномасштабного вторгнення
російські окупанти захопили або знищили дев'ять передавачів "Громадського
радіо". Нині радіо заблоковане Росією на тимчасово окупованих
територіях України, але редакція створила інструкцію про те, як
читати сайт медіа на ТОТ. "Попри все ми продовжували робити
свою роботу. Оперативно, сумлінно, прозоро, висвітлювали усе,
що відбувається з нашою країною, з нами, і залишалися саме тим
"Громадським радіо", що перебуває в епіцентрі подій
невіддільно від суспільства", - підкреслюють у своєму зверненні
журналісти. У 2024 році "Громадське радіо": стало одним
із 205 медіа, які потрапили на інтерактивну Мапу рекомендованих
медіа; увійшло до Білого списку найякісніших українських онлайн-медіа;
отримало сертифікацію Ініціативи журналістської довіри (JTI),
що базується на стандарті, ініційованому "Репортерами без
кордонів" (RSF). "Зараз ми просимо вашої допомоги для
подальшого існування Громадського радіо. Підтримайте нас через
,
,
PayPal (
). Нам важливо
зберегти Громадське радіо для вас. Ваші донати - наш голос",
- закликає "Громадське радіо". Нагадаємо, 22 серпня
2013 року "Громадське радіо" випустило свій перший подкаст.
Саме цей день вважається днем народження медіа. Зараз "Громадське
радіо" веде 24-годинне мовлення на понад 10 частотах, розвиває
сайт із новинами та аналітикою, має київський та регіональний
репортерські відділи, присутнє на ключових подкаст-платформах
та в X, інстаграмі, фейсбуку, тіктоку, ютубі. Радіо запускає власні
проєкти та співпрацює з багатьма українськими медіа. Раніше повідомлялось
про те, що протягом 1000 днів з початку повномасштабного вторгнення
Росії 329 українських медіа були змушені були припинити свою роботу.
Про це
дані Інституту масової інформації. Тільки 16% з них (52 медіа)
вдалося відновити свою діяльність (Джерело: ).
16.01.2025 Миколаївська (Львівська область) радіостанція
(Новий Розділ-93.0 МГц, а також ) представляє новий спільний проєкт з PolskieRadio24.pl
- серію подкастів про дезінформацію "Фейколови. З Польським
радіо для України". Про те, як кремль веде інформаційну війну
та як це впливає на кожного з нас. Старт - вже наступного тижня
- у середу, 23-го січня, о 13:00 (Джерело: ).
16.01.2025 Суспільне проведе спецефір про інавгурацію
Дональда Трампа з увімкненнями команди журналістів компанії з
Вашингтона, гостями в студії та власне церемонією інавгурації
із українським перекладом. Вмикайте 20 січня о 18:15 ефір : на сайті: ,
у застосунку: ,
на FM та AM діапазонах у вашому регіоні. Також спецефір можна
буде дивитися в ефірі телеканалу Перший та на ютуб-каналі Суспільне
Новини (Джерело: ).
16.01.2025 19 січня Суспільному Мовленню виповнюється
вісім років. Суспільне - це насамперед люди. Команда талановитих
і відданих професіоналів, які щодня створюють унікальні проєкти,
розвивають суспільний мовник і своїми досягненнями надихають не
лише колег, а й мільйони глядачів, слухачів і читачів по всій
країні. Уже традиційно до річниці Суспільного відзначаємо найкращих
працівників і проєкти 2025 року, які обрали співробітники компанії
в межах щорічної відзнаки "Суспільний код". "Суспільне
Мовлення міцно вростає в мапу України, а останні три роки голос
наших мовників чути на європейських майданчиках. Це заслуга кожного
з вас: тих, хто веде репортажі з зони бойових дій, скрупульозно
дошукується правди, ночує в ефірках, зводить звук, монтує, редагує,
озвучує, знімає та записує, представляє Україну на найбільших
світових спортивних та музичних подіях, втілює стратегії, промотує
проєкти, дбає про безпеку та зберігає нашу історію, оберігає кожен
архівний кадр, перетворюючи його в наше спільне надбання, - зазначив
у зверненні до працівників Микола Чернотицький, голова правління
Суспільного Мовлення. "Нам є чим пишатися. Вперше фільми
Суспільного показали на фестивалях класу А, отримали хороші показники
по Олімпіаді. Радіодиктант національної єдності написала Оксана
Забужко, а прочитав Павло Вишебаба. Тіна Кароль продюсувала Нацвідбір
Євробачення, а симфонічний оркестр Українського Радіо гастролював
до 100-річчя Українського Радіо. Запустили Суспільне Медіатека,
проєкт з відцифрування нашої спадщини. З допомогою наших партнерів
збудували новий простір Академії Суспільного Мовлення у Львові,
який має стати центром співдії та співтворчості. Безумовно, цей
рік був важким. Ми знову зазнали багатьох втрат. Серед нас вже
немає Олексія Ольховика, Дмитра Сірика, а у травні 2024-го ми
втратили Іру Цибух, яка для багатьох була орієнтиром і втілювала
в собі всі ті цінності, які ми декларуємо як суспільний мовник.
Але попри все, ми маємо йти далі. Працювати з думкою про тих,
хто нас захищає, і пам'яттю про тих, хто загинув. Бути на крихту
сильнішими, продовжувати їхню справу, вірити в Суспільне",
- сказав Микола Чернотицький. Відзнака була започаткована до п'ятиріччя
компанії, 19 січня 2022 року, та покликана об'єднувати команду
єдиним суспільним кодом - спільними цінностями, прагненням та
місією Суспільного, усвідомлення яких особливо важливе в умовах
повномасштабної війни. Це можливість подякувати людям, які нас
підтримують, надихають, ведуть попереду чи стали надійним тилом,
а також відзначити проєкти, які нас вразили. Цьогорічний відбір
переможців тривав з 25 листопада до 30 грудня та проходив у два
етапи. На першому етапі працівники Суспільного пропонували кандидатури
найкращих людей 2024 року та проєкти, презентовані з початку грудня
2023-го до кінця листопада 2024-го. Відповідно до рейтингу був
сформований шортлист з трьох фіналістів у кожній категорії. На
другому етапі відбулося загальне голосування, результати якого
визначили переможців у номінаціях премії "Суспільний код
- 2025". Церемонія нагородження відзнаки "Суспільний
код - 2025" відбулася в онлайн-форматі. Її провели Тімур
Мірошниченко, незмінний коментатор та ведучий Нацвідборів на Євробачення,
та Анна Заклецька, ведуча Радіо Промінь. Отож, за результатами
голосування працівників визначено найкращих людей та проєкти Суспільного
минулого року. I. Номінація "НЕЗАЛЕЖНІСТЬ". У підномінації
"Stand with Suspilne Ukraine" (людина, яка змушує світ
звертати увагу на Суспільне Мовлення та просувати його за кордоном)
переміг Артем Шелковий, директор департаменту лінійного інформаційного
мовлення. Номінанти: Ангеліна Карякіна, радниця голови правління,
Алла Скорик, директорка департаменту регіонального контенту. У
підномінації "Голосно говоримо правду" (людина, яка
порушує найскладніші питання) переміг В?ячеслав Мавричев, шеф-редактор
Суспільне Харків. Номінанти: Марія Мороз, спеціальна кореспондентка
Суспільне Чернівці, Олена Ремовська, ведуча проєкту "Ремовська
Інтерв'ю". У підномінації "М'яка сила" (людина,
яка в культурній площині говорить про життя українців та його
переосмислення після від початку війни) перемогла Альона Наталуха,
головна редакторка Суспільне Запоріжжя. Номінанти: Олена Гусейнова,
головна редакторка редакції літературних програм і радіотеатру
Радіо Культура, Оксана Чміль, диджитал-фахівчиня на Суспільне
Чернівці. II. Номінація "КРЕАТИВНІСТЬ". У підномінації
"Генератор ідей" (людина, яка використовує неординарні
підходи в роботі) перемогла Анастасія Коріновська, редакторка,
продуктова менеджерка Суспільне Новини. Номінанти: Анна Заклецька,
ведуча ранкового шоу "РанокПро" на Радіо Промінь, кросплатформних
проєктів та офлайн-подій Суспільного, Олена Лисенко, кореспондентка
Суспільне Запоріжжя. У підномінації "Муза Суспільного"
(людина, яка надихає команду на цікаві, креативні речі) перемогла
Вікторія Мурована, головна продюсерка цифрових платформ Суспільного.
Номінанти: Олеся Жук, лінійна продюсерка Суспільне Чернівці, Анастасія
Потапенко, кореспондентка бюро інформаційного контенту. У підномінації
"Безстрашний втілювач" (людина, яка втілює шалені ідеї
команди) переміг Володимир Мороз, відеограф Суспільне Чернівці.
Номінанти: Софія Кучеренко, дизайнерка дирекції інформаційного
мовлення, Вікторія Пінчук, кореспондентка Суспільне Дніпро. III.
Номінація "ЯКІСТЬ". У підномінації "Нормально роби
- нормально буде" (людина, яка сама собі найсуворіший критик,
прискіпливо ставиться до кожного нюансу своєї роботи) перемогла
Юлія Шелудько, виконавча продюсерка Українського Радіо та членкиня
Редакційної ради Суспільного. Номінанти: Наталя Астратова, відеографка
Суспільне Дніпро, Алла Подлєсна, головна редакторка Суспільне
Чернівці. У підномінації "Рушій змін" (людина, яка в
курсі усіх цікавих новинок, упроваджує новітні підходи, чим покращує
роботу команди) перемогла Вікторія Польченко, креативна продюсерка
Радіо Промінь. Номінанти: Сергій Мороз, менеджер Суспільне Чернівці,
Поліна Паламарчук, кореспондентка Суспільне Дніпро. У підномінації
"Watch dog якості" (людина, яка перевірить все за тебе
і за себе) переміг Артем Цегельник, керівник диджиталу Суспільне
Дніпро. Номінанти: Юлія Загоруйко, продюсерка Радіо Культура,
Каріна Симонян, юристка Суспільне Чернівці. IV. Номінація "ВПЕВНЕНІСТЬ".
У підномінації "Зараз все буде" (людина, яка може все:
впорається з будь-яким завданням і знає відповіді на всі запитання)
перемогла Катерина Лисюк, менеджерка Суспільне Дніпро. Номінанти:
Олена Ліщенко, кореспондентка Суспільне Херсон, Оксана Маловічко,
виконавча продюсерка Українського Радіо. У підномінації "Надійний
тил" (людина, з якою ти зможеш зробити будь-яку справу) переміг
Михайло Сваричевський, менеджер Суспільне Херсон. Номінанти: Ольга
Андрєцова, менеджерка напряму з фінансових питань, Маргарита Олійник,
фахівчиня диджиталу Суспільне Чернівці. У підномінації "Моральний
орієнтир" (людина, яка має непохитні цінності та на яку тобі
хочеться рівнятися) перемогла Юлія Філімон, телеоператорка Суспільне
Миколаїв. Номінанти: Марія Антоняк, кореспондентка Суспільне Чернівці,
Михайло Шматов, директор департаменту координації філій. V. Номінація
"ПАРТНЕРСТВО". У підномінації "Міцна опора"
(людина, яка завжди тебе підтримає) перемогла Маріанна Гура, менеджерка
Суспільне Запоріжжя. Номінанти: Вікторія Дмитрієва, кореспондентка
Суспільне Чернівці, Андрій Ходос, директор департаменту радіовиробництва
Українського Радіо. У підномінації "Су-Спільник/-ця"
(людина, яка об'єднує ідеї та команди) перемогла переміг Сергій
Кисіль, директор департаменту з виробництва новин. Номінанти:
Оксана Латанська, заступниця директора департаменту координації
філій, Максим Яковенко, виконавчий продюсер Радіо Промінь. У підномінації
"Суспільний компас" (людина, яка веде команду до спільних
цілей) переміг Євгеній Чиж, головний продюсер дирекції радіо.
Номінанти: Назарій Максимчук, менеджер Суспільне Одеса, Євген
Педашенко, головний редактор Суспільне Дніпро. VI. У номінації
"Проєкт про війну" переміг проєкт . Команда: Вікторія Курчинська, Марія
Семенченко, Марія Педоренко, Інга Леві, Влад Азаров, Анастасія
Сафандула, Анжеліка Заріцька, Олена Харченко, Андрій Крутаков,
Вікторія Савченко, Оксана Фадєєва-Покрасьон. Номінанти: , . VII. У номінації "Репортаж" переміг
. Команда Суспільне Новини заїхала у Суджу
разом з військовослужбовцями 33 ОШБ. Суджа - повністю під контролем
української армії, втім місто продовжують зачищати. Російська
армія перекидає сюди малі диверсійні групи, які вдається знищити
або взяти у полон. У репортажі ми показуємо, як виглядає місто
після наступу Сил оборони. Команда: Тарас Ібрагімов, Олена Дуняк,
Анастасія Ісаєнкова. Номінанти: , . VIII. У номінації
"Репортаж з прифронтової зони" переміг . Номінанти: ,
.
IX. У номінації "Регіональний репортаж" переміг . Внаслідок ракетного
обстрілу російською армією у Львові загинуло четверо членів однієї
родини - дружина та троє доньок Ярослава Базилевича. Сам чоловік
у момент влучання повернувся зі сходової клітки до квартири по
воду. У цей момент стався обвал будинку, повідомив рятувальник
Микола Гуменюк. Чоловік вижив, зараз медики надають йому допомогу.
Команда: Ольга Іващук, Ольга Дейнека - журналісти; Володимир Стадник,
Анатолій Киричук - оператори; Нестор Калинюк - монтажист. Номінанти:
, Еколог Вадим Манюк
про флору на Каховському водосховищі. X. У номінації "Регіональний
проєкт" переміг. . 6 червня
2023 року близько 3-ї години російські військові підірвали греблю
Каховської гідроелектростанції на Херсонщині. Це була п'ята за
розміром ГЕС в Україні та найбільше за площею мілководдя. Підрив
спричинив затоплення. Під водою опинились будинки, поля та населені
пункти, особливо на лівому, низькому березі Дніпра, на Херсонщині.
Як підтоплення змінило життя тих, хто його пережив, як вода на
очах руйнувала їхні оселі та до яких екологічних наслідків призвів
терористичний акт, вчинений військовими рф. Команда: Поліна Паламарчук
- авторка; Вадим Манюк, Юрій Тинний, Олексій Коренєв, Олександр
Шалдибін, Наталя Астратова, Олександр Жиделев. Номінанти: , . XI. У номінації "Кросплатформовий
проєкт" переміг проєкт "100 років Українському радіо".
Документальний проєкт ; розповідає, якими
словами починався перший ефір радіо, коли вперше прозвучали радіоконцерт
і радіовистава, чиї голоси вдалося знайти й відтворити авторам
стрічки. А ще у фільмі використані справжні архівні знахідки й
розказані особисті історії людей, які працювали й продовжують
працювати на Українському Радіо. Стрічка розповідає про найважливіші
віхи історії першої української радіостанції. Нараторка стрічки,
ведуча Радіо Промінь Анна Заклецька проводить глядача через розповіді
та інтерв'ю всією історією радіо. Історію Українського Радіо у
фільмі розказують працівники радіостанції різних поколінь та відомі
українці, у житті яких радіо відіграло значну роль. Команда: продюсери:
Володимир Ладижець, виконавчий продюсер Олександр Опанасюк. Автор
ідеї: Дмитро Хоркін. Ведуча: Анна Заклецька. Режисерка: Марина
Нікітіна. Консультант: Анатолій Табаченко. Редакторки: Олександра
Талабіра, Аліна Панченко, Тетяна Шімон. Гостьова редакторка: Світлана
Дубик. Оператор-постановник: Юнус Сеїтаблаєв. Оператори: Микола
Зоценко, Євген Шевченко, Олег Авілов, Дмитро Глухенький, Павло
Семенов, Бейла Балла. Звукорежисери: Дарина Петренко, Євген Муравйов,
Борис Якименко, Роман Києвицький. Консультант по роботі з фондами:
Олена Григоренко. Режисер монтажу: Віктор Жук. Графічний дизайнер:
Святослав Пушик. Колористка: Олександра Дилькова. Номінанти: , . XII. У номінації "Подкаст"
переміг проєкт . Подкаст Суспільного з аудіоказками українською
мовою для дітей і батьків. Казки сучасних письменників, українські
народні казки та казки народів світу - слухайте на подкаст-платформах
подкасти голосами співаків, музикантів, волонтерів, ведучих та
громадських діячів. Команда: Юлія Дичук - продюсерка; Дмитро Афанасьєв
- менеджер подкастів. Номінанти: ,
. XIII. У номінації "Диджитал-проєкт"
переміг проєкт . Суспільне Медіатека - це унікальна платформа
архівних відео та аудіоматеріалів від 50-х років минулого століття
і до сьогодення. Завдяки цьому проєкту неосяжні архіви Суспільного
стають доступними для громадськості. Зустріч з Іваном Миколайчуком
у кінотеатрі "Жовтень" (1965 рік), ексклюзивні зйомки
ЧАЕС після аварії, перший телевізійний концерт "Океану Ельзи"
(1995 рік), інтерв'ю Назарія Яремчука на фестивалі "Київська
весна" (1975 рік), кадри з фабрики "Світоч" у 1965
році чи з "Азовсталі" у 2003-му - ці записи уже доступні
для перегляду на сайті Суспільне Медіатека", і команда проєкту
продовжує наповнювати її оцифрованими архівами. Команда: продюсерка
сайту Ірина Гоць, редакторки сайту: Вікторія Лабинська, Дар'я
Осипова, Вікторія Парфьонова; дизайнери сайту: Олександра Оснач,
Володимир Борецький, Олег Якимишин; архівістка Марія Мицан. Директорка
департаменту "Медіатека" Таїсія Турчин. Номінанти: , . XIV. У номінації "Радіопроєкт"
переміг проєкт . Це радіопрограма про життя в окупації,
терор місцевого населення, перші бої та втрати. Про паралелі "до"
та "після" 24 лютого 2022 року. Що нині відбувається
в тимчасово окупованих населених пунктах Запорізької області та
як релоковані громади працюють і допомагають внутрішньо переміщеним
особам. Команда: автори й ведучі: Олександр Пашненко Анастасія
Безземельна. Номінанти: , . XV. У номінації "Проєкт телебачення"
переміг фільм . Документальний фільм
"Будапешт. Бомба під Незалежність" розповідає докладну
історію підписання Будапештського меморандуму 1994 року. Стрічка,
присвячена 30-й річниці підписання меморандуму, допоможе глядачам
переосмислити цю подію, її вплив на сьогодення та історію України.
Команда: продюсери: Володимир Ладижець, креативний продюсер Олеся
Моргунець-Ісаєнко. Автор, сценарій, наратор: Юрій Макаров. Звук:
Віктор Білобовський. Оператор: Олег Авілов. Режисерка анімації:
Ольга Гаврилова. Режисер постановник: Роман Синчук. Номінанти:
, . - незалежна медіакомпанія з потужним охопленням
на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне
Спорт та ; радіостанції Українське
Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені
новини читайте на сайті ,
на національних і місцевих .
Компанія мовить мовами нацспільнот, представляє Україну на Євробаченні,
розвиває дитячий ресурс "Бробакс", навчає медіаспільноту
в Академії Суспільного Мовлення. Має - платформу унікальних відео та аудіо
Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищає свободи в Україні
(Джерело: ).
16.01.2025 У Києві відбувся круглий стіл на тему
"Порушення права на освіту державною мовою в контексті окупованого
Криму". Учасники - представники державних органів, громадських
організацій та журналісти - обговорювали злочинні дії росії проти
української мови та освіти на тимчасово окупованому півострові.
Участь у дискусії взяв представник
в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко.
Під час заходу говорили про обмеження права на навчання українською
та про труднощі, з якими зіштовхуються кримські діти й батьки,
що хочуть зберегти свою національну ідентичність. Спікери наголошували,
що росія методично нищить усе українське та робить все можливе,
щоби витіснити українське з публічного простору в Криму. На зустрічі
презентували нову книгу "Формування модерної національної
свідомості українців Криму: тенденції, перспективи та асиміляційні
загрози (кінець ХІХ - початок ХХІ ст.)", яка просто та зрозуміло
пояснює, як українці на півострові формували свою ідентичність.
Також говорили про кримінальні розслідування проти тих, хто в
окупованому Криму порушує міжнародне право та права людини. Лише
три україномовних медіа на майже 7000 зареєстрованих Представник
Національної ради Володимир Ляшенко особливу увагу зосередив на
ситуації з українськими друкованими й онлайн-медіа, котрі лишаються
практично "вимкненими" в окупованому Криму. "Загалом
у Криму, за даними Мін'юсту, було зареєстровано 6974 друковані
видання, з них у Севастополі - 440. Ми перевірили частину реєстру
й з'ясували, що серед них немає й одного відсотка тих, які б видавалися
українською мовою. Або хоча б заявляли про це", - зазначив
Володимир Ляшенко. Представник медіарегулятора звернув увагу,
що сьогодні на весь тимчасово окупований Крим офіційно перереєструвалися
за Законом України "Про медіа" фактично лише три україномовні
друковані медіа: газета "Кримська світлиця", журнал
"Чорноморська безпека" та спеціалізоване видання "Вчені
записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського".
Представник акцентував, що саме друковані медіа стануть критично
важливими під час деокупації Криму, бо вони можуть функціонувати
без Інтернету чи в складних умовах зруйнованої інфраструктури.
Українське слово як фундамент відновлення. Володимир Ляшенко наголосив,
що освіта та медіа є взаємопов'язаними: освіта формує україномовне
середовище, а медіа його підживлюють та зміцнюють. Після деокупації,
за словами представника Національної ради, кримським українцям
потрібно буде надати цілеспрямовану підтримку та розвиток україномовних
друкованих видань, радіо і телеканалів, бо цього не було до тимчасової
окупації і тим більше після 2014 року. Цьому сприятиме адаптоване
законодавство, що захищатиме права всіх громадян на території
українського Криму. "Наша мета - створити в Криму природне
україномовне середовище. Йдеться не про один урок мови на тиждень,
а повноцінне українське культурне, освітнє і суспільне життя",
- резюмував Володимир Ляшенко. Учасники круглого столу наголошували,
що порушення права на освіту українською мовою - лише частина
масштабної політики утисків, які окупаційна адміністрація здійснює
проти українців в Криму. Але завдяки спільним зусиллям державних
органів, громадськості та міжнародних партнерів зараз тривають
розслідування та формується стратегія для відновлення повноцінного
життя в Криму після його повернення під контроль України. Організатором
заходу стала громадська організація "Кримський центр ділового
та культурного співробітництва "Український дім" за
підтримки Міжнародного фонду "Відродження" та Крайової
Ради Українців Криму (Джерело: ).
16.01.2025 Чи можна довіряти повідомленням західних
медіа про події в Україні, які переваги й недоліки штучного інтелекту
і як посилити правдиву інформацію про війну в Україні у соцмережах
- теми, що звучали під час зустрічі голови
Ольги Герасим'юк з українською громадою Кіпру. Захід відбувся
13 січня в Українському соціально-культурному центрі "Обійми"
міста Ларнаки (Кіпр) за участі Надзвичайного і Повноважного Посла
України на Кіпрі Руслана Німчинського та засновниці центру Анни
Сушко. Українці, які за тисячі кілометрів від рідного дому, у
державі, де історично склалися дуже міцні зв'язки з Росією і впливи
на всіх рівнях, багато роблять для того, щоби інсталювати українство
у свідомість місцевого населення та зламати усталені стереотипи.
"Вони роблять унікальні речі, привозять сюди цікавих людей,
знайомлять кіпріотів з українською культурою. Центр "Обійми"
- це справді модерний приклад того, як має бути представлена Україна
за кордоном", - поділилася Ольга Герасим'юк. Тож під час
щирої розмови, яка тривала понад чотири години, голова Національної
ради ділилася з аудиторією роздумами й порадами, як не загубитися
в потоці інформації та протистояти дезінформації і маніпуляціям,
міркувала про людяність у часи інформаційного хаосу та подолання
ворожнечі в суспільстві, що так необхідно сьогодні для виживання
й перемоги. Значну увагу було приділено питанню навчання дітей
медіаграмотності та особливостям споживання інформації в месенджері
Telegram. Неабияке зацікавлення та дискусію викликала тема впливу
штучного інтелекту на медіапростір і його роль у поширенні інформації.
Жвава дискусія про виклики інформаційного простору завершилася
розмовою про літературу. Ольга Герасим'юк зачитала уривки зі своєї
збірки есеїв "Я повернулася. Люблю", яка увійшла до
довгого списку Премії імені Юрія Шевельова 2019 року та до списку
найкращих книжок за версією Українського ПЕН (Джерело: ).
16.01.2025 Столична радіостанція (106.0 МГц, а також ) тепер на RADIOClub! Сьогодні, радіо "Ми
- Україна" стало ще більш доступним для слухачів. Слухати
улюблену музику вже можна й на платформі .
Завантажуйте додаток RADIOClub на ваш смартфон (
15.01.2025 Увага! Робота мрії на столичній мережевій
станції (Київ-105.5 МГц, Березань-87.5
МГц, Коростень-87.5 МГц, Димер-88.1 МГц, Винарівка-89.2 МГц, Дніпро-89.7
МГц, Костянтинівка-90.1 МГц, Андріївка (Олександрія) -90.7 МГц,
Черкаси-92.1 МГц, Гірник-97.0 МГц, Фастів-99.6 МГц, Знам'янка-100.7
МГц, Покровськ-100.7 МГц, Запоріжжя-101.3 МГц, Полтава-101.3 МГц,
Кривий Ріг-101.4 МГц, Харків-101.5 МГц, Апостолове-101.8 МГц,
Херсон-101.9 МГц, Суми-102.6 МГц, Чернігів-102.9 МГц, Біла Церква-103.8
МГц, Ізмаїл-104.1 МГц, Краматорськ-105.7 МГц, Кропивницький-106.2
МГц, Шостка-107.3 МГц, Дубровиця-107.5 МГц, Чемерівці-100.3 МГц,
Кременчук-102.5 МГц, Новий Буг-104.5 МГц, Вінниця-104.8 МГц, Умань-105.7
МГц, Снятин-101.8 МГц, Миколаїв-104.1 МГц, Ромни-107.3 МГц, а
також ). Ваш голос може стати частиною улюбленої
радіостанції країни! Стильне радіо Перець FM шукає ведучого чи
ведучу, який/яка може створити настрій і привернути увагу слухачів
з першого слова. Забудьте про шаблони "ідеальних радійників"
- радіостанції потрібна жива, унікальна особистість: будьте ви
спокійним мрійником із блискучими жартами чи енергійним лідером
компанії, що не боїться викликів. Досвід? Не обов'язково! А от
що точно стане в нагоді: гостре почуття гумору; легкість у спілкуванні;
цікавість до світу музики, шоу-бізнесу та зірок; готовність до
несподіваних поворотів, експериментів і веселих пригод. Щоб взяти
участь у кастингу, покажіть, хто ви є: Напишіть кілька слів про
себе. Запишіть коротку розповідь на диктофон - на станції хочуть
почути, як ви мислите і говорите. Якщо є записи ефірів - круто!
Але озвучку реклам чи декламацію віршів можна залишити вдома.
Будьте собою - Перець FM шукає не голос, а характер! Надсилайте
свою заявку на пошту
із темою
"Хочу працювати на радіо". А якщо знаєте когось, хто
мріє працювати на радіо - діліться цим оголошенням. Історії починаються
тут! (Джерело: ).
15.01.2025 15 січня наглядова рада Суспільного
Мовлення достроково припинила повноваження Юлії Федів - членкині
правління, відповідальної за соціально впливовий контент та спеціальні
проєкти. Офіційно Юлія залишає посаду 9 березня. Нагадаємо, що
21 грудня Юлію Федів президент України призначив Надзвичайною
і Повноважною посолкою України в Республіці Філіппіни. "Безмежно
вдячна голові правління, членам наглядової ради, колегам з правління
та неймовірній команді однодумців напрямку соціально впливового
контенту та спецпроєктів за цей рік спільної роботи в одному з
найпрестижніших медіа нашої країни. Суспільне - це про цінності,
високі журналістські стандарти, амбітні проєкти та неймовірних
професіоналів своєї справи. Наразі долучаюсь до команди української
дипломатичної служби, щоб у новій ролі служити Україні",
- зазначила Федів. До команди Суспільного Юлія долучилась у 2023
році, а у квітні 2024-го стала членкинею правління. "Я вдячний
Юлі за всі проєкти, до створення яких вона долучилась, і зокрема
за лідерство та командну роботу. Трошки сумно відпускати таку
ціннісну колегу, водночас пишаюсь, що призначення Юлі підсилить
міжнародну дипломатію України. Підтримую Юлю у її кар'єрному зростанні
та служінні країні", - голова правління Суспільного Микола
Чернотицький. Юлія Федів - медіаменеджерка та експертка з питань
культурних політик і культурної дипломатії. Юлія була керівницею
Бюро програми Європейського Союзу "Креативна Європа"
в Україні, першою виконавчою директоркою новоствореної державної
установи "Український культурний фонд". Також очолювала
ГО "Громадське телебачення" та співпрацювала з інформаційними
агенціями Deutsche Welle та n-ost. Має 13-річний досвід у сфері
стратегічного управління, культурного та медіаменеджменту, проєктної
роботи у міжнародних організаціях та державних установах (Джерело:
).
14.01.2025 Година драйвової музики для бігу -
тільки на хвилях столичної мережевої станції (Київ-107.4 МГц, Житомир-107.3 МГц, Харків-90.4
МГц, Дніпро-92.9 МГц, Суми-99.4 МГц, Запоріжжя-107.0 МГц, Одеса-102.2
МГц, Черкаси-101.6 МГц, Кривий Ріг-103.2 МГц, Миколаїв - 106.4
МГц, Кременчук-102.1 МГц, Кропивницький-102.6 МГц, а також ). Вмикайте щоранку о 6:00, і ваш персональний
мотиватор - Борода, що біжить, - зарядить вас енергією та натхненням
(Джерело: ).
14.01.2025 13 січня оголосила короткі списки. Премія має на меті
підсвічувати діяльність тих, хто змінює книговидання України й
робить українську літературу дедалі видимішою у світі. До п'ятірки
номінантів категорії "Книжкова ініціатива, що сприяє промоції
читання" увійшло . "Радіо допомагає почати читати тим,
хто читати не може, але може слухати. Тож ця нагорода - всій команді.
Робота Радіо Культура з літературною проблематикою справді виняткова.
Ми не лише законодавці мод в інтерв'ю з письменниками (чимало
дебютантів дають своє перше інтерв'ю саме на Радіо Культура),
ми ще й піонери низки жанрів, які колеги з інших медіа потім у
нас запозичують. Радіозвучання поезії, есеїстики, драми, публіцистики,
експерименти з радіодокументалістикою, вихід радіоефірів на велику
сцену - все це наша візитівка. Тут доречно окремо подякувати за
роботу продюсерок, що ніби стоять за кадром, але творять саме
літературний контент - спадщину для наступних поколінь, яку збережуть
наші радійні фонди. Це Олена Гусейнова, котра спродюсувала декілька
надзвичайних радіосеріалів й проєктів радіоесеїстики, й котра
традиційно курує нашу присутність із виїзними студіями та прямими
ефірами на літературних фестивалях. Це Світлана Свиридко й Марина
Скибало, котрі вже стільки років опікуються нашими флагманськими
проєктами "Радіодетектив" і "Аудіокнижка".
Це Наталя Коломієць, котра щороку створює з десяток нових радіодрам
і винятково вміє працювати з українською класикою як матеріалом.
Це Світлана Гудзь-Войтенко, котра створює важливу спадщину - радіоверсії
знакових українських вистав. Це чудова команда лінійних продюсерок:
Лілія Славінська, Марина Люта, Ана Море, Ольга Головецька, Інна
Мочарник. Робота колег направду допомагає зробити читання ближчим",
- прокоментувала виконавча продюсерка Радіо Культура Ірина Славінська.
Загалом у 2024 році на конкурс подали 82 заявки, серед яких обрали
по п'ять номінантів до кожної з трьох категорій: "Трендсетер
видавничого ринку", "Амбасадор української книги"
і "Книжкова ініціатива, що сприяє промоції читання".
Оцінювало заявки міжнародне журі, що складалося з семи експертів
у галузі книговидання та літератури. Детальніше із номінантами
всіх категорій можна ознайомитися за .
Церемонія оголошення і нагородження переможців премії відбудеться
31 січня у Києві. Радіо Культура - головний осередок культурного
життя країни в радіопросторі. В ефірі можна почути програми про
актуальні культурні події України й світу, історичні рубрики та
найкращі зразки класичної музики, улюблені літературні передачі
- радіодетективи, радіодраму тощо. Слухайте Радіо Культура на
хвилях у FM-діапазоні, а також в мобільному застосунку suspilne.radio
в , і на сайті .
Підтримайте разом із Фондом "Повернись
живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14-ї
окремої механізованої бригади ЗСУ (Джерело: ).
14.01.2025 3-го січня поточного року радіостанція
розпочала мовлення в м. Суми на частоті
97.5 МГц. Про це інформує ТОВ "Телемережі України".
На частоті також присутні врізки програм радіостанції "Українське
Радіо. Суми". Трансляції на частоті 97.5 МГц здійснюються
згідно тимчасового дозволу на мовлення у період дії в Україні
воєнного стану від 05.12.2024. Ліцензійна потужність передавача
- 5.0 кВт. Територія розповсюдження сигналу згідно умов дозволу
- м. Суми та територія Сумського району Сумської області. Нагадуємо:
радіостанція "Українське Радіо" має у Сумах також ліцензійну
частоту - 88.1 МГц, однак, ліцензійна потужність передавача на
ній замала (0.5 кВт) - тому станція потребувала нової частоти,
яка краще задовольнятиме її потреби щодо забезпечення стабільного
поширення сигналу на велику територію (Джерело: ).
14.01.2025 "Корчі на фронт" - нова захоплива
програма від столичної сателітарної мережевої станції (Київ - 94.6 МГц та T-DAB,
Дружба-87.6 МГц, Бердичів-87.9 МГц, Краматорськ - 89.0 МГц, Ріпки-89.1
МГц, Захарівка-89.8 МГц, Полтава-90.2 МГц, Луцьк-90.2 МГц, Кривий
Ріг-91.1 МГц, Запоріжжя-91.2 МГц, Тернопіль-91.7 МГц, Вовчанськ-91.8
МГц, Львів-92.4 МГц, Полісся-92.7 МГц, Семенівка-93.0 МГц, Краснопілля-94.1
МГц, Торецьк-98.0 МГц, Звягель-98.9 МГц, Херсон-99.0 МГц, Вінниця-99.3
МГц, Кропивницький-99.3 МГц, Черкаси-100.6 МГц, Чернігів-100.6
МГц, Нікополь-100.6 МГц, Красноград-100.8 МГц, Харків-101.1 МГц,
Покровськ-101.4 МГц, Біла Церква - 102.3 МГц, Костянтинівка -
102.4 МГц, Миколаїв-103.3 МГц, Житомир-104.5 МГц, Старики-105.5
МГц, Антопіль (Рівне) - 105.7 МГц, Павлоград-106.1 МГц, Гірник-106.4
МГц, Івано-Франківськ-106.4 МГц, Хмельницький-107.6 МГц, Суми-107.9
МГц, Дубровиця-107.9 МГц, а також ) для всіх тих, хто цікавиться автомобілями,
що стали залізними побратимами на передовій. Ведучий програми
- кореспондент радіостанції Микола Станіславський. Микола регулярно
буває в Донецькій області, де спілкується із військовослужбовцями
з бойових підрозділів. Оскільки машинами Микола цікавиться із
дитинства, йому дуже цікаво дізнатися про плюси і мінуси автомобілів,
які використовують наші військові на фронті. На автосервісах,
між волонтерами та військовими їх називають просто - "корчі".
Тож у новому проєкті "Корчі на фронт" Микола Станіславський
розповідатиме про те, як старі, але надійні автомобілі стають
вірними друзями на полі бою. Ви почуєте про плюси та мінуси цих
корчів, які з них краще обрати - щоб надійні і не за всі гроші
світу. У кожній машині - ціла історія. Деякі були відновлені буквально
з попелу, щоб служити Україні. Корчі - це не просто метал, це
символ єдності цивільних, які інколи віддають останні гроші, волонтерів,
які ремонтують та доставляють корчі на фронт, і військових, які
виконують надскладні завдання. Програма "Корчі на фронт"
виходитиме в ефір щовівторка та щоп'ятниці о 14:30. "Корчі
на фронт" - дізнавайтеся все про бойові автомобілі на передовій!
(Джерело: ).
13.01.2025 На початку січня 2025 року у російському
телеграмі пропагандистські канали країни-агресорки оприлюднили
відео рукопашного бою між українським військовим і російським
штурмовиком, внаслідок якого український захисник загинув. Деякі
українські медіа і собі поширили це криваве відео смертельного
двобою та останніх хвилин життя українського героя. Окрім того,
журналісти оприлюднили інформацію про особу нашого військового
- його ім'я та прижиттєві фото, попередньо не погодивши це з рідними
загиблого воїна.
вкотре звертає увагу українських журналістів і медіа: висвітлюючи
певні моменти боротьби українців проти російських загарбників,
дуже важливо прагнути і досягати балансу між правдою, етикою та
суспільною важливістю інформації. Медіарегулятор просить враховувати
такі застереження та рекомендації: 1. Уникати поширення фото чи
відеозображень надмірного насильства й жорстокості, кривавих епізодів
страти військових і полонених, крупних планів тілесних ушкоджень,
щоби не травмувати аудиторію, не завдавати додаткового емоційного
удару родинам загиблих, не завдавати шкоди фізичному, психічному
або моральному розвитку дітей. Уникати публікації фото чи відео,
які можуть бути розцінені як принизливі для потерпілих. Треба
запевнитись, що зображення таких сцен має реальну новинну цінність
для аудиторії медіа. 2. Якщо це можливо, замінити фото чи відеозображення
сцен насильства та жорстокості текстовим описом події із використанням
коректної і точної лексики та дотриманням морально-етичних норм
і стандартів журналістики. 3. Контент, який містить сцени насильства
та жорстокості, показ крупним планом загиблої, смертельно пораненої
чи сильно покаліченої людини, має проходити попередню редакційну
експертизу/обговорення щодо його етичності та цінності для аудиторії.
В окремих ситуаціях, у разі ухвалення позитивного рішення щодо
його оприлюднення, така публікація має містити редакційне обґрунтування
і пояснення для аудиторії стосовно мотивів оприлюднення такого
контенту, позицію редакції щодо причин його поширення на широку
аудиторію. Вкрай необхідно додавати попередження про наявність
чутливих моментів перед їх демонстрацією. 4. Необхідно поважати
приватність і почуття членів родин військових і цивільних жертв
російської збройної агресії. Не публікувати імен, відео чи фотографій
загиблих чи покалічених українських громадян без згоди їхніх рідних
і близьких людей. Пам'ятати про моральну відповідальність перед
родинами загиблих військовослужбовців. 5. На позначення ворога
вживати точну та коректну лексику: російські військовослужбовці,
окупанти, загарбники, штурмовики, поневолювачі, вороги України
тощо. Прикро, що українські медіа й соціальні платформи слідом
за російськими джерелами у своїх публікаціях назвали російського
загарбника лише етнонімом "якут", хоча його етнічна
приналежність у цій ситуації абсолютно не важлива. 6. Уникати
опису чи показу деталей, які можуть деморалізувати військовослужбовців
або цивільних громадян. Дотримуватися балансу між необхідністю
інформування громадськості та збереженням ментального здоров'я
аудиторії. Нагадуємо, що відповідно до частини першої статті 42
Закону України "Про медіа" у матеріалах медіа (крім
фільмів) обмежується поширення інформації, що може завдати шкоди
фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, та у яких
міститься інформація з надмірним зосередженням уваги на насильстві,
а саме поширення висловлювань або зображень насильства, які не
є обґрунтованими або є надмірними в контексті відповідної програми
чи публікації. Жодні звірства агресора не мають перекреслювати
людяність і професіоналізм у роботі медіа. Жорстокість і насильство,
що їх приносить війна у наше життя, не мають стати головними темами
журналістських матеріалів (Джерело: ).
13.01.2025
звертає увагу суб'єктів у сфері медіа на те, що у січні 2025 року
необхідно забезпечити належне вшанування , які мають особливе значення
для збереження історичної пам'яті українського народу. Перша з
них припадає на 20 січня - цього дня відзначатиметься 10-та річниця
завершення героїчної оборони Донецького аеропорту. Впродовж 242
днів, з травня 2014 до січня 2015 року, захисники аеропорту виявляли
неймовірну мужність та стійкість. Українські військові, добровольці,
медики та волонтери героїчно протистояли російсько-окупаційним
військам, відстоюючи територіальну цілісність України. Друга пам'ятна
дата - 27 січня, коли в Україні традиційно вшановують пам'ять
жертв Голокосту. Цього дня згадують трагічні події 1941-1943 років,
коли Бабин Яр став місцем масових страт. Згідно з офіційними даними,
там загинуло понад 100 тисяч осіб різних національностей - мирних
жителів, військовополонених, підпільників, партизанів та націоналістів.
Особливої актуальності ця трагічна сторінка історії набуває в
контексті сучасної російської агресії, яка знову несе численні
жертви серед мирного населення України. Національна рада рекомендує
медіа інтегрувати інформацію про ці пам'ятні дати до поточних
новинних повідомлень. У ці дні пам'яті необхідно вшановувати загиблих
хвилиною мовчання о 12:00. Також, згідно з Указом Президента України
№ 143/2022, щоденно о 9:00 всі медіа мають проводити загальнонаціональну
хвилину мовчання за загиблими внаслідок російської збройної агресії
проти України. З огляду на норми частини 3 статті 44 та частини
26 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про
медіа" до розробки разом з органами спільного регулювання
вимог щодо мовлення у дні пам'яті та скорботи Національна рада
керується нормами цього Закону з урахуванням попередньої практики
застосування аналогічних норм законодавства. Для цього необхідно
керуватися (далі - Правила), затвердженими
рішенням Національної ради від 23.07.2015 № 1146 (зареєстроване
в Міністерстві юстиції України 11.08.2015 за № 967/27412), з урахуванням
змін, затверджених рішенням Національної ради від 12.02.2021 №
95 (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.04.2021 за
№ 541/36163). Наголошуємо, що в разі фіксації та встановлення
порушень вказаних вище Правил суб'єктами у сфері лінійних медіа
регулятор матиме підстави для застосування заходів реагування,
що передбачені Законом України "Про медіа". Адже рішення
від 23.07.2015 № 1146 "Про затвердження Правил ведення мовлення
на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні
пам'яті" станом на сьогодні є чинним (Джерело: ).
13.01.2025 15 січня о 12:30 відбудеться засідання
Наглядової ради АТ "НСТУ". Проєкт порядку денного засідання
Наглядової ради: 1. Про дострокове припинення повноважень членкині
правління АТ "НСТУ" Федів Ю.О. 2. Про затвердження Фінансового
плану АТ "НСТУ" на 2025 рік. 3. Про затвердження Концепції
освітнього мовлення АТ "НСТУ".* 4. Про розгляд звітів
комітетів Наглядової ради АТ "НСТУ". 5. Про питання
діяльності корпоративного секретаря АТ "НСТУ". 6. Про
затвердження Ризик-орієнтованого річного плану аудиту АТ "НСТУ"
на 2025 рік. 7. Різне. Наглядова рада Суспільного мовлення - орган
управління НСТУ, до складу якого входять по одному представнику
від депутатських фракцій і груп Верховної Ради України поточного
скликання і дев'ять членів від громадських об'єднань та асоціацій.
Наглядова рада є колегіальним органом, що в межах компетенції,
визначеної статутом АТ "НСТУ" та Законом "Про суспільні
медіа України", здійснює управління товариством, а також
контролює та регулює діяльність правління АТ "НСТУ".
Строк повноважень членів Наглядової ради НСТУ становить п'ять
років (Джерело: ).
10.01.2025 Місцеві телеканали та радіостанції
Буковини показали високі результати з дотримання мовного законодавства.
У Жидачеві на Львівщині міська радіостанція успішно створює програми
для своєї громади, а журналісти Сумщини поділилися досвідом роботи
під час війни у новому посібнику. На Прикарпатті представник
нагадав нові вимоги до медіа, а на Черкащині розпочався рік Василя
Симоненка масштабним медійним проєктом. Про ці та інші події тижня
регіональних медіа читайте далі. І. Волинська область. Представниця
Національної ради у Волинській області Лілія Бойко провела робочу
зустріч з директором по взаємодії з органами державної влади АТ
"Укрпошта" у Волинській області Віталієм Ковпаком. Сторони
обговорили актуальні питання співпраці між редакціями друкованих
медіа та "Укрпоштою". За результатами зустрічі досягнуто
домовленості про організацію онлайн-наради з редакторами друкованих
видань для напрацювання спільних рішень щодо подальшої взаємодії.
Додатково представниця медіарегулятора надала роз'яснення щодо
правил розміщення соціальної реклами у друкованих медіа. ІІ. Івано-Франківська
область. На початку нового року представник Національної ради
в Івано-Франківській області Ігор Маслов провів брифінг для прикарпатських
медіа в Івано-Франківській ОВА і нагадав про вимоги Закону України
"Про медіа". Представник регулятора звернув увагу на
окремі аспекти роботи журналістів в поточному році, зокрема: суб?єкти
у сфері аудіовізуальних медіа не пізніше 10 червня року, що настає
за звітним роком, зобов?язані подавати до Національної ради передбачену
податковим законодавством України річну фінансову звітність у
порядку та обсязі, що визначаються Національною радою; необхідність
формування своїх ефірів відповідно до програмних концепцій діючих
ліцензій; важливість виконання лінійними медіа норм Закону України
"Про рекламу", а саме: ідентифікації реклами та виконання
норм закону щодо рекламних квот; обов?язковість для аудіовізуальних
медіа виконання норм Закону України "Про медіа" щодо
мови пісень та мови ведення програм; обов'язковість для друкованих
та онлайн-медіа виконання вимог щодо публікації вихідних даних;
виконання норм щодо ідентифікації реклами та обмеження реклами
певних товарів та послуг для онлайн та друкованих медіа; обов'язок
провайдерів аудіовізуальних сервісів подавати до Національної
ради два рази на рік інформацію про кількість підключених абонентів.
Найближче звітування має бути до 30 січня (необхідно подати актуальні
дані за друге півріччя 2024 року). Під час брифінгу Ігор Маслов
наголосив представникам медіа, що на вебсайті медіарегулятора
опублікований календар пам'ятних дат на 2025 рік. Лінійні медіа
мають ознайомитись з цим переліком та вносити зміну у сітки мовлення
у ці дні. Також представник Національної ради нагадав керівникам
аудіальних медіа області про оголошений наприкінці 2024 року конкурс
на мовлення на вільній FM частоті в селі Гошів Калуського району
Івано-Франківської області. Документи для участі в конкурсі приймаються
до 13 лютого 2025 року. ІІІ. Львівська область. Представник Національної
ради у Львівській області Тарас Шоробура разом з головною спеціалісткою
секретаріату представника Яриною Далявською відвідали з робочим
візитом м. Жидачів Львівської області, під час якого провели нараду
із директоркою КП "Редакція радіомовлення "Жидачів ФМ"
Іриною Берник-Данилець. Під час наради обговорили: питання майбутньої
реорганізації комунального медіа у публічне; основні аспекти Закону
України "Про медіа"; перспективи роботи і розвитку медіа
на 2025 рік. "Жидачів FM" здійснює мовлення на частоті
99.9 МГц і належить місцевій громаді. Редакція отримала ліцензію
на FM-мовлення у 2018 році терміном на 7 років. Зараз у штаті
комунального підприємства лише одна особа - директорка Ірина Берник-Данилець.
Попри це радіостанція мовить 24 години на добу, її двері завжди
відчинені для мешканців громади, а кількість і якість створених
програм відповідає затвердженій програмній концепції та чинному
законодавству. До роботи над радіопрограмами залучаються усі місцеві
активісти: волонтери, підприємці, ветерани, керівники творчих
колективів, учні шкіл, бібліотекарі, лікарі, представники влади,
студенти, гості міста. За радіопрограму "Про війну з перших
вуст. Віктор Молодик" Ірина Берник-Данилець у 2024 році була
нагороджена премією обласного конкурсу журналістських робіт імені
Героя України Тараса Матвіїва. IV. Сумська область. На Сумщині
вийшов друком посібник "…Щоб кожен злочин не залишався непоміченим.
Журналістика Сумщини: досвід війни", присвячений роботі медіа
Сумської області під час війни. Для його наповнення були використані
аналітичні матеріали підготовлені представницею Національної ради
у Сумській області Ларисою Якубенко. Посібник особливо актуальний
у контексті російської агресії. Адже документуючи воєнні злочини
місцеві медіа привертають увагу суспільства до порушень прав людини
російськими військовими. Представниця медіарегулятора проаналізувала
ризики, що призводять до закриття прикордонних медіа, а також
фактори, що допомагають медіа Сумщини продовжувати діяльність.
Нині значну підтримку медіаспільнота Сумщини отримує від Національної
ради. Зокрема, щодо отримання дозволів на тимчасове мовлення зі
збільшеною потужністю передавачів; внесення змін в ліцензію в
частині програмної концепції мовлення, зменшення розміру ліцензійного
збору тощо. Посібник став результатом спільних зусиль ГО "Сумський
прес-клуб" за підтримки кафедри журналістики та філології
Сумського державного університету в рамках проєкту "Посилення
стійкості медіа в Україні", впровадженого Фундацією "Ірондель"
(Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації
(Україна), за фінансування Фонду "Швейцарська солідарність"
(Swiss Solidarity)". Цей проєкт підкреслює важливість співпраці
між медіа та освітніми інституціями для посилення інформаційної
стійкості та є свідченням глобальної підтримки української боротьби
за правду та документування злочинів війни. V. Черкаська область.
На Черкащині 2025 рік оголошено роком Василя Симоненка. 8 січня
відзначалося 90-річчя відомого поета, журналіста, який значну
частину свого творчого життя провів на Черкащині та працював в
газетах "Молодь Черкащини", "Черкаська правда".
Представниця Національної ради у Черкаській області Надія Горбаченко
на запрошення ТРК "Ільдана" взяла участь у телепроєкті
"Україно, ти моя молитва" та продекламувала у ефірі
вірш Василя Симоненка "Ти знаєш, що ти людина?". Телепроєкт
був започаткований Черкаською обласною організацією Національної
спілки журналістів України спільно з Черкаським національним університетом
ім. Богдана Хмельницького. VI. Чернівецька область. У Чернівцях
відбулася нарада для місцевих телерадіокомпаній. Представниця
Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук зустрілася
з керівниками 4 телеканалів та 6 радіостанцій регіону. Ці медіа
щодня інформують буковинців про важливі події та забезпечують
оповіщення під час повітряних тривог. Учасники наради підбили
підсумки 2024 року та обговорили плани на майбутнє. Зустріч проходила
у змішаному форматі - частина керівників була присутня особисто,
інші приєдналися онлайн. Серед учасників - представники телеканалів
"tva", "С4", "Чернівецький промінь",
"Місто ТБ" та радіостанцій "На своїй хвилі",
"Радіо10", "СОК FM", "Буковинська хвиля",
"ТВА ФМ", "Сі чотири". Особливу увагу приділили
дотриманню мовного законодавства. Результати моніторингу показали
високі показники: 99% ефірного часу на телебаченні ведеться українською
мовою, враховуючи програми румунською - офіційною мовою ЄС. Усі
місцеві радіостанції ведуть мовлення виключно українською. Цікавими
виявилися результати гендерного моніторингу. У новинах активно
використовують фемінітиви, а з 310 проаналізованих сюжетів жоден
не містив гендерних стереотипів. Водночас виявлено потребу збільшити
представленість людей старшого віку (60+) в ефірі, адже зараз
переважають особи 36-60 років. 2024 рік був непростим для буковинських
медіа. Компанії стикалися з фінансовими труднощами, нестачею кадрів
та перебоями електропостачання через російську агресію. Попри
це, вони працювали у повному обсязі, створювали нові проєкти та
оперативно інформували населення про небезпеку. Для глядачів буковинського
телеканалу "tva" Любов Нечипорук розповіла про підсумки
роботи та розвиток медіапростору Чернівецької області у 2024 році.
Є і позитивні новини: телеканал "С4" розпочав мовлення
у мультиплексі МХ-5, "tva" з'явився у Новодністровську.
Національна рада також оголосила конкурси на нові частоти для
радіомовлення у Чернівцях та Шепоті. На 2025 рік медіа регіону
визначили пріоритетні завдання: захист інформаційного простору
від впливу країни-агресора, боротьбу з дезінформацією, забезпечення
доступності контенту для людей з інвалідністю та захист прав дітей
(Джерело: ).
10.01.2025
оголошує конкурс на цифрове телевізійне мовлення у 9-ти населених
пунктах Полтавщини. Ще два конкурси на FM-мовлення для загальнонаціонального
та регіонального рівня, а також на місцеве та регіональне радіомовлення.
Рішення про оголошення цих конкурсів медіарегулятор ухвалив на
засіданні 9 січня. I. Конкурс на мовлення з використанням радіочастотного
спектра на вільних каналах (програмах) мовлення ефірної багатоканальної
електронної комунікаційної мережі МХ-5 (стандарт DVB-T2 (MPEG-4))
у Полтавській області. Місцева/регіональна територіальна категорія.
Пропонуються 9 програм у 9-ти населених пунктах - м. Гадячі, м.
Гребінці, с. Іскрівці, м. Кобеляках, с. Красногорівці, м. Лохвиці,
м. Лубнах, с. Перелісках, м. Полтаві. Передбачене цілодобове мовлення.
Програмна концепція мовлення визначає такі вимоги: обсяг національного
продукту має становити не менше, ніж 60 відсотків загального тижневого
обсягу мовлення; в загальному обсязі тижневого мовлення не менше
5 відсотків мають становити інформаційні програми місцевої / регіональної
тематики; здійснювати мовлення без ретрансляції програм інших
суб'єктів у сфері аудіовізуальних медіа. Постачальник електронних
комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного
спектра та постачальник електронних комунікаційних мереж та/або
послуг - ТОВ "Зеонбуд". Заяви і документи на участь
у конкурсі можна подавати до 27 березня цього року, до 18:00.
Граничний термін розгляду заяв на участь у конкурсі - 25 червня
2025 року. II. Конкурс на мовлення з використанням радіочастотного
спектра на вільних радіоканалах (для розвитку загальнонаціональних
та регіональних мереж). Пропонуються 6 частот у 5 областях - Житомирській,
Івано-Франківській, Львівській, Одеській та Тернопільській. Зокрема:
Житомир - частота 89.7 МГц; Івано-Франківськ - частота 95.1 МГц;
Львів - 95.3 МГц; Одеса - 95.3 МГц та 96.6 МГц; Тернопіль (Лозова)
- 93.2 МГц. Програмною концепцією передбачено: забезпечувати частку
пісень (музичних творів з текстом) державною мовою в обсязі не
менше ніж 45 відсотків загального обсягу пісень, поширених упродовж
доби, а також не менше ніж 45 відсотків загального обсягу пісень,
поширених у кожному проміжку часу між 7 годиною та 14 годиною
і між 15 годиною та 22 годиною. III. Конкурс на мовлення з використанням
радіочастотного спектра на вільних радіоканалах (для розвитку
місцевих та регіональних мереж). Виставляються 4 частоти у Волинській,
Київській, Львівській та Харківській областях. Зокрема: Луцьк
- 94.7 МГц; с. Білогородка - 68.09 МГц; Борислав - 98.4 МГц; селище
Золочів - 88.9 МГц. Умовами програмної концепції передбачено:
у загальному обсязі мовлення не менше 5 відсотків мають становити
інформаційні програми місцевої та/або регіональної тематики. Граничний
термін подання заяв на участь у конкурсах на FM-радіомовлення
- до 13 березня цього року, до 18:00. Заяви будуть розглянуті
до 11 червня 2025 року. За умовами цих двох конкурсів мовлення
має вестися 24 години на добу. Охочі взяти участь у зазначених
вище конкурсах до введення в експлуатацію електронного кабінету
заяву та документи на участь у конкурсі можуть подавати у паперовій
формі на юридичну адресу Національної ради: 01616, м. Київ, вул.
Прорізна, буд. 2 або в електронній формі на електронну пошту Національної
ради:
. У разі
подання заяви в електронній формі на заяву та всі документи до
неї накладається кваліфікований електронний підпис чи печатка
із урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи
та електронний документообіг", "Про електронні довірчі
послуги". Докладніше ознайомитися з умовами конкурсів, а
також переліком необхідних документів можна за
(Джерело: ).
10.01.2025
виносить на розгляд громадськості проєкт Порядку титрування та/або
перекладу на українську жестову мову передвиборної агітації та
агітації всеукраїнського референдуму, що поширюються суб'єктами
у сфері лінійних аудіовізуальних медіа. Триватиме обговорення
один місяць із дня оприлюднення. Проєкт розроблений на виконання
положень частини сьомої статті 55 Виборчого кодексу України і
частини шостої статті 98 Закону України "Про всеукраїнський референдум".
Порядок встановлює вимоги до титрування та/або перекладу на українську
жестову мову матеріалів агітації, що поширюються суб'єктами у
сфері лінійних аудіовізуальних медіа під час проведення виборів
та референдумів для забезпечення їх доступності для осіб з вадами
зору чи слуху і є обов'язковими для всіх лінійних медіа, які розміщують
такі матеріали. Під час розробки цього нормативно-правового акта
були враховані зауваження, пропозиції та рекомендації, надані
Українським товариством глухих і представниками медіаіндустрії.
Проєкт було винесено на громадське обговорення згідно з рішенням
Національної ради від 22 грудня 2021 року № 2089. Усі зацікавлені
особи можуть подавати до Національної ради свої пропозиції та
зауваження до документа упродовж місяця. Зауваження та пропозиції
до змісту проєкту Порядку можна надсилати у письмовій та електронній
формі за адресою: Національна рада України з питань телебачення
і радіомовлення, 01616, м. Київ, вул. Прорізна, 2 і на е-mail:
. Ознайомитися
із проєктом регуляторного акта можна за
(Джерело: ).
9.01.2025
скасувала конкурс на цифрове телевізійне мовлення на Полтавщині
й водночас проведе новий. Також оголошено два конкурси на FM-радіомовлення,
де загалом запропоновано 10 частот. На громадське обговорення
винесено проєкт документа, що визначає вимоги до перекладу на
українську жестову мову матеріалів агітації у лінійних аудіовізуальних
медіа. У Переліку осіб, що створюють загрозу національній безпеці,
з'явилося прізвище російського письменника Олександра Пєлєвіна.
Про ухвалені Національною радою на засіданні 9 січня рішення -
далі. I. Регулятор розглянув шість нормативно-правових актів Кабінету
Міністрів України, які надійшли йому на погодження. У своїх пропозиціях
до проєкту розпорядження Кабінету Міністрів "Про затвердження
плану заходів на 2025-2026 роки з реалізації Національної стратегії
із створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030
року" медіарегулятор звертає увагу, що він не є органом виконавчої
влади й безпосередньо не наділений повноваженнями щодо висвітлення
новин та інформаційних матеріалів про осіб з інвалідністю. Відтак
пропонує визначити Національну раду виконавцем заходу (за згодою).
Обґрунтовані пропозиції Національної ради будуть надіслані до
Міністерства розвитку громад та територій України. Водночас без
зауважень погоджено проєкти: постанови "Про припинення дії
Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про співробітництво
в галузі зв'язку"; постанови "Про затвердження Порядку
надання державними органами на запит суб'єкта у сфері медіа інформації
щодо громадянства (у тому числі у будь-який період після 1991
року) співака (співачки)"; розпорядження "Про схвалення
Стратегії розвитку сфери електронних комунікацій України на період
до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації
у 2025 - 2027 роках"; постанови "Про затвердження Правил
надання та отримання електронних комунікаційних послуг";
постанови "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів
України від 21 жовтня 2015 р. № 835 і від 30 листопада 2016 р.
№ 867". Ці документи медіарегулятор отримав від Міністерства
цифрової трансформації та Державної міграційної служби. II. Національна
рада виносить на громадське обговорення проєкт Порядку титрування
та/або перекладу на українську жестову мову передвиборної агітації
та агітації всеукраїнського референдуму, що поширюються суб'єктами
у сфері лінійних аудіовізуальних медіа. Проєкт розроблений на
виконання положень частини сьомої статті 55 Виборчого кодексу
України і частини шостої статті 98 Закону України "Про всеукраїнський
референдум". Порядок встановлює вимоги до титрування та/або
перекладу на українську жестову мову матеріалів агітації, що поширюються
суб'єктами у сфері лінійних аудіовізуальних медіа під час проведення
виборів та референдумів для забезпечення їх доступності для осіб
з вадами зору чи слуху і є обов'язковими для всіх лінійних медіа,
які розміщують такі матеріали. III. Національна рада скасувала
конкурс на цифрове телевізійне мовлення на Полтавщині й водночас
оголосила новий. На початку серпня минулого року Національна рада
своїм рішенням № 2484 оголосила конкурс на мовлення з використанням
радіочастотного спектра на вільних каналах (програмах) багатоканальної
мережі МХ-5 у Полтавській області. На цей конкурс місцевої/регіональної
територіальної категорії запропоновано 9 програм у 9 населених
пунктах Полтавщини. Своїм рішенням регулятор допустив до участі
в конкурсі ТОВ "Голдберрі", м. Київ (логотип "Е
Полтава"). Було вирішено провести конкурс на відкритому засіданні
28 листопада. Однак Національна рада рішенням від 28.11.2024 №
3234 внесла зміни і призначила дату проведення конкурсу 19 грудня
2024 року. У зв'язку з відсутністю кворуму засідання Національної
ради 19 грудня минулого року не відбулося, а отже, переможця цього
конкурсу визначено не було. Відтак відповідно до пункту 4 частини
другої, частини четвертої статті 51, статей 50-57, 90 Закону України
"Про медіа" медіарегулятор оголошує конкурс на мовлення
з використанням радіочастотного спектра на вільних каналах (програмах)
мовлення ефірної багатоканальної електронної комунікаційної мережі
МХ-5 у стандарті DVB-T2 (MPEG-4) місцевої/регіональної територіальної
категорії у Полтавській області на ці ж частоти. Докладна інформація
щодо умов конкурсу та переліку необхідних документів незабаром
з'явиться на сайті регулятора. IV. Водночас Національна рада оголосила
два нових конкурси на мовлення: 1) на FM-радіомовлення для розвитку
загальнонаціональних та регіональних мереж (загальнонаціональна
або регіональна територіальна категорія). На конкурс виставлені
6 частот у 5 областях. Зокрема: Житомир - 89.7 МГц; Івано-Франківськ
- 95.1 МГц; Львів - 95.3 МГц; Одеса - 95.3 МГц та 96.6 МГц; Тернопіль
(Лозова) - 93,2 МГц; 2) на FM-радіомовлення для розвитку місцевих
та регіональних мереж (місцева або регіональна територіальна категорія).
Запропоновано 4 частоти: Волинська - Луцьк, 94.7 МГц; Київська
- Білогородка 68.09 МГц; Львівська - Борислав, 98.4 МГц; Харківська
- Золочів, 88.9* МГц. Із умовами конкурсів додатково можна буде
ознайомитися на сайті Національної ради. V. Перелік осіб, які
створюють загрозу національній безпеці, поповнився прізвищем російського
письменника Олександра Сергійовича Пєлєвіна, 20.09.1988 р.н. Він
є одним із найвідоміших представників Z-поезії (літературного
руху в росії, що розпочався з часу повномасштабного вторгнення
росії в Україну). Національна рада надішле відповідне рішення
до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
VI. Внесено зміни до Плану проведення перевірок ліцензіатів на
IV квартал 2024 року. VII. За результатами планових виїзних перевірок
медіарегулятор виніс кілька приписів. ПП "Приватна телекомпанія
"ВІЗИТ"" (м. Кременчук) отримало три приписи через
порушення термінів повідомлення про зміну керівника протягом 5
робочих днів з моменту реєстрації змін. Приписи стосуються трьох
напрямків діяльності компанії: телевізійного мовлення (логотип
"Візит"), радіомовлення (позивні - "Мелодія FM")
та діяльності провайдера аудіовізуальних сервісів. ТОВ "Комерційна
радіостудія "Самара" (позивні - Радіо "Самара")
отримало припис за несвоєчасне повідомлення про зміну керівника.
Українській державній льотній академії винесено два приписи за
несвоєчасне оформлення документів після реорганізації щодо двох
наукових журналів - "Науковий вісник Льотної академії. Серія:
Педагогічні науки" та "Науковий вісник Льотної академії.
Серія: Економіка, менеджмент та право". Окремо медіарегулятор
перевірить діяльність ПМП "Телерадіокомпанія Даніо"
(логотип "21 Ужгород"), яка транслювала неналежно відокремлену
рекламу та використовувала логотипи угорських організацій без
відповідних дозволів. Додаткова перевірка відбудеться у період
з 30 січня по 7 лютого 2025 року. Компанія має надати необхідні
документи та письмові пояснення. VIII. Кільком медіа погоджено
тимчасовий відступ від умов ліцензій у частині програмних концепцій
або місце розташування передавача на період дії воєнного стану
Це: ТОВ "ТРК "Крокус-1" (логотип "КРОКУС TV"),
м. Біла Церква Київської області, місцеве мовлення в МХ-5; ПП
"Студія-7" (позивні "Радіо Світязь"), м. Ковель
Волинської області, - для двох ліцензій на місцеве й регіональне
лінійне радіомовлення; КП ТРК "Акцент" (позивні "Радіо
"Акцент"), м. Шостка Сумської області; ТОВ "Телерадіокомпанія
"Слобожанське ФМ" (позивні "Слобожанське ФМ"),
селище Слобожанське Харківської області. Медіа пояснюють таку
потребу падінням рекламного ринку, погіршенням матеріального стану,
проходженням служби в ЗСУ частини працівників, виїздом і звільненням
фахівців. Після завершення періоду дії воєнного стану компанії
мають повернутися до виконання визначених їхніми ліцензіями програмних
концепцій. Водночас ТОВ "Телекомпанія "Проскурів"
(логотип "TV 7+") відмовлено в задоволенні такого клопотання
за трьома ліцензіями, оскільки м. Хмельницький не належить до
територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, території можливих
бойових дій, територій активних бойових дій та до тимчасово окупованих
рф територій України. IX. Дозволи на тимчасове мовлення отримали
такі медіа: 1) Акціонерне товариство "НСТУ": "Радіо
"Промінь" - у селищі Новомиколаївка Запорізького району
Запорізької області, 103.9 МГц; "Радіо "Культура"
- у селищі Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області,
99.8 МГц; 2) ТОВ "Іксон медіа (позивні: "Ікс он")
- у м. Херсоні, 87.7 МГц; 3) Центральна телерадіостудія Міністерства
оборони України (позивні "Армія FM"): у м. Новгород-Сіверському
Чернігівської області, 95.5 МГц; у м. Богодухові Харківської області,
94.3 МГц; 4) ТОВ "Міжнародна комерційна ТРК" (ICTV)
- у селищі Межовій Синельниківського району Дніпропетровської
області, 35 ТВК (DVB-Т/Т2); 5) ТОВ "Телеканал СТБ" (логотип
"С-Можливо все!" (комбіноване)") - у селищі Межовій
Синельниківського району Дніпропетровської області, 35 ТВК (DVB-Т/Т2).
X. Національна рада додала до Реєстру 25 суб'єктів у сфері друкованих
медіа. Зареєстровано 41 друковане видання - 24 газети, 11 журналів,
2 збірники, 1 науковий збірник, 1 науковий журнал, 1 альманах,
1 бюлетень. Територія розповсюдження зареєстрованих журналів,
збірників, альманаху, бюлетеня - Україна (10 видань - 59%), а
також Україна та світ (7 видань - 41%). Найбільшу кількість -
одразу три журнали - внесло до Реєстру ПП "Арт-комплекс"
зі Львова. Журнали видаються українською і російською мовами.
Усі зареєстровані видання поширюються і в Україні, і за її межами.
Серед зареєстрованих газет - 12 поширюються в Україні та світі,
5 всеукраїнські, 4 районні, 2 обласні, 1 міська. Найбільшу кількість
- одночасно 12 видань (11 газет, 1 журнал) внесла до Реєстру Босенко
Є. Е. із Запоріжжя. Усі видання поширюються як в Україні, так
і за її межами, та публікуються українською і російською мовами.
Одразу дві україномовні газети, які розповсюджуються на теренах
нашої держави, зареєструвала громадська організація "Всеукраїнське
об'єднання "Голос" з Івано-Франківська. Національна
рада відмовила двом компаніям у реєстрації трьох друкованих медіа
- через неповну інформацію, зазначену в заявах: ТОВ "Громадська
газета "Народне слово" із Кропивницького; ТОВ "Суворов"
із Дніпра (видання "Врятуйте наші душі!" / "Спасите
наши души!" і "Мир Божий"). XI. 26 онлайн-медіа
набули статусу зареєстрованих. Цього разу до Реєстру було додано
найбільше вебсайтів - 11. Також є чотири інтернет-видання та чотири
публічні сторінки в соціальних мережах Facebook та Instagram,
два канали відеохостингу в YouTube і один - у Telegram, два журнали,
один інформаційний портал і один портал новин. Комплексно до процесу
реєстрації підійшли: Бірюков С. М. із Київщини виявив бажання
зареєструвати одразу чотири своїх медіаресурси - вебсайт, канал
відеохостингу в YouTube, публічні сторінки в соціальних мережах
Facebook та Instagram, які називаються "Гуркіт"; дві
харківські громадські організації - "Кіберкрайм інвестігейшнс"
і "Нон-стоп" подбали про реєстрацію вебсайтів, публічної
сторінки в соціальній мережі Instagram, каналів у Telegram і YouTube;
громадська організація "Центр соціального-політичного моніторингу
"Вектор" із Вінниччини внесла 4 інтернет-видання. Водночас
у реєстрації відмовлено всеукраїнській громадській організації
"Журналісти проти корупції" із Київщини. Підставою для
такого рішення стала невідповідність поданих суб'єктами документів
вимогам статті 63 Закону України "Про медіа". XII. Виявили
бажання зареєструватися 13 провайдерів аудіовізуальних сервісів
- 12 із місцевим покриттям, один - регіональним. Після реєстрації
їхні послуги будуть доступні: ТОВ "Телерадіокомпанія "Агротехсервіс
плюс" - у м. Дружківка Донецької області; ТОВ Спільного українсько-американського
підприємства "Ресурсний центр телекомунікацій" - у Львові,
Дрогобичі, Бориславі Львівської та Івано-Франківській областей;
ТОВ "Ай Сі Єн" - в Одесі; ТОВ "Укр нет Фастівський
регіон" - у Фастові, що на Київщині; ТОВ "Голденнет"
- у с. Софіївська Борщагівка Київської області; ТОВ "Сіднет"
- у селищі Пісківка Київської області; ДП "ТРК "Аверс"
ВАТ "Корпорація "Аверс" - на Волині; ТОВ "Павернет"
- на Івано-Франківщині; ПП "Гроза" - у с. Острів, селищі
Гірник, містах Шептицький та Соснівка, що на Львівщині; ТОВ "Лонт
веб" - в Ужгороді, с. Минай Закарпатської області; ПП ТРК
"Х-ТВ" - у Хусті Закарпатської області; ФОП Греченюк
А. Й. - у Берегівському районі Закарпаття; ФОП Куриця С.М. - у
селищі Воловець Закарпатської області. Київське ТОВ "Сінемаспейс"
зареєструвало нелінійний аудіовізуальний медіасервіс - "Планета
Онлайн". Для надання свого сервісу на території України застосовує
Інтернет (ОТТ) технологію. XIII. Лінійними медіа, що здійснюють
мовлення без використання радіочастотного спектра, стали: ПП ТРК
"Перший кабельний" (логотип "зображення у вигляді
кола з цифрою "1" у центрі та підписом в нижній частині
"ПЕРШИЙ КАБЕЛЬНИЙ") із Закарпаття, місцеве покриття;
ТОВ "Телерадіомовна компанія "Телеканал "Сімейний"
(логотипи "СИТИ ТВ", "CITY TV"), м. Одеса,
місцеве покриття; ТОВ "ТРК Міський телеканал" (мовить
під логотипами "Gnews"; "ТВ-1"), м. Одеса,
місцеве й загальнонаціональне покриття. Перевагу ці лінійні медіа
віддають контентові загальної тематики. Програми київського ТОВ
"Здорове ТБ" (логотип "Family is") - про стиль
життя/відпочинок/здоров'я/подорожі; ТОВ "Телерадіокомпанія
"Корисне ТБ" (логотип "МІСТИЧНІ ІСТОРІЇ")
із Києва обрало документальний формат; фільмовий контент пропонує
аудиторії київське ТОВ "Справжні канали" (мовить під
логотипами "ДРАМА ТБ", "МЕДИЧНІ СЕРІАЛИ" та
"Українські мелодрами"). Ці три канали - із загальнонаціональним
покриттям. Усі зазначені вище лінійні медіа поширюють свій продукт
українською мовою цілодобово. Працюють за кабельною аналоговою,
кабельною цифровою, Інтернет-мовлення (ОТТ, IPTV), супутниковою
(DVB-S2) технологіями. Водночас на підставі пункту 1 частини першої
статті 65 Закону України "Про медіа" в реєстрації суб'єкта
у сфері медіа, що здійснює мовлення без використання радіочастотного
спектра (лінійне медіа) відмовлено ФОП Висоцькій Д. П. зі Львова.
XIV. Низці суб'єктів продовжено терміни дії ліцензій ще на 10
років. Це такі компанії: ТОВ "Телерадіомовна компанія "Унісон
плюс" (позивні "Радіо РОКС - Україна") - частота
107.7 МГц у Чернігові; КП Тростянецької міської ради "Телерадіокомпанія
Тростянець" (логотип "стилізоване зображення літер TVT"),
м. Тростянець Сумської області - в місцевій багатоканальній мережі
МХ-5, а за ліцензією на місцеве FM-мовлення із позивними "Добре
радіо" - на частоті 105.4 МГц у м. Тростянці; "Мистецько-інформаційний
"РТВ - центр "Вежа" у формі ТОВ (логотип "КСТ"),
м. Конотоп Сумської області, буде в ефірі в МХ-5 у м. Бахмачі
(c. Тиниці) Чернігівської області; КП "Телерадіоагентство
"Новий Чернігів" Чернігівської міської ради (логотип
"одноголовий орел з мечем") далі працюватиме в Чернігові
в мережі МХ-5; ТОВ "Телерадіоорганізація "Ліга"
(логотип "Дитинець"), м. Чернігів, - також у місцевому
мультиплексі МХ-5 у цьому обласному центрі; ТОВ "Телерадіокомпанія
"Арцизький телецентр" (позивні "радіо Арсі"),
м. Арциз Одеської області - на частотах 92.4 МГц у м. Арцизі та
94.3 МГц у м. Болграді; ТОВ "Телерадіокомпанія "ІФ медіа-груп"
(позивні "Радіо Марія"), м. Київ - виходитиме в ефір
у багатоканальній електронній комунікаційній мережі стандарту
T-DAB у столиці; ТОВ "Міська телерадіокомпанія "Чернівці"
(позивні "Сі чотири"), м. Чернівці - частота 106.6 МГц
в обласному центрі; ТОВ "ТРК "Львівська хвиля"
("Львівська хвиля - радіо нашого міста") - у 4 населених
пунктах Волинської й Хмельницької областей; Приватне підприємство
"Радіостудія "Сяйво" (позивні "Радіо "Сяйво
106.8 FM") - частоти 100.7 МГц у с. Гарасимові та 102.8 МГц
у с. Річці Івано-Франківської області. ТОВ "Перший міський
телеканал. Кривий Ріг" із Дніпропетровщини змінило свій логотип:
із "1 ПЕРВЫЙ ГОРОДСКОЙ" на "ПЕРШИЙ МІСЬКИЙ.KR".
XV. Окрім того, Національна рада скасувала реєстрацію п'ятьох
медіа - чотирьох друкованих і одного лінійного та анулювала дві
ліцензії на мовлення. Реєстрацію скасовано: Сумський державний
університет - щодо журналу "Сумська старовина"/"Ancient
Sumy Land"; Державна установа "Науковий гідрофізичний
центр Національної академії наук України" - щодо збірника
"Океанографічний журнал". (Проблеми, методи та засоби
досліджень Світового океану)./"Oceanographic journal".
(Problems, methods and facilities for researches of the World
Ocean); Державне некомерційне підприємство "Державний університет
"Київський авіаційний інститут" - щодо журналу "Вісник
Астрономічної школи"/"Astronomical School's Report";
Положій Є. В. із Сум - стосовно газети "ВСІсуми Панорама-медіа";
ТОВ "Віжн медіа" із Києва - мовлення без використання
радіочастотного спектра (лінійне медіа). Через зруйновану інфраструктуру
для забезпечення мовлення регулятор анулював ліцензію ТОВ "Реал-медіа"
(логотип "KRATU") на клопотання компанії. Медіа працювало
цілодобово в МХ-5, стандарт DVB-T2 (MPEG-4), 2 канали у Херсонській
області. Також через припинення використання радіотехнології аналогового
телевізійного мовлення анулювати ліцензію вирішило київське ТОВ
"ТРК "Студія 1+1" (логотип "1+1"). Медіа
провадило загальнонаціональне телевізійне мовлення з використанням
радіочастотного спектра. Компанія мовила на 8 каналах у Луганській
області по 15 годин на добу у певних відрізках часу. За іншою
ліцензією "1+1" продовжує працювати у 8 населених пунктах
Луганщини. XVI. Окрім того, на клопотання низки суб'єктів медіарегулятор
вніс зміни до Реєстру, які стосуються відомостей про структуру
власності, назви друкованого медіа та періодичності виходу примірників,
назви (найменування) нелінійного медіа, інформації для сервісів,
що надаються через мережу Інтернет, найменування заявника, адреси,
за якою здійснюється редакційний контроль, визначення спеціалізації,
технології мовлення, характеристики сигналу каналу мовлення, зміни
технічних характеристик й постачальника електронних комунікаційних
мереж та послуг та тощо (Джерело: ).
9.01.2025
продовжила ліцензії десятьом компаніям. Такі рішення регулятор
ухвалив на засіданні 9 січня. Ліцензії продовжені на десять років.
Це такі компанії: ТОВ "Телерадіомовна компанія "Унісон
плюс" (позивні "Радіо РОКС - Україна") - частота
107.7 МГц у Чернігові; КП Тростянецької міської ради "Телерадіокомпанія
Тростянець" (логотип "стилізоване зображення літер TVT"),
м. Тростянець Сумської області - в місцевій багатоканальній мережі
МХ-5, а за ліцензією на місцеве FM-мовлення з позивними "Добре
радіо" - на частоті 105.4 МГц у м. Тростянці; "Мистецько-інформаційний
"РТВ - центр "Вежа" у формі ТОВ (логотип "КСТ"),
м. Конотоп Сумської області, буде в ефірі в МХ-5 у м. Бахмачі
(c. Тиниці) Чернігівської області; КП "Телерадіоагентство
"Новий Чернігів" Чернігівської міської ради (логотип
"одноголовий орел з мечем") далі працюватиме в Чернігові
в мережі МХ-5; ТОВ "Телерадіоорганізація "Ліга"
(логотип "Дитинець"), м. Чернігів, - також у місцевому
мультиплексі МХ-5 у цьому обласному центрі; ТОВ "Телерадіокомпанія
"Арцизький телецентр" (позивні "Радіо Арсі"),
м. Арциз Одеської області, - на частотах 92.4 МГц у м. Арцизі
та 94.3 МГц у м. Болграді; ТОВ "Телерадіокомпанія "ІФ
медіа-груп" (позивні "Радіо Марія"), м. Київ, -
виходитиме в ефір у багатоканальній електронній комунікаційній
мережі стандарту T-DAB у столиці; ТОВ "Міська телерадіокомпанія
"Чернівці" (позивні "Сі чотири"), м. Чернівці,
- частота 106.6 МГц в обласному центрі; ТОВ "ТРК "Львівська
хвиля" ("Львівська хвиля - радіо нашого міста")
- у чотирьох населених пунктах Волинської та Хмельницької областей.
Приватне підприємство "Радіостудія "Сяйво" (позивні
"Радіо "Сяйво 106.8 FM") - частоти 100.7 МГц у
с. Гарасимові та 102.8 МГц у с. Річці Івано-Франківської області.
Окрім того, Нацрада скасувала реєстрацію п'ятьох медіа та анулювала
дві ліцензії на мовлення. Реєстрацію скасовано: Сумський державний
університет - щодо журналу "Сумська старовина"/"Ancient
Sumy Land"; Державна установа "Науковий гідрофізичний
центр Національної академії наук України" - щодо збірника
"Океанографічний журнал". (Проблеми, методи та засоби
досліджень Світового океану)./"Oceanographic journal".
(Problems, methods and facilities for researches of the World
Ocean); Державне некомерційне підприємство "Державний університет
"Київський авіаційний інститут" - щодо журналу "Вісник
Астрономічної школи"/"Astronomical School's Report";
Положій Є. В. із Сум - стосовно газети "ВСІсуми Панорама-медіа";
ТОВ "Віжн медіа" з Києва - мовлення без використання
радіочастотного спектра (лінійне медіа). Як повідомляє сайт регулятора,
через зруйновану інфраструктуру на клопотання компанії Нацрада
анулювала ліцензію ТОВ "Реал-медіа" (логотип "KRATU").
Медіа працювало цілодобово в МХ-5 у Херсонській області. Також
через припинення використання аналогового телевізійного мовлення
анулювати ліцензію вирішило київське ТОВ "ТРК "Студія
1+1" (логотип "1+1"). Компанія мовила на вісьмох
каналах у Луганській області по 15 годин на добу у певних відрізках
часу. За іншою ліцензією "1+1" продовжує працювати у
вісьмох населених пунктах Луганщини. Нагадаємо, на засіданні 9
січня Нацрада зареєструвала 26 онлайн-видань та новий ОТТ-сервіс
(Джерело: ).
9.01.2025
оголосила два конкурси на FM-радіомовлення. Таке рішення регулятор
ухвалив 9 січня. Перший конкурс оголошений для розвитку загальнонаціональних
та регіональних мереж. На нього виставлені шість частот у п'яти
областях: Житомир - 89.7 МГц; Івано-Франківськ - 95.1 МГц; Львів
- 95.3 МГц; Одеса - 95.3 МГц та 96.6 МГц; Тернопіль (Лозова) -
93.2 МГц. Другий конкурс оголошений для розвитку місцевих та регіональних
мереж: Волинська область - Луцьк, 94.7 МГц; Київська область -
Білогородка - 68.09 МГц; Львівська область - Борислав, 98.4 МГц;
Харківська область - Золочів, 88.9 МГц (Джерело: ).
9.01.2025
оголосила припис друкованому медіа Української державної льотної
академії з міста Кропивницький. Таке рішення регулятор ухвалив
на засіданні 9 січня. Компанія вчасно не внесла зміни в реєстр
і, відповідно, не повідомила Нацраду про реорганізацію, яка відбулась
у компанії. Також припис отримало "Радіо Самара" (юридична
особа ТОВ "Комерційна радіостудія "Самара") з Павлограда
Дніпропетровської області через невчасне повідомлення про зміну
керівника. Нагадаємо, у другій половині минулого року найчастіше
приписи компанії отримували за порушення програмної концепції,
наприклад, була зменшена частка або відсутні програми певного
спрямування. Так, канал "7" з Одеси зменшив обсяг мовлення
на кілька годин. Івано-Франківське обласне телебачення "Галичина"
та "Коростень ТБ" зменшили обсяг дитячих програм, а
PTV з Полтави не транслювало дитячі програми та хвилину мовчання.
Також дитячих програм не було на ТОВ "Місто ТБ" з Чернівців.
Щодо решти приписів: "Вараш Майдан" (ФОП Дерев'янчук
О. М., м. Вараш Рівненської обл.) поширювало друковане видання
без реєстрації, комунальний канал "Броди" (м. Броди
Львівської обл.) не відокремлював рекламу від інших програм, "Вікка"
перевищила час для реклами й телепродажів, "Національний
науковий центр хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова
Національної академії медичних наук України" невчасно проінформував
Нацраду про реорганізацію, ТОВ "Тотвельд" (канал Xsport)
і "ТРК "Всесвіт плюс" із Миколаївської області
не повідомили про зміну керівника (Джерело: ).
9.01.2025 9 січня у Запоріжжі оголошено День жалоби
у зв'язку з російським ударом авіабомбами по місту напередодні.
13 загиблих, понад 100 поранених - такі наслідки ворожої атаки
по Запоріжжю. Співчуття родинам загиблих. Швидкого одужання пораненим.
У День жалоби
рекомендує телеканалам і радіостанціям внести відповідні зміни
до сітки мовлення і прибрати розважальні програми з ефіру (Джерело:
).
7.01.2025 До уваги громадськості та суб'єктів
у сфері медіа! Повідомляємо, що відповідно до Регламенту
засідання регуляторного органу, яке відбудеться 9-го січня, початок
об 11:00, триватиме онлайн. Взяти участь у засіданні Національної
ради можна у приміщенні Національної ради за адресою: м. Київ,
вул. Прорізна, 2 або в приміщенні представника Національної ради
у вашій області, контакти якого Ви можете отримати у відділі регіональної
політики у сфері медіа та організації роботи представників Національної
ради за телефонами: (044) 279-99-33, (044) 278-74-11. Спостерігати
за перебігом засідання можна на
Національної ради та на її
(Джерело: ).
7.01.2025 На радіостанції отримали багато повідомлень про відсутність
ефіру у Черкасах (105.0 МГц). На жаль, FM-мовлення тимчасово недоступне
через технічні причини. Але не хвилюйтеся - у компанії вже працюють
над вирішенням цієї ситуації, і орієнтовно мовлення відновиться
наступного тижня. Dance radio KISS FM дякує вам за вашу підтримку!
Нагадуємо, що ви можете слухати програми станції онлайн на сайті
або через застосунок RadioPlayer на смартфоні (Джерело: ).
7.01.2025 Слухайте по буднях на хвилі столичної
онлайн-радіостанції ()
"Новини щогодини" з 9:00 до 18:00 - на
або у застосунку #RadioPlayer (Джерело: ).
7.01.2025 Усе найкраще - не тільки діткам. Для
дорослих теж існують казочки - їх щовечора о 20:50 розказує в
ефірі харківської мережевої станції
(Харків-97.1 МГц, Краснопілля-88.8 МГц, Золочів-88.9 МГц, Байрак-89.1
МГц, Липці-89.8 МГц, Суми-92.9 МГц, Запоріжжя-97.4 МГц, Богодухів-97.6
МГц, Новомиколаївка-98.4 МГц, Великий Бурлук-99.6 МГц, Куп'янськ-107.3
МГц, а також ) Дідусь Тризуб. Веселі, повчальні та просто
цікаві - казки Дідуся Тризуба розслаблять після важкого робочого
дня та подарують правильний настрій. Слухайте казки для дорослих
щодня на хвилях NovaLine FM або на
(Джерело: ).
3.01.2025 Медіарегулятор повідомляє фізичних і
юридичних осіб про розгляд їхніх заяв на засіданні 9 січня. Засідання
відбудеться об 11:00 у режимі реального часу (онлайн). Розглядатимуться
заяви таких осіб: ТОВ "ТРК "Львівська хвиля", м.
Львів; ТОВ "ТРК "Студія 1+1", м. Київ; ПП "Городоцький
районний телерадіопресцентр", м. Городок Хмельницької області;
ТОВ "Телерадіомовна компанія "Унісон плюс", м.
Чернігів; КП "Телерадіоагентство "Новий Чернігів"
Чернігівської міської ради, м. Чернігів; ТОВ "Телерадіокомпанія
"Можливість", м. Слов'янськ Донецької області; ТОВ "Лонт
веб", м. Ужгород Закарпатської області; ФОП Греченюк А. Й.,
м. Виноградів Закарпатської області; ПП ТРК "Х-тв",
м. Хуст Закарпатської області; ТОВ "Укр нет Фастівський регіон",
м. Фастів Київської області; ТОВ "Ай сі єн", м. Одеса;
ТОВ "Голденнет", с. Крюківщина Київської області; ТОВ
"Сіднет", селище Пісківка Київської області; ФОП Куриці
С. М., селище Міжгір'я Закарпатської області; ПП "Гроза",
м. Шептицький Львівської області; ПП ТРК "Перший кабельний",
м. Мукачево Закарпатської області; ТОВ "Всі Суми Панорама-медіа",
м. Суми; Босенко Є. Е., м. Запоріжжя; ТОВ "Видавничий дім
"Ого", м. Рівне; ГО "Міжнародна громадська організація
підтримки соціальних ініціатив "Глорія", с. Гореничі
Київської області; Житомирського державного університету імені
Івана Франка, м. Житомир; ТОВ "Медіа холдинг Нестеренко мілітарі",
м. Одеса; ТОВ "Наукове видавництво "Про", м. Київ;
Наумової І. М., с. Кропивинці Сумської області; Уманського державного
педагогічного університету імені Павла Тичини, м. Умань Черкаської
області; ГО "Асоціація українських інженерів", м. Київ;
ГО "Прихист", м. Нікополь Дніпропетровської області;
ТОВ "Телерадіокомпанія Медія", м. Київ; ФОП Дерев'янчука
О. М., м. Вараш Рівненської області; КЗВО "Волинський медичний
інститут" Волинської обласної ради, м. Луцьк Волинської області;
ТОВ "Інститут законодавчих передбачень і правової експертизи",
м. Київ; ГО "Всеукраїнське об'єднання "Голос",
м. Івано-Франківськ; Національного фармацевтичного університету,
м. Харків; Положія Є. В., м. Суми; ДУ "Науковий гідрофізичний
центр Національної академії наук України", м. Київ; ДНП "Державний
університет "Київський авіаційний інститут", м. Київ;
Бірюкова С. М., м. Васильків Київської області; Кряж Н. О., м.
Київ; Тихончук О. М., м. Миколаїв; ТОВ "Данкор медіа",
м. Суми; ГО "Стопкор", м. Київ; Виноградової М. А.,
м. Черкаси; ТОВ "Інформаційне агентство "Тека ньюз",
м. Київ; ГО "Кіберкрайм інвестігейшнс", м. Харків; ГО
"Академія когнітивних та природничих наук", м. Кривий
Ріг Дніпропетровської області; ГО "(Не)причетні", м.
Суми; ГО "Центр соціального-політичного моніторингу "Вектор",
м. Вінниця; ТОВ "Сінемаспейс", м. Київ; ТОВ "Воля-кабель",
м. Київ; ТОВ "Громадська газета "Народне слово",
м. Кропивницький; ФОП Кондратенко Т. Г., м. Київ; БО "Міжнародний
благодійний фонд "Україна кличе", м. Київ; Панченко
О. В., м. Дніпро; ТОВ "Редакція газети "Приміське життя",
м. Житомир; ВГО "Журналісти проти корупції", м. Переяслав
Київської області; Альтмана Алена Моріса, м. Миколаїв; ТОВ "Телерадіокомпанія
"Арцизький телецентр", м. Арциз Одеської області; "Мистецько-інформаційного
"РТВ - центру "Вежа" у формі ТОВ, м. Конотоп Сумської
області; ТОВ "ТРО "Ліга", м. Чернігів; ПП "Радіостудія
"Сяйво", м. Коломия Івано-Франківської області; ТОВ
"ТРК "Здоров'я", м. Одеса; ТОВ "ТРК "Слобожанське
фм", селище Слобожанське Харківської області; ТОВ "Реал-медіа",
м. Херсон; ТОВ "Телерадіокомпанія "Іф медіа-груп",
м. Київ; ТОВ "Міська телерадіокомпанія "Чернівці",
м. Чернівці; КП Тростянецької міської ради "Телерадіокомпанія
Тростянець", м. Тростянець Сумської області; ПП "Приватна
телекомпанія "Візит", м. Кременчук Полтавської області;
ПП Фірми "Лямін", м. Київ; ТОВ Спільного українсько-американського
підприємства "Ресурсний центр телекомунікацій", м. Львів;
ТОВ "Телерадіокомпанія "Агротехсервіс плюс", м.
Дружківка Донецької області; ДП "Телерадіокомпанія "Аверс"
ВАТ "Корпорація "Аверс", м. Луцьк Волинської області;
ТОВ "Павернет", м. Львів; ВМП "Горизонт",
м. Златопіль Харківської області; ТОВ "Здорове тб",
м. Київ; ТОВ "Телерадіокомпанія "Корисне тб", м.
Київ; ТОВ "Перший міський телеканал. Кривий Ріг", м.
Кривий Ріг Дніпропетровської області; ТОВ "Телерадіомовна
компанія "Телеканал "Сімейний", м. Одеса; ТОВ "ТРК
Міський телеканал", м. Одеса; ТОВ "Справжні канали",
м. Київ; ТОВ "Віжн квартал тв", м. Київ; ТОВ "Телекомпанія
СТС", м. Суми; ТОВ "Віжн медіа", м. Київ; Чернігівської
обласної ГО "Чернігівський центр прав людини", м. Чернігів;
Чорномаза С. О., с. Хомутець Полтавської області; Львівської національної
музичної академії імені М. В. Лисенка, м. Львів; Сумського державного
університету, м. Суми; ТОВ "Редакція газети "Свобода",
м. Тернопіль; Благодійної фундації "Хесед шаарей ціон",
м. Одеса; Національного медичного університету імені О. О. Богомольця,
м. Київ; Шмидко Т. С., м. Київ; Інституту енергетичних машин і
систем ім. А. М. Підгорного НАН України, м. Харків; Харківського
національного університету імені В. Н. Каразіна, м. Харків; ПП
"Арт-комплекс", м. Львів; Західноукраїнського національного
університету, м. Тернопіль; Ящук Н. І., м. Рівне; ПП "Редакція
газети "Калиновий край", селище Калинопіль Черкаської
області; АТ "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь
Дніпропетровської області; ТОВ Виробничо-комерційної фірми "Анатоль+",
м. Київ; Ваганова В. С., м. Дніпро; ГО "Академія інженерних
наук України", м. Київ; ГО "Громадський репортер",
м. Київ; ГО "Нон-стоп", м. Харків; ДУ "Житомирська
політехніка", м. Житомир; ГО "Цивільна безпека",
с. Семиполки Київської області; Пімєнової О. Ю., м. Херсон; Сидій
О. Є., м. Стрий Львівської області; ТОВ "Стратегічні комунікації",
м. Київ; ТОВ "Суворов", м. Дніпро; Керімової О. С.,
с. Минай Закарпатської області; ФОП Висоцької Д. П., м. Львів.
Розглядатимуться заяви цих фізичних і юридичних осіб щодо: продовження
строку дії ліцензії на мовлення, анулювання ліцензії на мовлення,
внесення змін до Реєстру суб'єктів у сфері медіа щодо ліцензіата
та умов ліцензії на мовлення, реєстрації провайдера аудіовізуальних
сервісів, реєстрації суб'єкта у сфері медіа, що здійснює мовлення
без використання радіочастотного спектра (лінійне медіа), внесення
змін до Реєстру суб'єктів у сфері медіа стосовно реєстранта у
сфері медіа (мовлення без використання радіочастотного спектра),
реєстрації суб'єкта у сфері друкованих медіа, реєстрації суб'єкта
у сфері онлайн-медіа, внесення змін до Реєстру суб'єктів у сфері
медіа стосовно реєстранта у сфері медіа, скасування реєстрації
суб'єкта у сфері медіа, реєстрації суб'єкта у сфері аудіовізуальних
медіа на замовлення (нелінійний медіа-сервіс). Засідання Національної
ради відбудеться 9 січня 2025 року об 11:00 у режимі реального
часу (онлайн). Взяти участь у засіданні Національної ради можна
у приміщенні Національної ради за адресою: м. Київ, вул. Прорізна,
2 або в приміщенні представника Національної ради у вашій області,
контакти якого ви можете отримати у відділі регіональної політики
у сфері медіа та організації роботи представників Національної
ради за телефонами: (044) 279-99-33, (044) 278-74-11. Участь у
засіданні відбувається у такий спосіб: 1) у приміщенні Національної
ради - з використанням її технічних засобів у режимі реального
часу (онлайн) зі спеціально обладнаного місця; 2) на клопотання
щодо участі - у приміщенні секретаріату представника Національної
ради з використанням технічних засобів Національної ради у режимі
реального часу (онлайн); 3) на клопотання щодо участі - у режимі
реального часу (онлайн) із використанням власних технічних засобів
особи, зокрема через мережу Інтернет, із використанням технології
віддаленої ідентифікації особи представника суб'єкта у сфері медіа.
Клопотання про участь у засіданні Національної ради в режимі реального
часу (онлайн) необхідно надсилати не пізніше ніж за день до початку
засідання на офіційну адресу Національної ради
. Воно
повинно містити: а) дату засідання Національної ради; б) номер
питання порядку денного (за наявності); в) назву суб'єкта у сфері
медіа; г) прізвище, ім'я, по батькові представника медіа, його
посаду; ґ) контактний номер мобільного телефону; д) електронну
адресу для отримання посилання для участі в засіданні Національної
ради у режимі реального часу (онлайн). Клопотання повинно бути
у форматі PDF і підписане за допомогою кваліфікованого електронного
підпису. Під час реєстрації учасники засідання Національної ради
у режимі реального часу (онлайн) підтверджують свою особу на підставі
паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, і підтверджують
свої повноваження щодо участі у засіданні. Реєстрація учасників
на засідання Національної ради розпочинається за годину і завершується
за 15 хвилин до початку засідання. Представляти суб'єктів у сфері
медіа на засіданні Національної ради має керівник суб'єкта медіа
або особа, уповноважена представляти інтереси реєстрантів. Ризики
технічної неможливості участі (переривання зв'язку тощо) у засіданні
з використанням власних технічних засобів у режимі реального часу
(онлайн) несе учасник засідання, який подав клопотання про участь
у засіданні Національної ради у зазначений спосіб. Вказані обставини
не є підставою для перенесення розгляду питання, крім випадку,
коли технічні проблеми призвели до неможливості подальшого проведення
засідання Національної ради, яке відбулось онлайн. У разі наявності
поважних причин для перенесення розгляду питання просимо не пізніше
ніж за 1 день до дати проведення відповідного засідання поінформувати
про це Національну раду офіційним листом у паперовому або електронному
вигляді. Якщо уповноважена особа суб'єкта у сфері медіа не має
можливості прибути до Національної ради або до представництва
Національної ради у своїй області, просимо письмово повідомити
регулятора щодо розгляду питання без участі уповноваженої особи
суб'єкта у сфері медіа. Для цього необхідно на адресу електронної
пошти
надіслати
листа, оформленого з урахуванням вимог Законів України "Про
електронні документи та електронний документообіг" і "Про
електронні довірчі послуги" (Джерело: ).
3.01.2025 Бойова медикиня та колишня ведуча програми
"Сувора догана" на Аліна Сарнацька повідомила, що з 8 січня
вестиме нову програму на столичному (98.0 МГц, а також
3.01.2025 Столична радіостанція "Ми - Україна"
(106.0 МГц) офіційно інформує про початок онлайн-трансляції своїх
програм у всесвітній мережі Інтернет: "Радіо "Ми - Україна"
відтепер онлайн! У будь-якому куточку світу на будь-якому пристрої
з доступом до мережі, слухайте перевірені часом музичні хіти та
відкривайте нових виконавців й на сайті радіо "Ми - Україна"
.
"Ми отримали чимало запитів з проханнями транслювати радіо
онлайн. Що ж, ви просили - ми зробили! Запрошуємо на онлайн радіохвилю
вільних людей", - коментує CDO "Ми - Україна" Дмитро
Самолюк. Нагадаємо, що 13 червня 2024 року команда телеканалу
"Ми - Україна" виграла ліцензію на радіочастоту 106.0
у Києві у конкурсі від Національної ради з питань телебачення
та радіомовлення. Запуск радіостанції відбувся 23 грудня 2024
року. В ефірі радіо "Ми - Україна" на слухачів чекає
музика, розважальні та пізнавальні програми, актуальні новини
тощо. Особлива увага у програмуванні - музичне наповнення"
(Джерело: ).
3.01.2025 Старосамбірська радіостанція (91.4 МГц, а також ) розочинає 2025-ий рік із приємних новинок.
Уже завтра на хвилі станції стартує "Хітовий мікс"...
Тепер у суботу й неділю о 19:00 найкращі хіти для вас міксуватиме
DJ StasON. Буде дуже драйвово та крутяцько. Завтра переконаєтесь
самі! (Джерело: ).
2.01.2025 10 січня 2025 року для
розпочнеться проєкт Європейського Союзу Twinning "Реформування
сфери регулювання аудіовізуальних медіа в Україні відповідно до
стандартів ЄС та кращих міжнародних практик". Про це повідомило
Представництво ЄС в Україні. Twinning є інструментом інституціональної
розбудови та формою прямого технічного співробітництва між органами
влади держав-членів ЄС і країн-бенефіціарів. Проєкт спрямований
на підвищення ефективності, прозорості й послідовності медіаполітики
в Україні на основі більш тісного узгодження з медійною політикою
ЄС. Також проєкт має посилити незалежність Національної ради через
зміцнення правової, регуляторної та адміністративної спроможності
для вжиття відповідних регуляторних заходів відповідно до вимог
правової бази України і ЄС. Працівники Національної ради отримають
практичні знання і навички для вдосконалення адміністративних
процесів, оптимізації структури, посилення управлінського потенціалу
та ефективного впровадження законодавства ЄС. Особливістю проєкту
є безпосередня взаємодія фахівців Національної ради з європейськими
колегами у сфері регулювання медіа. Це дозволить перейняти передові
практики та "ноу-хау" європейських регуляторів, набути
практичний досвід застосування європейських стандартів. Проєкт
реалізується за принципом "рівний-рівному", що забезпечує
ефективний обмін досвідом між експертами державного сектору країн-членів
ЄС та українськими фахівцями. Партнери проєкту (інституції з чотирьох
країн-членів ЄС): Італія - "Autorità per le Garanzie
nelle Comunicazioni" (AGCOM); Франція - "Arcom";
Німеччина - "Direktoren konferenz der Landes medienanstalten
(DLM)"; Греція - Centre For European Constitutional Law (CECL)
і Hellenic National Council for Radio and Television (NCRTV-ESR).
Керівники проєкту: від партнерів: керівник проєкту від країни-члена
ЄС - Франческо Скіачітано (Francesco Sciacchitano) від AGCOM,
Італія; постійний радник проєкту Twinning (RTA) - Маддалена Замбуко
(Maddalena Zambuco) від AGCOM, Італія; від Національної ради (відповідно
до рішення регулятора від 29.08.2024 № 2590): керівник проєкту
від бенефіціара - керівник апарату Євген Перелигін; партнер постійного
радника проєкту (RTA) - заступник начальника управління контролю,
аналізу та стратегічного розвитку - начальник відділу стратегічного
розвитку та проєктної роботи у сфері медіа Дмитро Кардаш. Термін
впровадження проєкту - 18 місяців. Завдяки цьому проєкту Національна
рада опанує європейські практики регулювання медіа і зробить вагомий
внесок у євроінтеграційний курс України (Джерело: ).
1.01.2025 Столична радіостанція розпочала мовлення на
місто Мукачево Закарпатської області. Трансляції здійснюються
на частоті 92.5 МГц - відповідно дозволу на тимчасове мовлення,
виданого ЦЕНТРАЛЬНІЙ ТЕЛЕРАДІОСТУДІЇ МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення
28-го листопада минулого року. Потужність передавача відповідно
до умов дозволу становить 0.1 кВт, територія розповсюдження програм:
м. Мукачево та території Мукачівської міської, Кольчинської, Чинадіївської
селищних, Верхньокоропецької сільської територіальних громад Мукачівського
району Закарпатської області (Джерело: ).
1.01.2025 Сьогодні у Києві припинилося мовлення
на частоті 69.68 МГц в нижньому піддіапазоні УКХ ЧМ, де транслювалися
програми радіостанції . Нагадаємо: 28-го листопада
ухвалила рішення про вилучення зазначеної частоти з ліцензії ТОВ
"ТРК "ІФ Медіа-Груп" - відповідно зо заяви компанії.
Радіостанція "Радіо Марія" здійснювала мовлення на частоті
69.68 МГц у Києві з 1-го червня 2010-го року через передавач потужністю
1 кВт. З 16-го квітня 2024-го року радіостанція "Радіо Марія"
веде мовлення у столиці також на частоті 100.5 МГц у верхньому
піддіапазоні УКХ ЧМ, де ліцензія належить іншій юридичній особі
радіостанції - Підприємство "Радіокомпанія "Супер-Нова",
яку перед цим придбали власники "Радіо Марія". Таким
чином, відтепер програми "Радіо Марія" у Києві ведеться
лише на частоті 100.5 МГц, а також у цифровому мультиплексі T-DAB
(Власна інформація).
1.01.2025З Новим 2025-им
роком!.
ПРИ ЦИТУВАННІ ПОСИЛАННЯ НА ПОРТАЛ "СВІТ РАДІО |
PRORADIO.ORG.UA" Є ОБОВ'ЯЗКОВИМ!
Вас цікавить можливість
внесення інформації до цього розділу або загалом співробітництво
з порталом? Немає проблем! Довідки за телефоном - (050)-768-77-24.
Більш докладна інформація - в розділі "Контакти".
